Українська – Сторінка 2 – Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника

Лют

2025

До 120-річчя від дня народження Уласа Самчука (1905 — 1987) (книжкова виставка)

З 20 лютого 2025 року у читальному залі відділу бібліотекознавства Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника буде розгорнута книжково-документальна експозиція, присвячена життю і творчості Уласа Самчука, українського прозаїка, журналіста, громадського й політичного діяча, учасника національно-визвольних змагань у складі ОУН, засновника Організації українських письменників «Слово» (Нью–Йорк; Едмонтон).
В експозиції представлені прижиттєві видання творів письменника, а також надруковані в різних країнах і в Україні в останні десятиріччя.
Серед них: романи «Марія» (1934), «Гори говорять» (1934), «Кулак» (1937), «Юність Василя Шеремети» (1946–47), «Темнота» (1957), «Чого не гоїть огонь» (1959), «На твердій землі» (1967), трилогії «Волинь» («Куди тече та річка» (1932), «Війна і революція» (1935), «Батько і син» (1937)) та «Ост» («Морозів хутір» (1948), «Темнота» (1957), «Втеча від себе» (1982)); спогади «На білому коні» та ін.
Повість «Марія» стала першим художнім твором про трагедію Голодомору 1932—1933 років в УСРР, а роман «Волинь» був номінований на Нобелівську премію в галузі літератури.
Дослідження про творчий і життєвий шлях Уласа Самчука представлені окремими виданнями, статтями з періодичних видань і матеріалами наукових конференцій: Живʾюк А. «Між Сциллою політики і Харибдою творчості: громадсько-політичний портрет Уласа Самчука» (2004); Чернихівський Г. «Улас Самчук: сторінки біографії» (2005); Руснак І. «”Я був повний Україною…”: художня історіософія Уласа Самчука» (2005); «Документ доби: публіцистика Уласа Самчука 1941–1943 років» (2008); Руснак І. «Художня історіософія Уласа Самчука» (2009); Здіховська Т. В. «Фразеологія прозових творів Уласа Самчука та Богдана Лепкого» (2014); «Неблудний син Великої Волині: збірник спогадів та матеріалів про Уласа Самчука» (2017); Синюк С. «Улас Самчук: ескізи до творчого портрета» (2018); Кралюк П. «Улас Самчук» (2023); «Улас Самчук – воїн слова» (2024) та ін.

Запрошуємо всіх зацікавлених ознайомитись із творчістю письменника. Роботу книжкової виставки продовжено до кінця березня.

Січ

2025

Доступ до повнотекстового електронного архіву української періодики онлайн LIBRARIA

Львівська національна наукова Бібліотека України імені В. Стефаника отримала річну передплату до повнотекстового електронного архіву української періодики онлайн LIBRARIA завдяки грантовому фінансуванню Фонду катедр українознавства (Ukrainian Studies Fund) – освітньої благодійної інституції, створеної українською діаспорою в США 1958 року з метою сприяння розвитку освітніх програм, знань та інформації про Україну та українців. Найбільшим його проєктом є заснування програми україністики в Гарвардському університеті, ФКУ також надає підтримку численним проєктам вчених Північної Америки та Європи, в тому числі українським ( https://www.ukrainianstudiesfund.org/).

LIBRARIA – проєкт компанії Архівні інформаційні системи (АІС), що здійснюється у співпраці з бібліотеками, архівами та науковими інституціями в Україні та за її межами. Мета проєкту – оцифрувати та надати доступ онлайн до чим більшого масиву української періодики.

Ресурс постійно наповнюється. Наразі оцифровано 800 000 сторінок понад 400 видань українською, польською, німецькою, румунською, їдиш, кримсько-татарською та російською мовами, що видавалися у різних регіонах України та поза її межами.

Користувачам доступні для перегляду не лише цифрові зображення але й розпізнані тексти видань з інтерактивними змістами кожного з чисел, що надає користувачам широкі пошукові можливості.

Окрім морфологічного повнотекстового пошуку, доступний також пошук за назвами видань, географією (регіони та місця) та хронологією видань (конкретні дати або періоди); окремо може бути застосований пошук за заголовками статей, а також пошук ілюстрацій за підписами до них.

Звертаємо увагу, що отримати доступ до повнотекстового електронного архіву української періодики онлайн LIBRARIA можна з комп’ютерів читальних залів Бібліотеки.

Січ

2025

Відкриття ювілейної виставки «56 книжкових знаків Якова Гніздовського (з колекції Романа Ференцевича)»

27 січня 2025 р. у Львівській національній науковій бібліотеці України імені В. Стефаника відбулося відкриття ювілейної виставки «56 книжкових знаків Якова Гніздовського (з колекції Романа Ференцевича)», на яку прийшло багато живописців, графіків, студентів мистецьких навчальних закладів Львова.

Із привітальним вступним словом виступив генеральний директор книгозбірні Василь Ферштей. Директорка Інституту досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів Лариса Купчинська розповіла присутнім про книжкові знаки як про винятковий різновид графічного мистецтва. На особливостях мистецьких архівних матеріалів Я. Гніздовського з фонду Бібліотеки і приватних збірок у своєму виступі заакцентував увагу науковий співробітник відділу рукописів Ярослав Сеник.

Запрошені мистецтвознавці говорили про своєрідність образно-художньої манери митця-графіка, індивідуальне вираження світобачення у роботах – завідувачка відділу графіки Національного музею у Львові ім. Андрея Шептицького Марія Цимбаліста; про творчу особистість Я. Гніздовського в контексті мистецьких напрямів ХХ ст. – доктор історичних наук, професор Львівської національної академії мистецтв Роман Яців.

Уже звично, голова наглядової ради Бібліотеки Степан Давимука прийшов із подарунками – цього разу з декількома книжковими знаками, у тому числі Олекси Харкова («Ex libris o. Maріѧнa Романа Цурковського» 1937 р.).

Січ

2025

<h3>ЯКІВ ЯКОВИЧ ГНІЗДОВСЬКИЙ (1915–1985)<br>До 110 річниці від дня народження<br>(За матеріалами архіву Романа Ференцевича у відділі рукописів ЛННБ України ім. В. Стефаника)</h3>

ЯКІВ ЯКОВИЧ ГНІЗДОВСЬКИЙ (1915–1985)
До 110 річниці від дня народження
(За матеріалами архіву Романа Ференцевича у відділі рукописів ЛННБ України ім. В. Стефаника)

Мистецтвознавець і бібліофіл, автор передмови до повного каталогу «Jacques Hnizdovsky. Woodcuts and Etchings» (1987) Пітер Вік (Peter A. Wick) згадував, що вперше познайомився із творчістю Я. Гніздовського у 1961 р., коли закупив його дереворіз «Вівця» для Відділу гравюр і малюнків Бостонського музею образотворчого мистецтва.

Цей дереворіз зробив його творця знаменитим, а ім’я Якова Гніздовського (Жака Гніздовського – Jacques Hnizdovsky) знаним у всьому світі – від Америки до Японії.

Я. Гніздовський працював у різних жанрах і техніках. Серед його доробку картини олійними фарбами і темперою, графіка (дереворізи, лінорити і офорти), кераміка і скульптура малих форм, вітраж і іконостас. Його спадщина складає 377 гравюр та сотні картин. Готував ілюстрації і дизайн обкладинок видань Е. Андієвської, В. Барки, В. Домонтовича, Л. Мосендза, В. Стефаника, О. Тарнавського, І. Франка, Т. Гарді, Дж. Кітса, Ст. Кюніца, Р. Фроста та ін.; розробляв книжкові знаки, дизайн логотипів, зокрема для НТШ-А, Різдвяних і Великодніх листівок, запрошень, поштових марок.

Співпрацював з багатьма музеями ті галереями США, Великої Британії, Франції, Канади. Його твори побували на 64 персональних виставках у Великій Британії, Італії, Канаді, США, Тайвані, Франції, Японії та інших країнах.

Я. Гніздовський здобув визнання в американському світі. Його роботи знаходяться у постійних експозиціях понад 30 музеїв образотворчого мистецтва Бостона, Клівленда, Нового Орлеану, Філадельфії, Національного музею американського мистецтва, Мистецької галереї у Вінніпезі та ін. Їх придбали Нью-Йоркська публічна бібліотека, Бібліотека Конгресу, Білий Дім, Єйльський університет. Його твори, в першу чергу дереворізи і книжкові знаки, знаходяться у приватних колекціях по всьому світу.

1990 року Стефанія Гніздовська експонувала 50 дереворізів митця в музеях України, а потім подарувала їх музеям Києва, Львова, Тернополя і Борщева, а також передала графіку, окремі публікації і його особисті речі школі в рідному селі Пилипче. В 2005 р. урна з прахом Я. Гніздовського була перепохована на Личаківському цвинтарі у Львові. Верховна Рада України офіційно визнала 2015 рік роком Я. Гніздовського. 27 січня 2015 р. відкрилась виставка творів Я. Гніздовського у Національному музеї у Львові імені Андрея Шептицького, зокрема книжкових знаків, які зібрав радіожурналіст і відомий громадський діяч у США Роман Софронович Ференцевич (1930–2021). Через кілька років він подарував колекцію книжкових знаків, інші документальні матеріали про свого довголітнього приятеля Львівській національній науковій бібліотеці України ім. В. Стефаника.

Ця цифрова виставка є продовженням документальної виставки до 110 річниці від дня народження Якова Гніздовського, яку було відкрито 27 січня у головному корпусі ЛННБ України ім. В. Стефаника. Основу виставки складають листи Я. Гніздовського до Р. Ференцевича щодо обговорення процесу створення двох книжкових знаків на замовлення останнього. В листах митець ділився своїми творчими планами, думками про розвиток українського друкованого шрифта і книжкового знака, ролі мистецьких інституцій у діаспорі. Експоновано фотографії митця, каталоги і запрошення на виставки, його твори різного жанру, особлива увага звернена на дизайн книжкових обкладинок, які митець виконував на замовлення авторів і видавництв у різні періоди свого життя. Ця ділянка творчості Я. Гніздовського є маловідома для широкого загалу його поціновувачів.

Важливе місце займає «Спогад про одну дружбу», який Р. Ференцевич написав у жовтні 2019 р. як передмову до публікації його листування з Я. Гніздовським. Р. Ференцевич чимало прислужився популяризації Якова Гніздовського в Україні. Він був співорганізатором кількох виставок Я. Гніздовського в Україні і автором передмов, а мистецтвознавиця з Тернополя Наталія Собкович – авторкою статей і укладачкою каталогів до цих виставок. Метою виставки є висвітлення творчості і вшанування пам’яті митця в Україні.

Ярослав Сеник, науковий співробітник відділу рукописів

Гніздовський Яків за роботою. Нью-Йорк. 1960-і рр.

Яків Гніздовський. Світ Браєр, шт. Вірджинія. 1 квітня 1979 р.
Фото Р. Ференцевича.

Роман Ференцевич, Стефанія і Міра Гніздовські. Світ Браєр, шт. Вірджинія. 1 квітня 1979 р.

Спогад про одну дружбу

Десь, думаю, 1962 року до друкарні Видавництва Українського народного союзу «Свобода» в Джерзі Ситі, Ню Джерзі, якої я тоді був керівником, прийшов мистець Яків Якович Гніздовський з малою дошкою під пахвою. Він запитав, чи могли б ми надрукувати 50 відбитків з його дереворізу «Поле» на друкарській машині: «Мені забрало 3 місяці виготовити сто кільканадцять відбитків мого останнього дереворізу моїм кустарним способом, вживаючи столову ложку. Так далі вже не можу!» А та «техніка» зводилася то того, що даний дереворіз він друкарським валком покривав друкарською фарбою, клав на нього папір і тер по ньому ложкою. Найменший рух – і треба починати знову, і знову, та витрачати новий аркуш дорогого паперу. Наш друкар справився з виготовленням 50 відбитків за кілька годин, дошка була дуже нерівна, вимагала постійного підліплювання то тут, то там. Коли друкар займався своєю справою, ми розмовляли. В ході розмови я порадив Я. Гніздовському купити собі за дешеві гроші вживану ручну друкарську машину для виготовлення відбитків марки Vandercook. Згодом він так зробив, а друкарня В-ва «Свобода» втратила доброго клієнта.
Такий був початок незвичайної дружби…
Як виявилося згодом, у нас були певні спільні зацікавлення. Я. Гніздовський цікавився поліграфією, зокрема вивчав шрифти, писав про недоліки – на його думку – українських літер і запропонував свій зразок української абетки. Він був новатор у мистецькому оформленні книжкових обкладинок, створивши їх десятки незвичайних. Ми з ним поділяли захоплення мистецтвом екслібрису. Гніздовський був активним членом Американського й Британського товариств любителів книжкового знаку і мене втягнув у них. Сам він створив 55 екслібрисів, в тому числі знак Наукового товариства ім. Шевченка, Українських студій Гарвардського університету та Українського музею в Нью-Йорку. Улюбленими місцями наших зустрічей і походеньок були Центральний парк в Нью-Йорку, або Музей мистецтва у Вашинґтоні. В ході однієї з таких зустрічей в Центральному парку, Гніздовський якось так ніби мимохіть сказав: «Романе, я просив би, щоб Ви погодились бути спів-виконавцем моєї останньої волі». Спантеличений сказаним, я відповів, що він має дружину та доньку і йому зайве мати ще когось іншого. «Так – відповів він – але я хотів би ще Вас». Я сказав, що для мене це честь, я погоджуюсь. «А то добре, я саме йду від свого адвоката, я вже подав йому Ваші дані» – відповів він. За 3 місяці – 8 листопада 1985 року – Яків Якович Гніздовський раптово помер…
Поховали ми урну з його прахом в колумбарії Єпископальної катедри св. Івана Богослова в Нью-Йорку. Питаєте, чому саме там?
У 1975 році ректор тієї Катедри запросив Я. Гніздовського виконати дереворіз фасаду і колумбарію цього храму. Якось, коли він робив потрібні ескізи, Гпіздовський почув, як квартет молодих співаків виконував «Отче наш» англійською мовою, але київським наспівом. Він тоді сказав ректорові: «Коли я помру, я хотів би, щоб урна з моїм прахом зберігалася в цьому колумбарію і щоб мені заспівали «Отче наш» київським наспівом».
Така воля Гніздовського була виконана…
Минали роки, світ мінявся, розпалася комуно-московська імперія зла, Україна відновила свою державну незалежність. В роках 1992-93 я був кореспондентом радіостанції «Голос Америки» в Києві. Мене мучила думка – чи не повернути тлінні останки Якова Гніздовського з США в рідну Україну?
В Києві познайомився з громадською діячкою Вікторією Губською та її чоловіком Григорієм. Завдяки їх всебічній, безкорисливій допомозі, зі згодою Стефанії й Міри Гніздовських і за сприяння низки щирих поклонників таланту Гніздовського, нам вдалося подолати безліч бюрократичних та організаційних труднощів і в суботу, 5 листопада 2005 року, перепоховати урну з прахом Якова Яковича Гніздовського з колумбарію славної Катедри св. Івана Богослова в Нью-Йорку на не менш славний Личаківський цвинтар у Львові.
Роки пізніше, відвідуючи своїх друзів Губських в Києві я згадав, що наближається сота річниця від дня народження Якова Гніздовського. Слово по слові, і ми вирішили взятися за влаштування ювілейної виставки Гніздовського, яка відвідала б усі більші міста України.
На диво, цей неймовірний задум, з допомогою гарних і відданих людей, увінчався успіхом. 15 січня 2015 року, у соту річницю з дня народження Якова Яковича Гніздовського, у Львові відкрилася пересувна виставка його творів, і протягом більше року відвідала Чернівці, Полтаву, Черкаси, Дніпро і наостанку – Київ. Ба більше, Національний Банк України видав 30 000 пам’ятних монет з автопортретом Гніздовського з його соняшником, а «Пошта України» випустила 525 000 конвертів з іншим автопортретом мистця. Крім того, було видано два каталоги виставки – один український, а другий – англомовний з нагоди відкриття в Києві Американського дому.
Серце радується, коли згадаю, що кожного Божого дня на Личаківському цвинтарі мого рідного Львова екскурсоводи зупиняються біля могили мого приятеля Якова Гніздовського, і розповідають відвідувачам, якою великою Людиною мистецтва він був.
Роман Ференцевич
Александрія, Вірджинія, США
29 жовтня 2019 р.
(Записки Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника. Львів, 2019. Вип. 11 (27). С. 388–391).

Щира подяка Романові Ференцевичеві і Вікторії Губській
Я і моя донька хочемо висловити найщирішу подяку нашому довголітньому приятелеві Романові Ференцевичеві і Вікторії Губській за поміч у перепохованні останків мого мужа св. п. Якова Гніздовського на Личаківському цвинтарі у Львові, Україна.
Без їхньої допомоги ця справа була б для нас дуже складною. Пан Роман віддано репрезентував нас в Україні, коли я була фізично не в спромозі здійснити цю поїздку. Також щиро дякуємо Вікторії за полагодження всіх урядових справ, пов’язаних з перепохованням останків мого чоловіка в Україні.
Стефанія і Міра Гніздовські
(Свобода (Парсипані, шт. Нью-Джерсі). 2006, 6 січня, ч. 1, с. 29).

МАТЕРІАЛИ ДО БІОГРАФІЇ

Яків Гніздовський (сидить другий зліва) біля могили Івана Франка на Личаківському цвинтарі. Львів, 1930-і рр.

Військовий уряд для Німеччини. Тимчасовий подорожній документ з візою для поїздки до Франції. Мюнхен. 22 вересня 1948 р.

Вашинґтонська Група УВАН у США, Вашинґтонський Осередок НТШ. Запрошення на доповідь „Український екслібрис” Я. Гніздовського. 15 грудня в Культурному Осередку св. Софії. Б. р.

Запрошення на виставку і доповідь Якова Гніздовського у приміщенні Українського Собору Пресвятої Родини. Вашинґтон. 7 квітня 1984 р.

Свобода (Джерзі Ситі і Ню Йорк). 1985, 13 листопада (ч. 217), с. 3.

ЛИСТУВАННЯ

Гніздовський Яків. Лист до Ференцевича Романа.
Нью-Йорк, Бронкс. 4 травня 1977 р. Автограф (Безлисте дерево. Дереворіз. 1965).

Гніздовський Яків. Лист до Ференцевича Романа.
Нью-Йорк, Бронкс. 23 квітня 1978 р. Автограф (Конструктор. Дереворіз. 1967).

Гніздовський Яків. Лист до Ференцевича Романа (фрагмент).
Нью-Йорк, Бронкс. 4 травня 1977 р. Автограф (варіант книжкового знака).

Гніздовський Яків. Лист до Ференцевича Романа (фрагмент).
Нью-Йорк, Бронкс. 3 лютого 1982 р. Автограф (Орел. Дереворіз. 1968)

Гніздовський Яків. Лист до Ференцевича Романа (фрагмент).
Світ Браєр, шт. Вірджинія. 8 березня 1979 р.
Автограф (Безлисте дерево. Дереворіз. 1965).

Гніздовський Яків. Лист до Ференцевича Романа (фрагмент).
Нью-Йорк. 30 квітня 1979 р. Автограф (Саймон. Лінорит. 1971).

Гніздовський Яків. Лист до Ференцевича Романа (фрагмент).
Нью-Йорк, Бронкс. 16 жовтня 1979. Автограф (Ліс. Дереворіз. 1944).

Гніздовський Яків. Лист до Ференцевича Романа (фрагмент).
1982 жовтня 23. Нью-Йорк, Бронкс. Автограф (Синґоніум. Лінорит. 1973).

Гніздовський Яків. Лист до Ференцевича Романа (фрагмент).
Нью-Йорк, Бронкс. 8 травня 1984 р. Автограф (варіанти книжкового знака).

ТВОРЧІСТЬ

Вітраж у мавзолеї концтабору Фльоссенбюрґ (Сх. Баварія). Кін. 1940-х рр.

Українська Католицька церква Пресвятої Трійці. Кергонксон, шт. Нью-Йорк. Іконостас роботи Якова Гніздовського. 1982 р. Фото Р. Ференцевича

Українська Католицька церква Пресвятої Трійці. Кергонксон, шт. Нью-Йорк. Фрагмент іконостасу роботи Якова Гніздовського. 1982 р.

Зразки українського шрифту [на основі шрифту Якова Гніздовського].

ДИЗАЙН КНИЖКОВИХ ОБКЛАДИНОК

Домонтович В. Доктор Серафікус. Мюнхен : Українська Трибуна, 1947. 175 с.

Мосендз Л. Волинський рік. Поема. Мюнхен : Українська Трибуна, 1948. 80 с.

Домонтович В. Без ґрунту : повість / Мистецьке оформлення Я. Гніздовського. Реґенсбурґ: Видання Михайла Борецького, 1948. 217 с.

Палій М. Надійні дні : повісті з життя. Мюнхен : Академія, 1949. 47 с.

Марко Вовчок. Сестричка Мелася (Ведмідь). Торонто: Нашим Дітям – ОПДЛ, 1951. 32 с.

Дідро Д. Жак фаталіст і його пан. Мюнхен : Сучасність, 1970. 280 с.

Гльоссарій або тлумачний словник таємних, призабутих і не завжди зрозумілих слів / зібрав у сонетах Б. Кравців. Реґенсбург; Рутенфорд: Сучасність, 1949–1974. 73, [6] с.

1000 Anniversary of Christianity in Ukraine. 955-1955. Women’s International Exposition. Ukrainian Section. New York. November 7 throu[gh] November 13, 1955. New-York, 1955. 48 p. – Книга присв’ячена виставці до тисячоліття Хрещення Русі-України, організованій Українським Народним Домом в Нью-Йорку. Обкладинка: Я. Гніздовський. Макет: С. Гординський.

Андієвська Е. Роман про людське призначення. Мюнхен: Сучасність, 1982. 454 с.

Барка Василь. Свідок для сонця шестикрилих : строфічний роман. [Мюнхен] : Сучасність, 1981. 4 кн.

Orchards lamps by Ivan Drach. New York: The Sheep Meadow Press, 1978. 72 p.

Stanley Kunitz / Стенлі Кюніц. Творець відображень. Київ ; Нью-Йорк, 2003. 136 с.

Sea Patterns. A Book of Woodcuts of Shells and Corals by Jacques Hnizdovsky. Pynson Printers, Prinston U., 1988. 16 p.

ДЕРЕВОРІЗИ І ОФОРТИ

Автопортрет. Офорт. 1971 р.

Автопортрет. Дереворіз. 1971 р.

Автопортрет. Дереворіз. 1981 р.

Кіт. Дереворіз з авторським підписом. 1968 р.
(Дарунок для синів Р. Ференцевича)

Олександр Довженко. Дереворіз. 1980 р.

Емма Андієвська. Дереворіз. 1983 р.

Дмитро Бортнянський. Дереворіз. 1985 р.

Український Народний Союз. Запрошення на святкування 100-річчя української імміграції у США. Вашинґтон, 22 травня 1985 р.
(Перша українська церква св. Михаїла в Америці, заснована в Шенандоа, шт. Пенсильванія. Дереворіз. 1985 р.)

КАТАЛОГИ ВИСТАВОК

УВАН. Ретроспективна виставка картин. 1942–1967. Нью-Йорк, 24 березня–31 травня 1967 р.

Гніздовський. Роки Шукань. 1950-1960: Каталог. Чикаґо : Український Музей сучасного мистецтва. 22 вересня – 22 листопада 1978 р. 16 с.

Jacques Hnizdovsky. Religious Paintings: The Tradition and the Vision. March 6 – April 22, 1984. Sweet Briar College. Sweet Briair, Virginia, 1984. 8 p.

Каталог пересувної виставки творів Якова Гніздовського з нагоди 100-річчя з дня його народження. Київ, 2015. 56 с.

Національний художній музей України. Київ. 29 травня – 5 липня 2015 р.

Яків Гніздовський: «Життя людини – тільки недосконалий відблиск її власної мрії» : бібліогр. покажч. / Терноп. обл. універс. наук. б-ка ; уклад. Л. Оленич; вст. стаття: Наталія Собкович, с. 3–36. Тернопіль : Підруч. і посіб., 2015. 191 с. – (Родом з України ; Вип. 9)

«Яків Гніздовський. 1915-1985. 100-річчя від дня народження. Художник, кераміст, майстер екслібриса». 2015 р.

Могила Я. Гніздовського на Личаківському цвинтарі у Львові.
Перепоховання урни з прахом Я. Гніздовського з колумбарію Єпископального собору св. Іоана Богослова в Нью-Йорку до Львова відбулося 5 листопада 2005 р.
Фото Р. Ференцевича

Пам’ятник Якову Гніздовському. Чортків, гімназія ім. М. Шашкевича. Відкриття відбулось 20 жовтня 2018 р. Скульптор Віталій Андріанов.

Січ

2025

Урочисте передання до фондів ЛННБУ ім. В. Стефаника видань, врятованих під час воєнних дій

24 січня 2025 р. у Бібліотеці відбулася важлива подія – передача сімох книжок, які були знайдені та врятовані під час воєнних дій нашими військовими на території Донецької області. Ці видання були передані нашій установі на зберігання п. Іваном Татауровим, майором 24 Окремої Механізованої Бригади ім. короля Данила. Генеральний директор Бібліотеки Василь Ферштей у своєму виступі наголосив, що збереження матеріальної та духовної культури, яка створена минулими поколіннями, є однією з основних функцій бібліотек. Василь Ферштей зауважив, що у такій акції Бібліотека бере участь вперше та готова до подальшої співпраці.

Бібліотека отримала наступні видання:

Амалюнга або дочка дебрів. Займаюче оповіданнє з часів боїв між Европейцями а Індіянами в північній Америці. Вінніпег, 1914. 55 с.
Огієнко І. Свято української культури: нарис з історії початків українського друкарства. Варшава: Наш світ, 1924. 36 c.
Верховинка Леся. Іменини Влодка: комедійка у 3 д. Львів: Світ дитини, 1922. 36 с. (Діточа бібліотека. Репертуар «Діточого театру»; Кн. 12).
Бескид Ю. Теофанова дочка. Реґенсбурґ: [б.в.], 1946. 63 с.
Крат П. Віджитки в людській натурі або наука як пізнати себе, щоб стати дійсно людиною. Торонто, 1920. 63 с.
Своя стріха – своя втіха та про Чудо в Трубкові. Торонто, 1921. 73 с.
Раковський І. Новий світогляд сьогочасної науки. Зальцбург, 1947. 63 с.

Пан Іван Татауров також подарував Бібліотеці стяг Патронатної служби 24 ОМБр бригади ім. короля Данила, на якому розписались військові бригади.

Щиро дякуємо нашим військовим, які попри воєнну небезпеку запобігають знищенню українських культурних цінностей та шукають шляхи їхнього збереження.

Січ

2025

56 книжкових знаків Якова Гніздовського (з колекції Романа Ференцевича)

27 січня 2025 р. виповнюється 110 років від народження відомого українського живописця, графіка, скульптора і мистецтвознавця Якова Гніздовського. Народився майбутній митець 27 січня 1915 р. у селі Пилипче на Тернопільщині, освіту здобув у Чортківській гімназії, закінчив Малу Семінарію у Львові. Від 1938 р. навчався у Варшавській академії мистецтв завдяки стипендії Митрополита Андрея Шептицького, у 1939–1942 рр. – в Академії мистецтв у Загребі. 1944 року перебував у таборі для переміщених осіб під Мюнхеном. У червні 1949 р. емігрував до Сполучених Штатів Америки, де проживав у Сент-Полі та Нью-Йорку. Упродовж 1956–1958 рр. жив і працював у Парижі. Дебютував на виставці графіки в Міннеапольському інституті мистецтв у 1950 р., де отримав другу премію за дереворит «Кущ». Згодом виставляв твори на виставках у США, Канаді, Франції, Великій Британії, Італії, Японії, Китаї тощо. Перша персональна виставка відбулася у 1954 р. в Нью-Йорку.
В історії мистецтва Я. Гніздовський відомий як живописець і графік, який проявив себе якнайкраще у найрізноманітніших жанрах. Звертаючись до графіки, велике значення надавав також ілюструванню друкованих видань. Відомими у його творчій спадщині є книжкові знаки, скульптура малих форм. Яків Гніздовський помер 8 листопада 1985 р. у Нью-Йорку. 5 листопада 2005 р. завдяки відомому громадському діячеві у США Роману Ференцевичу урну з прахом митця перепоховано на Личаківському цвинтарі у Львові.
До ювілейної дати у виставковій залі Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника відкривається експозиція 56 книжкових знаків Якова Гніздовського, які надійшли до фонду Бібліотеки у грудні 2019 р. завдяки старанням Романа Ференцевича. Сьогодні – це найбільша колекція екслібрисів митця, які розкривають основи творчих пошуків, авторський підхід до образно-композиційного вирішення творів, еволюцію розвитку його творчості в межах жанру в 1942–1985 рр.
Експонати виставки засвідчують високу обізнаність Я. Гніздовського з особливостями оформлення книжкового знака. Початкові знання він здобув у Львові як член молодіжного крила Асоціації незалежних українських митців (АНУМ), завдяки якій вийшов збірник «Екслібрис» (Львів, 1932) – перше узагальнене дослідження цього жанру на українських землях. Згодом митець удосконалював майстерність як активний член американського і британського товариств любителів книжкового знака.
Розуміння предмета розкрито у роботах Я. Гніздовського: «Оповістка в справі українського книжкового знака, званого Ex Libris» (листівка із закликом до української громади у Німеччині розвивати мистецтво екслібриса), «ХІХ Міжнародний Конґрес Екслібрисів в Оксфорді» (Наше життя. Нью-Йорк, 1983), «Про екслібрис» (Сучасність. Мюнхен, 1983).
На виставці експоновані перший у творчості Якова Гніздовського книжковий знак («Ex libris Наді й Антона Івахнюків»), виконаний у двох кольорах під час навчання у Загребі у 1942 р., а також досягнення графіка 1985 р.: «Ex libris Roman Ferencevych», «Ex libris James L. Weil Pablisher», «Ex libris William Elliot Butler». З-поміж інших на увагу заслуговують маловідомі широкому загалу екслібриси: «Ex libris Микола Степан Гордій Кравців» (1940-ві) і кириличний варіант екслібрису для Романа Ференцевича (1978).

Гніздовський Я. Ex Libris Наді й Антона Івахнюків. Папір, дереворіз, 1942.

Гніздовський Я. Ex Libris HN [автоекслібрис]. Папір, дереворіз, 1972.

Гніздовський Я. Ex Libris Fanny Hnizdovsky. Флізелін, дереворіз 1983.

Гніздовський Я. Ex Libris Roman Ferencevych. Папір, дереворіз, 1985.

Усі твори митця можна розділити на дві групи. Перша – ті, у композиції яких є зображення людини, предметів, пов’язаних з її діяльністю, захопленнями тощо, а також тварин, рослин і т. д. Усі вони вирізняються стилізацією зображення, притаманною лише Я. Гніздовському, яка виражена у збереженні симетрії стосовно центру відтвореного предмета через призму власного бачення. Її підсилюють лише окремі, проте важливі штрихи (поворот голови вівці, розташування плодів і листя на симетрично розгалуженій яблуні). До кращих у цьому ряді належать «Ex libris HN [Я. Гніздовського]» (1972), «Ex libris Julia Siebel» (1977), «Ex libris Ken Mitchell» (1980), «Ex libris Jacgues Hnizdovsky», «Ex libris Fanny Hnizdowsky», «Ex libris Benoit Junod» (усі 1982) та інші.

Гніздовський Я. Ex Libris Danylo Struk. Флізелін, дереворіз, 1959.

Гніздовський Я. Ex Libris AR [Aleksis Rannit]. Флізелін, дереворіз, 1978.

Гніздовський Я. Ex Libris HN [автоекслібрис]. Флізелін, дереворіз, 1978.

Гніздовський Я. Ex Libris НТШ [Наукове товариство імені Шевченка]. Флізелін, дереворіз, 1978.

Окрему групу становлять шрифтові екслібриси Я. Гніздовського. У них митець відобразив обізнаність з історією і теорією шрифтів; творче переосмислення графічного малюнка літер кириличних і латинських абеток різних епох; майстерність у збереженні стилістичної єдності не тільки із зображенням окремих предметів, але й композиційною системою; вміння підібрати або створити той чи інший шрифт для найповнішого відображення характеру людини-власника екслібрису або стилю її життя. У творі «Ex libris Familiae Kravciv» (1948) митець використав шрифт на зразок літописного півуставного письма. Працюючи над екслібрисом для Богдана Мирослава Бігуса (1948), запозичив елементи стилю бароко. У зрілому віці митець усе частіше використовував свої авторські шрифти, в окремих творах надавав їм самодостатнього значення і розв’язував складні змістові та художньо-декоративні завдання. Працюючи над шрифтовими екслібрисами, Яків Гніздовський неодноразово трактував літери як предмети, що дозволило йому активізувати середовище, в якому вони розташовані. Їхня взаємна конфігурація народжувала геометричні форми, які вирізняються вже згадуваною симетрією. Тут найпоказовішим є книжковий знак Наукового товариства імені Шевченка.

Запрошуємо всіх зацікавлених на урочисте відкриття виставки, яке відбудеться 27 січня 2025 р. о 15.00 у Львівській національній науковій бібліотеці імені В. Стефаника.

Лариса Купчинська

Січ

2025

160 років від дня народження Михайла Івановича Туган-Барановського

У 2025 році виповнюється 160 років від дня народження Михайла Івановича Туган-Барановського – видатного вченого-економіста, активного творця української академічної науки як інституту державності.

Саме він уперше у світовій науці розкрив інвестиційно-інноваційний механізм як рушій економічної динаміки. Всесвітньо визнаними стали фундаментальні дослідження М. Туган-Барановського: «Периодические промышленные кризисы. История английских кризисов, общая теория кризисов» (1923); з історії розвитку капіталізму в Російській імперії «Русская фабрика в прошлом и настоящем» (1926). Високу оцінку здобула економічна спадщина М. Туган-Барановського з історії й теорії соціалізму: «Сучасний соціялізм в історичнім своїм розвитку» (1921), «Социализм как положительное учение» (1918) та ін. Його підручник «Основы политической экономии» (1917) був визнаний одним із найкращих на той час у Росії та Україні.

Визнаними у світі були його синтетична концепція цінності, соціальна теорія розподілу, вчення про кооперацію, а основні ідеї вченого узагальнені у праці «Социальные основы кооперации» (1922). Вагомим внеском М. Туган-Барановського в економічну науку стало прогнозування ним у праці «Бумажные деньги и металл» (1917; перевидання 2004) багатьох ідей сучасної монетарної економіки; зокрема йому належить пріоритет у розробленні теорії паперових грошей та обґрунтуванні наукових основ монетарної політики.

Виставка праць М. Туган-Барановського, запропонована до уваги читачів Бібліотеки, – це чудова можливість ознайомитися з його надзвичайно багатою та різноплановою науковою спадщиною. Вона становить близько 140 праць, які охоплюють широкий спектр методологічних проблем із політичної економії, теорії цінності, дослідження економічних циклів та теорії економічної кон’юнктури, кооперації та соціалізму, аналізу процесів.

В експозиції репрезентовані наукові розвідки про М. Туган-Барановського, зокрема: А. Качор. Михайло І. Туган-Барановський на службі науки й свого народу: в 50-річчя смерти світової слави економіста і кооперативного діяча (1969); С. Злупко. Михайло Туган-Барановський: український економіст світової слави (1993); М. І. Туган-Барановський та державність України: Міжнар. наук.-теор. конф. (2004); Л. Коваль. Економічне вчення Михайла Тугана-Барановського (2009); В. М. Геєць. М. І. Туган-Барановський: вчений, громадянин, державотворець (2015); М. І. Туган-Барановський: творча спадщина та сучасна економічна наука: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. до 150-річчя з дня народження (2015) та ін.

Запрошуємо всіх охочих до 14 лютого 2025 р. оглянути виставку.

Січ

2025

<h3>Львівська митниця передала до фондів ЛННБ України імені В. Стефаника три видання, затримані під час спроби їхнього незаконного вивезення за кордон</h3>

Львівська митниця передала до фондів ЛННБ України імені В. Стефаника три видання, затримані під час спроби їхнього незаконного вивезення за кордон

[Требник]. [Почаїв?], перша чверть XIХ ст.

Требник — церковна книга, яка містить тексти богослужіння і молитов, що їх використовують для обрядів хрещення, миропомазання, покаяння, шлюбу, висвячень і різних потреб. Переданий примірник потребує фахової реставрації, оскільки він дефектний, без перших та останніх сторінок, із рукописними доповненнями. Аркуші суттєво пошкоджені через активне користування. Примірник має значну історико-культурну та видавничу цінність, підлягає занесенню до Державного реєстру національного культурного надбання України.

Foster James (1697-1753). Sermons on the following subjects, viz. The second edition. London : printed for J. Noon, 1733

Це друге прижиттєве видання твору англійського баптистського священника Д. Фостера (1697-1753) Проповіді на наступні теми, а саме: Про універсальне відчуття добра і зла. Лондон, 1733.

Примірник добре збережений у первісній шкіряній оправі з позолоченими бордюрами. Власницьких книжкових знаків на сторінках не виявлено. Примірник має історико-культурну цінність.

Hitchcock, Roswell Dwight (1817-1887). Hitchcock‘s New and complete analysis of the Holy Bible:
or the whole of the Old and New Testaments arranged according to subjects in twenty-seven books. New York : A. J. Johnson, 1873

Автором фундаментального видання Новий і повний аналіз та коментар Святого Письма Старого і Нового Заповіту (Нью-Йорк, 1873) є американський священник Хічкок Розвелл Дуайт (1817-1887). Крім основного викладу, видання містить словник вимови власних імен зі Святого Письма, словник тлумачення власних назв зі Святого Письма, таблиці мір, ваги та монет із Святого Письма з вичерпними поясненнями, словник релігійних деномінацій, сект, партій та асоціацій світу тощо. Видання ілюстроване численними хромолітографіями.

Примірник повний, чудово збережений.

Означені видання будуть науково опрацьовані, відображені в електронному каталозі і доступні користувачам Бібліотеки.

Січ

2025

Урочисте передання до фондів ЛННБ України ім. В. Стефаника архіву педагога, фольклориста, казкаря Миколи Антоновича Зінчука

7 січня 2025 р. у Львівській національній науковій бібліотеці України ім. В. Стефаника відбулося передання унікального архіву педагога, фольклориста, казкаря Зінчука Миколи Антоновича (1925–2012).

Генеральний директор Бібліотеки Василь Ферштей привітав учасників урочистої події та відзначив непересічність особи М. Зінчука – збирача українських народних казок – та наголосив на унікальності переданих етнографічних записів, що є результатом його наполегливої та кропіткої праці, яка, безумовно, викличе зацікавлення дослідників-гуманітаріїв.

Завідувачка відділу рукописів, кандидатка історичних наук Мирослава Дядюк акцентувала, що урочисте передання архіву відбувається напередодні 100-річчя від дня народження Миколи Антоновича Зінчука (1925–2012). До відділу рукописів передані 83 справи (17685 аркушів): казки, фольклорні записи пісень, колядок, обрядових пісень, легенди, балади та оповідання, епістолярна спадщина (234 листи) та створені фондовласником (сином – Олександром Миколайовичем Зінчуком) копії переданих документів у форматі PDF.

Присутні могли побачити, зокрема, екземпляри книг із 40 – томної збірки українських народних казок, упорядкованих М. Зінчуком за регіональним принципом: «Казки Гуцульщини», «Казки Буковини», «Казки Покуття», «Казки Бойківщини», «Казки Закарпаття», «Казки Галичини», «Казки Чернігівщини», «Казки Наддніпрянщини» та ін. Серія вийшла у видавництвах Львова, Ужгорода, Тернополя, Чернівців та Києва. Серед книжкових видань – і книга авторських казок М. А. Зінчука «Чарівні казки» (2007) – лауреат літературно-наукового конкурсу імені Воляників-Швабінських фундації Українського Вільного Університету в Нью-Йорку та спогади «Скарбниці пам’яті», видані вже після смерті автора у 2014 р.

Демонструючи зразки рукописної спадщини краєзнавця і казкаря, М. Дядюк відзначила надзвичайну працьовитість і педантичність в оформленні та редагуванні рукописів, систематизації текстів після розшифрування касетних записів, адже у них зазначена детальна інформація про населений пункт, дату проведення запису, ім’я та прізвище оповідача, його соціальний статус та освіта. Звернула увагу присутніх на цінність епістолярної спадщини М. Зінчука, зосібна його листування з Василем Сухомлинським про педагогічні проблеми в системі тогочасної освіти та зауважила, що саме під його впливом М. Зінчук написав ряд науково-педагогічних статей для періодичних видань Грузії, Вірменії, Молдови, Румунії. Серед експонованих листів окреме місце займає його інтенсивне листування з представниками районних адміністрацій із проханням підтримки під час краєзнавчих експедицій; з керівниками видавництв та редакцій – з обговоренням видавничих планів і підготовки текстів казок, ілюстрацій тощо. Загалом, підсумувала М. Дядюк, особовий архів М. А. Зінчука, якому присвоєно номер фонду 364, став цінним національним надбанням у складі Національного архівного фонду Академії наук України.

Син фольклориста – Олександр Миколайович Зінчук, доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри інфекційних хвороб Львівського медичного університету ім. Данила Галицького розповів цікаві факти з життя свого батька. Народився 7 березня 1925 р. у селі Кошелівка Пулинського р-ну Житомирської обл. у селянській родині середнього статку, яка у 1941 р. переїхала у селище Черняхівка Житомирської області. Там він закінчив дев’ятий клас Черняхівської середньої школи. У травні 1942 р. юнака разом із батьками вивезли до Німеччини на примусові роботи. Працював робітником на ремонті залізниці в м. Галле. Після невдалої спроби втечі його ув’язнили в концтаборі Флоссенбюрґ, на початку 1945 – перевели до концтабору Дахау. 29 квітня 1945 р. в’язнів звільнили американські військові. Микола Зінчук довго лікував важку форму туберкульозу. Повернувшись на Батьківщину, працював у колгоспі, у 1946 р. вступив на історичний факультет Львівського педагогічного інституту, який закінчив із відзнакою у 1950 р. Учителював у Руднівській середній школі, упродовж 1957-1963 рр. був директором Поріччянської восьмирічної школи (Яворівський р-н).

О. М. Зінчук розповів, що збирати і вивчати фольклорну спадщину краю батько розпочав у середині 1970-х рр. і за понад 30 років об’їздив містечка та села Західної України, Буковини, Закарпаття, Бойківщини, Гуцульщини, збирав легенди, народні казки, записував пісенну творчість. Загалом зібрав понад 8 тисяч казок, понад 7 тисяч пісень зі звукозаписом. Інтелектуальну спадщину свого батька вважає унікальною, оскільки новітні інформаційні технології, зокрема інтернет, витісняють народну творчість, й не так багато залишилося людей-оповідачів. Попри труднощі та перешкоди, байдужість чиновників, батько видав 31 том масштабного 40-томного видання, решту томів – видала родина. О. Зінчук озвучив нездійсненну мрію батька – перевидати опубліковані казки англійською мовою, задумувався він і про можливість занесення їх до Списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО.

О. М. Зінчук від імені родини подарував до фондів Бібліотеки І-ІІІ, V-VIII томи видання Михайла Грушевського «Історія України-Руси» із записами про те, що примірники подаровані автором Науковому товариству ім. Шевченка у Львові. Їх у радянські часи М. Зінчук врятував від знищення та зберігав у своїй приватній бібліотеці. На згадку про урочисту подію генеральний директор В.Ферштей подарував О. М. Зінчуку примірники наукових видань Бібліотеки.

Завідувачка відділу рукописів, к. і. н. Мирослава Дядюк

Січ

2025

Урочиста передача архіву педагога, фольклориста, казкаря Зінчука Миколи Антоновича (1925-2012)

(На фото: Микола Антонович Зінчук в експедиції. Справа розповідач казок Михайло Дідишин. Космач, 1984)

Шановні друзі, запрошуємо Вас 7 січня 2025 р. о 15.00 на урочисту передачу архіву педагога, фольклориста, казкаря Зінчука Миколи Антоновича (1925-2012).

Подія відбудеться в головному корпусі ЛННБ України ім. В. Стефаника (вул. Стефаника, 2).

Вхід вільний!

До 120-річчя від дня народження Уласа Самчука (1905 — 1987) (книжкова виставка)

Доступ до повнотекстового електронного архіву української періодики онлайн LIBRARIA

Відкриття ювілейної виставки «56 книжкових знаків Якова Гніздовського (з колекції Романа Ференцевича)»

ЯКІВ ЯКОВИЧ ГНІЗДОВСЬКИЙ (1915–1985)
До 110 річниці від дня народження
(За матеріалами архіву Романа Ференцевича у відділі рукописів ЛННБ України ім. В. Стефаника)

ЯКІВ ЯКОВИЧ ГНІЗДОВСЬКИЙ (1915–1985)
До 110 річниці від дня народження
(За матеріалами архіву Романа Ференцевича у відділі рукописів ЛННБ України ім. В. Стефаника)

Спогад про одну дружбу

Урочисте передання до фондів ЛННБУ ім. В. Стефаника видань, врятованих під час воєнних дій

56 книжкових знаків Якова Гніздовського (з колекції Романа Ференцевича)

Гніздовський Я. Ex Libris Наді й Антона Івахнюків. Папір, дереворіз, 1942.

Гніздовський Я. Ex Libris HN [автоекслібрис]. Папір, дереворіз, 1972.

Гніздовський Я. Ex Libris Fanny Hnizdovsky. Флізелін, дереворіз 1983.

Гніздовський Я. Ex Libris Roman Ferencevych. Папір, дереворіз, 1985.

Гніздовський Я. Ex Libris Danylo Struk. Флізелін, дереворіз, 1959.

Гніздовський Я. Ex Libris AR [Aleksis Rannit]. Флізелін, дереворіз, 1978.

Гніздовський Я. Ex Libris HN [автоекслібрис]. Флізелін, дереворіз, 1978.

Гніздовський Я. Ex Libris НТШ [Наукове товариство імені Шевченка]. Флізелін, дереворіз, 1978.

Лариса Купчинська

160 років від дня народження Михайла Івановича Туган-Барановського

Львівська митниця передала до фондів ЛННБ України імені В. Стефаника три видання, затримані під час спроби їхнього незаконного вивезення за кордон

Львівська митниця передала до фондів ЛННБ України імені В. Стефаника три видання, затримані під час спроби їхнього незаконного вивезення за кордон

Урочисте передання до фондів ЛННБ України ім. В. Стефаника архіву педагога, фольклориста, казкаря Миколи Антоновича Зінчука

Урочиста передача архіву педагога, фольклориста, казкаря Зінчука Миколи Антоновича (1925-2012)

До відома користувачів

КАТАЛОГ

ЛННБУ ім. В. Стефаника подовжує надання інформаційних послуг

Архів подій

Спогад про одну дружбу

Гніздовський Я. Ex Libris Наді й Антона Івахнюків. Папір, дереворіз, 1942.

Гніздовський Я. Ex Libris HN [автоекслібрис]. Папір, дереворіз, 1972.

Гніздовський Я. Ex Libris Fanny Hnizdovsky. Флізелін, дереворіз 1983.

Гніздовський Я. Ex Libris Roman Ferencevych. Папір, дереворіз, 1985.

Гніздовський Я. Ex Libris Danylo Struk. Флізелін, дереворіз, 1959.

Гніздовський Я. Ex Libris AR [Aleksis Rannit]. Флізелін, дереворіз, 1978.

Гніздовський Я. Ex Libris HN [автоекслібрис]. Флізелін, дереворіз, 1978.

Гніздовський Я. Ex Libris НТШ [Наукове товариство імені Шевченка]. Флізелін, дереворіз, 1978.

Лариса Купчинська

До відома користувачів

КАТАЛОГ

Бібліотека в соцмережах

ЛННБУ ім. В. Стефаника подовжує надання інформаційних послуг

Архів подій