Книжкова виставка «Лев Биковський – любов до книги крізь усе життя» (до 130-річчя від дня народження Лева Юстимовича Биковського)

23 квітня 2025 року виповнюється 130 років від дня народження Лева Юстимовича Биковського (1895–1992) – бібліотекознавця, бібліографа, книгознавця, історика, журналіста, мемуариста. Він – один із бібліотекарів-фундаторів Всенародної бібліотеки України (тепер – Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського), доцент у галузі книгознавства (США, 1971), член-кореспондент Української вільної академії наук (США), член Наукового товариства ім. Шевченка та Українського історичного товариства.


У читальному залі відділу бібліотекознавства Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника розгорнуто книжково-документальну експозицію «Лев Биковський – любов до книги крізь усе життя», яка презентує його творчий доробок із питань книгознавства, бібліотекознавства, бібліографії, історії українського книжкового руху, геополітичного становища України та її новітньої історії.

На виставці представлені бібліотекознавчі праці Л. Биковського: «Національна бібліотека Української держави (1918–1921)», видана у 1922 р. Союзом українських студентів-емігрантів у Польщі й перевидана через рік у Берліні в серії «Книгозбірня Українського бібліологічного мікроба»; «Українська Бібліографія на еміграції» (Варшава, 1922); «Замітки про книгознавство та книговживання» (Подєбради, 1923); «Бібліотечна педагогіка» (Українська книга. 1938. Чис. 2); «Biblioteki publiczne w Ukrainie radzieckiej: szkic informacyjny» (Warszawa, 1937) та ін.

Про роботу в бібліотеці Державного українського університету в Кам’янці-Подільському книгознавець згадує у праці «Бібліотека Камінець-Подільського Державного Українського Університету: спомини» (США, 1949).

Чехословацький період життя Л. Биковського позначений вивченням бібліотечної справи в цій країні і книгою «Замітки про чеську бібліоґрафію» (Подєбради, 1927).

Важливою сторінкою літературно-наукової спадщини Л. Биковського є його спогади. На виставці експоновано: «Від Привороття до Трапезунду: спомини (1895–1918)» (Мюнхен; Денвер, 1969); «Книгарні – Бібліотеки – Академія: спомини (1918–1922)» (Мюнхен; Денвер, 1971); «Польське повстання у Варшаві 1944 року: спомини очевидця» (Лондон, 1963); «Ваймарські часи: спомини» (Денвер; Колорадо, 1970); «З моїх блукань по Волині» (Літопис Волині. 1956. Чис. 3) та ін.

Вагому частину науково-літературної спадщини Лева Биковського складає біографістика та мемуаристика. Серед представлених на виставці видань – «Апостол новітнього українства (Юрій Липа)» (Женева, 1946); «Іван Шовгенів. 1874–1943: Біо-бібліографічні матеріали» (Одеса, 1943; Женева, 1947); «Василь Кузів: з нагоди 60-ліття» (На чужині, 1948); «Михайло Олексієвич Ветухів (1902–1959)» (Вінніпеґ; Денвер, 1964); «Соломон Ізраїлевич Гольдельман: 1885–1974. Біо-бібліографічні матеріали» (Денвер; Єрусалим, 1976); «Спадщина по Юрію Липі» (Літературно-науковий збірник. 1952. Чис. 1); «Юрій Косьмич Глушко-Мова» (Нові дні. 1952. Чис. 32); «Володимир Прокопович Тимошенко» (Визвольний шлях. 1957. Чис. 5); «Мої зустрічі з Сергієм Єфремовим» (Український історик. 1976. Чис. 1–4); «Мої побачення з Олександром Лотоцьким» (Український історик. 1979. Чис. 1–4); «Наша співпраця: риски до портрету Любомира Винара» (Український історик. 1981. Чис. 1–4) та ін.

На окрему увагу заслуговує діяльність Л. Биковського в організації українських наукових установ у еміграції. Разом із Ю. Липою у 1938–1939 рр. він заснував Український Чорноморський інститут у Варшаві, сприяв створенню Українського Суходолового й Українського океанічного інститутів. Під егідою цих наукових установ було видано низку публіцистичних праць і наукових розвідок: «Україна над океаном» (Франкфурт, 1946); «Напрямні Всеукраїнської високошкільної політики: в порядку дмскусії» (Одеса, 1943); «Чорноморський простір: атлас» (у співавторстві; Одеса, 1941) та ін.

Підсумком наукової діяльності Л. Биковського стала бібліографічна праця «У службах українській книжці: біо-бібліографія» (Денвер, 1972), до якої ввійшли: його біографія до початку 70-х років, бібліографічна інформація про 450 друкованих і рукописних творів, рецензії та відгуки на його твори і біографічний нарис про вченого авторства голови Українського історичного товариства (США) професора Любомира Винара. Завдяки зусиллям дружини Л. Биковського п. Марії та Л. Винара перевидання книги у Львові у 1997 р. зробило її доступною для ширшого кола читачів в Україні та поза її межами.

У радянську добу ім’я Л. Биковського замовчували, дослідники почали писати про нього лише в незалежній Україні. Це, зокрема, статті у періодичних виданнях, матеріалах конференцій, енциклопедіях: Баран М. «Биковський Лев» (Українська журналістика в іменах. 2003. Вип. 10); Ківшар Т. «Книгознавча концепція Левка Биковського подебрадського періоду (1922–1923)» (Вісн. Львів. ун-ту. Сер.: Книгознавство, бібліотекознавство та інформ. технології. 2088. Вип. 3); Ківшар Т. «Левко Биковський як історик українського книжкового руху» (Бібліотечний вісник. 1996. № 1.); Гринько М. «Лев Биковський – Дон Кіхот української бібліології» (Слово і час. 2010. № 12.); Винар Л. Лев Юстимович Биковський (Український історик. 1993. Чис. 1/4); Грановський Б. В. «Київський» етап Л. Биковського та його участь у формуванні Національної бібліотеки України» (Бібліотечно-бібліографічні класифікації та інформаційно-пошукові системи: міжнар. наук. конф. Київ, 1995); Завальнюк О. М. «Биковський Лев Юстимович» (Історія Кам’янець-Подільського  державного українського університету в іменах (1918–1921 рр.). Кам’янець-Подільський, 2006); Казакова Н. «Книгознавець, публіцист, історик: (до 115-річчя від дня народження Л. Биковського)» (Бібліотечна планета. 2010. № 2); Литвиненко О. В. «Кам’янецький період в бібліографічній діяльності Левка Юстимовича Биковського» (Наукові праці Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Сер.: Бібліотекознавство. Книгознавство. Кам’янець-Подільський, 2010. Вип. 2.); Ковальчук Г. І. Л. Биковський і С. Сірополко як кореспонденти УНІК (Український науковий інститут книгознавства (1922–1936). Київ, 2015); Прокопчук В. С. «Бібліотекознавчий доробок Левка Биковського Кам’янецького періоду (вересень 1919 – травень 1920 рр.)» (Сучасні проблеми діяльності бібліотеки в умовах інформаційного суспільства: матеріали другої наук.-практ. конф., Львів, 2010); Солонська Н. Г. «Невідома праця Л. Биковського “Книгодрукування на Вкраїні”» (Наукові праці Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського. Київ, 1999. Вип. 2). Заслуговує на увагу монографія Ю. Сєкунової «Історико-культурологічна спадщина Лева Биковського» (Київ, 2012).


Запрошуємо всіх зацікавлених оглянути виставку до кінця травня 2025 р.

Опубліковано Admistration в Без рубрики
Передача частини приватного зібрання Михайла-Святомира Фостуна

Передача частини приватного зібрання Михайла-Святомира Фостуна

28 березня 2025 р. у Бібліотеці відбулася важлива подія – передача частини приватного зібрання Михайла-Святомира Фостуна у кількості 376 примірників книг і періодичних видань. Ці видання були передані нашій установі на зберігання правнучкою Михайла-Святомира Фостуна – Святомирою Возняк.
Щиро дякуємо за цінний дарунок та довіру родині Михайла-Святомира Фостуна.

На згадку про урочисту подію заступник генерального директора Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника Ольга Колосовська подарувала Святомирі Возняк примірники наукових видань Бібліотеки.

Пропонуємо до Вашої уваги фотозвіт події.








Опубліковано Admistration в Без рубрики
Презентація книги Олени Білоус «Пісня, яка вартувала життя, але подарувала безсмертя» (Львів, 2024)

Презентація книги Олени Білоус «Пісня, яка вартувала життя, але подарувала безсмертя» (Львів, 2024)

 

 

Презентація книги Олени Білоус «Пісня, яка вартувала життя, але подарувала безсмертя» (Львів, 2024).

Мистецький альбом “Володимир Івасюк. Пісня, яка вартувала життя, але подарувала безсмертя” – це спроба авторки поєднати свої власні спогади та рефлексії зі спогадами сучасників Володимира Івасюка і познайомити читача з людиною, чиє життя стало легендою.

Книгу презентували:

Олена Білоус – авторка видання.
Юрій Лавренчук – дизайнер книги.

Гості заходу:

Наталя Братунь – доцентка, кандидатка філологічних наук, письменниця.
Галина Івасюк – сестра Володимира Івасюка.
Романна Патик – дружина художника Володимира Патика.
Борис Білинський – професор, лікар-онколог.

 

1 квітня 2025 р. о 15.00 год. у читальній залі імені Тетяни та Омеляна Антоновичів Львівської національної наукової бібліотеки імені В. Стефаника (вул. Стефаника, 2)

 

 


 

Опубліковано Admistration в Без рубрики
Запрошуємо Вас до участі у ІІ Міжнародній науковій конференції «Пресознавчий дискурс: від минулого до сьогодення», яка відбудеться 3 жовтня 2025 р.

Запрошуємо Вас до участі у ІІ Міжнародній науковій конференції «Пресознавчий дискурс: від минулого до сьогодення», яка відбудеться 3 жовтня 2025 р.

Національна академія наук України

Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника

Науково-дослідний інститут пресознавства

Шановні колеги!

Науково-дослідний інститут пресознавства ЛННБ України імені В. Стефаника запрошує Вас до участі у ІІ Міжнародній науковій конференції «Пресознавчий дискурс: від минулого до сьогодення», яка відбудеться 3 жовтня 2025 р.

Тематичні напрями конференції:

  • Пресознавство: методологія, історіографія, джерельна база
  • Історія преси: проблеми та перспективи вивчення
  • Бібліографія преси: виклики ХХІ ст.
  • Колекції періодичних видань у фондах бібліотек та архівних установ
  • Преса як універсальна джерельна база
  • Війна і преса: історичний досвід та сучасні реалії
  • Політика пам’яті: роль і завдання ЗМІ
  • Журналістика в іменах

Терміни подання заявок та матеріалів доповідей:

Заявки (форму додано), доповіді, повідомлення, статті – до 15 вересня 2025 р.

Заявки та матеріали виступів просимо надсилати на електронну адресу: [email protected]

Доповіді, повідомлення, статті, за бажанням учасників наукового заходу, будуть опубліковані у збірнику матеріалів конференції або у науковому журналі «Пресознавство».

Вимоги до оформлення доповідей:

  1. Українська, англійська, польська мови, формат *dос, обсяг до 6 сторінок, шрифт Times New Roman, кегль 14, міжрядковий інтервал 1,5 см, поля 2 см, покликання у тексті в квадратних дужках та позатекстовий список літератури в алфавітному порядку.
  2. Структура:

– УДК;

– ORCID https://orcid.org/...;

– ім’я та прізвище автора / авторів;

– науковий ступінь, вчене звання;

– посада;

– місце роботи (повністю: сектор, відділ, інститут);

– установа (повністю);

– місто, держава

Назва доповіді

– основний текст;

– список використаних джерел.

 

З вимогами щодо подання матеріалів до журналу «Пресознавство» можна ознайомитися на офіційному сайті видання: https://www.lsl.lviv.ua/index.php/uk/fahovi-vydannya/zhurnal_presoznavstvo/.

Програма конференції у електронному форматі буде надіслана учасникам напередодні дня проведення наукового заходу.

Збірник матеріалів конференції і черговий випуск журналу «Пресознавство» вийдуть друком у грудні 2025 р.

Формат проведення конференції – змішаний: очний та дистанційний.

 

Телефони для довідок:

+380965321809 (Надія Кулеша)

+380509367905 (Мар’яна Комариця)

+380672762612 (Олеся Дроздовська)

 

Оргкомітет

Опубліковано Admistration в Без рубрики
106 Осcолінська зустріч «Українці та поляки: взаємне бачення»

106 Осcолінська зустріч «Українці та поляки: взаємне бачення»

26 БЕРЕЗНЯ 2025, 17:00 (захід польською та українською мовами)

Читальний зал ім. Тетяни і Омеляна Антоновичів ЛННБ України імені В. Стефаника, вул. В. Стефаника, 2.

Осcолінська зустріч надасть можливість розглянути тему польсько-українських відносин у контексті аналізу взаємного образу двох народів. Поговоримо про позитивні та негативні аспекти взаємних колективних уявлень. На яких засадах ми будуємо відносини, що нас об’єднує, а що роз’єднує – які є джерела непорозумінь між сусідами? Чому два народи не можуть дійти згоди в історичних питаннях? Які ще стереотипи та упередження впливають на взаємне бачення сусідів?

У зустрічі візьмуть участь:
🔶 Лукаш Адамський, д-р. – історик, публіцист, заступник директора Центру діалогу ім. Юліуша Мерошевського.
🔶 Василь Расевич, д-р. – історик, публіцист, головний редактор порталу IQ.NET.UA.
✅ Вхід вільний!
🔷Захід транслюватиметься онлайн із синхронним перекладом з польської на українську мову: https://fb.me/e/5ka4R7CyW
🔷 Синхронний переклад з польської мови на українську буде доступний на фейсбук-сторінці ЛННБ України імені В. Стефаника
ℹ️ За сприяння Міністра культури та національної спадщини Республіки Польща та фінансової підтримки Фонду промоції культури

Запрошуємо усіх охочих долучитись до цікавого та інформативного заходу!
Опубліковано Admistration в Без рубрики
Презентація двотомного видання російськомовних творів Тараса Шевченка в перекладі українською мовою Марії Чумарної

Презентація двотомного видання російськомовних творів Тараса Шевченка в перекладі українською мовою Марії Чумарної

БЕЗСМЕРТНЕ СЛОВО Кобзаря понад двісті років освітлює шлях України до духовного пробудження у своїй істинній силі. Сьогодні воно – наш прапор за перемогу в останній війні з імперією зла. І тому так важливо повертати українцям усю спадщину нашого Пророка, особливо ту, яка в останні роки його життя творилася російською мовою, але несла в собі дух істинного патріотизму і нескореності нашого народу.

5 березня о 15.00 у Львівській національній науковій бібліотеці України імені В. Стефаника відбудеться презентація двотомного видання російськомовних творів Тараса Шевченка в перекладі українською мовою Марії Чумарної.

До першого тому із назвою «І зберегти політ орла» увійшли «Автобіографія» Тараса Шевченка, поема «Тризна», повісті «Художник» та «Близнюки». Другий том із назвою «Всемогутнє покликання» уміщає повість «Прогулянка із задоволенням та не без моралі», яку автор підписав псевдонімом Кобзар Дармограй, та «Щоденник» поета. Видання ілюстроване картинами Тараса Шевченка.
У презентації візьмуть участь заслужена артистка України Марія Сорока і лауреатки міжнародних конкурсів Ірина Содомора та Оксана Савіцька.

Запрошуємо усіх зацікавлених відвідати захід.
Вхід вільний!

Опубліковано Admistration в Без рубрики

Стажування працівників ЛННБ України імені В. Стефаника за програмою «Культура, що надихає»

2-8 лютого 2025 року група працівників Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника перебувала у Вроцлаві з навчальним візитом.

Це стажування із символічною назвою «Разом у майбутнє», організоване завдяки фінансуванню Міністерства культури і національної спадщини Республіки Польщі (Ministerstwo Kultury i Dziedzictwa Narodowego) у рамах програми «Культура, що надихає», надало можливість отримати нові знання у сфері диджиталізації.

За час перебування були організовані та проведені тренінги й майстерклас з диджиталізації у Національному Інституті ім. Оссолінських у Вроцлаві (Zakład Narodowy im. Ossolińskich / Ossolineum) та у Вроцлавській університетській бібліотеці (Biblioteka Uniwersytecka we Wrocławiu).

Кульмінацією стажування стала участь у зустрічі регіонального об’єднання GLAM, що відбулася 7 лютого 2025. Регіональний GLAM творять галереї, бібліотеки, архіви, музеї, які збирають, розвивають та діляться своїми колекціями з громадськістю. Кожна така установа виконує специфічні, взаємопов’язані ролі у збиранні, розвитку, збереженні та обміні з суспільством частинами культурної спадщини, якими вона опікується. Всі учасники отримали сертифікати за результатами проведеного навчання. Завідувач відділу інформаційного і комп’ютерного забезпечення ЛННБ України ім. В. Стефаника В. Гіссовський розповів про реалізацію заходів щодо охорони польсько-української культурної спадщини.

Львів’яни також мали можливість відвідати Музей «Пана Тадеуша» (Muzeum Pana Tadeusza) та Центр Історії «Zajezdnia» (Centrum Historii Zajezdnia).

Опубліковано Admistration в Без рубрики
Запрошуємо Вас до участі у роботі ХІІI Міжнародної наукової конференції «Мистецька культура: історія, теорія, методологія» (21 листопада 2025 р., м. Львів)

Запрошуємо Вас до участі у роботі ХІІI Міжнародної наукової конференції «Мистецька культура: історія, теорія, методологія» (21 листопада 2025 р., м. Львів)

Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника

Інститут досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів

Шановні колеги!

запрошуємо Вас до участі у роботі

ХІII Міжнародної наукової конференції

 

«Мистецька культура: історія, теорія, методологія»

(21 листопада 2025 р., м. Львів)

 

Робота конференції планується за такими тематичними напрямами:

  1. Декоративно-ужиткове мистецтво.
  2. Музичне мистецтво.
  3. Образотворче мистецтво.
  4. Театр, кіно і фотографія.
  5. Культурологія.
  6. Музейництво і колекціонерство.
  7. Реставрація.

 

Робочі мови конференції: українська, англійська, польська

 

Для участі у конференції просимо:

До 1 травня 2025 р. надіслати заявку (форму додано) під назвою: Прізвище доповідача_Заявка (наприклад: Тищук_Заявка), на електронну адресу [email protected]

До 1 червня 2025 р. надіслати доповідь на електронну адресу [email protected]

Вимоги до оформлення доповіді: текст доповіді повинен бути набраний у редакторі Word із розширенням doc, обсяг – п’ять–сім сторінок (не нумерованих; до 13 500 знаків із пробілами) формату А-4, кегль 14, вирівнювання за шириною сторінки, міжрядковий інтервал 1,5, абзацний відступ 1,25 см, поля 2 см. Бібліографічні покликання потрібно оформити відповідно до вимог ДСТУ 8302:2015 «Бібліографічні посилання: загальні положення та правила складання» і подати у кінці тексту за алфавітом, а в тексті в квадратних дужках зазначити номер позиції і номер сторінки. У назві файлу належить зазначити номер тематичного напряму роботи конференції (1–7) і прізвище доповідача (наприклад: 2–ТИЩУК). Текст доповіді подавати без ілюстрацій.

Заборонено цитувати в тексті та вносити до бібліографічних списків джерела, які опубліковані російською мовою в будь-якій країні, а також джерела іншими мовами, якщо вони опубліковані на території росії та білорусі.

Доповіді планується видати до початку конференції.

Оргкомітет залишає за собою право відбору доповідей.

 

Участь у конференції безкоштовна. Витрати, пов’язані з участю в конференції (проїзд, проживання, харчування), беруть на себе учасники конференції.

 

Контактна особа:

+38 (067) 353 11 48 – Лариса Купчинська

 

Чекаємо на Вас! З повагою, Оргкомітет

Опубліковано Admistration в Без рубрики

Книжково-документальна виставка «Іван та Юрій Липи у культурному і суспільно-політичному житті України»

2025 рік на Львівщині проголошений роком Івана та Юрія Липи, адже у лютому минає 160 років від дня народження українського громадського і політичного діяча, письменника, співзасновника таємного товариства «Братство тарасівців», міністра віросповідань УНР (1919), борця за незалежність України у XX столітті – Івана Липи; у травні – 125 років із дня народження продовжувача плеяди ідеологів і будівничих Української держави, визначного громадсько-політичного діяча, лікаря, письменника, літературознавця, борця за незалежність України – Юрія Липи.

На вшанування цих непересічних особистостей у виставковій залі Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника до уваги читачів представлена книжково-документальна експозиція «Іван та Юрій Липи у культурному і суспільно-політичному житті України».

 


Іван Липа (1865–1923) 

У літературному доробку Івана Липи – казки, новели, поезії. Найбільше у його письменницькій спадщині оповідань, у яких він реалістично відобразив тяжке життя народу, духовні поривання і щоденну працю демократичної інтелігенції, картини воєнної дійсності.

До уваги читачів презентовані прижиттєві видання Івана Липи: повість «Нові хрести» (1913), «З нового світу» (1918), казка  «Орел промінистий» (1920), «Трицарство» (1922), впорядкований ним альманах «Багаття» (1905), який став важливою подією в історії української літератури.

В окремому розділі виставки представлені видання, які вийшли після смерті Івана Липи:  казка «Тихе слово» (1929); збірка оповідань «Тринадцять притч» (1935) – унікальний в українській літературі цикл казок, у яких він як філософ створює образ нової людини, яка живе в період колосальних суспільних зрушень і революційних змін; збірка «Оповіді про смерть, війну й любов» (1935), «Світильник неугасимий: 13 притч» (1994) та ін.

Невід’ємною складовою творчого доробку Івана Липи є його епістолярна спадщина, найповніше зібрання якої вийшло у 2020 році під упорядкуванням Ігоря Стамбола: «Листування Івана Липи (1892-1922)».

У наступному розділі експозиції до уваги читачів – наукові розвідки, монографії про Івана Липу, зокрема: Гаврилюк, І. Незабутний: памяти Івана Липи (1926); Огієнко, І. Світлій пам’яті Івана Липи, 1919–1923 («Наша Культура». 1937. Кн. 8/9), Погребенник Ф. Один з «тарасівців» («Дзвін». 1990. № 1), Глиняна Л. Алегорична проза І. Липи: параметри духовності («Слово і час». 2003. № 9), Качкан В. Посланник на ниву слова: Іван Липа в освітленні нових історичних джерел та матеріалів («Народознавчі зошити». 2010. № 1/2), Чорноморська хвиля української революції: провідники національного руху в Одесі у 1917–1920 рр. / Вінцковський Т. С., Музичко О. Є., Хмарський В. М. та ін. (2011), Стамбол, І. Іван Львович Липа в українському національному русі: (кінець XIX – початок 20-х років XX ст.): автореф. дис. канд. іст. наук (2016); Стамбол, І. Іван та Юрій Липи (2019) та ін.

 


 
Юрій Липа (1900–1944)

Науковий та літературний доробок Юрія Липи нараховує понад 360 праць, серед них – статті, вірші, рецензії, переклади.

На виставці представлені найголовніші його науково-політологічні праці: «Призначення України» (1938), «Розподіл Росії» (1941), в яких автор досліджує питання геополітичного становища України у світі; а також інші твори: роман «Козаки в Московії: Роман із ХVII століття» (2000); збірка поезій «Суворість» (1931), «Вірую: вибрані вірші» (1938), збірник «Поезії», укладений Є. Маланюком (1967), «Світлість» (2014), «Суворість: патріотичні поезії» (2015), «І прийде час: поезія» (2019); літературознавчі есе «Бій за українську літературу» (1935) та його перевидання з упорядкуванням, примітками та післямовою Л. Череватенка (2004); новели «Нотатник. Кн. 1, 2, 3» (1936), «Рубан» (2018) та ін.

В експозиції представлені також численні закордонні збірки, в яких опубліковано поетичні та прозові твори Ю. Липи: «Поезія визвольних змагань» (Торонто, 1954), «Збірка українських новель» (Нью Йорк, 1955), «Антологія української поезії» (Лондон, 1957), «Координати. Антологія сучасної української поезії на Заході» (Т. 1. Мюнхен, 1969) та ін.

Окрему частину експозиції складають спогади друзів і колег: Лев Биковський «Апостол новітнього українства: Юрій Липа» (1946), Тарас Бульба-Боровець «Армія без держави» (2015), Улас Самчук «На білому коні», «На коні вороному» (2012).

Крім того, в експозиції можна ознайомитись із дослідженнями сучасних липознавців: Баган О. Юрій Липа: людина і мислитель (1994); Ільницький М. «Не зрікайся своєї душі: концепція України в творчості Юрія Липи» («Дивослово». №4. 1994); Блажеєвська Ю. Проблема національного характеру в публіцистиці Ю. Липи: автореф. дис. канд. наук із соціальних комунікацій (2015); Гринів О. Підкова у спадок: колаж на життєписі Юрія Липи та його дружини Галини Захарясевич (2019); Янчук О. Бібліографія Юрія Липи: до 100-ліття від дня народження (2000); «Творчість Юрія Липи в культурно-історичному контексті ХХ століття: Всеукр. наук. конф., 27-28 квітня. Одеса» (2000) та ін.

 


Запрошуємо всіх зацікавлених оглянути виставку для ближчого знайомства з творчістю і драматичною долею Юрія Липи та Івана Липи.

Опубліковано Admistration в Без рубрики
Завантажити ще