27 листопада у читальному залі імені Тетяни і Омеляна Антоновичів Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника у рамках відзначення 91 роковин пам’яті жертв Голодомору відбулася зустріч з авторкою та упорядницею книги «Пам’ять 33-го кличе молодих: сповіді свідків і слово історика».
Ганна Капустян – докторка історичних наук, професорка Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського розповіла присутнім про процес написання книги, лаконічно і точно передала атмосферу того трагічного часу. Наголосила на важливості просвітницької роботи, адже здатність повною мірою осмислити події минулого є запорукою убезпечити людство від подібного жахіття у прийдешні часи. Авторка звернула увагу на особливість збірника: комплексну картину спогадів очевидців, дослідження яких вкотре підтверджує трагічну концепцію геноциду голодом в українському селі, в основі якої був національний чинник.
Модерувала зустріч Ольга Колосовська, заступниця генерального директора з наукової роботи ЛННБ України ім. В. Стефаника, кандидатка історичних наук.
Висловлюємо щиру вдячність п. Ганні Капустян, яка пропустила через своє серце слова невгамовного болю свідків українського Голодомору 1932–33 рр. та продовжує привертати увагу до осмислення трагедії української землі, спрямованої проти української нації.
27 листопада 2024 року о 14.00 у читальному залі імені Тетяни і Омеляна Антоновичів ЛННБ України імені В. Стефаника відбудеться презентація книги «Пам’ять 33-го кличе молодих: сповіді свідків і слово історика». Автор видання – Ганна Капустян, доктор історичних наук, професор Кременчуцького національного університету ім. Михайла Остроградського.
Понад 90 років тому радянський комуністичний тоталітарний режим скоїв злочин проти української нації – Голодомор-геноцид 1932–1933 рр. Тоді було вбито 10,5 мільйонів українців за їхнє бажання відродити Українську державу. Радянський уряд створив інформаційну блокаду навколо скоєного ним злочину. Історичні документи, які могли б свідчити про наміри вищого радянського політичного керівництва щодо організації Голодомору-геноциду 1932–1933 років в Україні, були позбавлені публічності в умовах функціонування комуністичного режиму.
У ситуації, що склалася стосовно джерельної бази дослідження історії Голодомору-геноциду 1932–1933 років, спогади очевидців стають важливим історичним документом.
У кінці 1980-х років професор Ганна Капустян започатковує Проєкт «Пам’ять 33-го кличе молодих». З того часу представники багатьох поколінь студентів університету записували спогади про Голодомор-геноцид у тих, кому пощастило вижити. У 2008 році світ побачив перший варіант книги «Пам’ять 33-го кличе молодих: спогади свідків і слово історика», яка згодом пережила три видання.
У четвертий тиждень листопада вшановуємо пам’ять українців, які загинули від Голодомору-геноциду 1932–1933 рр. На сьогодні слідчими, криміналістами, правниками, судовими експертами спільно з істориками встановлено, що під час Голодомору-геноциду 1932–1933 рр. було знищено 10, 5 млн українців в УСРР і Північно-кавказькому краї (Дон, Кубань). Ці втрати не були таємницею, а були відомі, про що свідчать не лише українські архіви, а й розсекречені матеріали в Німеччині, Польщі, Італії, США та інших країнах.
На сьогодні 37 парламентів країн світу визнали Голодомор геноцидом українців.
91 роковини пам’яті жертв Голодомору відбуваються на тлі новітніх злочинів кремля, геноцидної війни росії проти України. Важливо зауважити, що непокаране зло здатне повертатися. Українці разом з демократичною світовою спільнотою мають покласти край злочинам новітньої російської імперії, убезпечити світ від рашистської експансії.
Слава Україні! Героям Слава!
Вхід вільний!
Запрошуємо усіх охочих долучитись до цікавого та інформативного заходу!
25 листопада у ЛННБ України ім. В. Стефаника за участі Ганни Горобець, директорки київського видавництва «Горобець» та Олени Башкатової, PR-менеджерки видавництва відбулася презентація проєкту «Повертаємо в Україну культурну спадщину», у межах якого здійснено факсимільні відтворення десяти знакових для української історії та культури рукописів ХІ–ХІV століть. Модерував захід генеральний директор Бібліотеки Василь Ферштей. Відвідали презентацію Голова наглядової ради ЛННБ України ім. В. Стефаника, професор, доктор економічних наук Степан Давимука, науковці та студенти вищих навчальних закладів м. Львова.
Цей проєкт започаткований видавництвом «Горобець» ще у 2009 році. Його важливість та унікальність у тому, що він – єдиний в Україні, в рамах якого ґрунтовно й системно проводять пошук, дослідження та факсимільне відтворення середньовічних українських рукописних пам’яток, які зберігаються в культурних установах інших держав, залучаючи до цього кращих і вітчизняних, і закордонних науковців. Мета його діяльності – зробити ці оригінальні реліквії доступними для дослідників та всіх зацікавлених історією, культурою й мовою нашої держави.
Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника отримала у дарунок у факсимільних копіях унікальні манускрипти, надруковані у рамах проєкту «Повертаємо в Україну культурну спадщину»: «Луцьке Євангеліє XIV століття» (2011), «Луцький Псалтир 1384 р.» (2013), «Холмське Євангеліє ХІІІ століття» (2015), «Лавришівське Євангеліє XIV ст.» (2018), «Віденський Октоїх XIІІ ст.» (2018), «Реймське Євангеліє» (2019), «Молитовник Гертруди X–XI ст.» (2021), «Молитовник князя Володимира (служебник Теодоровича) XIV ст.» (2021), «Христинопільський Апостол XII ст.» (2023), «Галицько-Волинське Євангеліє XII ст.» (2023), які стали окрасою фонду нашої книгозбірні.
Висловлюємо щиру подяку п. Ганні Горобець та всім, хто долучився до цієї благородної справи.
Запрошуємо всіх зацікавлених оглянути видання, які вже увійшли до скарбниці друкованої культурної спадщини України, у відділі рукописів Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника.
Технологія друку, винайдена Йоганном Гутенбергом, сприяла швидкому поширенню мистецтва книгодрукування в Європі. Уже наприкінці XV ст. у різних містах Німеччини, Італії, Франції, Іспанії, Англії, Польщі діяли постійні друкарні. Головним осередком друкарства у Польщі став Краків – одне з найбільших міст Європи. Стародруки краківських друкарень першої половини XVІ ст., збережені у збірці палеотипів відділу рідкісної книги ЛННБ України ім. В. Стефаника, становлять майже третину всіх колекційних примірників. Серед них видання з друкарень Каспера Гохфедера, Яна Галлера, Матвія Шарфенберга, Ієроніма Вієтора, Флоріана Унглера.
Одним із перших видавничих осередків у Кракові була друкарня Флоріана Унглера, заснована у липні 1510 р. Дослідники виділяють три періоди його друкарської діяльності. У 1510–1516 рр. Унглер друкував самостійно або у партнерстві з Вольгангом Лерном. Частину книг видавав також на замовлення Яна Галлера і Марка Шарфенберга. Упродовж 1510–1516 рр. у друкарні Унглера з’явилося більше 80 видань. У колекції палеотипів відділу рідкісної книги зберігається 10 примірників (9 видань) із цього періоду діяльності Флоріана Унглера, зокрема праця С. Заборовського «Contra malos, Divites et Usurarios Tractatus» та перша праця античності, в якій проаналізовано тему душі, – трактат Арістотеля «De anima».
Праця Станіслава Заборовського Contra malos, Divites et Usurarios Tractatus («Проти злих багатіїв і лихварів». Краків, 1512). Трактат був першим із відомих польських антилихварських текстів, написаний не університетським професором, а чиновником королівської адміністрації.
Праця Станіслава Заборовського Contra malos, Divites et Usurarios Tractatus («Проти злих багатіїв і лихварів». Краків, 1512). Трактат був першим із відомих польських антилихварських текстів, написаний не університетським професором, а чиновником королівської адміністрації.
Праця Станіслава Заборовського Contra malos, Divites et Usurarios Tractatus («Проти злих багатіїв і лихварів». Краків, 1512). Трактат був першим із відомих польських антилихварських текстів, написаний не університетським професором, а чиновником королівської адміністрації.
Перша праця античності, у якій проаналізовано тему душі: трактат Арістотеля De anima («Про душу». Краків, 1513). Трактат складається з трьох книг. Душу у ньому розглянуто як сутність, яка уможливлює приписування природному тілу ознаки «живий».
Авторами праць, які друкував Унглер, були вчені з Краківської академії та видатні гуманісти: Павел із Кросна, Ян Дантишек, Ян із Глогова, Анджей Кживіцький, Ян зі Стобниці та Рудольф Агрікола. Унглеру належать заслуги в популяризації наукової літератури в галузі історії, ботаніки, географії, медицини, астрології. Одне з видань – книга Вацлава з Кракова «Introductorium Astrologie compendiosum», збережена у колекції відділу рідкісної книги.
Книга Вацлава з Кракова Introductorium Astrologie compendiosum («Короткий вступ до астрології». Краків, 1515)
Книга Вацлава з Кракова Introductorium Astrologie compendiosum («Короткий вступ до астрології». Краків, 1515)
Проте Унглер, захоплений астрологією і переповнений видавничо-друкарськими ідеями, очевидно знехтував економічними аспектами підприємництва. Закономірно, що основною причиною його невдач стало характерне для нього коштовне творче експериментування, схильність до постійних змін, різноманітні спроби і досліди. Проаналізувавши його видання зауважимо, що немає жодного року, щоб Флоріан Унглер не запроваджував деякої новизни до своїх поліграфічних методів. За перші шість років діяльності друкарні він двічі переробив і наново відлив основні текстові шрифти і підготував три зовсім нові. На конкурентному краківському ринку тоді домінувала видавнича продукція Яна Галлера. Тож Унглер був змушений закрити свою друкарню і перейти з усім друкарським обладнанням, шрифтами, дереворитами, прикрасами (рамки, віньєтки тощо) у підпорядкування Галлера. Упродовж наступних п’яти років, з 1516 до 1521 р., Унглер був технічним керівником Галлерівської друкарні.
У 1521 р., після розриву контракту з Галлером, Флоріан Унглер знову почав керувати друкарнею самостійно. Упродовж 1521–1536 рр. надруковано близько 170 найменувань книг. Серед них «Żywot pana Jesu Krista…krotko sebrany» і перші карти Польщі та Великого князівства Литовського Бернарда Ваповського, які є найстарішими пам’ятками польської картографії. Технічне нововведення, застосоване Унглером, – тиснення написів рухомими шрифтами за допомогою окремої форми – дало змогу досягти потрібних редакторських ефектів. У колекції палеотипів відділу рідкісної книги зберігається 17 примірників (16 назв) з друкарні Флоріана Унглера цього періоду. Серед них:
«Regule Congruitatis et figure constructionis, cum vitijs (viciis) grammaticalibus et figuris talia excusantibus. Per… Bartholomeum de Usingen…concinate» Варфоломія Узінгена;
«Dialigus / Iacobi Fabri Stapulensis in Phisicam introductionem» Джеймса Фабрі зі Стапуленсіса;
«Donati…gramatici illustris Barbarismus, et Anthonij Nebrissensis, De nominibus numeralibus, punctis clausarum clausular[is] ac ordine partium orationis documenta» давньоримського вченого, коментатора творів Вергілія, Теренція.
Regule Congruitatis et figure constructionis, cum vitijs (viciis) grammaticalibus et figuris talia excusantibus. Per… Bartholomeum de Usingen…concinate («Правило відповідності та фігури побудови з граматичними дефектами та фігурами, що виправдовують їх. За... Варфоломієм Узінгенським... підготовлено». Краків, 1522). Праця Варфоломія Узінгена, монаха-августинця і доктора богослів’я, вчителя Мартіна Лютера.
Dialigus. Iacobi Fabri Stapulensis in Phisicam introductionem («Діалог. Вступ до фізики Джеймса Фабрі зі Стапуленсіса». Краків, 1522 ).
Donati…gramatici illustris Barbarismus, et Anthonij Nebrissensis, De nominibus numeralibus, punctis clausarum clausular[is] ac ordine partium orationis documenta («Донаті... видатний граматик Барбарисмус і Антоній Небрісенський про кількісні іменники, речення та порядок частин мови документи». Краків, 1523). Праця відомого давньоримського граматика, коментатора творів Вергілія, Теренція.
Видання друкарні Унглера вирізняє з-поміж інших велика кількість гравюр і друкованих прикрас. Обидві Унглерівські друкарні мали загалом кілька десятків комплектів літер, серію ініціалів, заставок, рамок, а також понад тисячу ксилографій, виготовлених здебільша у Кракові. Для ошатності стародруків широко використовували дереворити, наприклад, у друкарні був набір гравюр, які ілюстрували життя і страсті Ісуса. Таким багато ілюстрованим є видання «Żywot pana Jesu Krista… krotko sebrany: Item Modlitwy roskosne…» Бальтазара Опека.
Żywot pana Jesu Krista…krotko sebrany: Item Modlitwy roskosne… item to nowo przydano… («Життя Господа Ісуса Христа, Бальтазара Опека». Краків, 1522). Праця Опека «Життя Всемогутнього Сина Божого Господа Ісуса Христа» є компіляцією латинських і польських джерел.
Żywot pana Jesu Krista…krotko sebrany: Item Modlitwy roskosne… item to nowo przydano… («Життя Господа Ісуса Христа, Бальтазара Опека». Краків, 1522). Праця Опека «Життя Всемогутнього Сина Божого Господа Ісуса Христа» є компіляцією латинських і польських джерел
Żywot pana Jesu Krista…krotko sebrany: Item Modlitwy roskosne… item to nowo przydano… («Життя Господа Ісуса Христа, Бальтазара Опека». Краків, 1522). Праця Опека «Життя Всемогутнього Сина Божого Господа Ісуса Христа» є компіляцією латинських і польських джерел
Żywot pana Jesu Krista…krotko sebrany: Item Modlitwy roskosne… item to nowo przydano… («Життя Господа Ісуса Христа, Бальтазара Опека». Краків, 1522). Праця Опека «Життя Всемогутнього Сина Божого Господа Ісуса Христа» є компіляцією латинських і польських джерел
Żywot pana Jesu Krista…krotko sebrany: Item Modlitwy roskosne… item to nowo przydano… («Життя Господа Ісуса Христа, Бальтазара Опека». Краків, 1522). Праця Опека «Життя Всемогутнього Сина Божого Господа Ісуса Христа» є компіляцією латинських і польських джерел
Żywot pana Jesu Krista…krotko sebrany: Item Modlitwy roskosne… item to nowo przydano… («Життя Господа Ісуса Христа, Бальтазара Опека». Краків, 1522). Праця Опека «Життя Всемогутнього Сина Божого Господа Ісуса Христа» є компіляцією латинських і польських джерел
Żywot pana Jesu Krista…krotko sebrany: Item Modlitwy roskosne… item to nowo przydano… («Життя Господа Ісуса Христа, Бальтазара Опека». Краків, 1522). Праця Опека «Життя Всемогутнього Сина Божого Господа Ісуса Христа» є компіляцією латинських і польських джерел
Żywot pana Jesu Krista…krotko sebrany: Item Modlitwy roskosne… item to nowo przydano… («Життя Господа Ісуса Христа, Бальтазара Опека». Краків, 1522). Праця Опека «Життя Всемогутнього Сина Божого Господа Ісуса Христа» є компіляцією латинських і польських джерел
Флоріан Унглер співпрацював із краківськими друкарями Ієронімом Вієтором і Матвієм Шарфенбергом. На жаль, книговидавничій діяльності Унглера завадила пожежа 1528 р., яка знищила друкарню. Цей трагічний випадок, безумовно, вплинув на фінансовий стан закладу. Утім, через рік Унглер знову відновив роботу. У цей період у його друкарні видано:
«Psalmorum omnium iuxtra Hebraicam veritatem paraphrastica / interpretatio Ioanni Dantisco dedicata autore Ioanne Campensi…» Іоанна Дантішка, присвячене Іоанну Кампенсі.
Psalmorum omnium iuxtra Hebraicam veritatem paraphrastica / interpretatio Ioanni Dantisco dedicata autore Ioanne Campensi… («Перифрастичне тлумачення псалмів, все згідно з єврейською правдою / тлумачення Іоанна Дантіска, присвячене автору Іоанну Кампенсі». Краків, 1532).
Psalmorum omnium iuxtra Hebraicam veritatem paraphrastica / interpretatio Ioanni Dantisco dedicata autore Ioanne Campensi… («Перифрастичне тлумачення псалмів, все згідно з єврейською правдою / тлумачення Іоанна Дантіска, присвячене автору Іоанну Кампенсі». Краків, 1532)
Також відома дидактична поема про найбільш розповсюджені лікарські рослини, написана Одо Магдуненсісом, близько 1065 р., яку вважали уніфікованою працею з фітотерапії у Європі: «Aemilius macer de herbarum virtutibus: cum expositione terminorum contentorum in hoc opera, auctore Simone a Lowitz… addit. ponderibus varijs et nomenclatura variorum herbarum secundum seriem alphabeti». Польське видання містить 2756 віршованих рядків, описи й ілюстрації 77 рослин та їхнє використання в медицині.
Aemilius macer de herbarum virtutibus: cum expositione terminorum contentorum in hoc opera, auctore Simone a Lowitz… addit. ponderibus varijs et nomenclatura variorum herbarum secundum seriem alphabeti («Емілій Мацер про властивості трав: з поясненням термінів, що містяться в цій праці, Саймон Ловіц... додає різні ваги та номенклатуру різних трав відповідно до серії алфавіту». Краків, 1532). Дидактична поема про найбільш розповсюджені лікарські рослини, написана Одо Магдуненсісом близько 1065 р., яку колись приписували Еміліусу Мацеру (? –16 р. до н.е.). Це було перевиданння De Herbarum Virtutibus (Неаполь, 1477) з назвами рослин, які вперше переклав польською мовою Саймон де Ловіч у 1532 р.
Aemilius macer de herbarum virtutibus: cum expositione terminorum contentorum in hoc opera, auctore Simone a Lowitz… addit. ponderibus varijs et nomenclatura variorum herbarum secundum seriem alphabeti («Емілій Мацер про властивості трав: з поясненням термінів, що містяться в цій праці, Саймон Ловіц... додає різні ваги та номенклатуру різних трав відповідно до серії алфавіту». Краків, 1532). Дидактична поема про найбільш розповсюджені лікарські рослини, написана Одо Магдуненсісом близько 1065 р., яку колись приписували Еміліусу Мацеру (? –16 р. до н.е.). Це було перевиданння De Herbarum Virtutibus (Неаполь, 1477) з назвами рослин, які вперше переклав польською мовою Саймон де Ловіч у 1532 р.
Aemilius macer de herbarum virtutibus: cum expositione terminorum contentorum in hoc opera, auctore Simone a Lowitz… addit. ponderibus varijs et nomenclatura variorum herbarum secundum seriem alphabeti («Емілій Мацер про властивості трав: з поясненням термінів, що містяться в цій праці, Саймон Ловіц... додає різні ваги та номенклатуру різних трав відповідно до серії алфавіту». Краків, 1532). Дидактична поема про найбільш розповсюджені лікарські рослини, написана Одо Магдуненсісом близько 1065 р., яку колись приписували Еміліусу Мацеру (? –16 р. до н.е.). Це було перевиданння De Herbarum Virtutibus (Неаполь, 1477) з назвами рослин, які вперше переклав польською мовою Саймон де Ловіч у 1532 р.
Aemilius macer de herbarum virtutibus: cum expositione terminorum contentorum in hoc opera, auctore Simone a Lowitz… addit. ponderibus varijs et nomenclatura variorum herbarum secundum seriem alphabeti («Емілій Мацер про властивості трав: з поясненням термінів, що містяться в цій праці, Саймон Ловіц... додає різні ваги та номенклатуру різних трав відповідно до серії алфавіту». Краків, 1532). Дидактична поема про найбільш розповсюджені лікарські рослини, написана Одо Магдуненсісом близько 1065 р., яку колись приписували Еміліусу Мацеру (? –16 р. до н.е.). Це було перевиданння De Herbarum Virtutibus (Неаполь, 1477) з назвами рослин, які вперше переклав польською мовою Саймон де Ловіч у 1532 р.
Цю книгу можна вважати своєрідним підготовчим етапом до друку одного з найкращих видань друкарні Флоріана Унглера: ілюстрованого гербарію ботаніка і лікаря Стефана Фалімєржа – «O ziolach y o moczy gich». Ця перша природничо-медична енциклопедія польською мовою містила близько 500 ілюстрацій лікарських рослин, а також тексти з біології, зоології та народної медицини. У колекції палеотипів Бібліотеки є один примірник цього раритетного видання. Книга надрукована двома кольорами, перший аркуш – у гравірованій чорній рамці з червоним друком. У рамці вміщено ініціали друкаря. Кожен розділ розпочинається з гравюри. Видання містить не лише розділи з описами різних рослин та їхніх цілющих властивостей, але й інформацію про ліки, які отримували з органів тварин, риб і птахів, способи добування коштовних каменів та їхні лікувальні властивості. Книга ілюстрована численними дереворитами і таблицею зі знаками зодіаку.
Ілюстрований гербарій ботаніка і лікаря Стефана Фалімєржа – O ziolach y o moczy gich («Про рослини та їхню силу». Краків, 1534). Містить велику кількість маргінальних записів, зроблених лікарями Галичини, фіторецептів
Ілюстрований гербарій ботаніка і лікаря Стефана Фалімєржа – O ziolach y o moczy gich («Про рослини та їхню силу». Краків, 1534). Містить велику кількість маргінальних записів, зроблених лікарями Галичини, фіторецептів
Ілюстрований гербарій ботаніка і лікаря Стефана Фалімєржа – O ziolach y o moczy gich («Про рослини та їхню силу». Краків, 1534). Містить велику кількість маргінальних записів, зроблених лікарями Галичини, фіторецептів
Ілюстрований гербарій ботаніка і лікаря Стефана Фалімєржа – O ziolach y o moczy gich («Про рослини та їхню силу». Краків, 1534). Містить велику кількість маргінальних записів, зроблених лікарями Галичини, фіторецептів
Ілюстрований гербарій ботаніка і лікаря Стефана Фалімєржа – O ziolach y o moczy gich («Про рослини та їхню силу». Краків, 1534). Містить велику кількість маргінальних записів, зроблених лікарями Галичини, фіторецептів
Ілюстрований гербарій ботаніка і лікаря Стефана Фалімєржа – O ziolach y o moczy gich («Про рослини та їхню силу». Краків, 1534). Містить велику кількість маргінальних записів, зроблених лікарями Галичини, фіторецептів
Ілюстрований гербарій ботаніка і лікаря Стефана Фалімєржа – O ziolach y o moczy gich («Про рослини та їхню силу». Краків, 1534). Містить велику кількість маргінальних записів, зроблених лікарями Галичини, фіторецептів
Ілюстрований гербарій ботаніка і лікаря Стефана Фалімєржа – O ziolach y o moczy gich («Про рослини та їхню силу». Краків, 1534). Містить велику кількість маргінальних записів, зроблених лікарями Галичини, фіторецептів
Флоріан Унглер увійшов в історію книгодрукування як новатор шрифтів. У 1527 р. він застосував злегка курсивний шрифт, що є першою спробою створення польського шрифту. Близько 1531 р. Унглер представив текстовий фрактал. Крім того, друкував книги угорською та німецькою мовами, використовував готичний і грецький шрифти, іврит. У 1528 р. Унглер опублікував працю Яна Ван Кампена, християнського гебраїста, який викладав іврит у Льовені і Кракові, з граматики івриту, засновану на творах Еліаса Левіта «Ex variis libellis Eliae Grammaticorum omnium doctissimi, huc fere congestum est opera Ioannis Campensis, quicquid [!] ad absolutam grammaticen. Hebraicam est necessarium».
Ex variis libellis Eliae Grammaticorum omnium doctissimi, huc fere congestum est opera Ioannis Campensis, quicquid [!] ad absolutam grammaticen. Hebraicam est necessarium («З різноманітних памфлетів граматика Еліаса тут зібрано майже всі твори Іоанна Кампенського, все необхідне для абсолютної єврейської граматики». Краків, 1534). Граматика івриту, заснована на творах Еліаса Левіта
Ex variis libellis Eliae Grammaticorum omnium doctissimi, huc fere congestum est opera Ioannis Campensis, quicquid [!] ad absolutam grammaticen. Hebraicam est necessarium («З різноманітних памфлетів граматика Еліаса тут зібрано майже всі твори Іоанна Кампенського, все необхідне для абсолютної єврейської граматики». Краків, 1534). Граматика івриту, заснована на творах Еліаса Левіта
Ex variis libellis Eliae Grammaticorum omnium doctissimi, huc fere congestum est opera Ioannis Campensis, quicquid [!] ad absolutam grammaticen. Hebraicam est necessarium («З різноманітних памфлетів граматика Еліаса тут зібрано майже всі твори Іоанна Кампенського, все необхідне для абсолютної єврейської граматики». Краків, 1534). Граматика івриту, заснована на творах Еліаса Левіта
Ex variis libellis Eliae Grammaticorum omnium doctissimi, huc fere congestum est opera Ioannis Campensis, quicquid [!] ad absolutam grammaticen. Hebraicam est necessarium («З різноманітних памфлетів граматика Еліаса тут зібрано майже всі твори Іоанна Кампенського, все необхідне для абсолютної єврейської граматики». Краків, 1534). Граматика івриту, заснована на творах Еліаса Левіта
Друкарська продукція Флоріана Унглера, крім зазначення місця друку та друкаря: Cracoviae, impressum per Florianum Unglerium; Krakow, wyrazono przez Floriana Bawara…, або impressum… per Florianum Unglerium, містить знаки з ініціалами видавця FV. Видавничий знак Унглера мав не лише інформаційне, але й декоративне призначення. У книгах Флоріана зустрічаємо також кілька ілюстрацій, які символізують св. Флоріана. Дослідник історії польської книги Казімєж Пєкарський припустив, що у праці Вацлава із Кракова «Introductorium astrologiae» на деревориті із зображенням св. Флоріана був представлений сам Унглер.
Epistole Senece. Lucii Annei Senece Cordubensis… Magistri et institutoris honeste vite Ad Lucillium Epistolarum Liber de vivendi ratione… – Cracovię, impressum per Florianum... («Листи Сенеки. Луцій Анней Сенека з Кордуби… Майстри і вчителі, живіть чесно. Листи до Луція. Книга про стиль життя… Краків, надруковано Флоріаном». Краків, 1524)
Друкарський знак Флоріана Унглера у палеотипі: O ziolach y o moczy gich («Про рослини та їхню силу». Краків, 1534)
Ілюстрація з зображенням св. Флоріана у праці Вацлава з Кракова Introductorium astrologiae (Краків, 1515). Припускають, що на деревориті зображений сам Унглер
Після смерті Флоріана Унглера в 1536 р. друкарня перейшла у власність його дружини Гелени, яка впродовж наступних п’ятнадцяти років (1537–1551 рр.) керувала нею. Деякий час, у 1537–1540 рр., книги виходили ще під іменем Унглера (мабуть, із комерційних міркувань). У колекції палеотипів зберігається 12 книг, виданих Геленою у цей період. Серед них раритетний примірник:
«Farraginis actionum iuris civilis et Provincialis Saxonici, Municipalisque Maydeburgensis: Libri septem, per Ioannem Cervum Tucholiensem, collecti et revisi… In libro quinto continetur formula processus iudiciarii iuris terrestris provincialis ac castrensis Polonici…». З гербом Львова.
Sermo habitus per… Samuelem Macieiowski Episcopum Craco[viensem]... et R. P. Cancellarium in funere... Sigismundi Primi Regis Poloniae («Промова... Самуеля Мацейовського, Краківського [Віденського] єпископа... і Р. П. Канцлера на похоронах... Сигізмунда Першого Короля Польського». Краків, 1548)
Sermo habitus per… Samuelem Macieiowski Episcopum Craco[viensem]... et R. P. Cancellarium in funere... Sigismundi Primi Regis Poloniae («Промова... Самуеля Мацейовського, Краківського [Віденського] єпископа... і Р. П. Канцлера на похоронах... Сигізмунда Першого Короля Польського». Краків, 1548)
Farraginis actionum iuris civilis et Provincialis Saxonici, Municipalisque Maydeburgensis: Libri septem, per Ioannem Cervum Tucholiensem, collecti et revisi… In libro quinto continetur formula processus iudiciarii iuris terrestris provincialis ac castrensis Polonici… («Сукупність дій цивільного та провінційного права Саксонії, та муніципалітету Майдебург: сім книг, зібраних і перероблених Джоном Сервусом Тухоліенсе... П’ята книга містить формулу судового процесу провінційного та військового-територіального права Польщі....» Краків, 1540). З гербом Львова.
Sermo habitus per… Samuelem Macieiowski Episcopum Craco[viensem]... et R. P. Cancellarium in funere... Sigismundi Primi Regis Poloniae («Промова... Самуеля Мацейовського, Краківського [Віденського] єпископа... і Р. П. Канцлера на похоронах... Сигізмунда Першого Короля Польського». Краків, 1548)
Від 1541 р. книги друкували під видавничим титулом «Wdowa Unglerowa», «Vidua Ungleri» або «Vidua Floriani». Наприклад:
«Sermo habitus per… Samuelem Macieiowski Episcopum Craco[viensem]… et R. P. Cancellarium in funere… Sigismundi Primi Regis Poloniae».
Sermo habitus per… Samuelem Macieiowski Episcopum Craco[viensem]... et R. P. Cancellarium in funere... Sigismundi Primi Regis Poloniae («Промова... Самуеля Мацейовського, Краківського [Віденського] єпископа... і Р. П. Канцлера на похоронах... Сигізмунда Першого Короля Польського». Краків, 1548)
Sermo habitus per… Samuelem Macieiowski Episcopum Craco[viensem]... et R. P. Cancellarium in funere... Sigismundi Primi Regis Poloniae («Промова... Самуеля Мацейовського, Краківського [Віденського] єпископа... і Р. П. Канцлера на похоронах... Сигізмунда Першого Короля Польського». Краків, 1548)
Sermo habitus per… Samuelem Macieiowski Episcopum Craco[viensem]... et R. P. Cancellarium in funere... Sigismundi Primi Regis Poloniae («Промова... Самуеля Мацейовського, Краківського [Віденського] єпископа... і Р. П. Канцлера на похоронах... Сигізмунда Першого Короля Польського». Краків, 1548)
ІSermo habitus per… Samuelem Macieiowski Episcopum Craco[viensem]... et R. P. Cancellarium in funere... Sigismundi Primi Regis Poloniae («Промова... Самуеля Мацейовського, Краківського [Віденського] єпископа... і Р. П. Канцлера на похоронах... Сигізмунда Першого Короля Польського». Краків, 1548)
У 1551 р., після смерті Гелени, обладнання й поліграфічні матеріали викупила родина Шарфенбергів.
У колекції палеотипів відділу рідкісної книги Бібліотеки налічується 56 примірників (51 назва), які вийшли друком у майстерні Флоріана Унглера та його вдови. Найдавніші датовані 1512 р., останній друк – 1550 р. Ім’я Флоріана Унглера асоціюється зі створенням доступної практичної сімейної книги. Це чітко простежуємо і в нашій колекції: серед палеотипів, виданих друкарем, є 29 книг першого формату і 22 – другого, решта – третього і четвертого форматів.
Провенієнційне дослідження примірників палеотипів, виданих у друкарні Флоріана Унглера, засвідчило, що більшість видань походили з бібліотек Зигмунта Чарнецького та Фундації Віктора Баваровського. Вони містять суперекслібриси та екслібриси: Zygmunt Czarnecki, Z Księgozbioru Zygmunta Czarneckiego, штампи: Z Księgozbioru Zygmunta Czarneckiego, Biblioteka Fundacyi W. Hr. Baworowskiego, Biblioteka WB.
Суперекслібрис: Zygmunt Czarnecki
Екслібрис: Z Księgozbioru Zygmunta Czarneckiego
Штампи: Z Księgozbioru Zygmunta Czarneckiego і Biblioteka Fundacyi W. Hr. Baworowskiego
Штамп Biblioteka WB
Багатоілюстровані раритетні видання друкарні Флоріана Унглера належать до історико-культурного фонду книжкових пам’яток державного та світового рівня та є окрасою колекції палеотипів відділу рідкісної книги ЛННБ України ім. В. Стефаника.
25 листопада 2024 р. о 14.00 у читальному залі імені Тетяни та Омеляна Антоновичів ЛННБ України ім. В. Стефаника (вул. Стефаника, 2) відбудеться презентація проєкту «Повертаємо в Україну культурну спадщину», мета якого – публікування давніх українських манускриптів, що у різний час і різними способами були вивезені/викрадені з України.
2007 року директорка київського видавництва «Горобець» п. Ганна Горобець започаткувала проєкт, у межах якого здійснено факсимільні відтворення десяти знакових для української історії та культури рукописів ХІ–ХІV століть.
У рамах заходу очільниця видавничого проєкту презентуватиме подаровані до фонду Бібліотеки ці унікальні видання.
11 ГРУДНЯ 2024, 17:00(захід польською та українською мовами)
Читальний зал ім. Тетяни і Омеляна Антоновичів ЛННБ України імені В. Стефаника, вул. В. Стефаника, 2.
Російсько-українська війна змусила заговорити не лише про Україну, а також і про усю Центрально-Східну Європу – регіон, який досі залишається предметом дискусії щодо його визначення, окреслення територіальних меж і навіть самої назви. Наскільки вагомою є роль Центрально-Східної Європи як суб’єкта міжнародної політики? Яка є її місія у сучасний період та якою буде після війни? Чи може вона допомогти Україні у боротьбі з росією та сприяти її вступу до ЄС і як саме?
У зустрічі візьмуть участь:
Микола Рябчук – публіцист та науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України
Лаурінас Вайчюнас– політолог, культурнй менеджер та президент Колегіуму Східної Європи ім. Яна Новака-Єзьоранського у Вроцлаві
Вхід вільний!
Захід транслюватиметься онлайн із синхронним перекладом з польської на українську мову: https://fb.me/e/2HcOcwJPu
Синхронний переклад з польської мови на українську буде доступний на фейсбук-сторінці ЛННБ України імені В. Стефаника
За сприяння Міністра культури та національної спадщини Республіки Польща та фінансової підтримки Фонду промоції культури
Запрошуємо на перегляд 105 Оссолінської зустрічі з Миколою Рябчуком та Лаурінасом Вайцюнасом.
ЛННБУ ім. В. Стефаника подовжує надання інформаційних послуг
повнотекстовий електронний архів української періодики LIBRARIA
Львівська національна наукова Бібліотека України імені В. Стефаника отримала річну передплату до повнотекстового електронного архіву української періодики онлайн LIBRARIAзавдяки грантовому фінансуванню Фонду катедр українознавства (Ukrainian Studies Fund) – освітньої благодійної інституції, створеної українською діаспорою в США 1958 року з метою сприяння розвитку освітніх програм, знань та інформації про Україну та українців. Найбільшим його проєктом є заснування програми україністики в Гарвардському університеті, ФКУ також надає підтримку численним проєктам вчених Північної Америки та Європи, в тому числі українським
(www.ukrainianstudiesfund.org).
Звертаємо увагу, що отримати доступ до повнотекстового електронного архіву української періодики онлайн LIBRARIA можна з комп’ютерів читальних залів Бібліотеки.
Research4Life
Прагнучи надати підтримку науковій спільноті України в умовах повномасштабної війни, яку розв’язала РФ, видавництва наукової літератури відкрили українським вченим до кінця 2022 року безкоштовний доступ до повнотекстових електронних ресурсів в межах проєкту Research4Life. Research4Life– проєкт, організований у форматі державно-приватного партнерства Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ), Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (ФАО), Програмою ООН із навколишнього середовища (ЮНЕП), Всесвітньою організацією інтелектуальної власності (ВОІВ), Міжнародною організацією праці (МОП), Корнельським і Єльським університетами, а також Міжнародною асоціацією науково-технічних і медичних видавців.
Через порталResearch4Life надається доступ до електронних колекції книг і журналів міжнародних видавництв Elsevier, Springer Nature, John Wiley & Sons, Taylor & Francis, Emerald, Sage Publications, Oxford University Press, Cambridge University Press, IOP Publishing, повний перелік можна подивитись тут(обравши у відповідних полях назву країни Ukraine та тип установи NationalLibrary).
У межах платформи Research4Life забезпечується доступ до більше ніж 154 тис. наукових журналів і книг від понад 200 видавців з усього світу.
GOALI – дослідження в галузі права та соціальних наук.
Відеоінструкції з використання платформи Research4Lifeможна подивитись тут. Отримати тестовий доступ:
Доступ надається працівникам та користувачам бібліотеки віддалено за умови обов’язкового логування. Логін і пароль можна отримати склавши запит до контактної особи установи на електронну пошту: [email protected] (сервісна послуга ЕДД).
Цифрова бібліотека Onleihe дає можливість випозичати широкий спектр цифрових носіїв, таких як електронні книги, електронні документи, електронна музика, електронні аудіо та електронні відео, електронні періодичні видання.
Користувачам послуги Onleihe потрібно зареєструватись у Mein Goethe.de, або створити обліковий запис на Mein Goethe.de (реєстрація та користування Mein Goethe.de та Onleihe безкоштовні).
Onleihe – це новий електронний сервіс світової мережі бібліотек Goethe-Institut. Цей сервіс дозволяє взяти на обмежений проміжок часу електронні книжки, електронні аудіо-книжки й електронні періодичні видання у користування. Для цього потрібно просто завантажити обрані матеріали у нашій системі Onleihe.
Необхідність повертати матеріали зникає автоматично: після завершення терміну користування ви втрачаєте доступ до матеріалів.
Через систему Onleihe ви можете одним кліком мишки взяти необхідні вам матеріали на абонемент у будь-який час – 24 години на добу, 7 днів на тиждень.
каталог онлайнових цифрових колекцій Національної бібліотеки імені Оссолінських у Вроцлаві
Нагадуємо, що скористатися доступом до оцифрованих колекцій можна з будь-якого комп’ютера Бібліотеки, а також отримати дистанційний доступ до Katalog zbiorów cyfrowych (Zakład Narodowy im. Ossolińskich), зареєструвавшись у мережі Бібліотеки за допомогою читацького квитка.
Інформаційна база даних Zasoby cyfrowe Zakładu Narodowego im.Ossolińskich містить різноманітні типи колекцій, збережених на цифровому носії, тобто: електронні видання та публікації, оцифровані колекції (рукописи, журнали, стародруки), аудіодокументи тощо.
База даних постійно оновлюється та поповнюється новими документами. Представлена значна частина оцифрованих львівських архівів провідних польських аристократичних родів, у т.ч. Батовських, Оссолінський, Ценських, Любомирських та ін. Водночас база даних містить документи зі львівського архіву Оссолінеуму та окремі рукописи, зібрані у Вроцлаві.
Web of Science, Scopus, ScienceDirect
Львівська національна наукова Бібліотека України імені В. Стефаника подовжує надання доступу до передплачених баз даних Web of Science, Scopus, ScienceDirect (включно з безстроковим доступом до колекції 2088 електронних монографій 2019-2020 рр.).
Провайдер послуги підключення до наукометричних баз даних Державна науково-технічна бібліотека України.
Нагадуємо, що скористатися доступом до наукометричних баз даних можна з будь-якого комп’ютера Бібліотеки, а також отримати дистанційний доступ до наукометричних баз Web of Science, Scopus, ScienceDirect, зареєструвавшись у мережі Бібліотеки та створивши кабінет користувача.
![Donati…gramatici illustris Barbarismus, et Anthonij Nebrissensis, De nominibus numeralibus, punctis clausarum clausular[is] ac ordine partium orationis documenta («Донаті... видатний граматик Барбарисмус і Антоній Небрісенський про кількісні іменники, речення та порядок частин мови документи». Краків, 1523). Праця відомого давньоримського граматика, коментатора творів Вергілія, Теренція.](https://www.lsl.lviv.ua/wp-content/uploads/2024/11/009_1-kopiya.jpg "Donati…gramatici illustris Barbarismus, et Anthonij Nebrissensis, De nominibus numeralibus, punctis clausarum clausular[is] ac ordine partium orationis documenta («Донаті... видатний граматик Барбарисмус і Антоній Небрісенський про кількісні іменники, речення та порядок частин мови документи». Краків, 1523). Праця відомого давньоримського граматика, коментатора творів Вергілія, Теренція.")
![Ex variis libellis Eliae Grammaticorum omnium doctissimi, huc fere congestum est opera Ioannis Campensis, quicquid [!] ad absolutam grammaticen. Hebraicam est necessarium («З різноманітних памфлетів граматика Еліаса тут зібрано майже всі твори Іоанна Кампенського, все необхідне для абсолютної єврейської граматики». Краків, 1534). Граматика івриту, заснована на творах Еліаса Левіта](https://www.lsl.lviv.ua/wp-content/uploads/2024/11/032_1-kopiya.jpg "Ex variis libellis Eliae Grammaticorum omnium doctissimi, huc fere congestum est opera Ioannis Campensis, quicquid [!] ad absolutam grammaticen. Hebraicam est necessarium («З різноманітних памфлетів граматика Еліаса тут зібрано майже всі твори Іоанна Кампенського, все необхідне для абсолютної єврейської граматики». Краків, 1534). Граматика івриту, заснована на творах Еліаса Левіта")
![Ex variis libellis Eliae Grammaticorum omnium doctissimi, huc fere congestum est opera Ioannis Campensis, quicquid [!] ad absolutam grammaticen. Hebraicam est necessarium («З різноманітних памфлетів граматика Еліаса тут зібрано майже всі твори Іоанна Кампенського, все необхідне для абсолютної єврейської граматики». Краків, 1534). Граматика івриту, заснована на творах Еліаса Левіта](https://www.lsl.lviv.ua/wp-content/uploads/2024/11/033_1-kopiya.jpg "Ex variis libellis Eliae Grammaticorum omnium doctissimi, huc fere congestum est opera Ioannis Campensis, quicquid [!] ad absolutam grammaticen. Hebraicam est necessarium («З різноманітних памфлетів граматика Еліаса тут зібрано майже всі твори Іоанна Кампенського, все необхідне для абсолютної єврейської граматики». Краків, 1534). Граматика івриту, заснована на творах Еліаса Левіта")
![Ex variis libellis Eliae Grammaticorum omnium doctissimi, huc fere congestum est opera Ioannis Campensis, quicquid [!] ad absolutam grammaticen. Hebraicam est necessarium («З різноманітних памфлетів граматика Еліаса тут зібрано майже всі твори Іоанна Кампенського, все необхідне для абсолютної єврейської граматики». Краків, 1534). Граматика івриту, заснована на творах Еліаса Левіта](https://www.lsl.lviv.ua/wp-content/uploads/2024/11/034_1-kopiya.jpg "Ex variis libellis Eliae Grammaticorum omnium doctissimi, huc fere congestum est opera Ioannis Campensis, quicquid [!] ad absolutam grammaticen. Hebraicam est necessarium («З різноманітних памфлетів граматика Еліаса тут зібрано майже всі твори Іоанна Кампенського, все необхідне для абсолютної єврейської граматики». Краків, 1534). Граматика івриту, заснована на творах Еліаса Левіта")
![Ex variis libellis Eliae Grammaticorum omnium doctissimi, huc fere congestum est opera Ioannis Campensis, quicquid [!] ad absolutam grammaticen. Hebraicam est necessarium («З різноманітних памфлетів граматика Еліаса тут зібрано майже всі твори Іоанна Кампенського, все необхідне для абсолютної єврейської граматики». Краків, 1534). Граматика івриту, заснована на творах Еліаса Левіта](https://www.lsl.lviv.ua/wp-content/uploads/2024/11/035_1-kopiya.jpg "Ex variis libellis Eliae Grammaticorum omnium doctissimi, huc fere congestum est opera Ioannis Campensis, quicquid [!] ad absolutam grammaticen. Hebraicam est necessarium («З різноманітних памфлетів граматика Еліаса тут зібрано майже всі твори Іоанна Кампенського, все необхідне для абсолютної єврейської граматики». Краків, 1534). Граматика івриту, заснована на творах Еліаса Левіта")
![Sermo habitus per… Samuelem Macieiowski Episcopum Craco[viensem]... et R. P. Cancellarium in funere... Sigismundi Primi Regis Poloniae («Промова... Самуеля Мацейовського, Краківського [Віденського] єпископа... і Р. П. Канцлера на похоронах... Сигізмунда Першого Короля Польського». Краків, 1548)](https://www.lsl.lviv.ua/wp-content/uploads/2024/11/041_1.jpg "Sermo habitus per… Samuelem Macieiowski Episcopum Craco[viensem]... et R. P. Cancellarium in funere... Sigismundi Primi Regis Poloniae («Промова... Самуеля Мацейовського, Краківського [Віденського] єпископа... і Р. П. Канцлера на похоронах... Сигізмунда Першого Короля Польського». Краків, 1548)")
![Sermo habitus per… Samuelem Macieiowski Episcopum Craco[viensem]... et R. P. Cancellarium in funere... Sigismundi Primi Regis Poloniae («Промова... Самуеля Мацейовського, Краківського [Віденського] єпископа... і Р. П. Канцлера на похоронах... Сигізмунда Першого Короля Польського». Краків, 1548)](https://www.lsl.lviv.ua/wp-content/uploads/2024/11/040._1jpg-kopiya.jpg "Sermo habitus per… Samuelem Macieiowski Episcopum Craco[viensem]... et R. P. Cancellarium in funere... Sigismundi Primi Regis Poloniae («Промова... Самуеля Мацейовського, Краківського [Віденського] єпископа... і Р. П. Канцлера на похоронах... Сигізмунда Першого Короля Польського». Краків, 1548)")
![Sermo habitus per… Samuelem Macieiowski Episcopum Craco[viensem]... et R. P. Cancellarium in funere... Sigismundi Primi Regis Poloniae («Промова... Самуеля Мацейовського, Краківського [Віденського] єпископа... і Р. П. Канцлера на похоронах... Сигізмунда Першого Короля Польського». Краків, 1548)](https://www.lsl.lviv.ua/wp-content/uploads/2024/11/042_1.jpg "Sermo habitus per… Samuelem Macieiowski Episcopum Craco[viensem]... et R. P. Cancellarium in funere... Sigismundi Primi Regis Poloniae («Промова... Самуеля Мацейовського, Краківського [Віденського] єпископа... і Р. П. Канцлера на похоронах... Сигізмунда Першого Короля Польського». Краків, 1548)")
![Sermo habitus per… Samuelem Macieiowski Episcopum Craco[viensem]... et R. P. Cancellarium in funere... Sigismundi Primi Regis Poloniae («Промова... Самуеля Мацейовського, Краківського [Віденського] єпископа... і Р. П. Канцлера на похоронах... Сигізмунда Першого Короля Польського». Краків, 1548)](https://www.lsl.lviv.ua/wp-content/uploads/2024/11/043_1.jpg "Sermo habitus per… Samuelem Macieiowski Episcopum Craco[viensem]... et R. P. Cancellarium in funere... Sigismundi Primi Regis Poloniae («Промова... Самуеля Мацейовського, Краківського [Віденського] єпископа... і Р. П. Канцлера на похоронах... Сигізмунда Першого Короля Польського». Краків, 1548)")
![Sermo habitus per… Samuelem Macieiowski Episcopum Craco[viensem]... et R. P. Cancellarium in funere... Sigismundi Primi Regis Poloniae («Промова... Самуеля Мацейовського, Краківського [Віденського] єпископа... і Р. П. Канцлера на похоронах... Сигізмунда Першого Короля Польського». Краків, 1548)](https://www.lsl.lviv.ua/wp-content/uploads/2024/11/044_1.jpg "Sermo habitus per… Samuelem Macieiowski Episcopum Craco[viensem]... et R. P. Cancellarium in funere... Sigismundi Primi Regis Poloniae («Промова... Самуеля Мацейовського, Краківського [Віденського] єпископа... і Р. П. Канцлера на похоронах... Сигізмунда Першого Короля Польського». Краків, 1548)")
![Sermo habitus per… Samuelem Macieiowski Episcopum Craco[viensem]... et R. P. Cancellarium in funere... Sigismundi Primi Regis Poloniae («Промова... Самуеля Мацейовського, Краківського [Віденського] єпископа... і Р. П. Канцлера на похоронах... Сигізмунда Першого Короля Польського». Краків, 1548)](https://www.lsl.lviv.ua/wp-content/uploads/2024/11/045_1.jpg "Sermo habitus per… Samuelem Macieiowski Episcopum Craco[viensem]... et R. P. Cancellarium in funere... Sigismundi Primi Regis Poloniae («Промова... Самуеля Мацейовського, Краківського [Віденського] єпископа... і Р. П. Канцлера на похоронах... Сигізмунда Першого Короля Польського». Краків, 1548)")
![Sermo habitus per… Samuelem Macieiowski Episcopum Craco[viensem]... et R. P. Cancellarium in funere... Sigismundi Primi Regis Poloniae («Промова... Самуеля Мацейовського, Краківського [Віденського] єпископа... і Р. П. Канцлера на похоронах... Сигізмунда Першого Короля Польського». Краків, 1548)](https://www.lsl.lviv.ua/wp-content/uploads/2024/11/046_1.jpg "Sermo habitus per… Samuelem Macieiowski Episcopum Craco[viensem]... et R. P. Cancellarium in funere... Sigismundi Primi Regis Poloniae («Промова... Самуеля Мацейовського, Краківського [Віденського] єпископа... і Р. П. Канцлера на похоронах... Сигізмунда Першого Короля Польського». Краків, 1548)")
