Хранитель національних скарбів: Іларіон Свєнціцький у служінні українській культурі. До 150 річчя від дня народження

Іларіон Семенович Свєнціцький (1876 – 1956) – видатний український філолог-славіст, мистецтвознавець та багаторічний очільник Національного музею у Львові. Його постать стала символом цілої епохи в науці, адже він не лише професійно досліджував українську філологію, етнографію та фольклористику, а й активно популяризував слов’янську літературу, відкриваючи українському читачеві класику болгарського, польського, сербського та хорватського письменства.

Наукова сфера зацікавлень ученого вражає своєю всеосяжністю: від етнографії та фольклористики до палеографії та музеєзнавства. Особливу увагу він приділяв книгознавству, здійснивши ґрунтовне наукове опрацювання та бібліографічний опис рідкісних фондів львівських книгозбірень, зокрема унікальних рукописів та стародруків. Як авторитетний знавець рукописних і друкованих пам’яток, І. Свєнціцький відіграв ключову роль у розбудові бібліотечної мережі Львова. Він заклав фундамент книгозбірні Національного музею, створивши базу для фахових мистецтвознавчих досліджень, опікувався комплектуванням слов’янознавчої бібліотеки при університетській кафедрі славістики, а також дбав про наповнення філологічного фонду у відділі мовознавства Інституту суспільних наук АН УРСР у Львові (тепер – Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України). Велика наукова спадщина вченого не втрачає своєї актуальності, залишаючись незамінним підґрунтям для сучасних дослідників історії, філології та культури.

Завдяки активній громадській позиції та широким міжнародним контактам, Іларіон Свєнціцький перетворив своє спілкування з колегами, письменниками та діячами культури на дієвий інструмент поповнення львівських книгозбірень.

Багата приватна книгозбірня вченого на сьогодні не зберегла своєї цілісності, проте значна її частина поповнила фонд відділу рідкісної книги ЛННБ України ім. В. Стефаника. У 1969 році родина професора передала до Бібліотеки 420 видань, де зібрано цінні слов’янські видання з історії, фольклористики, етнографії, лексикографії, раритетні періодичні видання. Пізніше надійшло до відділу рідкісної книги ще понад 1600 примірників цінних видань XIX – XX ст., які зберігаються окремою збіркою «СВЦ». Колекція Іларіона Свєнціцького – це значно більше, ніж просто підбірка фахової літератури. Вона є своєрідною картою професійного спілкування вченого. Значна кількість авторів, чиї наукові пошуки перетиналися з проблематикою досліджень І. Свєнціцького, особисто надсилали йому свої праці. Про це свідчать численні дарчі написи та автографи на колекційних примірниках. Такі інскрипти перетворюють звичайне видання на унікальне свідчення, професійної солідарності та обміну ідеями між провідними інтелектуалами того часу. Ці записи ілюструють високу залученість вченого в науковий процес: він одразу реагував на появу нових праць, рецензував їх та вводив у науковий обіг. Відтак, приватна бібліотека Іларіона Свєнціцького постає не просто зібранням книг, а живим архівом тогочасної культури книгообігу.