106 Осcолінська зустріч «Українці та поляки: взаємне бачення»

106 Осcолінська зустріч «Українці та поляки: взаємне бачення»

26 БЕРЕЗНЯ 2025, 17:00 (захід польською та українською мовами)

Читальний зал ім. Тетяни і Омеляна Антоновичів ЛННБ України імені В. Стефаника, вул. В. Стефаника, 2.

Осcолінська зустріч надасть можливість розглянути тему польсько-українських відносин у контексті аналізу взаємного образу двох народів. Поговоримо про позитивні та негативні аспекти взаємних колективних уявлень. На яких засадах ми будуємо відносини, що нас об’єднує, а що роз’єднує – які є джерела непорозумінь між сусідами? Чому два народи не можуть дійти згоди в історичних питаннях? Які ще стереотипи та упередження впливають на взаємне бачення сусідів?

У зустрічі візьмуть участь:
🔶 Лукаш Адамський, д-р. – історик, публіцист, заступник директора Центру діалогу ім. Юліуша Мерошевського.
🔶 Василь Расевич, д-р. – історик, публіцист, головний редактор порталу IQ.NET.UA.
✅ Вхід вільний!
🔷Захід транслюватиметься онлайн із синхронним перекладом з польської на українську мову: https://fb.me/e/5ka4R7CyW
🔷 Синхронний переклад з польської мови на українську буде доступний на фейсбук-сторінці ЛННБ України імені В. Стефаника
ℹ️ За сприяння Міністра культури та національної спадщини Республіки Польща та фінансової підтримки Фонду промоції культури

Запрошуємо усіх охочих долучитись до цікавого та інформативного заходу!
Опубліковано Admistration в Без рубрики
Презентація двотомного видання російськомовних творів Тараса Шевченка в перекладі українською мовою Марії Чумарної

Презентація двотомного видання російськомовних творів Тараса Шевченка в перекладі українською мовою Марії Чумарної

БЕЗСМЕРТНЕ СЛОВО Кобзаря понад двісті років освітлює шлях України до духовного пробудження у своїй істинній силі. Сьогодні воно – наш прапор за перемогу в останній війні з імперією зла. І тому так важливо повертати українцям усю спадщину нашого Пророка, особливо ту, яка в останні роки його життя творилася російською мовою, але несла в собі дух істинного патріотизму і нескореності нашого народу.

5 березня о 15.00 у Львівській національній науковій бібліотеці України імені В. Стефаника відбудеться презентація двотомного видання російськомовних творів Тараса Шевченка в перекладі українською мовою Марії Чумарної.

До першого тому із назвою «І зберегти політ орла» увійшли «Автобіографія» Тараса Шевченка, поема «Тризна», повісті «Художник» та «Близнюки». Другий том із назвою «Всемогутнє покликання» уміщає повість «Прогулянка із задоволенням та не без моралі», яку автор підписав псевдонімом Кобзар Дармограй, та «Щоденник» поета. Видання ілюстроване картинами Тараса Шевченка.
У презентації візьмуть участь заслужена артистка України Марія Сорока і лауреатки міжнародних конкурсів Ірина Содомора та Оксана Савіцька.

Запрошуємо усіх зацікавлених відвідати захід.
Вхід вільний!

Опубліковано Admistration в Без рубрики

Стажування працівників ЛННБ України імені В. Стефаника за програмою «Культура, що надихає»

2-8 лютого 2025 року група працівників Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника перебувала у Вроцлаві з навчальним візитом.

Це стажування із символічною назвою «Разом у майбутнє», організоване завдяки фінансуванню Міністерства культури і національної спадщини Республіки Польщі (Ministerstwo Kultury i Dziedzictwa Narodowego) у рамах програми «Культура, що надихає», надало можливість отримати нові знання у сфері диджиталізації.

За час перебування були організовані та проведені тренінги й майстерклас з диджиталізації у Національному Інституті ім. Оссолінських у Вроцлаві (Zakład Narodowy im. Ossolińskich / Ossolineum) та у Вроцлавській університетській бібліотеці (Biblioteka Uniwersytecka we Wrocławiu).

Кульмінацією стажування стала участь у зустрічі регіонального об’єднання GLAM, що відбулася 7 лютого 2025. Регіональний GLAM творять галереї, бібліотеки, архіви, музеї, які збирають, розвивають та діляться своїми колекціями з громадськістю. Кожна така установа виконує специфічні, взаємопов’язані ролі у збиранні, розвитку, збереженні та обміні з суспільством частинами культурної спадщини, якими вона опікується. Всі учасники отримали сертифікати за результатами проведеного навчання. Завідувач відділу інформаційного і комп’ютерного забезпечення ЛННБ України ім. В. Стефаника В. Гіссовський розповів про реалізацію заходів щодо охорони польсько-української культурної спадщини.

Львів’яни також мали можливість відвідати Музей «Пана Тадеуша» (Muzeum Pana Tadeusza) та Центр Історії «Zajezdnia» (Centrum Historii Zajezdnia).

Опубліковано Admistration в Без рубрики
Запрошуємо Вас до участі у роботі ХІІI Міжнародної наукової конференції «Мистецька культура: історія, теорія, методологія» (21 листопада 2025 р., м. Львів)

Запрошуємо Вас до участі у роботі ХІІI Міжнародної наукової конференції «Мистецька культура: історія, теорія, методологія» (21 листопада 2025 р., м. Львів)

Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника

Інститут досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів

Шановні колеги!

запрошуємо Вас до участі у роботі

ХІII Міжнародної наукової конференції

 

«Мистецька культура: історія, теорія, методологія»

(21 листопада 2025 р., м. Львів)

 

Робота конференції планується за такими тематичними напрямами:

  1. Декоративно-ужиткове мистецтво.
  2. Музичне мистецтво.
  3. Образотворче мистецтво.
  4. Театр, кіно і фотографія.
  5. Культурологія.
  6. Музейництво і колекціонерство.
  7. Реставрація.

 

Робочі мови конференції: українська, англійська, польська

 

Для участі у конференції просимо:

До 1 травня 2025 р. надіслати заявку (форму додано) під назвою: Прізвище доповідача_Заявка (наприклад: Тищук_Заявка), на електронну адресу [email protected]

До 1 червня 2025 р. надіслати доповідь на електронну адресу [email protected]

Вимоги до оформлення доповіді: текст доповіді повинен бути набраний у редакторі Word із розширенням doc, обсяг – п’ять–сім сторінок (не нумерованих; до 13 500 знаків із пробілами) формату А-4, кегль 14, вирівнювання за шириною сторінки, міжрядковий інтервал 1,5, абзацний відступ 1,25 см, поля 2 см. Бібліографічні покликання потрібно оформити відповідно до вимог ДСТУ 8302:2015 «Бібліографічні посилання: загальні положення та правила складання» і подати у кінці тексту за алфавітом, а в тексті в квадратних дужках зазначити номер позиції і номер сторінки. У назві файлу належить зазначити номер тематичного напряму роботи конференції (1–7) і прізвище доповідача (наприклад: 2–ТИЩУК). Текст доповіді подавати без ілюстрацій.

Заборонено цитувати в тексті та вносити до бібліографічних списків джерела, які опубліковані російською мовою в будь-якій країні, а також джерела іншими мовами, якщо вони опубліковані на території росії та білорусі.

Доповіді планується видати до початку конференції.

Оргкомітет залишає за собою право відбору доповідей.

 

Участь у конференції безкоштовна. Витрати, пов’язані з участю в конференції (проїзд, проживання, харчування), беруть на себе учасники конференції.

 

Контактна особа:

+38 (067) 353 11 48 – Лариса Купчинська

 

Чекаємо на Вас! З повагою, Оргкомітет

Опубліковано Admistration в Без рубрики

Книжково-документальна виставка «Іван та Юрій Липи у культурному і суспільно-політичному житті України»

2025 рік на Львівщині проголошений роком Івана та Юрія Липи, адже у лютому минає 160 років від дня народження українського громадського і політичного діяча, письменника, співзасновника таємного товариства «Братство тарасівців», міністра віросповідань УНР (1919), борця за незалежність України у XX столітті – Івана Липи; у травні – 125 років із дня народження продовжувача плеяди ідеологів і будівничих Української держави, визначного громадсько-політичного діяча, лікаря, письменника, літературознавця, борця за незалежність України – Юрія Липи.

На вшанування цих непересічних особистостей у виставковій залі Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника до уваги читачів представлена книжково-документальна експозиція «Іван та Юрій Липи у культурному і суспільно-політичному житті України».

 


Іван Липа (1865–1923) 

У літературному доробку Івана Липи – казки, новели, поезії. Найбільше у його письменницькій спадщині оповідань, у яких він реалістично відобразив тяжке життя народу, духовні поривання і щоденну працю демократичної інтелігенції, картини воєнної дійсності.

До уваги читачів презентовані прижиттєві видання Івана Липи: повість «Нові хрести» (1913), «З нового світу» (1918), казка  «Орел промінистий» (1920), «Трицарство» (1922), впорядкований ним альманах «Багаття» (1905), який став важливою подією в історії української літератури.

В окремому розділі виставки представлені видання, які вийшли після смерті Івана Липи:  казка «Тихе слово» (1929); збірка оповідань «Тринадцять притч» (1935) – унікальний в українській літературі цикл казок, у яких він як філософ створює образ нової людини, яка живе в період колосальних суспільних зрушень і революційних змін; збірка «Оповіді про смерть, війну й любов» (1935), «Світильник неугасимий: 13 притч» (1994) та ін.

Невід’ємною складовою творчого доробку Івана Липи є його епістолярна спадщина, найповніше зібрання якої вийшло у 2020 році під упорядкуванням Ігоря Стамбола: «Листування Івана Липи (1892-1922)».

У наступному розділі експозиції до уваги читачів – наукові розвідки, монографії про Івана Липу, зокрема: Гаврилюк, І. Незабутний: памяти Івана Липи (1926); Огієнко, І. Світлій пам’яті Івана Липи, 1919–1923 («Наша Культура». 1937. Кн. 8/9), Погребенник Ф. Один з «тарасівців» («Дзвін». 1990. № 1), Глиняна Л. Алегорична проза І. Липи: параметри духовності («Слово і час». 2003. № 9), Качкан В. Посланник на ниву слова: Іван Липа в освітленні нових історичних джерел та матеріалів («Народознавчі зошити». 2010. № 1/2), Чорноморська хвиля української революції: провідники національного руху в Одесі у 1917–1920 рр. / Вінцковський Т. С., Музичко О. Є., Хмарський В. М. та ін. (2011), Стамбол, І. Іван Львович Липа в українському національному русі: (кінець XIX – початок 20-х років XX ст.): автореф. дис. канд. іст. наук (2016); Стамбол, І. Іван та Юрій Липи (2019) та ін.

 


 
Юрій Липа (1900–1944)

Науковий та літературний доробок Юрія Липи нараховує понад 360 праць, серед них – статті, вірші, рецензії, переклади.

На виставці представлені найголовніші його науково-політологічні праці: «Призначення України» (1938), «Розподіл Росії» (1941), в яких автор досліджує питання геополітичного становища України у світі; а також інші твори: роман «Козаки в Московії: Роман із ХVII століття» (2000); збірка поезій «Суворість» (1931), «Вірую: вибрані вірші» (1938), збірник «Поезії», укладений Є. Маланюком (1967), «Світлість» (2014), «Суворість: патріотичні поезії» (2015), «І прийде час: поезія» (2019); літературознавчі есе «Бій за українську літературу» (1935) та його перевидання з упорядкуванням, примітками та післямовою Л. Череватенка (2004); новели «Нотатник. Кн. 1, 2, 3» (1936), «Рубан» (2018) та ін.

В експозиції представлені також численні закордонні збірки, в яких опубліковано поетичні та прозові твори Ю. Липи: «Поезія визвольних змагань» (Торонто, 1954), «Збірка українських новель» (Нью Йорк, 1955), «Антологія української поезії» (Лондон, 1957), «Координати. Антологія сучасної української поезії на Заході» (Т. 1. Мюнхен, 1969) та ін.

Окрему частину експозиції складають спогади друзів і колег: Лев Биковський «Апостол новітнього українства: Юрій Липа» (1946), Тарас Бульба-Боровець «Армія без держави» (2015), Улас Самчук «На білому коні», «На коні вороному» (2012).

Крім того, в експозиції можна ознайомитись із дослідженнями сучасних липознавців: Баган О. Юрій Липа: людина і мислитель (1994); Ільницький М. «Не зрікайся своєї душі: концепція України в творчості Юрія Липи» («Дивослово». №4. 1994); Блажеєвська Ю. Проблема національного характеру в публіцистиці Ю. Липи: автореф. дис. канд. наук із соціальних комунікацій (2015); Гринів О. Підкова у спадок: колаж на життєписі Юрія Липи та його дружини Галини Захарясевич (2019); Янчук О. Бібліографія Юрія Липи: до 100-ліття від дня народження (2000); «Творчість Юрія Липи в культурно-історичному контексті ХХ століття: Всеукр. наук. конф., 27-28 квітня. Одеса» (2000) та ін.

 


Запрошуємо всіх зацікавлених оглянути виставку для ближчого знайомства з творчістю і драматичною долею Юрія Липи та Івана Липи.

Опубліковано Admistration в Без рубрики
Доступ до повнотекстового електронного архіву української періодики онлайн LIBRARIA

Доступ до повнотекстового електронного архіву української періодики онлайн LIBRARIA

Львівська національна наукова Бібліотека України імені В. Стефаника отримала річну передплату до повнотекстового електронного архіву української періодики онлайн LIBRARIA завдяки грантовому фінансуванню Фонду катедр українознавства (Ukrainian Studies Fund) – освітньої благодійної інституції, створеної українською діаспорою в США 1958 року з метою сприяння розвитку освітніх програм, знань та інформації про Україну та українців. Найбільшим його проєктом є заснування програми україністики в Гарвардському університеті, ФКУ також надає підтримку численним проєктам вчених Північної Америки та Європи, в тому числі українським ( https://www.ukrainianstudiesfund.org/).

LIBRARIA – проєкт компанії Архівні інформаційні системи (АІС), що здійснюється у співпраці з бібліотеками, архівами та науковими інституціями в Україні та за її межами. Мета проєкту – оцифрувати та надати доступ онлайн до чим більшого масиву української періодики.

Ресурс постійно наповнюється. Наразі оцифровано 800 000 сторінок понад 400 видань українською, польською, німецькою, румунською, їдиш, кримсько-татарською та російською мовами, що видавалися у різних регіонах України та поза її межами.

Користувачам доступні для перегляду не лише цифрові зображення але й розпізнані тексти видань з інтерактивними змістами кожного з чисел, що надає користувачам широкі пошукові можливості.

Окрім морфологічного повнотекстового пошуку, доступний також пошук за назвами видань, географією (регіони та місця) та хронологією видань (конкретні дати або періоди); окремо може бути застосований пошук за заголовками статей, а також пошук ілюстрацій за підписами до них.

Звертаємо увагу, що отримати доступ до повнотекстового електронного архіву української періодики онлайн LIBRARIA можна з комп’ютерів читальних залів Бібліотеки.

Опубліковано Admistration в Без рубрики

Відкриття ювілейної виставки «56 книжкових знаків Якова Гніздовського (з колекції Романа Ференцевича)»

27 січня 2025 р. у Львівській національній науковій бібліотеці України імені В. Стефаника відбулося відкриття ювілейної виставки «56 книжкових знаків Якова Гніздовського (з колекції Романа Ференцевича)», на яку прийшло багато живописців, графіків, студентів мистецьких навчальних закладів Львова.

Із привітальним вступним словом виступив генеральний директор книгозбірні Василь Ферштей. Директорка Інституту досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів Лариса Купчинська розповіла присутнім про книжкові знаки як про винятковий різновид графічного мистецтва. На особливостях мистецьких архівних матеріалів Я. Гніздовського з фонду Бібліотеки і приватних збірок у своєму виступі заакцентував увагу науковий співробітник відділу рукописів Ярослав Сеник.

Запрошені мистецтвознавці говорили про своєрідність образно-художньої манери митця-графіка, індивідуальне вираження світобачення у роботах – завідувачка відділу графіки Національного музею у Львові ім. Андрея Шептицького Марія Цимбаліста; про творчу особистість Я. Гніздовського в контексті мистецьких напрямів ХХ ст. – доктор історичних наук, професор Львівської національної академії мистецтв Роман Яців.



Уже звично, голова наглядової ради Бібліотеки Степан Давимука прийшов із подарунками – цього разу з декількома книжковими знаками, у тому числі Олекси Харкова («Ex libris o. Maріѧнa Романа Цурковського» 1937 р.).



 

 

 

Опубліковано Admistration в Без рубрики
<h3>ЯКІВ ЯКОВИЧ ГНІЗДОВСЬКИЙ (1915–1985)<br>До 110 річниці від дня народження<br>(За матеріалами архіву Романа Ференцевича  у відділі рукописів ЛННБ України ім. В. Стефаника)</h3>

ЯКІВ ЯКОВИЧ ГНІЗДОВСЬКИЙ (1915–1985)
До 110 річниці від дня народження
(За матеріалами архіву Романа Ференцевича у відділі рукописів ЛННБ України ім. В. Стефаника)

Мистецтвознавець і бібліофіл, автор передмови до повного каталогу «Jacques Hnizdovsky. Woodcuts and Etchings» (1987) Пітер Вік (Peter A. Wick) згадував, що вперше познайомився із творчістю Я. Гніздовського у 1961 р., коли закупив його дереворіз «Вівця» для Відділу гравюр і малюнків Бостонського музею образотворчого мистецтва.

Цей дереворіз зробив його творця знаменитим, а ім’я Якова Гніздовського (Жака Гніздовського – Jacques Hnizdovsky) знаним у всьому світі – від Америки до Японії.

Я. Гніздовський працював у різних жанрах і техніках. Серед його доробку картини олійними фарбами і темперою, графіка (дереворізи, лінорити і офорти), кераміка і скульптура малих форм, вітраж і іконостас. Його спадщина складає 377 гравюр та сотні картин. Готував ілюстрації і дизайн обкладинок видань Е. Андієвської, В. Барки, В. Домонтовича, Л. Мосендза, В. Стефаника, О. Тарнавського, І. Франка, Т. Гарді, Дж. Кітса, Ст. Кюніца, Р. Фроста та ін.; розробляв книжкові знаки, дизайн логотипів, зокрема для НТШ-А, Різдвяних і Великодніх листівок, запрошень, поштових марок.

Співпрацював з багатьма музеями ті галереями США, Великої Британії, Франції, Канади. Його твори побували на 64 персональних виставках у Великій Британії, Італії, Канаді, США, Тайвані, Франції, Японії та інших країнах.

Я. Гніздовський здобув визнання в американському світі. Його роботи знаходяться у постійних експозиціях понад 30 музеїв образотворчого мистецтва Бостона, Клівленда, Нового Орлеану, Філадельфії, Національного музею американського мистецтва, Мистецької галереї у Вінніпезі та ін. Їх придбали Нью-Йоркська публічна бібліотека, Бібліотека Конгресу, Білий Дім, Єйльський університет. Його твори, в першу чергу дереворізи і книжкові знаки, знаходяться у приватних колекціях по всьому світу.

1990 року Стефанія Гніздовська експонувала 50 дереворізів митця в музеях України, а потім подарувала їх музеям Києва, Львова, Тернополя і Борщева, а також передала графіку, окремі публікації і його особисті речі школі в рідному селі Пилипче. В 2005 р. урна з прахом Я. Гніздовського була перепохована на Личаківському цвинтарі у Львові. Верховна Рада України офіційно визнала 2015 рік роком Я. Гніздовського. 27 січня 2015 р. відкрилась виставка творів Я. Гніздовського у Національному музеї у Львові імені Андрея Шептицького, зокрема книжкових знаків, які зібрав радіожурналіст і відомий громадський діяч у США Роман Софронович Ференцевич (1930–2021). Через кілька років він подарував колекцію книжкових знаків, інші документальні матеріали про свого довголітнього приятеля Львівській національній науковій бібліотеці України ім. В. Стефаника.

Ця цифрова виставка є продовженням документальної виставки до 110 річниці від дня народження Якова Гніздовського, яку було відкрито 27 січня у головному корпусі ЛННБ України ім. В. Стефаника. Основу виставки складають листи Я. Гніздовського до Р. Ференцевича щодо обговорення процесу створення двох книжкових знаків на замовлення останнього. В листах митець ділився своїми творчими планами, думками про розвиток українського друкованого шрифта і книжкового знака, ролі мистецьких інституцій у діаспорі. Експоновано фотографії митця, каталоги і запрошення на виставки, його твори різного жанру, особлива увага звернена на дизайн книжкових обкладинок, які митець виконував на замовлення авторів і видавництв у різні періоди свого життя. Ця ділянка творчості Я. Гніздовського є маловідома для широкого загалу його поціновувачів.

Важливе місце займає «Спогад про одну дружбу», який Р. Ференцевич написав у жовтні 2019 р. як передмову до публікації його листування з Я. Гніздовським. Р. Ференцевич чимало прислужився популяризації Якова Гніздовського в Україні. Він був співорганізатором кількох виставок Я. Гніздовського в Україні і автором передмов, а мистецтвознавиця з Тернополя Наталія Собкович – авторкою статей і укладачкою каталогів до цих виставок. Метою виставки є висвітлення творчості і вшанування пам’яті митця в Україні.

Ярослав Сеник, науковий співробітник відділу рукописів


Гніздовський Яків за роботою. Нью-Йорк. 1960-і рр.

Яків Гніздовський. Світ Браєр, шт. Вірджинія. 1 квітня 1979 р.
Фото Р. Ференцевича.

Роман Ференцевич, Стефанія і Міра Гніздовські. Світ Браєр, шт. Вірджинія. 1 квітня 1979 р.

 



 

Спогад про одну дружбу

Десь, думаю, 1962 року до друкарні Видавництва Українського народного союзу «Свобода» в Джерзі Ситі, Ню Джерзі, якої я тоді був керівником, прийшов мистець Яків Якович Гніздовський з малою дошкою під пахвою. Він запитав, чи могли б ми надрукувати 50 відбитків з його дереворізу «Поле» на друкарській машині: «Мені забрало 3 місяці виготовити сто кільканадцять відбитків мого останнього дереворізу моїм кустарним способом, вживаючи столову ложку. Так далі вже не можу!» А та «техніка» зводилася то того, що даний дереворіз він друкарським валком покривав друкарською фарбою, клав на нього папір і тер по ньому ложкою. Найменший рух – і треба починати знову, і знову, та витрачати новий аркуш дорогого паперу. Наш друкар справився з виготовленням 50 відбитків за кілька годин, дошка була дуже нерівна, вимагала постійного підліплювання то тут, то там. Коли друкар займався своєю справою, ми розмовляли. В ході розмови я порадив Я. Гніздовському купити собі за дешеві гроші вживану ручну друкарську машину для виготовлення відбитків марки Vandercook. Згодом він так зробив, а друкарня В-ва «Свобода» втратила доброго клієнта.
Такий був початок незвичайної дружби…
Як виявилося згодом, у нас були певні спільні зацікавлення. Я. Гніздовський цікавився поліграфією, зокрема вивчав шрифти, писав про недоліки – на його думку – українських літер і запропонував свій зразок української абетки. Він був новатор у мистецькому оформленні книжкових обкладинок, створивши їх десятки незвичайних. Ми з ним поділяли захоплення мистецтвом екслібрису. Гніздовський був активним членом Американського й Британського товариств любителів книжкового знаку і мене втягнув у них. Сам він створив 55 екслібрисів, в тому числі знак Наукового товариства ім. Шевченка, Українських студій Гарвардського університету та Українського музею в Нью-Йорку. Улюбленими місцями наших зустрічей і походеньок були Центральний парк в Нью-Йорку, або Музей мистецтва у Вашинґтоні. В ході однієї з таких зустрічей в Центральному парку, Гніздовський якось так ніби мимохіть сказав: «Романе, я просив би, щоб Ви погодились бути спів-виконавцем моєї останньої волі». Спантеличений сказаним, я відповів, що він має дружину та доньку і йому зайве мати ще когось іншого. «Так – відповів він – але я хотів би ще Вас». Я сказав, що для мене це честь, я погоджуюсь. «А то добре, я саме йду від свого адвоката, я вже подав йому Ваші дані» – відповів він. За 3 місяці – 8 листопада 1985 року – Яків Якович Гніздовський раптово помер…
Поховали ми урну з його прахом в колумбарії Єпископальної катедри св. Івана Богослова в Нью-Йорку. Питаєте, чому саме там?
У 1975 році ректор тієї Катедри запросив Я. Гніздовського виконати дереворіз фасаду і колумбарію цього храму. Якось, коли він робив потрібні ескізи, Гпіздовський почув, як квартет молодих співаків виконував «Отче наш» англійською мовою, але київським наспівом. Він тоді сказав ректорові: «Коли я помру, я хотів би, щоб урна з моїм прахом зберігалася в цьому колумбарію і щоб мені заспівали «Отче наш» київським наспівом».
Така воля Гніздовського була виконана…
Минали роки, світ мінявся, розпалася комуно-московська імперія зла, Україна відновила свою державну незалежність. В роках 1992-93 я був кореспондентом радіостанції «Голос Америки» в Києві. Мене мучила думка – чи не повернути тлінні останки Якова Гніздовського з США в рідну Україну?
В Києві познайомився з громадською діячкою Вікторією Губською та її чоловіком Григорієм. Завдяки їх всебічній, безкорисливій допомозі, зі згодою Стефанії й Міри Гніздовських і за сприяння низки щирих поклонників таланту Гніздовського, нам вдалося подолати безліч бюрократичних та організаційних труднощів і в суботу, 5 листопада 2005 року, перепоховати урну з прахом Якова Яковича Гніздовського з колумбарію славної Катедри св. Івана Богослова в Нью-Йорку на не менш славний Личаківський цвинтар у Львові.
Роки пізніше, відвідуючи своїх друзів Губських в Києві я згадав, що наближається сота річниця від дня народження Якова Гніздовського. Слово по слові, і ми вирішили взятися за влаштування ювілейної виставки Гніздовського, яка відвідала б усі більші міста України.
На диво, цей неймовірний задум, з допомогою гарних і відданих людей, увінчався успіхом. 15 січня 2015 року, у соту річницю з дня народження Якова Яковича Гніздовського, у Львові відкрилася пересувна виставка його творів, і протягом більше року відвідала Чернівці, Полтаву, Черкаси, Дніпро і наостанку – Київ. Ба більше, Національний Банк України видав 30 000 пам’ятних монет з автопортретом Гніздовського з його соняшником, а «Пошта України» випустила 525 000 конвертів з іншим автопортретом мистця. Крім того, було видано два каталоги виставки – один український, а другий – англомовний з нагоди відкриття в Києві Американського дому.
Серце радується, коли згадаю, що кожного Божого дня на Личаківському цвинтарі мого рідного Львова екскурсоводи зупиняються біля могили мого приятеля Якова Гніздовського, і розповідають відвідувачам, якою великою Людиною мистецтва він був.
Роман Ференцевич
Александрія, Вірджинія, США
29 жовтня 2019 р.
(Записки Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника. Львів, 2019. Вип. 11 (27). С. 388–391).


Щира подяка Романові Ференцевичеві і Вікторії Губській
Я і моя донька хочемо висловити найщирішу подяку нашому довголітньому приятелеві Романові Ференцевичеві і Вікторії Губській за поміч у перепохованні останків мого мужа св. п. Якова Гніздовського на Личаківському цвинтарі у Львові, Україна.
Без їхньої допомоги ця справа була б для нас дуже складною. Пан Роман віддано репрезентував нас в Україні, коли я була фізично не в спромозі здійснити цю поїздку. Також щиро дякуємо Вікторії за полагодження всіх урядових справ, пов’язаних з перепохованням останків мого чоловіка в Україні.
Стефанія і Міра Гніздовські
(Свобода (Парсипані, шт. Нью-Джерсі). 2006, 6 січня, ч. 1, с. 29).



 

МАТЕРІАЛИ ДО БІОГРАФІЇ

Яків Гніздовський (сидить другий зліва) біля могили Івана Франка на Личаківському цвинтарі. Львів, 1930-і рр.

Військовий уряд для Німеччини. Тимчасовий подорожній документ з візою для поїздки до Франції. Мюнхен. 22 вересня 1948 р.

Вашинґтонська Група УВАН у США, Вашинґтонський Осередок НТШ. Запрошення на доповідь „Український екслібрис” Я. Гніздовського. 15 грудня в Культурному Осередку св. Софії. Б. р.

Запрошення на виставку і доповідь Якова Гніздовського у приміщенні Українського Собору Пресвятої Родини. Вашинґтон. 7 квітня 1984 р.

Свобода (Джерзі Ситі і Ню Йорк). 1985, 13 листопада (ч. 217), с. 3.

 



 

ЛИСТУВАННЯ

Гніздовський Яків. Лист до Ференцевича Романа.
Нью-Йорк, Бронкс. 4 травня 1977 р. Автограф (Безлисте дерево. Дереворіз. 1965).

Гніздовський Яків. Лист до Ференцевича Романа.
Нью-Йорк, Бронкс. 23 квітня 1978 р. Автограф (Конструктор. Дереворіз. 1967).

Гніздовський Яків. Лист до Ференцевича Романа (фрагмент).
Нью-Йорк, Бронкс. 4 травня 1977 р. Автограф (варіант книжкового знака).

Гніздовський Яків. Лист до Ференцевича Романа (фрагмент).
Нью-Йорк, Бронкс. 3 лютого 1982 р. Автограф (Орел. Дереворіз. 1968)

Гніздовський Яків. Лист до Ференцевича Романа (фрагмент).
Світ Браєр, шт. Вірджинія. 8 березня 1979 р.
Автограф (Безлисте дерево. Дереворіз. 1965).

Гніздовський Яків. Лист до Ференцевича Романа (фрагмент).
Нью-Йорк. 30 квітня 1979 р. Автограф (Саймон. Лінорит. 1971).

Гніздовський Яків. Лист до Ференцевича Романа (фрагмент).
Нью-Йорк, Бронкс. 16 жовтня 1979. Автограф (Ліс. Дереворіз. 1944).

Гніздовський Яків. Лист до Ференцевича Романа (фрагмент).
1982 жовтня 23. Нью-Йорк, Бронкс. Автограф (Синґоніум. Лінорит. 1973).

Гніздовський Яків. Лист до Ференцевича Романа (фрагмент).
Нью-Йорк, Бронкс. 8 травня 1984 р. Автограф (варіанти книжкового знака).

 



 

ТВОРЧІСТЬ

Вітраж у мавзолеї концтабору Фльоссенбюрґ (Сх. Баварія). Кін. 1940-х рр.

Українська Католицька церква Пресвятої Трійці. Кергонксон, шт. Нью-Йорк. Іконостас роботи Якова Гніздовського. 1982 р. Фото Р. Ференцевича

Українська Католицька церква Пресвятої Трійці. Кергонксон, шт. Нью-Йорк. Фрагмент іконостасу роботи Якова Гніздовського. 1982 р.

Зразки українського шрифту [на основі шрифту Якова Гніздовського].

 



 

ДИЗАЙН КНИЖКОВИХ ОБКЛАДИНОК

Домонтович В. Доктор Серафікус. Мюнхен : Українська Трибуна, 1947. 175 с.

Мосендз Л. Волинський рік. Поема. Мюнхен : Українська Трибуна, 1948. 80 с.

Домонтович В. Без ґрунту : повість / Мистецьке оформлення Я. Гніздовського. Реґенсбурґ: Видання Михайла Борецького, 1948. 217 с.

Палій М. Надійні дні : повісті з життя. Мюнхен : Академія, 1949. 47 с.

Марко Вовчок. Сестричка Мелася (Ведмідь). Торонто: Нашим Дітям – ОПДЛ, 1951. 32 с.

Дідро Д. Жак фаталіст і його пан. Мюнхен : Сучасність, 1970. 280 с.

Гльоссарій або тлумачний словник таємних, призабутих і не завжди зрозумілих слів / зібрав у сонетах Б. Кравців. Реґенсбург; Рутенфорд: Сучасність, 1949–1974. 73, [6] с.

1000 Anniversary of Christianity in Ukraine. 955-1955. Women’s International Exposition. Ukrainian Section. New York. November 7 throu[gh] November 13, 1955. New-York, 1955. 48 p. – Книга присв’ячена виставці до тисячоліття Хрещення Русі-України, організованій Українським Народним Домом в Нью-Йорку. Обкладинка: Я. Гніздовський. Макет: С. Гординський.

Андієвська Е. Роман про людське призначення. Мюнхен: Сучасність, 1982. 454 с.

Барка Василь. Свідок для сонця шестикрилих : строфічний роман. [Мюнхен] : Сучасність, 1981. 4 кн.

Orchards lamps by Ivan Drach. New York: The Sheep Meadow Press, 1978. 72 p.

Stanley Kunitz / Стенлі Кюніц. Творець відображень. Київ ; Нью-Йорк, 2003. 136 с.

Sea Patterns. A Book of Woodcuts of Shells and Corals by Jacques Hnizdovsky. Pynson Printers, Prinston U., 1988. 16 p.

 



 

ДЕРЕВОРІЗИ І ОФОРТИ

Автопортрет. Офорт. 1971 р.

Автопортрет. Дереворіз. 1971 р.

Автопортрет. Дереворіз. 1981 р.

Кіт. Дереворіз з авторським підписом. 1968 р.
(Дарунок для синів Р. Ференцевича)

Олександр Довженко. Дереворіз. 1980 р.

Емма Андієвська. Дереворіз. 1983 р.

Дмитро Бортнянський. Дереворіз. 1985 р.

Український Народний Союз. Запрошення на святкування 100-річчя української імміграції у США. Вашинґтон, 22 травня 1985 р.
(Перша українська церква св. Михаїла в Америці, заснована в Шенандоа, шт. Пенсильванія. Дереворіз. 1985 р.)

 



 

КАТАЛОГИ ВИСТАВОК

УВАН. Ретроспективна виставка картин. 1942–1967. Нью-Йорк, 24 березня–31 травня 1967 р.

Гніздовський. Роки Шукань. 1950-1960: Каталог. Чикаґо : Український Музей сучасного мистецтва. 22 вересня – 22 листопада 1978 р. 16 с.

Jacques Hnizdovsky. Religious Paintings: The Tradition and the Vision. March 6 – April 22, 1984. Sweet Briar College. Sweet Briair, Virginia, 1984. 8 p.

Каталог пересувної виставки творів Якова Гніздовського з нагоди 100-річчя з дня його народження. Київ, 2015. 56 с.

Національний художній музей України. Київ. 29 травня – 5 липня 2015 р.

Яків Гніздовський: «Життя людини – тільки недосконалий відблиск її власної мрії» : бібліогр. покажч. / Терноп. обл. універс. наук. б-ка ; уклад. Л. Оленич; вст. стаття: Наталія Собкович, с. 3–36. Тернопіль : Підруч. і посіб., 2015. 191 с. – (Родом з України ; Вип. 9)

«Яків Гніздовський. 1915-1985. 100-річчя від дня народження. Художник, кераміст, майстер екслібриса». 2015 р.

Могила Я. Гніздовського на Личаківському цвинтарі у Львові.
Перепоховання урни з прахом Я. Гніздовського з колумбарію Єпископального собору св. Іоана Богослова в Нью-Йорку до Львова відбулося 5 листопада 2005 р.
Фото Р. Ференцевича

Пам’ятник Якову Гніздовському. Чортків, гімназія ім. М. Шашкевича. Відкриття відбулось 20 жовтня 2018 р. Скульптор Віталій Андріанов.

Опубліковано Admistration в Без рубрики
Урочисте передання до фондів ЛННБУ ім. В. Стефаника видань, врятованих під час воєнних дій

Урочисте передання до фондів ЛННБУ ім. В. Стефаника видань, врятованих під час воєнних дій

24 січня 2025 р. у Бібліотеці відбулася важлива подія – передача сімох книжок, які були знайдені та врятовані під час воєнних дій нашими військовими на території Донецької області. Ці видання були передані нашій установі на зберігання п. Іваном Татауровим, майором 24 Окремої Механізованої Бригади ім. короля Данила. Генеральний директор Бібліотеки Василь Ферштей у своєму виступі наголосив, що збереження матеріальної та духовної культури, яка створена минулими поколіннями, є однією з основних функцій бібліотек. Василь Ферштей зауважив, що у такій акції Бібліотека бере участь вперше та готова до подальшої співпраці.

Бібліотека отримала наступні видання:

  1. Амалюнга або дочка дебрів. Займаюче оповіданнє з часів боїв між Европейцями а Індіянами в північній Америці. Вінніпег, 1914. 55 с.
  2. Огієнко І. Свято української культури: нарис з історії початків українського друкарства. Варшава: Наш світ, 1924. 36 c.
  3. Верховинка Леся. Іменини Влодка: комедійка у 3 д. Львів: Світ дитини, 1922. 36 с. (Діточа бібліотека. Репертуар «Діточого театру»; Кн. 12).
  4. Бескид Ю. Теофанова дочка. Реґенсбурґ: [б.в.], 1946. 63 с.
  5. Крат П. Віджитки в людській натурі або наука як пізнати себе, щоб стати дійсно людиною. Торонто, 1920. 63 с.
  6. Своя стріха – своя втіха та про Чудо в Трубкові. Торонто, 1921. 73 с.
  7. Раковський І. Новий світогляд сьогочасної науки. Зальцбург, 1947. 63 с.


Пан Іван Татауров також подарував Бібліотеці стяг Патронатної служби 24 ОМБр бригади ім. короля Данила, на якому розписались військові бригади.

Щиро дякуємо нашим військовим, які попри воєнну небезпеку запобігають знищенню українських культурних цінностей та шукають шляхи їхнього збереження.

 

Опубліковано Admistration в Без рубрики
56 книжкових знаків Якова Гніздовського (з колекції Романа Ференцевича)

56 книжкових знаків Якова Гніздовського (з колекції Романа Ференцевича)

27 січня 2025 р. виповнюється 110 років від народження відомого українського живописця, графіка, скульптора і мистецтвознавця Якова Гніздовського. Народився майбутній митець 27 січня 1915 р. у селі Пилипче на Тернопільщині, освіту здобув у Чортківській гімназії, закінчив Малу Семінарію у Львові. Від 1938 р. навчався у Варшавській академії мистецтв завдяки стипендії Митрополита Андрея Шептицького, у 1939–1942 рр. – в Академії мистецтв у Загребі. 1944 року перебував у таборі для переміщених осіб під Мюнхеном. У червні 1949 р. емігрував до Сполучених Штатів Америки, де проживав у Сент-Полі та Нью-Йорку. Упродовж 1956–1958 рр. жив і працював у Парижі. Дебютував на виставці графіки в Міннеапольському інституті мистецтв у 1950 р., де отримав другу премію за дереворит «Кущ». Згодом виставляв твори на виставках у США, Канаді, Франції, Великій Британії, Італії, Японії, Китаї тощо. Перша персональна виставка відбулася у 1954 р. в Нью-Йорку.
В історії мистецтва Я. Гніздовський відомий як живописець і графік, який проявив себе якнайкраще у найрізноманітніших жанрах. Звертаючись до графіки, велике значення надавав також ілюструванню друкованих видань. Відомими у його творчій спадщині є книжкові знаки, скульптура малих форм. Яків Гніздовський помер 8 листопада 1985 р. у Нью-Йорку. 5 листопада 2005 р. завдяки відомому громадському діячеві у США Роману Ференцевичу урну з прахом митця перепоховано на Личаківському цвинтарі у Львові.
До ювілейної дати у виставковій залі Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника відкривається експозиція 56 книжкових знаків Якова Гніздовського, які надійшли до фонду Бібліотеки у грудні 2019 р. завдяки старанням Романа Ференцевича. Сьогодні – це найбільша колекція екслібрисів митця, які розкривають основи творчих пошуків, авторський підхід до образно-композиційного вирішення творів, еволюцію розвитку його творчості в межах жанру в 1942–1985 рр.
Експонати виставки засвідчують високу обізнаність Я. Гніздовського з особливостями оформлення книжкового знака. Початкові знання він здобув у Львові як член молодіжного крила Асоціації незалежних українських митців (АНУМ), завдяки якій вийшов збірник «Екслібрис» (Львів, 1932) – перше узагальнене дослідження цього жанру на українських землях. Згодом митець удосконалював майстерність як активний член американського і британського товариств любителів книжкового знака.
Розуміння предмета розкрито у роботах Я. Гніздовського: «Оповістка в справі українського книжкового знака, званого Ex Libris» (листівка із закликом до української громади у Німеччині розвивати мистецтво екслібриса), «ХІХ Міжнародний Конґрес Екслібрисів в Оксфорді» (Наше життя. Нью-Йорк, 1983), «Про екслібрис» (Сучасність. Мюнхен, 1983).
На виставці експоновані перший у творчості Якова Гніздовського книжковий знак («Ex libris Наді й Антона Івахнюків»), виконаний у двох кольорах під час навчання у Загребі у 1942 р., а також досягнення графіка 1985 р.: «Ex libris Roman Ferencevych», «Ex libris James L. Weil Pablisher», «Ex libris William Elliot Butler». З-поміж інших на увагу заслуговують маловідомі широкому загалу екслібриси: «Ex libris Микола Степан Гордій Кравців» (1940-ві) і кириличний варіант екслібрису для Романа Ференцевича (1978).

Гніздовський Я. Ex Libris Наді й Антона Івахнюків. Папір, дереворіз, 1942.

Гніздовський Я. Ex Libris HN [автоекслібрис]. Папір, дереворіз, 1972.

Гніздовський Я. Ex Libris Fanny Hnizdovsky. Флізелін, дереворіз 1983.

Гніздовський Я. Ex Libris Roman Ferencevych. Папір, дереворіз, 1985.

Усі твори митця можна розділити на дві групи. Перша – ті, у композиції яких є зображення людини, предметів, пов’язаних з її діяльністю, захопленнями тощо, а також тварин, рослин і т. д. Усі вони вирізняються стилізацією зображення, притаманною лише Я. Гніздовському, яка виражена у збереженні симетрії стосовно центру відтвореного предмета через призму власного бачення. Її підсилюють лише окремі, проте важливі штрихи (поворот голови вівці, розташування плодів і листя на симетрично розгалуженій яблуні). До кращих у цьому ряді належать «Ex libris HN [Я. Гніздовського]» (1972), «Ex libris Julia Siebel» (1977), «Ex libris Ken Mitchell» (1980), «Ex libris Jacgues Hnizdovsky», «Ex libris Fanny Hnizdowsky», «Ex libris Benoit Junod» (усі 1982) та інші.

Гніздовський Я. Ex Libris Danylo Struk. Флізелін, дереворіз, 1959.

Гніздовський Я. Ex Libris AR [Aleksis Rannit]. Флізелін, дереворіз, 1978.

Гніздовський Я. Ex Libris HN [автоекслібрис]. Флізелін, дереворіз, 1978.

Гніздовський Я. Ex Libris НТШ [Наукове товариство імені Шевченка]. Флізелін, дереворіз, 1978.

Окрему групу становлять шрифтові екслібриси Я. Гніздовського. У них митець відобразив обізнаність з історією і теорією шрифтів; творче переосмислення графічного малюнка літер кириличних і латинських абеток різних епох; майстерність у збереженні стилістичної єдності не тільки із зображенням окремих предметів, але й композиційною системою; вміння підібрати або створити той чи інший шрифт для найповнішого відображення характеру людини-власника екслібрису або стилю її життя. У творі «Ex libris Familiae Kravciv» (1948) митець використав шрифт на зразок літописного півуставного письма. Працюючи над екслібрисом для Богдана Мирослава Бігуса (1948), запозичив елементи стилю бароко. У зрілому віці митець усе частіше використовував свої авторські шрифти, в окремих творах надавав їм самодостатнього значення і розв’язував складні змістові та художньо-декоративні завдання. Працюючи над шрифтовими екслібрисами, Яків Гніздовський неодноразово трактував літери як предмети, що дозволило йому активізувати середовище, в якому вони розташовані. Їхня взаємна конфігурація народжувала геометричні форми, які вирізняються вже згадуваною симетрією. Тут найпоказовішим є книжковий знак Наукового товариства імені Шевченка.

Запрошуємо всіх зацікавлених на урочисте відкриття виставки, яке відбудеться 27 січня 2025 р. о 15.00 у Львівській національній науковій бібліотеці імені В. Стефаника.

Лариса Купчинська

Опубліковано Admistration в Без рубрики
Завантажити ще