Місяць: Листопад 2021

ІХ Міжнародна наукова конференція «Мистецька культура: історія, теорія, методологія» (Львів, 19 листопада 2021 р.)

ІХ Міжнародна наукова конференція «Мистецька культура: історія, теорія, методологія» (Львів, 19 листопада 2021 р.)

ПРОГРАМА КОНФЕРЕНЦІЇ

Опубліковано root в Без рубрики

Маркіян Шашкевич — 210 років від дня народження (книжкова виставка)

У виставковій залі Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника розгорнуто книжкову виставку «Маркіян Шашкевич – 210 років від дня народження».

Маркіян Шашкевич — лідер національного відродження на західних землях України, письменник, громадський і культурний діяч, священник — народився 6 листопада 1811 р. у с. Підлиссі, Золочівського району Львівської області в родині священника. За своє недовге життя (помер 7 червня 1843 р.) письменник уклав перший у Галичині шкільний підручник для дітей — «Читанка для малыхъ дѣтей до школьного и домашного употребленія» (Въ Львовѣ, 1850). Книга містила відомості для дітей про рідну землю, родину, село, місто, пори року, народні казки і поетичні мініатюри тощо. 2 грудня 1836 р. «Читанку» подали до друку, але видання побачило світ у 1850 р., після смерті автора.


Обстоюючи права української мови, Маркіян Шашкевич виступав проти впровадження до українського письма латинського алфавіту, видавши у 1836 р. у Перемишлі брошуру «Азбука i abecadło: uwaginadrozprawą o wprowadzeniu abecadła polskiego do piśmiennictwa ruskiego, napisaną przezks. J. Łozińskiego, umieszczoną w Rozmaitościach Lwowskich z roku 1834. Nro. 29» (W Przemyślu, 1836) накладом 3 тис. примірників на кошти, зібрані серед семінаристів.



Маркіян Шашкевич був одним із поетів «Руської трійці», організатором цього гуртка. У 1837 р. у Будапешті видали довгоочікуваний альманах «Русалка Дністрова» — першу книжку, написану українською народною мовою («Русалка Днѣстровая» (У Будимѣ, 1837). Наклад становив приблизно 1000 примірників, але тільки 200 «пішло у світ», основну частину тиражу у Львові затримала і конфіскувала цензура. «Русалка Дністрова» містить народні пісні, переклади та «старину». На виставці експонується факсиміле альманаху «Русалка Дністрова» (редактор-упорядник М. Шалата; головний редактор Ф. Стеблій. Львів, 2012). Також репрезентовані монографії про видання, зокрема Л. Ільницької «“Русалка Днѣстровая” (1837) у бібліотеках і музеях світу: історико-книгознавче дослідження» (Львів, 2007); «“Русалка Дністрова”: документи і матеріали» (Київ, 1989) та ін.

 

Маркіян Шашкевич першим в історії української літератури почав писати сонети, а його твір «Веснівка» («Вѣнок русинам на обжинки / уплѣв Иван Б. Θ. Головацкій» (У Вѣдни, 1846) й досі вражає своєю мелодійністю та артистичністю форми, де в образі «Квітки» втілена доля молодої галицької літератури. Вірш переклали понад п’ятнадцятьма мовами світу: білоруською, болгарською, німецькою, англійською, французькою, угорською, китайською, вірменською, а також італійською, естонською, іспанською, каталонською, литовською, грецькою, скандинавськими мовами, грузинською та багатьма іншими.

Особливе місце у літературному доробку Маркіяна Шашкевича посідають «Псалми Русланові» («Псальми Русланові: великий єсть Бог: на мішаний хор» (Львів, 1937), які є зразком поезії у прозі.
Перу М. Шашкевича належить кілька прозаїчних творів. Найвизначніший із них — казка «Олена», яку високо оцінив Іван Франко. Твір названо казкою, хоч нічого спільного з цим жанром у нього немає. Автор хотів у такий спосіб відвернути прискіпливу увагу цензури від «Олени». На експозиції репрезентуються збірки творів Маркіяна Шашкевича, видані у різні роки, зокрема «Твори Маркіяна Шашкевича, Якова Головацкого, Николи Устияновича, Антона Могильницького» (У Львові, 1906); «Ліричні твори» (Львів, 1911); «Вибрані твори» (Львів, 1954); «Твори» (Київ, 1982); «Твори [Звуковий запис]: 200-літтю від дня народження присвячується» (Львів, 2011) та ін.

 

Плідною була діяльність Шашкевича-перекладача, зокрема він перекладав українською сербські народні пісні, вірші чеських і польських поетів, вперше повністю переклав українською «Слово о полку Ігоревім» (до нас дійшов тільки уривок — «Плач Ярославни»), адаптував для українців Краледворський рукопис Вацлава Ганки («Писання Маркіяна Шашкевича» (У Львові, 1912).

 

Життя і творчість Маркіяна Шашкевича здавна цікавили дослідників – Івана Франка («М. Шашкевич і галицько-руська література». Зібрання творів у 50 т. Київ, 1981. Т. 29), Кирила Студинського (“Geneza poetycznych utworów Markiana Szaszkiewicza” (W Krakowie, 1896), Івана Крипʼякевича («Шашкевичіана: статті, рецензії, публікації» (Львів, 2012), Михайла Возняка («Маркіян Шашкевич як фольклорист» (Львів, 1911); «Маркіян Шашкевич» (Львів, 1941) та ін.

У наш час його творчість широко висвітлена в «Історії української літератури: у 12 т.» (Київ, 2016. Т. 3), в наукових збірниках «Шашкевичіана» (Львів, Броди, Вінніпеґ, 1996. Вип. 1, 2), у довідковій літературі («Українські письменники: біо-бібліографічний словник: у 5 т.» (Київ, 1963. Т. 3); «Енциклопедія історії України: у 10 т.» (Київ, 2013. Т. 10) та в монографіях С. Шаха «О. Маркіян Шашкевич та галицьке відродження» (Париж, Мюнхен, 1961); М. Шалати «Маркіян Шашкевич: життя, творчість і громадсько-культурна діяльність» (Київ, 1969); Р. Кирчіва «Етнографічно-фольклористична діяльність “Руської трійці”» (Львів, 2011), «Маркіянове сузірʼя: ті, кого пробудив, “воодушевив” і повів за собою Маркіян Шашкевич» (Львів, 2012); Ф. Стеблія «Маркіян Шашкевич — провісник незалежності соборної України» (Львів, 2011), О. Петраша «“Руська трійця”: М. Шашкевич, І. Вагилевич, Я. Головацький та їхні літературні послідовники» (Київ, 1986); М. Люзняк «Роль та місце «Руської трійці» в історії української філософії» (Львів, 2003); М. Тершаковця «Маркіян Шашкевич та його ідеї на тлі українського відродження» (Львів, 2021) та ін.

Архів Маркіяна Шашкевича зберігається у відділі рукописів Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника (Ф. 142).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Опубліковано root в Без рубрики