Олеся Дроздовська
кандидатка філологічних наук, старша наукова співробітниця,
старша наукова співробітниця Науково-дослідного інституту пресознавства,
Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника
(Львів, Україна)
[email protected]
УДК 070-057:303.686(477)"18/195"
DOI: https://doi.org/10.37222/2786-7552-2025-6-2
Біографічний напрям пресознавчих студій
У новітній гуманітаристиці як в Україні, так на міжнародному рівні популярним є людиноцентричний підхід до вивчення історичних процесів. Тому не виникає сумніву у релевантності наукових студій, присвячених дослідженню історії української друкованої журналістики ХІХ ст. – першої половини ХХ ст. через призму біографій і творчих здобутків осіб, які брали участь у видавничо-редакційних процесах, наповнювали зміст видань журналістськими та публіцистичними текстами. Мета статті – з’ясувати особливості біографічних досліджень у контексті історії української преси. Завдання статті – визначити мету, об’єкт та основний методологічний інструментарій пресознавчих розвідок біографічного напряму; окреслити коло основних джерел інформації та типові проблеми, що постають перед науковцями. Для підготовки цієї розвідки застосовано комплекс загальнонаукових та спеціальних методів наукового дослідження. Наукова новизна. Здійснено спробу теоретичного осмислення біографічного напряму в українському пресознавстві як цілісної дослідницької практики. Визначено його основні методологічні ознаки, джерельну базу, типові дослідницькі проблеми. Висновки. Визначено, що метою біографічних пресознавчих досліджень є не лише реконструкція життєпису особи, а й вивчення усіх фактівїї участі у формуванні українського медіапростору ХІХ ст. – першої половини ХХ ст. Основними науковими інструментами для підготовки біографічних досліджень у контексті історії української преси є поєднання низки загальних та спеціальних наукових методів, зокрема біографічного, інтерпретації джерел, прескліпінгу, контент-аналізу, системного аналізу. Вказано основні групи джерел біографічної інформації та відомостей про особливості співробітництва особи з пресою: 1) часописи; 2) архівні документи й матеріали; 3) спогади та щоденники. До складних для розв’язання проблем, які постають перед дослідниками, віднесено такі: 1) встановлення імен засновників, власників і авторів пресових видань; 2) розрізнення формальних і справжніх видавців, редакторів; 3) розрізнення повних тезок та розкриття прибраних імен; 4) створення повних бібліографій спадщини творчих працівників газет і журналів.
Ключові слова: історія української преси, пресознавство, біографічний напрям, діячі української преси, біографія, творча спадщина.