Роман Бліхарський
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-7084-0473
кандидат наук із соціальних комунікацій, науковий співробітник
Науково-дослідного інституту пресознавства,
Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника
(Львів, Україна)
[email protected]
УДК 070:930]:303.732.4]]:321.01:316.4]
DOI: https://doi.org/10.37222/2786-7552-2025-6-1
Від «чотирьох теорій» до постнормативної критики: траєкторія нормативного підходу до вивчення преси
Книга Ф. Сіберта, Т. Петерсона та В. Шрамма «Чотири теорії преси» (1956) започаткувала нормативну типологію медіасистем, яка ґрунтується на взаємозв’язках між пресою, владою та сус пільством. Цей спосіб аналізу ЗМІ понад шістдесят років збері гав актуальність завдяки простоті структури, філософському обґрунтуванню, масштабу та актуальності питань, які він порушує. Водночас ця типологія відображала ідеологічні координати періоду Холодної війни та критикувалася за свою політичну упередженість та нечутливість до трансформацій у глобальному інформаційному середовищі та локальних особливостей. Попри це, вона стала підґрунтям для нормативного медіадискурсу й актуалізувала питання про межі свободи та відповідальність преси.
Метою статті є виявлення концептуальних витоків і відстежен ня розвитку нормативного підходу як інструменту вивчення ролі преси в суспільстві. Методологія дослідження включає історико-генетичний аналіз інтелектуального контексту типології преси Сіберта, Петерсона та Шрамма, історіографічний аналіз праць, присвячених нормативному підходу, контекстуальний аналіз його рецепції в сучасному академічному дискурсі, а також системний аналіз історіографічної структури наукових інтерпретацій.
Результати дослідження свідчать, що нормативний підхід формувався як діалектична інтелектуальна траєкторія: від спроб адаптації й розширення оригінальної типології – через критику її історичної та ідеологічної обмеженості – до переосмислення його епістемологічних можливостей і взаємодії з критичними, постнормативними та історіографічними підходами. Незважаючи на критику, нормативний підхід зберігає свою ключову аналітичну функцію – поєднання емпіричного аналізу з концептуалізацією релевантного для певного типу суспільства устрою медіа, яка охоплює політичні, соціологічні, культурні та етичні виміри у вивченні преси.
Новизна роботи полягає в цілісному аналізі нормативного підходу щодо вивчення преси включно з реконструкцією його інтелектуальних та ідейних витоків, контексту створення, висвітлення історії рецепції та критики, сучасних інтерпретацій.
Ключові слова: нормативні теорії преси, системний аналіз преси, медіасистема, історія теорії преси, політичний режим.