26 червня 2025 р. відділ наукової бібліографії ЛННБУ імені В. Стефаника проводитиме наукову конференцію
«Марія Вальо (1925–2011) – невтомна мандрівниця в наукових світах»
(Конференція відбуватиметься у читальному залі імені Тетяни та Омеляна Антоновичів. Початок конференції – 11:30.)
Захід приурочений до 100-річчя від дня народження відомої української філологині, книгознавиці, літературознавиці, бібліографознавиці, багатолітньої наукової співробітниці відділу наукової бібліографії нашої книгозбірні, дійсної членкині НТШ (від 1992 р.), Вченої з великої літери Марії Андріївни Вальо. Її літературознавча діяльність здебільшого концентрувалася у предметному полі дослідження життя і творчості таких видатних особистостей, як Бальтазар Гакет, Іван Франко та Ірина Вільде.
Народилася в Бориславі. Упродовж 1938-1944 років навчалася в українській приватній гімназії товариства “Рідна Школа” в Дрогобичі. У 1945-1951 рр. студіювала українську філологію у Львівському університеті. У 1951 р. обійняла посаду молодшого наукового співробітника у відділі української літератури Інституту суспільних наук АН УРСР у Львові (тепер – Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України). У 1961 р. захистила кандидатську дисертацію “Життя і творчість Ірини Вільде”, на захисті була присутня сама письменниця. Від 1963 р. – старший науковий співробітник згаданого інституту. У 1972 р. після розформування відділу української літератури перейшла на роботу у відділ бібліографії Львівської наукової бібліотеки АН УРСР (тепер – Львівська національна наукова бібліотека України ім. В. Стефаника).
У науковому доробку М. А. Вальо – монографії, наукові збірники, бібліографічні покажчики, сотні статей та розвідок: “Ірина Вільде: літературно-критичний нарис” (1962), “Ірина Вільде: бібліографічний покажчик” (1972, у співавт. з Є. Лазебою), “Степан Щурат: бібліографічний покажчик” (1988), збірник “Ірина Вільде. Незбагненне серце” (1990), “Бальтазар Гакет і Україна: статті і матеріали” (1997), “Марія Деркач: бібліографічний покажчик” (1999), “Подорожі в Українські Карпати” (1993), “Листи Юрія Меженка до львів’ян” (2000), “Бальтазар Гакет – дослідник Південно-Східної і Центральної Європи” (2000, у співавт.), “Зеновія Франко: статті, спогади, матеріали” (2003), “Іван Франко. Бібліографічна спадщина: збірник вибраних праць і матеріалів” (2008), “Ірина Вільде 1907-1982: біобібліографічний покажчик” (2020, у співавторстві з М. Мовною). Пам’яті Марії Вальо присвячено останнє перевидання малої прози та публіцистики Ірини Вільде “Таємнича пара” (2019, упоряд. М. Мовна), яке вийшло у серії “Спадщина” видавництва “Каменяр”.
Марія Андріївна запам’яталася колегам працелюбною, комунікабельною, доброзичливою, привітною, завжди усміхненою. Вона уміла стоїчно переносити життєві негаразди, зберігаючи рідкісну силу духу. Сучасники високо цінували її наукову ерудицію, беззастережну відданість обраній справі, суто людські якості.
У виставковій залі Бібліотеки розгорнуто ювілейну книжково–ілюстративну виставку «Служіння науці та бібліографії», присвячену 100-річчю від дня народження Марії Вальо, яка висвітлює багатогранну наукову діяльність Вченої.
Урочисте відкриття виставки відбудеться 26 червня 2025 р. в 11.00 у виставій залі Бібліотеки.
