2025 рік на Львівщині проголошений роком Івана та Юрія Липи, адже у лютому минає 160 років від дня народження українського громадського і політичного діяча, письменника, співзасновника таємного товариства «Братство тарасівців», міністра віросповідань УНР (1919), борця за незалежність України у XX столітті – Івана Липи; у травні – 125 років із дня народження продовжувача плеяди ідеологів і будівничих Української держави, визначного громадсько-політичного діяча, лікаря, письменника, літературознавця, борця за незалежність України – Юрія Липи.
На вшанування цих непересічних особистостей у виставковій залі Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника до уваги читачів представлена книжково-документальна експозиція «Іван та Юрій Липи у культурному і суспільно-політичному житті України».
Іван Липа (1865–1923)
У літературному доробку Івана Липи – казки, новели, поезії. Найбільше у його письменницькій спадщині оповідань, у яких він реалістично відобразив тяжке життя народу, духовні поривання і щоденну працю демократичної інтелігенції, картини воєнної дійсності.
До уваги читачів презентовані прижиттєві видання Івана Липи: повість «Нові хрести» (1913), «З нового світу» (1918), казка «Орел промінистий» (1920), «Трицарство» (1922), впорядкований ним альманах «Багаття» (1905), який став важливою подією в історії української літератури.
В окремому розділі виставки представлені видання, які вийшли після смерті Івана Липи: казка «Тихе слово» (1929); збірка оповідань «Тринадцять притч» (1935) – унікальний в українській літературі цикл казок, у яких він як філософ створює образ нової людини, яка живе в період колосальних суспільних зрушень і революційних змін; збірка «Оповіді про смерть, війну й любов» (1935), «Світильник неугасимий: 13 притч» (1994) та ін.
Невід’ємною складовою творчого доробку Івана Липи є його епістолярна спадщина, найповніше зібрання якої вийшло у 2020 році під упорядкуванням Ігоря Стамбола: «Листування Івана Липи (1892-1922)».
У наступному розділі експозиції до уваги читачів – наукові розвідки, монографії про Івана Липу, зокрема: Гаврилюк, І. Незабутний: памяти Івана Липи (1926); Огієнко, І. Світлій пам’яті Івана Липи, 1919–1923 («Наша Культура». 1937. Кн. 8/9), Погребенник Ф. Один з «тарасівців» («Дзвін». 1990. № 1), Глиняна Л. Алегорична проза І. Липи: параметри духовності («Слово і час». 2003. № 9), Качкан В. Посланник на ниву слова: Іван Липа в освітленні нових історичних джерел та матеріалів («Народознавчі зошити». 2010. № 1/2), Чорноморська хвиля української революції: провідники національного руху в Одесі у 1917–1920 рр. / Вінцковський Т. С., Музичко О. Є., Хмарський В. М. та ін. (2011), Стамбол, І. Іван Львович Липа в українському національному русі: (кінець XIX – початок 20-х років XX ст.): автореф. дис. канд. іст. наук (2016); Стамбол, І. Іван та Юрій Липи (2019) та ін.
Юрій Липа (1900–1944)
Науковий та літературний доробок Юрія Липи нараховує понад 360 праць, серед них – статті, вірші, рецензії, переклади.
На виставці представлені найголовніші його науково-політологічні праці: «Призначення України» (1938), «Розподіл Росії» (1941), в яких автор досліджує питання геополітичного становища України у світі; а також інші твори: роман «Козаки в Московії: Роман із ХVII століття» (2000); збірка поезій «Суворість» (1931), «Вірую: вибрані вірші» (1938), збірник «Поезії», укладений Є. Маланюком (1967), «Світлість» (2014), «Суворість: патріотичні поезії» (2015), «І прийде час: поезія» (2019); літературознавчі есе «Бій за українську літературу» (1935) та його перевидання з упорядкуванням, примітками та післямовою Л. Череватенка (2004); новели «Нотатник. Кн. 1, 2, 3» (1936), «Рубан» (2018) та ін.
В експозиції представлені також численні закордонні збірки, в яких опубліковано поетичні та прозові твори Ю. Липи: «Поезія визвольних змагань» (Торонто, 1954), «Збірка українських новель» (Нью Йорк, 1955), «Антологія української поезії» (Лондон, 1957), «Координати. Антологія сучасної української поезії на Заході» (Т. 1. Мюнхен, 1969) та ін.
Окрему частину експозиції складають спогади друзів і колег: Лев Биковський «Апостол новітнього українства: Юрій Липа» (1946), Тарас Бульба-Боровець «Армія без держави» (2015), Улас Самчук «На білому коні», «На коні вороному» (2012).
Крім того, в експозиції можна ознайомитись із дослідженнями сучасних липознавців: Баган О. Юрій Липа: людина і мислитель (1994); Ільницький М. «Не зрікайся своєї душі: концепція України в творчості Юрія Липи» («Дивослово». №4. 1994); Блажеєвська Ю. Проблема національного характеру в публіцистиці Ю. Липи: автореф. дис. канд. наук із соціальних комунікацій (2015); Гринів О. Підкова у спадок: колаж на життєписі Юрія Липи та його дружини Галини Захарясевич (2019); Янчук О. Бібліографія Юрія Липи: до 100-ліття від дня народження (2000); «Творчість Юрія Липи в культурно-історичному контексті ХХ століття: Всеукр. наук. конф., 27-28 квітня. Одеса» (2000) та ін.
Запрошуємо всіх зацікавлених оглянути виставку для ближчого знайомства з творчістю і драматичною долею Юрія Липи та Івана Липи.
