Хранитель національних скарбів: Іларіон Свєнціцький у служінні українській культурі. До 150 річчя від дня народження
Іларіон Семенович Свєнціцький (1876 – 1956) – видатний український філолог-славіст, мистецтвознавець та багаторічний очільник Національного музею у Львові. Його постать стала символом цілої епохи в науці, адже він не лише професійно досліджував українську філологію, етнографію та фольклористику, а й активно популяризував слов’янську літературу, відкриваючи українському читачеві класику болгарського, польського, сербського та хорватського письменства.
Наукова сфера зацікавлень ученого вражає своєю всеосяжністю: від етнографії та фольклористики до палеографії та музеєзнавства. Особливу увагу він приділяв книгознавству, здійснивши ґрунтовне наукове опрацювання та бібліографічний опис рідкісних фондів львівських книгозбірень, зокрема унікальних рукописів та стародруків. Як авторитетний знавець рукописних і друкованих пам’яток, І. Свєнціцький відіграв ключову роль у розбудові бібліотечної мережі Львова. Він заклав фундамент книгозбірні Національного музею, створивши базу для фахових мистецтвознавчих досліджень, опікувався комплектуванням слов’янознавчої бібліотеки при університетській кафедрі славістики, а також дбав про наповнення філологічного фонду у відділі мовознавства Інституту суспільних наук АН УРСР у Львові (тепер – Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України). Велика наукова спадщина вченого не втрачає своєї актуальності, залишаючись незамінним підґрунтям для сучасних дослідників історії, філології та культури.
Церковно - и русско-славянскія рукописи Публичной Библіотеки Народнаго Дома во Львовҍ. С.-Пб:, 1904.
Опис рукописів Народного Дому з колєкції Ант. Петрушевича: [У 3 ч.]. Українсько-Руський Архив.Т.1. Львів, 1906. Ч. 1.
Про музеї та музейництво: (Нариси і замітки). Львів, 1920.
У справі музейних збірок Ставропіґії і Народнього Дому. Львів, 1929.
Початки книгопечатаня на землях України: в пам’ять 350-літя першої друкованої книжки на Україні у Львові 1573-4 р. [Жовква], 1924.
Wystawa Lwoskich Drukόw Ukraińskich XVI–XVIII ww. w Ukraińskiem Nacjonalnem Museum we Lwowie dla Uczestników urоczystości 100-lecia Ossolineum Zjazdu Bibliotekarzy i Bibljofilόw polskich urządzona. Lwόw , 1928.
Ікони Галицької України XV–XVI віків. Львів, 1929.
Дещо про джерела іконописної техніки в статті В.Пещанського / Пещанський Володимир і Іларіон Свєнціцкий. Іконописна техніка та її джерела. Львів, 1932.
Rachunki robót malarskich i rzeżbiarskich w katedrze sw. Jura we Lwowie w latach 1768-1779. Lwów, 1938.
Бойківський говір села Бітля. Записки Наукового Товариства ім. Шевченка. Львів, 1913. Т. 114. Кн. 2.
Нариси з історії української мови. Львів, 1920.
Шкільна освіта духовних кандидатів в рр. 1756 - 1788. Українсько-руський архив: Матеріяли до історії галицько-руського шкільництва XVIII і ХІХ вв. Львів, 1909. Т. 4.
Різдво Христове в поході віків: (Історія літературної теми й форми). Львів, 1933.
Суспільне тло творчости Івана Франка. Львів, 1930. (Відбитка).
Данте - любови співець бесмертний. Львів, 1922 .
Загальна характеристика наукової діяльности академика Кирила Студинського. Львів, 1928.
Арханггєлови вѣщания Марiи" і благовіщенська містерія: (Проба літературної теми). Львів,1907. (Відбитка).
Похоронне голосіння і церковно-релігійна поезія: (Студія над розвитком мотивів народної словесності). Львів, 1910. (Відбитка).
Завдяки активній громадській позиції та широким міжнародним контактам, Іларіон Свєнціцький перетворив своє спілкування з колегами, письменниками та діячами культури на дієвий інструмент поповнення львівських книгозбірень.
Багата приватна книгозбірня вченого на сьогодні не зберегла своєї цілісності, проте значна її частина поповнила фонд відділу рідкісної книги ЛННБ України ім. В. Стефаника. У 1969 році родина професора передала до Бібліотеки 420 видань, де зібрано цінні слов’янські видання з історії, фольклористики, етнографії, лексикографії, раритетні періодичні видання. Пізніше надійшло до відділу рідкісної книги ще понад 1600 примірників цінних видань XIX – XX ст., які зберігаються окремою збіркою «СВЦ». Колекція Іларіона Свєнціцького – це значно більше, ніж просто підбірка фахової літератури. Вона є своєрідною картою професійного спілкування вченого. Значна кількість авторів, чиї наукові пошуки перетиналися з проблематикою досліджень І. Свєнціцького, особисто надсилали йому свої праці. Про це свідчать численні дарчі написи та автографи на колекційних примірниках. Такі інскрипти перетворюють звичайне видання на унікальне свідчення, професійної солідарності та обміну ідеями між провідними інтелектуалами того часу. Ці записи ілюструють високу залученість вченого в науковий процес: він одразу реагував на появу нових праць, рецензував їх та вводив у науковий обіг. Відтак, приватна бібліотека Іларіона Свєнціцького постає не просто зібранням книг, а живим архівом тогочасної культури книгообігу.
Антонович Дмитро (1877 - 1945) – громадсько-політичний діяч, історик мистецтва і театру. Діяч Центральної ради, за Директорії – голова української дипломатичної місії в Римі. Антонович Д. Із історії церковного будівництва на Україні / Українське історично-філологічного товариство в Празі. Прага, 1925. Вип. 1.
Кревецький Іван (1883 – 1940) - український історик, бібліограф, громадський діяч і журналіст, дійсний член і керівник бібліотеки НТШ. Кревецький І. З виборчого руху у східнїй Галичинї в 1848 р. (Вибір Івана Капущака). [Львів], [1905].
Курінний Петро Петрович (1894 - 1972) - історик, археолог, етнограф, музеєзнавець, організатор пам’яткоохоронної справи. Курінний П. Лаврські інтролігатори XVII–XVIII століття. Київ, 1926.
Онацький Євген (1894 – 1979) - український націоналіст, енциклопедист, журналіст і науковець, громадський діяч, член Української Центральної Ради. Onatsky E. Il Circolo Magico nelle credenze e negli usi del popolo ucraino. Roma, 1930. (Dalla Nuova antologia ; 16 Ottobre 1930).
Тершаковець Михайло (1883 – 1978) - історик літератури, доктор, педагог, почесний член НТШ. Тершаковець М. Причинки до життєпису Маркіяна Шашкевича та дещо із його письменської спадщини. [Львів], [1912].( Відбитка).
Сімович Василь (1880 – 1944) – визначний український мовознавець, культурний діяч, професор Українського Високого Педагогічного Інституту ім. Драгоманова у Празі, дійсний член НТШ, співробітник СВУ. Сімович В. Українські іменники чоловічого роду на –о в історичному розвитку й освітленні. Прага, 1929. (Відбитка).
Єфремов Сергій (1876 - 1939) - громадсько-політичний діяч, літературний критик, історик української літератури, академік ВУАН, дійсний член НТШ. Єфремов С. В тісних рямцях. Українська книга в 1798-1916 рр. Київ, 1926.
Ганцов Всеволод (1892 – 1979) – видатний український мовознавець, лексикограф, науковий співробітник ВУАН у Києві. Ганцов В. Діялектологічна класифікація українських говорів. Київ, 1923. (Відбитка).
Колесса Філарет (1871 – 1947) - етнограф, фольклорист, композитор, музикознавець і літературознавець. Основоположник українського етнографічного музикознавства. Колесса Ф. Баляда про дочку-пташку в слов’янській народній поезії. Kraków, 1937. (Відбитка).
Попов Павло (1890 - 1971) - літературознавець, мистецтвознавець, фольклорист, книгознавець. Попов П. М. Панегірик Крщоновича Лазарю Барановичу: невідоме Чернігівське видання 80-х років XVII в. Київ, 1927. (Відбитка).
Щербаківський Данило (1877 - 1927) - український етнограф, археолог, музейний діяч, дослідник українського народного мистецтва, дійсний член НТШ. Щербаківський Д. Золотарська оправа книжки в XVI - XIX століттях на Україні. Київ, 1924. (Відбитка).
До відома користувачів
30 квітня (четвер) – санітарний день.
Бібліотека читачів не обслуговуватиме.
ЛННБУ ім. В. Стефаника подовжує надання інформаційних послуг
Цифровий репозитарій «Спільна спадщина»
Львівська національна наукова Бібліотека України імені В. Стефаника пропонує скористатись доступом до Цифрового репозитарію«Спільна спадщина» – електронного ресурсу польсько-української культурної спадщини, що надає відкритий доступ до цифрових копій історичних і культурних документів у межах ініціативи «Спільна спадщина під загрозою», розпочатої у 2023 році.
Проєкт документальної спадщини реалізовано у партнерстві між Львівською національною науковою бібліотекою України імені В. Стефаника та Національним інститутом імені Оссолінських у Вроцлаві. Репозитарій «Спільна спадшина» об’єднує розпорошені історичні колекції та спрямований на їх цифрову реконструкцію, зокрема тих, що були роз’єднані внаслідок подій Другої світової війни. У ньому представлено цифрові об’єкти різних типів (тексти, зображення та ін.), а хронологічні межі охоплюють документні матеріали до 1945 року, оригінали яких уже перебувають у статусі Public Domain.
Матеріали репозитарію систематизовано за типами документів і тематичними напрямами: архівні та рукописні матеріали (зокрема Архів НТШ; документи з військової історії та УНР, 1919–1921 рр.), періодичні видання та книги (українські й польські часописи XIX–XX ст., зокрема діаспорні видання, а також друковані видання європейськими мовами), графіка, малюнки та живопис (твори Яцека Мальчевського, Фридерика Паутша, Владислава Скочиляса, Станіслава Матусяка), документні матеріали та дипломи (з історії освіти, генеалогії й дипломатичних відносин регіону Центрально-Східної Європи). Інтерфейс репозитарію доступний польською, українською та англійською мовами, а пошук підтримує розширені параметри (за назвами, заголовками, місцем видання, датами створення та оцифрування тощо). [Електронний доступ]:https://chlib.library.lviv.ua/dlibra/collectiondescription/4
Повнотекстовий електронний архів української періодики LIBRARIA
Львівська національна наукова Бібліотека України імені В. Стефаника пропонує скористатись доступом до повнотекстового електронного архіву української періодики онлайнLIBRARIAзавдяки грантовому фінансуванню Фонду катедр українознавства (Ukrainian Studies Fund) – освітньої благодійної інституції, створеної українською діаспорою в США 1958 року з метою сприяння розвитку освітніх програм, знань та інформації про Україну та українців (www.ukrainianstudiesfund.org).
На вебсайті доступні для перегляду не лише цифрові зображення але й розпізнані тексти видань з інтерактивними змістами кожного з чисел, що надає користувачам широкі пошукові можливості.
Окрім морфологічного повнотекстового пошуку, доступний також пошук за назвами видань, географією (регіони та місця) та хронологією видань (конкретні дати або періоди); окремо може бути застосований пошук за заголовками статей, а також пошук ілюстрацій за підписами до них.
Звертаємо увагу, що отримати доступ до повнотекстового електронного архіву української періодики онлайн LIBRARIA можна з комп’ютерів читальних залів Бібліотеки.
Повний доступ до контенту, включно з переглядом зображень та розпізнаних текстів конкретних чисел, є платним й надається зареєстрованим користувачам.
Прагнучи надати підтримку науковій спільноті України в умовах повномасштабної війни, яку розв’язала РФ, видавництва наукової літератури відкрили українським вченим до кінця 2022 року безкоштовний доступ до повнотекстових електронних ресурсів в межах проєкту Research4Life. Research4Life– проєкт, організований у форматі державно-приватного партнерства Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ), Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (ФАО), Програмою ООН із навколишнього середовища (ЮНЕП), Всесвітньою організацією інтелектуальної власності (ВОІВ), Міжнародною організацією праці (МОП), Корнельським і Єльським університетами, а також Міжнародною асоціацією науково-технічних і медичних видавців.
Через порталResearch4Life надається доступ до електронних колекції книг і журналів міжнародних видавництв Elsevier, Springer Nature, John Wiley & Sons, Taylor & Francis, Emerald, Sage Publications, Oxford University Press, Cambridge University Press, IOP Publishing, повний перелік можна подивитись тут(обравши у відповідних полях назву країни Ukraine та тип установи NationalLibrary).
У межах платформи Research4Life забезпечується доступ до більше ніж 154 тис. наукових журналів і книг від понад 200 видавців з усього світу.
GOALI – дослідження в галузі права та соціальних наук.
Відеоінструкції з використання платформи Research4Lifeможна подивитись тут. Отримати тестовий доступ:
Доступ надається працівникам та користувачам бібліотеки віддалено за умови обов’язкового логування. Логін і пароль можна отримати склавши запит до контактної особи установи на електронну пошту: [email protected] (сервісна послуга ЕДД).
Цифрова бібліотека Onleihe дає можливість випозичати широкий спектр цифрових носіїв, таких як електронні книги, електронні документи, електронна музика, електронні аудіо та електронні відео, електронні періодичні видання.
Користувачам послуги Onleihe потрібно зареєструватись у Mein Goethe.de, або створити обліковий запис на Mein Goethe.de (реєстрація та користування Mein Goethe.de та Onleihe безкоштовні).
Onleihe – це новий електронний сервіс світової мережі бібліотек Goethe-Institut. Цей сервіс дозволяє взяти на обмежений проміжок часу електронні книжки, електронні аудіо-книжки й електронні періодичні видання у користування. Для цього потрібно просто завантажити обрані матеріали у нашій системі Onleihe.
Необхідність повертати матеріали зникає автоматично: після завершення терміну користування ви втрачаєте доступ до матеріалів.
Через систему Onleihe ви можете одним кліком мишки взяти необхідні вам матеріали на абонемент у будь-який час – 24 години на добу, 7 днів на тиждень.
каталог онлайнових цифрових колекцій Національної бібліотеки імені Оссолінських у Вроцлаві
Нагадуємо, що скористатися доступом до оцифрованих колекцій можна з будь-якого комп’ютера Бібліотеки, а також отримати дистанційний доступ до Katalog zbiorów cyfrowych (Zakład Narodowy im. Ossolińskich), зареєструвавшись у мережі Бібліотеки за допомогою читацького квитка.
Інформаційна база даних Zasoby cyfrowe Zakładu Narodowego im.Ossolińskich містить різноманітні типи колекцій, збережених на цифровому носії, тобто: електронні видання та публікації, оцифровані колекції (рукописи, журнали, стародруки), аудіодокументи тощо.
База даних постійно оновлюється та поповнюється новими документами. Представлена значна частина оцифрованих львівських архівів провідних польських аристократичних родів, у т.ч. Батовських, Оссолінський, Ценських, Любомирських та ін. Водночас база даних містить документи зі львівського архіву Оссолінеуму та окремі рукописи, зібрані у Вроцлаві.
Web of Science, Scopus, ScienceDirect
Львівська національна наукова Бібліотека України імені В. Стефаника подовжує надання доступу до передплачених баз даних Web of Science, Scopus, ScienceDirect (включно з безстроковим доступом до колекції 2088 електронних монографій 2019-2020 рр.).
Провайдер послуги підключення до наукометричних баз даних Державна науково-технічна бібліотека України.
Нагадуємо, що скористатися доступом до наукометричних баз даних можна з будь-якого комп’ютера Бібліотеки, а також отримати дистанційний доступ до наукометричних баз Web of Science, Scopus, ScienceDirect, зареєструвавшись у мережі Бібліотеки та створивши кабінет користувача.