З відеоматеріалами конференції можна ознайомитися за посиланням.
У виставковій залі Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника розгорнуто книжкову виставку «Маркіян Шашкевич – 210 років від дня народження».
Маркіян Шашкевич — лідер національного відродження на західних землях України, письменник, громадський і культурний діяч, священник — народився 6 листопада 1811 р. у с. Підлиссі, Золочівського району Львівської області в родині священника. За своє недовге життя (помер 7 червня 1843 р.) письменник уклав перший у Галичині шкільний підручник для дітей — «Читанка для малыхъ дѣтей до школьного и домашного употребленія» (Въ Львовѣ, 1850). Книга містила відомості для дітей про рідну землю, родину, село, місто, пори року, народні казки і поетичні мініатюри тощо. 2 грудня 1836 р. «Читанку» подали до друку, але видання побачило світ у 1850 р., після смерті автора.
Обстоюючи права української мови, Маркіян Шашкевич виступав проти впровадження до українського письма латинського алфавіту, видавши у 1836 р. у Перемишлі брошуру «Азбука i abecadło: uwaginadrozprawą o wprowadzeniu abecadła polskiego do piśmiennictwa ruskiego, napisaną przezks. J. Łozińskiego, umieszczoną w Rozmaitościach Lwowskich z roku 1834. Nro. 29» (W Przemyślu, 1836) накладом 3 тис. примірників на кошти, зібрані серед семінаристів.
Маркіян Шашкевич був одним із поетів «Руської трійці», організатором цього гуртка. У 1837 р. у Будапешті видали довгоочікуваний альманах «Русалка Дністрова» — першу книжку, написану українською народною мовою («Русалка Днѣстровая» (У Будимѣ, 1837). Наклад становив приблизно 1000 примірників, але тільки 200 «пішло у світ», основну частину тиражу у Львові затримала і конфіскувала цензура. «Русалка Дністрова» містить народні пісні, переклади та «старину». На виставці експонується факсиміле альманаху «Русалка Дністрова» (редактор-упорядник М. Шалата; головний редактор Ф. Стеблій. Львів, 2012). Також репрезентовані монографії про видання, зокрема Л. Ільницької «“Русалка Днѣстровая” (1837) у бібліотеках і музеях світу: історико-книгознавче дослідження» (Львів, 2007); «“Русалка Дністрова”: документи і матеріали» (Київ, 1989) та ін.
Маркіян Шашкевич першим в історії української літератури почав писати сонети, а його твір «Веснівка» («Вѣнок русинам на обжинки / уплѣв Иван Б. Θ. Головацкій» (У Вѣдни, 1846) й досі вражає своєю мелодійністю та артистичністю форми, де в образі «Квітки» втілена доля молодої галицької літератури. Вірш переклали понад п’ятнадцятьма мовами світу: білоруською, болгарською, німецькою, англійською, французькою, угорською, китайською, вірменською, а також італійською, естонською, іспанською, каталонською, литовською, грецькою, скандинавськими мовами, грузинською та багатьма іншими.
Особливе місце у літературному доробку Маркіяна Шашкевича посідають «Псалми Русланові» («Псальми Русланові: великий єсть Бог: на мішаний хор» (Львів, 1937), які є зразком поезії у прозі.
Перу М. Шашкевича належить кілька прозаїчних творів. Найвизначніший із них — казка «Олена», яку високо оцінив Іван Франко. Твір названо казкою, хоч нічого спільного з цим жанром у нього немає. Автор хотів у такий спосіб відвернути прискіпливу увагу цензури від «Олени». На експозиції репрезентуються збірки творів Маркіяна Шашкевича, видані у різні роки, зокрема «Твори Маркіяна Шашкевича, Якова Головацкого, Николи Устияновича, Антона Могильницького» (У Львові, 1906); «Ліричні твори» (Львів, 1911); «Вибрані твори» (Львів, 1954); «Твори» (Київ, 1982); «Твори [Звуковий запис]: 200-літтю від дня народження присвячується» (Львів, 2011) та ін.
Плідною була діяльність Шашкевича-перекладача, зокрема він перекладав українською сербські народні пісні, вірші чеських і польських поетів, вперше повністю переклав українською «Слово о полку Ігоревім» (до нас дійшов тільки уривок — «Плач Ярославни»), адаптував для українців Краледворський рукопис Вацлава Ганки («Писання Маркіяна Шашкевича» (У Львові, 1912).
Життя і творчість Маркіяна Шашкевича здавна цікавили дослідників – Івана Франка («М. Шашкевич і галицько-руська література». Зібрання творів у 50 т. Київ, 1981. Т. 29), Кирила Студинського (“Geneza poetycznych utworów Markiana Szaszkiewicza” (W Krakowie, 1896), Івана Крипʼякевича («Шашкевичіана: статті, рецензії, публікації» (Львів, 2012), Михайла Возняка («Маркіян Шашкевич як фольклорист» (Львів, 1911); «Маркіян Шашкевич» (Львів, 1941) та ін.
У наш час його творчість широко висвітлена в «Історії української літератури: у 12 т.» (Київ, 2016. Т. 3), в наукових збірниках «Шашкевичіана» (Львів, Броди, Вінніпеґ, 1996. Вип. 1, 2), у довідковій літературі («Українські письменники: біо-бібліографічний словник: у 5 т.» (Київ, 1963. Т. 3); «Енциклопедія історії України: у 10 т.» (Київ, 2013. Т. 10) та в монографіях С. Шаха «О. Маркіян Шашкевич та галицьке відродження» (Париж, Мюнхен, 1961); М. Шалати «Маркіян Шашкевич: життя, творчість і громадсько-культурна діяльність» (Київ, 1969); Р. Кирчіва «Етнографічно-фольклористична діяльність “Руської трійці”» (Львів, 2011), «Маркіянове сузірʼя: ті, кого пробудив, “воодушевив” і повів за собою Маркіян Шашкевич» (Львів, 2012); Ф. Стеблія «Маркіян Шашкевич — провісник незалежності соборної України» (Львів, 2011), О. Петраша «“Руська трійця”: М. Шашкевич, І. Вагилевич, Я. Головацький та їхні літературні послідовники» (Київ, 1986); М. Люзняк «Роль та місце «Руської трійці» в історії української філософії» (Львів, 2003); М. Тершаковця «Маркіян Шашкевич та його ідеї на тлі українського відродження» (Львів, 2021) та ін.
Архів Маркіяна Шашкевича зберігається у відділі рукописів Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника (Ф. 142).
У зв’язку зі запровадженням на території України воєнного стану бібліотека тимчасово призупиняє обслуговування читачів. Львівська національна наукова Бібліотека України імені В.Стефаника подовжує надання інформаційних послуг читачам бібліотеки та доступу до всіх електронних ресурсів і передплачених баз даних у відділеному режимі: http://www.lsl.lviv.ua/index.php/uk/resursi-i-fondi/elektronni-resursy/ Обслуговування користувачів та читачів здійснюється у віддаленому режимі шляхом звернення до сервісної послуги “Електронне доставляння документів” (edd_lsl@ukr.net): http://www.lsl.lviv.ua/index.php/uk/kontakti/vidpravka-poshti/