Мистецтвознавець і бібліофіл, автор передмови до повного каталогу «Jacques Hnizdovsky. Woodcuts and Etchings» (1987) Пітер Вік (Peter A. Wick) згадував, що вперше познайомився із творчістю Я. Гніздовського у 1961 р., коли закупив його дереворіз «Вівця» для Відділу гравюр і малюнків Бостонського музею образотворчого мистецтва.
Цей дереворіз зробив його творця знаменитим, а ім’я Якова Гніздовського (Жака Гніздовського – Jacques Hnizdovsky) знаним у всьому світі – від Америки до Японії.
Я. Гніздовський працював у різних жанрах і техніках. Серед його доробку картини олійними фарбами і темперою, графіка (дереворізи, лінорити і офорти), кераміка і скульптура малих форм, вітраж і іконостас. Його спадщина складає 377 гравюр та сотні картин. Готував ілюстрації і дизайн обкладинок видань Е. Андієвської, В. Барки, В. Домонтовича, Л. Мосендза, В. Стефаника, О. Тарнавського, І. Франка, Т. Гарді, Дж. Кітса, Ст. Кюніца, Р. Фроста та ін.; розробляв книжкові знаки, дизайн логотипів, зокрема для НТШ-А, Різдвяних і Великодніх листівок, запрошень, поштових марок.
Співпрацював з багатьма музеями ті галереями США, Великої Британії, Франції, Канади. Його твори побували на 64 персональних виставках у Великій Британії, Італії, Канаді, США, Тайвані, Франції, Японії та інших країнах.
Я. Гніздовський здобув визнання в американському світі. Його роботи знаходяться у постійних експозиціях понад 30 музеїв образотворчого мистецтва Бостона, Клівленда, Нового Орлеану, Філадельфії, Національного музею американського мистецтва, Мистецької галереї у Вінніпезі та ін. Їх придбали Нью-Йоркська публічна бібліотека, Бібліотека Конгресу, Білий Дім, Єйльський університет. Його твори, в першу чергу дереворізи і книжкові знаки, знаходяться у приватних колекціях по всьому світу.
1990 року Стефанія Гніздовська експонувала 50 дереворізів митця в музеях України, а потім подарувала їх музеям Києва, Львова, Тернополя і Борщева, а також передала графіку, окремі публікації і його особисті речі школі в рідному селі Пилипче. В 2005 р. урна з прахом Я. Гніздовського була перепохована на Личаківському цвинтарі у Львові. Верховна Рада України офіційно визнала 2015 рік роком Я. Гніздовського. 27 січня 2015 р. відкрилась виставка творів Я. Гніздовського у Національному музеї у Львові імені Андрея Шептицького, зокрема книжкових знаків, які зібрав радіожурналіст і відомий громадський діяч у США Роман Софронович Ференцевич (1930–2021). Через кілька років він подарував колекцію книжкових знаків, інші документальні матеріали про свого довголітнього приятеля Львівській національній науковій бібліотеці України ім. В. Стефаника.
Ця цифрова виставка є продовженням документальної виставки до 110 річниці від дня народження Якова Гніздовського, яку було відкрито 27 січня у головному корпусі ЛННБ України ім. В. Стефаника. Основу виставки складають листи Я. Гніздовського до Р. Ференцевича щодо обговорення процесу створення двох книжкових знаків на замовлення останнього. В листах митець ділився своїми творчими планами, думками про розвиток українського друкованого шрифта і книжкового знака, ролі мистецьких інституцій у діаспорі. Експоновано фотографії митця, каталоги і запрошення на виставки, його твори різного жанру, особлива увага звернена на дизайн книжкових обкладинок, які митець виконував на замовлення авторів і видавництв у різні періоди свого життя. Ця ділянка творчості Я. Гніздовського є маловідома для широкого загалу його поціновувачів.
Важливе місце займає «Спогад про одну дружбу», який Р. Ференцевич написав у жовтні 2019 р. як передмову до публікації його листування з Я. Гніздовським. Р. Ференцевич чимало прислужився популяризації Якова Гніздовського в Україні. Він був співорганізатором кількох виставок Я. Гніздовського в Україні і автором передмов, а мистецтвознавиця з Тернополя Наталія Собкович – авторкою статей і укладачкою каталогів до цих виставок. Метою виставки є висвітлення творчості і вшанування пам’яті митця в Україні.
Ярослав Сеник, науковий співробітник відділу рукописів
Гніздовський Яків за роботою. Нью-Йорк. 1960-і рр.
Яків Гніздовський. Світ Браєр, шт. Вірджинія. 1 квітня 1979 р.
Фото Р. Ференцевича.
Роман Ференцевич, Стефанія і Міра Гніздовські. Світ Браєр, шт. Вірджинія. 1 квітня 1979 р.
Спогад про одну дружбу
Десь, думаю, 1962 року до друкарні Видавництва Українського народного союзу «Свобода» в Джерзі Ситі, Ню Джерзі, якої я тоді був керівником, прийшов мистець Яків Якович Гніздовський з малою дошкою під пахвою. Він запитав, чи могли б ми надрукувати 50 відбитків з його дереворізу «Поле» на друкарській машині: «Мені забрало 3 місяці виготовити сто кільканадцять відбитків мого останнього дереворізу моїм кустарним способом, вживаючи столову ложку. Так далі вже не можу!» А та «техніка» зводилася то того, що даний дереворіз він друкарським валком покривав друкарською фарбою, клав на нього папір і тер по ньому ложкою. Найменший рух – і треба починати знову, і знову, та витрачати новий аркуш дорогого паперу. Наш друкар справився з виготовленням 50 відбитків за кілька годин, дошка була дуже нерівна, вимагала постійного підліплювання то тут, то там. Коли друкар займався своєю справою, ми розмовляли. В ході розмови я порадив Я. Гніздовському купити собі за дешеві гроші вживану ручну друкарську машину для виготовлення відбитків марки Vandercook. Згодом він так зробив, а друкарня В-ва «Свобода» втратила доброго клієнта.
Такий був початок незвичайної дружби…
Як виявилося згодом, у нас були певні спільні зацікавлення. Я. Гніздовський цікавився поліграфією, зокрема вивчав шрифти, писав про недоліки – на його думку – українських літер і запропонував свій зразок української абетки. Він був новатор у мистецькому оформленні книжкових обкладинок, створивши їх десятки незвичайних. Ми з ним поділяли захоплення мистецтвом екслібрису. Гніздовський був активним членом Американського й Британського товариств любителів книжкового знаку і мене втягнув у них. Сам він створив 55 екслібрисів, в тому числі знак Наукового товариства ім. Шевченка, Українських студій Гарвардського університету та Українського музею в Нью-Йорку. Улюбленими місцями наших зустрічей і походеньок були Центральний парк в Нью-Йорку, або Музей мистецтва у Вашинґтоні. В ході однієї з таких зустрічей в Центральному парку, Гніздовський якось так ніби мимохіть сказав: «Романе, я просив би, щоб Ви погодились бути спів-виконавцем моєї останньої волі». Спантеличений сказаним, я відповів, що він має дружину та доньку і йому зайве мати ще когось іншого. «Так – відповів він – але я хотів би ще Вас». Я сказав, що для мене це честь, я погоджуюсь. «А то добре, я саме йду від свого адвоката, я вже подав йому Ваші дані» – відповів він. За 3 місяці – 8 листопада 1985 року – Яків Якович Гніздовський раптово помер…
Поховали ми урну з його прахом в колумбарії Єпископальної катедри св. Івана Богослова в Нью-Йорку. Питаєте, чому саме там?
У 1975 році ректор тієї Катедри запросив Я. Гніздовського виконати дереворіз фасаду і колумбарію цього храму. Якось, коли він робив потрібні ескізи, Гпіздовський почув, як квартет молодих співаків виконував «Отче наш» англійською мовою, але київським наспівом. Він тоді сказав ректорові: «Коли я помру, я хотів би, щоб урна з моїм прахом зберігалася в цьому колумбарію і щоб мені заспівали «Отче наш» київським наспівом».
Така воля Гніздовського була виконана…
Минали роки, світ мінявся, розпалася комуно-московська імперія зла, Україна відновила свою державну незалежність. В роках 1992-93 я був кореспондентом радіостанції «Голос Америки» в Києві. Мене мучила думка – чи не повернути тлінні останки Якова Гніздовського з США в рідну Україну?
В Києві познайомився з громадською діячкою Вікторією Губською та її чоловіком Григорієм. Завдяки їх всебічній, безкорисливій допомозі, зі згодою Стефанії й Міри Гніздовських і за сприяння низки щирих поклонників таланту Гніздовського, нам вдалося подолати безліч бюрократичних та організаційних труднощів і в суботу, 5 листопада 2005 року, перепоховати урну з прахом Якова Яковича Гніздовського з колумбарію славної Катедри св. Івана Богослова в Нью-Йорку на не менш славний Личаківський цвинтар у Львові.
Роки пізніше, відвідуючи своїх друзів Губських в Києві я згадав, що наближається сота річниця від дня народження Якова Гніздовського. Слово по слові, і ми вирішили взятися за влаштування ювілейної виставки Гніздовського, яка відвідала б усі більші міста України.
На диво, цей неймовірний задум, з допомогою гарних і відданих людей, увінчався успіхом. 15 січня 2015 року, у соту річницю з дня народження Якова Яковича Гніздовського, у Львові відкрилася пересувна виставка його творів, і протягом більше року відвідала Чернівці, Полтаву, Черкаси, Дніпро і наостанку – Київ. Ба більше, Національний Банк України видав 30 000 пам’ятних монет з автопортретом Гніздовського з його соняшником, а «Пошта України» випустила 525 000 конвертів з іншим автопортретом мистця. Крім того, було видано два каталоги виставки – один український, а другий – англомовний з нагоди відкриття в Києві Американського дому.
Серце радується, коли згадаю, що кожного Божого дня на Личаківському цвинтарі мого рідного Львова екскурсоводи зупиняються біля могили мого приятеля Якова Гніздовського, і розповідають відвідувачам, якою великою Людиною мистецтва він був.
Роман Ференцевич
Александрія, Вірджинія, США
29 жовтня 2019 р.
(Записки Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника. Львів, 2019. Вип. 11 (27). С. 388–391).
Щира подяка Романові Ференцевичеві і Вікторії Губській
Я і моя донька хочемо висловити найщирішу подяку нашому довголітньому приятелеві Романові Ференцевичеві і Вікторії Губській за поміч у перепохованні останків мого мужа св. п. Якова Гніздовського на Личаківському цвинтарі у Львові, Україна.
Без їхньої допомоги ця справа була б для нас дуже складною. Пан Роман віддано репрезентував нас в Україні, коли я була фізично не в спромозі здійснити цю поїздку. Також щиро дякуємо Вікторії за полагодження всіх урядових справ, пов’язаних з перепохованням останків мого чоловіка в Україні.
Стефанія і Міра Гніздовські
(Свобода (Парсипані, шт. Нью-Джерсі). 2006, 6 січня, ч. 1, с. 29).
МАТЕРІАЛИ ДО БІОГРАФІЇ
Яків Гніздовський (сидить другий зліва) біля могили Івана Франка на Личаківському цвинтарі. Львів, 1930-і рр.
Військовий уряд для Німеччини. Тимчасовий подорожній документ з візою для поїздки до Франції. Мюнхен. 22 вересня 1948 р.
Вашинґтонська Група УВАН у США, Вашинґтонський Осередок НТШ. Запрошення на доповідь „Український екслібрис” Я. Гніздовського. 15 грудня в Культурному Осередку св. Софії. Б. р.
Запрошення на виставку і доповідь Якова Гніздовського у приміщенні Українського Собору Пресвятої Родини. Вашинґтон. 7 квітня 1984 р.
Свобода (Джерзі Ситі і Ню Йорк). 1985, 13 листопада (ч. 217), с. 3.
ЛИСТУВАННЯ
Гніздовський Яків. Лист до Ференцевича Романа.
Нью-Йорк, Бронкс. 4 травня 1977 р. Автограф (Безлисте дерево. Дереворіз. 1965).
Гніздовський Яків. Лист до Ференцевича Романа.
Нью-Йорк, Бронкс. 23 квітня 1978 р. Автограф (Конструктор. Дереворіз. 1967).
Гніздовський Яків. Лист до Ференцевича Романа (фрагмент).
Нью-Йорк, Бронкс. 4 травня 1977 р. Автограф (варіант книжкового знака).
Гніздовський Яків. Лист до Ференцевича Романа (фрагмент).
Нью-Йорк, Бронкс. 3 лютого 1982 р. Автограф (Орел. Дереворіз. 1968)
Гніздовський Яків. Лист до Ференцевича Романа (фрагмент).
Світ Браєр, шт. Вірджинія. 8 березня 1979 р.
Автограф (Безлисте дерево. Дереворіз. 1965).
Гніздовський Яків. Лист до Ференцевича Романа (фрагмент).
Нью-Йорк. 30 квітня 1979 р. Автограф (Саймон. Лінорит. 1971).
Гніздовський Яків. Лист до Ференцевича Романа (фрагмент).
Нью-Йорк, Бронкс. 16 жовтня 1979. Автограф (Ліс. Дереворіз. 1944).
Гніздовський Яків. Лист до Ференцевича Романа (фрагмент).
1982 жовтня 23. Нью-Йорк, Бронкс. Автограф (Синґоніум. Лінорит. 1973).
Гніздовський Яків. Лист до Ференцевича Романа (фрагмент).
Нью-Йорк, Бронкс. 8 травня 1984 р. Автограф (варіанти книжкового знака).
ТВОРЧІСТЬ
Вітраж у мавзолеї концтабору Фльоссенбюрґ (Сх. Баварія). Кін. 1940-х рр.
Українська Католицька церква Пресвятої Трійці. Кергонксон, шт. Нью-Йорк. Іконостас роботи Якова Гніздовського. 1982 р. Фото Р. Ференцевича
Українська Католицька церква Пресвятої Трійці. Кергонксон, шт. Нью-Йорк. Фрагмент іконостасу роботи Якова Гніздовського. 1982 р.
Зразки українського шрифту [на основі шрифту Якова Гніздовського].
ДИЗАЙН КНИЖКОВИХ ОБКЛАДИНОК
Домонтович В. Доктор Серафікус. Мюнхен : Українська Трибуна, 1947. 175 с.
Мосендз Л. Волинський рік. Поема. Мюнхен : Українська Трибуна, 1948. 80 с.
Домонтович В. Без ґрунту : повість / Мистецьке оформлення Я. Гніздовського. Реґенсбурґ: Видання Михайла Борецького, 1948. 217 с.
Палій М. Надійні дні : повісті з життя. Мюнхен : Академія, 1949. 47 с.
Марко Вовчок. Сестричка Мелася (Ведмідь). Торонто: Нашим Дітям – ОПДЛ, 1951. 32 с.
Дідро Д. Жак фаталіст і його пан. Мюнхен : Сучасність, 1970. 280 с.
Гльоссарій або тлумачний словник таємних, призабутих і не завжди зрозумілих слів / зібрав у сонетах Б. Кравців. Реґенсбург; Рутенфорд: Сучасність, 1949–1974. 73, [6] с.
1000 Anniversary of Christianity in Ukraine. 955-1955. Women’s International Exposition. Ukrainian Section. New York. November 7 throu[gh] November 13, 1955. New-York, 1955. 48 p. – Книга присв’ячена виставці до тисячоліття Хрещення Русі-України, організованій Українським Народним Домом в Нью-Йорку. Обкладинка: Я. Гніздовський. Макет: С. Гординський.
Андієвська Е. Роман про людське призначення. Мюнхен: Сучасність, 1982. 454 с.
Барка Василь. Свідок для сонця шестикрилих : строфічний роман. [Мюнхен] : Сучасність, 1981. 4 кн.
Orchards lamps by Ivan Drach. New York: The Sheep Meadow Press, 1978. 72 p.
Stanley Kunitz / Стенлі Кюніц. Творець відображень. Київ ; Нью-Йорк, 2003. 136 с.
Sea Patterns. A Book of Woodcuts of Shells and Corals by Jacques Hnizdovsky. Pynson Printers, Prinston U., 1988. 16 p.
ДЕРЕВОРІЗИ І ОФОРТИ
Автопортрет. Офорт. 1971 р.
Автопортрет. Дереворіз. 1971 р.
Автопортрет. Дереворіз. 1981 р.
Кіт. Дереворіз з авторським підписом. 1968 р.
(Дарунок для синів Р. Ференцевича)
Олександр Довженко. Дереворіз. 1980 р.
Емма Андієвська. Дереворіз. 1983 р.
Дмитро Бортнянський. Дереворіз. 1985 р.
Український Народний Союз. Запрошення на святкування 100-річчя української імміграції у США. Вашинґтон, 22 травня 1985 р.
(Перша українська церква св. Михаїла в Америці, заснована в Шенандоа, шт. Пенсильванія. Дереворіз. 1985 р.)
КАТАЛОГИ ВИСТАВОК
УВАН. Ретроспективна виставка картин. 1942–1967. Нью-Йорк, 24 березня–31 травня 1967 р.
Гніздовський. Роки Шукань. 1950-1960: Каталог. Чикаґо : Український Музей сучасного мистецтва. 22 вересня – 22 листопада 1978 р. 16 с.
Jacques Hnizdovsky. Religious Paintings: The Tradition and the Vision. March 6 – April 22, 1984. Sweet Briar College. Sweet Briair, Virginia, 1984. 8 p.
Каталог пересувної виставки творів Якова Гніздовського з нагоди 100-річчя з дня його народження. Київ, 2015. 56 с.
Національний художній музей України. Київ. 29 травня – 5 липня 2015 р.
Яків Гніздовський: «Життя людини – тільки недосконалий відблиск її власної мрії» : бібліогр. покажч. / Терноп. обл. універс. наук. б-ка ; уклад. Л. Оленич; вст. стаття: Наталія Собкович, с. 3–36. Тернопіль : Підруч. і посіб., 2015. 191 с. – (Родом з України ; Вип. 9)
«Яків Гніздовський. 1915-1985. 100-річчя від дня народження. Художник, кераміст, майстер екслібриса». 2015 р.
Могила Я. Гніздовського на Личаківському цвинтарі у Львові.
Перепоховання урни з прахом Я. Гніздовського з колумбарію Єпископального собору св. Іоана Богослова в Нью-Йорку до Львова відбулося 5 листопада 2005 р.
Фото Р. Ференцевича
Пам’ятник Якову Гніздовському. Чортків, гімназія ім. М. Шашкевича. Відкриття відбулось 20 жовтня 2018 р. Скульптор Віталій Андріанов.
Лукаш Адамський, д-р. – історик, публіцист, заступник директора Центру діалогу ім. Юліуша Мерошевського.
Вхід вільний!
Захід транслюватиметься онлайн із синхронним перекладом з польської на українську мову: https://fb.me/e/5ka4R7CyW
За сприяння Міністра культури та національної спадщини Республіки Польща та фінансової підтримки Фонду промоції культури
