До роковин вшанування пам’яті жертв Голодомору 1932–1933 рр. та штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 рр. у читальній залі імені Тетяни та Омеляна Антоновичів Бібліотеки розгорнуто книжкову виставку «День пам’яті жертв Голодоморів».
За останні роки з’явились сотні нових видань. Четвертий випуск бібліографічного покажчика «Голодомор в Україні 1932–1933 рр.» (Одеса, 2022) охоплює 3811 назв публікацій за 2012–2016 рр., які всебічно висвітлюють одну з найтрагічніших сторінок історії України.
Особливе місце посідає науково-меморіальне видання «Енциклопедія Голодомору 1932–1933 років в Україні» (Дрогобич, 2018). Енциклопедія інформативно відтворює причини, перебіг та наслідки Голодомору-геноциду, містить понад тисячу статей про персоналії, події, явища та ключові аспекти термінологічного, історіографічного, демографічного й антропологічного дискурсів.
Читачам представлено низку видань, які розкривають причини, масштаби та наслідки цієї страшної трагедії українського народу. Серед них — збірник у двох книгах «Портрет темряви: свідчення, документи і матеріали» (Київ–Нью-Йорк, 1999), що висвітлює спланованість, механізми та авторство геноциду XX століття українського народу за національною ознакою.
Надзвичайно цінним є видання «Голодомор 1932–1933 років в Україні: документи і матеріали» / упорядник Р. Пиріг (Київ, 2007), яке містить унікальні щоденникові записи очевидців та найповніше зібрання автентичних джерел.
Окрему увагу привертає збірник «Голодомор на Сумщині у спогадах очевидців» / упоряд., передм., прим. С. В. Пʾятаченка (Суми, 2018). До нього увійшли свідчення очевидців голодоморів 1932–1933 та 1946–1947 років, зібрані учнівською та студентською молоддю разом із педагогами в межах проєкту «Голодомор у пам’яті народу».
На архівних документах Державного архіву м. Києва ґрунтується видання «Голодомор 1932–1933 рр. в Києві: факти, події, свідчення» (Київ, 2008). Важливим джерелом є також документи радянських органів державної безпеки, які тривалий час зберігалися під грифом секретності й були недоступними для дослідників. Сьогодні вони представлені у виданні «Розсекречена пам’ять: Голодомор 1932–1933 років в Україні в документах ҐПУ–НКВД» (Київ, 2008), що свідчить про масштабні політичні репресії, спрямовані, зокрема, на приховування правди про Голодомор.
Видання «Голодомор 1932–1933 років в Україні: злочин влади – трагедія народу: документи і матеріали» (Київ, 2008), підготовлене на базі фондів ЦК Компартії України, містить матеріали, оприлюднені вперше. Ці документи є унікальним історичним джерелом для пізнання Голодомору як геноциду українського народу.
Книга «Влада УРСР і закордонні українці (1950–1980-ті рр.)» / упорядник В. Даниленко (Київ, 2017) відтворює на основі розсекречених документів таємну боротьбу радянських спецслужб і партійно-державних структур УРСР проти еміграційних українських організацій, які прагнули донести світові правду про політичні репресії, Голодомор, русифікацію та суспільно-політичні процеси в Україні.
Складні правові аспекти Голодомору розкрито у виданні «Голодомор 1932–1933 років в Україні як злочин геноциду згідно з міжнародним правом» (Київ, 2016). У ньому представлено методологію правової оцінки трагедії, історико-правовий аналіз, визначено суб’єктів злочину та його жертв, а також розглянуто питання юридичної відповідальності за вчинення геноциду.
Спираючись на архівні фонди України та Росії, пресу 1930-х років, збірники документів і листування іноземних дипломатів, автори В. Марочко та О. Мовчан у книзі «Голодомор 1932–1933 років в Україні: хроніка» (Київ, 2008) відтворили подієвий перебіг трагічного лихоліття, реконструювавши події тих років день за днем.
Матеріали збірника Г. Т. Капустян «Пам’ять 33-го кличе молодих: сповіді свідків і слово історика» (3-тє вид., Кременчук, 2017) окреслюють концепцію геноциду голодом в українському селі, у центрі якої — цілеспрямований національний чинник.
На сьогодні 37 парламентів світу офіційно визнали Голодомор геноцидом українського народу. Вшанування жертв Голодомору відбуваються на тлі новітніх злочинів кремля — геноцидної війни росії проти України. Це ще раз нагадує: непокаране зло повертається.
Українці разом із демократичним світом повинні зупинити злочини новітньої російської імперії та убезпечити світ від подальшої агресії.
