16 вересня 2025 року о 15:00 год.
в читальній залі імені Тетяни та Омеляна Антоновичів Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника (головний корпус, вул. Стефаника, 2)
відбудеться презентація факсимільного видання «Дубенське Євангеліє XVI століття».
Презентація факсимільного видання «Дубенське Євангеліє XVI століття» відбуватиметься в
межах ініціативи «Повертаємо в Україну культурну спадщину», яку започаткувало
видавництво «Горобець» ще 2009 року, та паралельно із створенням за грантової підтримки Українського культурного фонду бази даних «Українська рукописна книга XI–XVI
століть». Реєстр вже містить метадані про 600 рукописів, а незабаром поповниться
відомостями про ще 400 пам’яток. Він доступний онлайн: https://ukrmanuscript.com/about-catalog.
До роботи над каталогом залучено кодикологів, палеографів, філологів, програмістів.
Керівниця проєкту — Ганна Горобець, директорка видавництва «Горобець».
Куратори бази — Людмила Гнатенко, докторка історичних наук, кандидатка філологічних
наук, старша наукова співробітниця Інституту рукопису НБУВ; Марія Кольбух, кандидатка історичних наук, наукова співробітниця відділу рукописів ЛННБ України імені В. Стефаника.
28 серпня 2025 р. у Національному інституті ім. Оссолінських у Вроцлаві відбулося урочисте закриття виставки «Приховане — відкрите: книги з костелу єзуїтів у Львівській національній науковій бібліотеці України імені В. Стефаника = Ukryte – odkryte: Książki z kościoła jezuitów w lwowskiej Bibliotece im. Wasyla Stefanyka», організованої вперше в рамках співпраці між Оссолінеумом та ЛННБ України ім. В. Стефаника. Експозицію, що тривала від 11 липня до 31 серпня, оглянуло 3795 відвідувачів. Це свідчить, що питання збереження, вивчення та осмислення спільної історико-культурної спадщини залишаються важливими й актуальними, особливо сьогодні, коли «історія повертається на круги своя» і знову нищиться національне надбання внаслідок російської збройної агресії проти України.
У заході взяли участь та виступили перед присутніми керівники установ-партнерів — Лукаш Камінський і Василь Ферштей; кураторки виставки — Дорота Сідорович-Мулак і Маргарита Кривенко, а також гості заходу.
Кульмінацією заходу стала презентація друкованого каталогу експозиції. Це науково-довідкове ілюстроване видання, підготоване працівниками відділу європейської книги ХІХ–ХХ ст. ЛННБ України ім. В. Стефаника та співробітниками НІО у Вроцлаві є документальним підсумком плідної міжнародної співпраці. Каталог виставки подає трьома мовами (польською, українською, англійською) вступні статті укладачів та короткі історичні довідки про представлені книжкові інституційні та приватні колекції (польські, українські, вірменські, єврейські). Основна частина видання містить бібліографічні описи п’ятдесяти репрезентативних примірників, проілюстровані зображеннями титульних аркушів та книжкових знаків. Каталог адресований широкому колу поціновувачів і дослідників книги.
Оцифрована колекція експонованих документів буде розміщена на електронних ресурсах співорганізаторів виставки — Львівської національної наукової бібліотеки України імні В. Стефаника та Національного інституту ім. Оссолінських у Вроцлаві.
До 1 листопада 2025 р. надіслати тези на електронну адресу Davydiw@gmail.com для їх подальшої публікації.
Вимоги до оформлення тез доповідей: текст повинен бути набраний у редакторі Word із розширенням doc, обсяг – три-п’ять сторінок (не нумерованих; до 8000 тисяч знаків з пробілами) формату А-4, кегль 14, вирівнювання за шириною сторінки, міжрядковий інтервал 1,5, абзацний відступ 1,25 см, поля 2 см. Бібліографічні покликання потрібно оформити відповідно до вимог ДСТУ 8302:2015 «Бібліографічні посилання: загальні положення та правила складання» і подати у кінці тексту за алфавітом, а в тексті в квадратних дужках зазначити номер позиції і номер сторінки. У назві файлу належить зазначити прізвище доповідача. Текст доповіді подавати без ілюстрацій.
Заборонено цитувати в тексті та вносити до бібліографічних списків джерела, які опубліковані російською мовою в будь-якій країні, а також джерела іншими мовами, якщо вони опубліковані на території росії та білорусі.
Збірник тез доповідей планується видати після конференції.
Оргкомітет залишає за собою право відбору доповідей.
Участь у конференції безкоштовна. Витрати, пов’язані з участю в конференції (проїзд, проживання, харчування), беруть на себе учасники конференції.
У виставковій залі ЛННБ України імені В. Стефаника експонується книжково-ілюстративна виставка до 160-ліття від дня народження Митрополита Андрея Шептицького – видатного церковного і громадського діяча, мецената, духовного лідера, чия діяльність істотно вплинула на становлення Української Греко-Католицької Церкви та української національної ідентичності.
Експозиція складається з чотирьох розділів: видання праць митрополита Андрея Шептицького, розвідки про його життя та діяльність, рукописні джерела, книги з його приватної бібліотеки та з книгозбірні «Студіону».
Важливе значення для дослідження багатогранної особистості Андрея Шептицького має перевидання в Україні збірок його богословських і морально-етичних творів, а також пастирських послань. На виставці презентовано чотиритомник «Пастирські послання» (Львів, 2007-2013), над формуванням якого понад 20 років працювали владика УГКЦ Михайло Гринчишин і науковий працівник Центрального державного історичного архіву України у Львові Оксана Гайова.
Шептицький А. Пастирські послання: у 4 т. Т. І : Пастирські послання 1899–1914 / упоряд.: О. Гайова, Р.Тереховський. Львів, 2007. 1014 c.
Шептицький А. Пастирські послання: у 4 т. Т. ІI : Пастирські послання 1918–1939 / упоряд.: О. Гайова, Р.Тереховський. Львів, 2009. 1248 c.
Шептицький А. Пастирські послання: у 4 т. Т. ІІI : Пастирські послання 1939–1944/ упоряд.: О. Гайова, Р.Тереховський. Львів, 2010. 828 c.
Шептицький А. Пастирські послання: у 4 т. Т. VI : Спільні пастирські послання 1905–1944 / упоряд.: О. Гайова, Р.Тереховський. Львів, 2013. 1194 c.
До експозиції також включено низку знакових видань, зокрема: «Твори (морально-пасторальні)» (Львів, 1994), «Твори (аскетично-моральні)» (Львів, 1994), «Типікон» (Рим, 1964), «Духовні вправи для священиків» (Львів, 2011), «150 думок Митрополита Андрея Шептицького» (Львів, 2015), «Послання любови» (Брустури, 2015), «”Дух Христа є духом демократичним”: вибрані тексти на суспільно-політичну тематику» (Львів, 2024) та ін.
Шептицький А. Листъ пастырскій преосвященного Андрея, епископа Станиславовского, до всѣхъ вѣрныхъ его епархіи. Коломыя, 1899. 32 с.
Шептицький А. Листъ пастырскій преосвященного Андрея, епископа Станиславовского, до всѣхъ вѣрныхъ его епархіи. Коломыя, 1899. 32 с.
List Pasterski Andrzeja Szeptyckiego Metropolity Halickiego, Arcybiskupa Lwowskiego, Biskupa Kamieńca Podolskiego do Duchowieństwa i wiernych swoich dyecezyj o niepokalanem poczęciu Najświętszej Panny Bogarodzicy: tłumaczenie z ruskiego. Żołkiew, 1904. 40 c.
Шептицький Андрей. Божа сїйба. Жовква, 1913. 136 с.
Typicon = Типікон / слуги Божі Митрополит Андрей і Архимандрит Климент Шептицькі – студити. Рим, 1964. 344 с.
Відвідувачам експозиції представлено видання, присвячені життю та діяльності Митрополита Андрея Шептицького. Серед них: історико-документальна книга «Царський в’язень. 1914-1917» (Львів, 1918); тритомне видання «Митрополит Андрей Шептицький: життя і діяльність. Документи і матеріали 1899-1944» (Львів, 1995-1999), здійснене Постуляцією Митрополита Андрея Шептицького спільно з Центральним державним історичним архівом України у Львові; «На скелі віри: митрополит Андрей Шептицький» (Львів, 2019); «Митрополит Андрей Шептицький і нацистський режим, 1941-1944: між християнськими ідеалами і політичними реаліями» (Львів, 2023); «Образи митрополита Андрея Шептицького в публіцистиці й історіографії української діаспори, 1944-1989 рр.» (Львів, 2023); «Князь Української Церкви Митрополит Андрей Шептицький: сторінки життя і діяльності» (Ужгород, 2024) та ін.
На виставці презентовано книги, видані за кордоном, а також науково-популярні статті, спогади та ґрунтовні дослідження, присвячені постаті Митрополита Андрея Шептицького. Серед найвагоміших праць закордонних авторів – єдина повна біографія Митрополита, написана о. Кирилом Королевським «Le Métropolite André Szeptyckyj, 1865-1944» (Rome, 1964; український переклад – Львів, 2015). На виставці також експонуються: розвідка американсько-канадського історика Пола Роберта Маґочі «Morality and reality: the life and times of Andrei Sheptyts’kyi» (Edmonton, 1989), праця канадського дослідника історії Церкви та християнської етики Андрія Кравчука «Christian social ethics in Ukraine : the legacy of 155 Andrei Sheptytsky» (Edmonton; Ottawa; Toronto, 1997), наукове дослідження діяча УГКЦ Августина Баб’яка «Le Métropolite André Cheptytskyi et les synodes de 1940 à 1944: couronnement d’une oeuvre pastorale au service de Dieu et du peuple ukrainien» (Lyon; Lviv, 1999).
Меценатській роботі Андрея Шептицького присвячене дослідження Любові Волошин «Княжий дарунок великого мецената. Митрополит Андрей Шептицький у житті і творчості Олекси Новаківського» (Львів, 2001).
На виставці представлено збірник «Митрополит Андрей Шептицький та Пласт» (Львів, 2012). Видання, присвячене співпраці Церкви з Пластом як важливому чиннику духовного та патріотичного виховання молоді, висвітлює особливу роль Митрополита Андрея в цій діяльності.
Серед публікацій мемуарного характеру презентовано спогади Софії Шептицької «Молодість і покликання о. Романа Шептицького» (Львів, 2009). Епістолярну спадщину Митрополита репрезентують видання: «Дванадцять листів о. Андрея Шептицького до матері» (Львів, 1994); «Листи митрополита Андрея Шептицького до Іларіона Свєнціцького: з архіву Національного музею у Львові» (Львів, 2005); «До духовенства: вибрані листи-послання Митрополита Андрея Шептицького та Патріарха Йосифа Сліпого» (Львів, 2009) та ін.
Поряд з книжковими виданнями на виставці експонуються документи Відділу рукописів ЛННБ України ім. В. Стефаника, зокрема грамота Митрополиту Андрею Шептицькому з нагоди 950-річчя Хрещення України і «приречення вірності українській Христовій церкві» від громади Левандівки (1938) (художник В. Конаш). Серед документів також представлено інвентарний опис книг бібліотеки Митрополита Андрея Шептицького (1900-ті рр.); вирізки і виписки з періодичних видань про діяльність Митрополита впродовж 1888-1902 рр.; книга протоколів конференцій єпископів Львівського, Перемиського, Станіславівського (1902–1939 рр.) за участю Митрополита та ін.
У наступному розділі ювілейної виставки представлені книги з бібліотеки Андрея Шептицького та з книгозбірні «Студіону» – наукової установи, створеної за ініціативою Митрополита з метою розвитку освіти, науки та культури.
Шептицький Андрей. Послання любови. Брустури, 2015. 224 с.
150 думок Митрополита Андрея Шептицького / упоряд. Т. Ференц. Львів, 2015. 144 с.
Митрополит Андрей Шептицький. Наша Державність: Як будувати Рідну Хату. Львів, 2010. 40 с.
Митрополит Андрей Шептицький. Дух Христа є духом демократичним: вибрані тексти на суспільно-політичну тематику / упоряд. Л. Гентош, Я. Грицак, М. Маринович. Львів, 2024. 296 с.
Митрополит Андрей Шептицький у документах радянських органів державної безпеки (1939–1944 рр.) / ред. рада: Сергій Богунов ... та ін. Київ, 2005. 480 с.
Франко П. Святець і батько: до 150-річчя від дня народження Слуги Божого Митрополита Андрея графа Шептицького, 1865-1944. Львів, 2014. 98 с.
Горак Р. Андрей Шептицький: біографія. Львів, 2020. 896 с.
Михалейко А. Митрополит Андрей Шептицький і нацистський режим, 1941–1944: між християнськими ідеалами і політичними реаліями. Львів, 2023. 416с.
Гузар Л. Андрей Шептицький митрополит Галицький (1901-1944), провісник екуменізму. Жовква, 2015. 496 с.
Morality and Reality: the Life and Times of Andrei Sheptytsʾkyi / Paul Robert Magocsi, editor with the assistance of Andrii Krawchuk. Edmonton, 1989. 485 с.
Запрошуємо всіх охочих та зацікавлених оглянути виставку!
17 — 18 липня 2025 року у Підгірцях відбулася міжнародна наукова конференція «Підгорецький (Пліснеський) василіянський монастир – історія і спадщина чернечої обителі».
Співорганізаторами зустрічі стали
Провінція Отців Василіян Найсвятішого Спасителя в Україні Української Греко-Католицької Церкви,
Інститут історії Церкви Українського католицького університету,
Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника,
Центральний державний історичний архів України у Львові,
Комунальний заклад Львівської обласної ради Адміністрація історико-культурного заповідника “Давній Пліснеськ”.
У межах роботи трьох секцій конференції дослідники представили результати археологічних досліджень Пліснеського комплексу, історії Чину, інтелектуальної спадщини Василіянської обителі.
У фондах Бібліотеки акумульовано багатий джерельний матеріал до історії Чину Святого Василія Великого, вагому частку якого становлять рукописні книги і стародруки з провенієнціями Пігорецького монастиря.
Ці два комплекси документів представили у своїх доповідях наукова співробітниця відділу рукописів, к. і. н. Марія Кольбух та заступниця генерального директора з наукової роботи, к. і. н., доцент Ольга Колосовська.
17 кириличних рукописних книг XVI-XVIII ст. з Підгорецького монастиря стали об’єктом вивчення М.Кольбух і презентації найвагоміших з них науковій спільноті.
Найдавніші пам’ятки з монастирської бібліотеки – це Євангеліє тетр та Євангеліє тлумачне Феофілакта Болгарського кінця XVI – початку XVIІ ст.
Євангеліє тетр кінця XVI – початку XVIІ ст.
Із богослужбових книг увагу привертає Ірмолой нотований середини XVIІ ст.
Ірмолой нотований (середина XVIІ ст. )
Найціннішою рукописною пам’яткою є Підгорецький збірник XVIІ ст. з творами Івана Вишенського та Петра Могили.
Підгорецький збірник XVIІ ст. з творами Івана Вишенського та Петра Могили
У Підгорецькому монастирі зберігався один із п’яти відомих списків Манявського збірника другої чверті XVIІ ст., до складу якого входять «Житіє Йова Княгиницького» Ігнатія з Любартова, «Завіт духовний» Феодосія та Устав чернечий Скиту Манявського, укладений Йовом Княгиницьким.
Житіє Йова Княгиницького ієромонаха Ігнатія з Любартова
Історію монастиря розкривають два списки Синопсису Підгорецького монастиря 1699-1730 та 1699-1705 рр, і два Пом’яники Підгорецького монастиря 1691-1851 та 1710-1860 рр.
Синопсис Підгорецького монастиря 1699-1730 рр.
Пом’яник Підгорецького монастиря 1691-1851 рр.
Стародруковані книги з бібліотеки Підгорецького монастиря, що зберігаються сьогодні у відділі рідкісної книги Бібліотеки, є лише незначною часткою колись багатої монастирської книгозбірні. Їх провенієнції свідчать про належність до збірки за часу ігуменства Парфенія Ломиковського (1654-1729) упродовж останньої чверті XVII ст.- першої чверті XVIIІ ст.
Більшість виявлених примірниів походять із львівських друкарень: приватної друкарні Михайла Сльозки, друкарні Йосифа Шумлянського.
Номоканон. Сі єсть Законоправилник.
Львів: друк. Михайла Сльозки, 1646.
Йосиф Шумлянський.
Метрика албо реєстр для порядку Церкви Святой.
Львів: друк. Йосифа Шумлянського, 1687.
Київський друк презентує видання Спиридона Соболя і знакові друки Києво-Печерської лаври.
Евхологіон,
албо Молитвослов или Требник.
Київ: друк. Києво-Печерської лаври, 1646.
Інокентій Гізель.
Мир с Богом чоловіку.
Київ: друк. Києво-Печерської лаври, 1669
Найбільш раннім виданням зі збірки став примірник друку Віленського братства "Діоптра " – переклад з класичних мов творів морально-дидактичного змісту.
Окремі примірники з монастирського зібрання були власністю Ігнатія Филиповича (1749, Львів —1800, Підгірці), доктора філософії і богослов'я, педагога, проповідника, ігумена Підгорецького монастиря в 1784–1800 рр.
11 липня 2025 року у виставковій залі Національного інституту імені Оссолінських у Вроцлаві (Польща) відбулося урочисте відкриття тематичної експозиції «Приховане – відкрите: Книги з костелу єзуїтів у Львівській бібліотеці ім. Василя Стефаника» (“Ukryte – odkryte: Książki z kościoła jezuitów w lwowskiej Bibliotece im. Wasyla Stefanyka”). Підготовка експозиції відбулася під патронатом Генерального консула України у Вроцлаві пана Юрія Токара. Проєкт реалізовано в межах міжнародної співпраці між Національним інститутом імені Оссолінських та Львівською національною науковою бібліотекою України імені В. Стефаника.
Метою виставки є привернення уваги до питань збереження, вивчення та популяризації спільної історико-культурної спадщини. На експозиції представлено видання, які внаслідок історичних подій та суспільних процесів до кінця 2011 року зберігалися у костелі Петра й Павла ордену Єзуїтів (на вул. Театральній, 11 у Львові, нині – Гарнізонний храм святих апостолів Петра й Павла). Упродовж багатьох років це приміщення функціонувало як книгосховище бібліотеки, а видання залишалися недоступними для широкого загалу та дослідників.
Ці книги переважно походять з бібліотечних зібрань наукових, просвітницьких і культурних інституцій, освітніх закладів, монастирів та церков, а також із приватних книгозбірень відомих родин та осіб (українців, поляків, євреїв, німців, вірмен), які до Другої світової війни компактно проживали на цих землях, формуючи спільний мультикультурний простір. Зібрані ними книжкові колекції, що акумулювали духовні надбання та досягнення науки і культури європейських країн, у 1930–1940-х роках, внаслідок політики тоталітарних режимів, зазнали ліквідації, переміщень, розпорошення, втративши свою цілісність, унікальність та своєрідність. Проте вони й досі зберігають ознаки свого походження, мають значну наукову, історичну, культурну та матеріальну цінність, викликають особливий інтерес читачів і залишаються об’єктом міждисциплінарних різноаспектних досліджень.
Сьогодні ці видання становлять основу фонду відділу європейської книги ХІХ–ХХ ст. ЛННБ України ім. В. Стефаника, який було створено у січні 2020 року з метою належного зберігання, системного опрацювання та введення їх до наукового й суспільного обігу.
На виставці експонується 50 репрезентативних видань, що є цікавими з огляду на авторів, тематику, художнє оформлення та поліграфічне виконання, а також цінними за своїм походженням і книжковими знаками. Це іншомовні друки ХІХ – початку ХХ століття з історичних колекцій: найбільшої української бібліотеки Наукового товариства імені Шевченка, польської бібліотеки – львівського Оссолінеуму; книгозбірень, сформованих товариствами «Просвіта», «Студіон», єврейською віросповідною громадою у Львові; бібліотек відомих польських родів (Дідушицьких, Баворовських, Любомирських, Морачевських, Павліковських, Хшановських, Третерів) та зібрання вірменського архиєпископа Йосифа Теодоровича.
Особливу увагу відвідувачів привертають книги з приватних збірок власників різних професій та сфер діяльності, що вирізняються тематичним змістом, мовним розмаїттям та широкою географією виходу у світ. Серед них видання з книгозбірень: М. Грушевського – українського історика, громадського і політичного діяча, багаторічного голови НТШ у Львові (1897–1913); І. Франка – класика української літератури, науковця; О. Барвінського – громадсько-політичного діяча Галичини, педагога, історика, голови Українського педагогічного товариства; В. Левицького – математика, фундатора української фізико-математичної термінології; І. Кревецького – книгознавця, бібліотекаря, бібліографа, багаторічного керівника Бібліотеки НТШ (1909–1914, 1922–1937); С. Парфанович – української лікарки-гінеколога, письменниці, однієї з перших лікарок-жінок на західноукраїнських землях; Митрополита Андрея Шептицького – відомого релігійного діяча і мецената.
У фокусі виставкового простору – антикварні книги з провенієнціями: проф. О. Бальцера – польського історика, ректора Львівського університету (1895–1896); Л. Бернацького – довголітнього директора львівського «Оссолінеуму» (1918–1939); барона К. Бруніцького – відомого колекціонера творів мистецтва; М. Вольської – поетки періоду «Молодої Польщі»; В.-Т. Віслоцького – славіста, бібліографа, бібліофіла; О. Ортвіна – польського літературознавця, театрознавця, громадського діяча; М. Ґольдштейна – відомого єврейського мистецтвознавця та колекціонера; Йозефа Маусса – німця за походженням з Баденського князівства, історика, який належав до грона найпопулярніших представників львівського професорського світу.
Окрему зацікавленість викликають експоновані друки з інскриптами, які засвідчують не лише тісні міжнародні наукові та культурні зв’язки тогочасної доби, а й традиційну роль книги як найціннішого подарунка.
В урочистому відкритті виставки взяли участь та виступили з вітальним словом: директор Національного інституту імені Оссолінських доктор Лукаш Камінський, віце-директорка докторка Дорота Сідорович-Муляк, завідувачка відділу європейської книги ХІХ–ХХ ст. ЛННБ України ім. В. Стефаника канд. іст. наук Маргарита Кривенко. У межах урочистостей Маргарита Кривенко провела кураторську екскурсію, яка викликала значний інтерес у численних учасників заходу.
Висловлюємо щиру вдячність пану директору Лукашу Камінському та співкураторці виставки пані Дороті Сідорович-Муляк за запрошення та всебічне сприяння в організації цього міжнародного виставкового проєкту. Окрема подяка всій команді Оссолінеуму за активну участь у його успішній реалізації. Цей проєкт став нашим першим міжнародним виставковим дебютом за кордоном.
Особливу подяку висловлюємо Юрій Токару, Генеральному консулу України у Вроцлаві, чия неоціненна допомога стала запорукою успіху. Ми надзвичайно вдячні за його особисте сприяння та підтримку.
Виставка триватиме до 31 серпня 2025 року. Організатори виставки планують видати друкований каталог експозиції, підготований працівниками відділу європейської книги ХІХ–ХХ ст. (Маргаритою Кривенко, Оксаною Березою, Нелею Пілявською, Вірою Солук, Маркіяном Кульчицьким) та співробітниками Національного інституту імені Оссолінських у Вроцлаві.
З метою активної протидії російській дезінформації співробітники книгозбірні розробили проєкт «ImagoUcrainæ на картах XV–XX ст.», який взяв участь у ґрантовому сезоні 2025 від Українського культурного фонду у конкурсній програмі «Культура під час війни». Проєкт успішно пройшов технічний відбір та посів шосте місце у рейтингу з результатом 278 балів. Упродовж травня–червня 2025 р. тривали переговорні процедури та підписання договору про співпрацю.
У межах проєкту заплановано презентувати широкому загалу громадськості 60 унікальних, цінних та рідкісних карт із картографічної колекції книгозбірні. Картографічна збірка Бібліотеки включена до «Переліку наукових об’єктів, що становлять національне надбання» (Постанова Кабінету Міністрів України № 1709 від 19 грудня 2001 р.). Серед найдавніших карт буде представлено карту-інкунабулу, на якій зображено територію сучасної України – мапу Центральної та Східної Європи зі знаменитої інкунабули «Нюрнберзька хроніка» (1493) Шеделя Гартмана та карти-палеотипи із страсбурзького видання Клавдія Птоломея «Географія» Мартіна Вальдземюллера (1513) і з видань середини ХVI ст. Себастьяна Мюнстера «Географія» та «Космографія». Ці цінні раритетні карти спростовують один із головних міфів російської імперської пропаганди, актуалізований у сучасній росії про «святую русь». Назва «Russia» на цих картах позначала територію сучасної України, як спадщину Галицько-Волинської держави (Королівства Руського), тоді як невелика територія довкола Москви – «Moskovia».
Сучасна карта Європейської Сарматії, або Угорщини, Польщі, Русі, Пруссії та Валахії / Клавдій Птоломей, Мартін Вальдземюллер. Стразбург, 1513
Карта Угорщини, Польщі, Русі, Литви, Валахії та Болгарії / Себастьян Мюнстер. Базель, 1544
В експозиції будуть представлені карти Гійома Левассера де Боплана, які відіграли важливу роль у поширенні назви «Україна» в Європі та світі, визначенні її території на мапах Європи та світу, а нині наочно заперечують маніпуляції ворожої пропаганди. Демонструватимуться карти України, що ґрунтувалися на його працях, авторства знаменитих європейських картографів: Ніколи Сансона (Nicolas Sanson, Франція), Йогана-Баптиста Гоманна (Johann Baptist Homann, Німеччина), Тобіаса Конрада Лоттера (Tobias Conrad Lotter, Німеччина) та ін.
Carte d'Ukranie Contenant plusiers Prouinces comprises entre les Confins de Moscouie et les Limites de Transiluanie / Dressez par G.L.V. sieur de Beaupla Ingénieur et Capitaine de l’Artillerie du sérénissime Roy de Pologne. A Rouen, [1660]
Значний масив представлених карт відображатимуть основні етапи розвитку української картографії ХІХ–першої пол. ХХ ст. Зокрема, це перші карти українською мовою та національної картографії авторства Мирона Кордуби «Стінна карта Европи» (1898) та Степана Рудницького «Стінна карта півкуль западної та східної» (1907), перші українські тематичні мапи: етнічні (Михайла Коссака «Карта етнографічна Малоруси» (1861), Григорія Величка «Народописна карта українсько-руського народу» (1896), лінгвістичні (Павла Чубинського, 1871) та ін.). Згадані карти збереглися в єдиному примірнику у бібліотеці або в кількох примірниках в Україні та світі.
Народописна карта українсько-руського народу / зладив др. Григорій Величко. Львів, 1896
Мапа України: [карта-поштівка] / накладом «Вістий з Запорожа». Львів, 1914
Цінними для спростування російської дезінформації та недостатньо популяризованими є карти України, створені напередодні та під час Першої світової війни, а також у період Української революції 1917–1921 рр. Саме тоді карти стали ефективним засобом пропаганди української державності у світовому комунікаційному просторі. У проєкті будуть представлені мапи українського вченого-географа Степана Рудницького, на яких Україна постала у міжнародно-визнаних державних кордонах. Карти міжвоєнного періоду будуть репрезентовані картографічними працями Володимира Кубійовича, Миколи Кулицького, Степана Рудницького, які вивели національну картографію на новий якісний рівень.
Трансформацію території України у ХХ ст. буде відображено на картах України радянських, діаспорних та закордонних видавництв. Завершить виставку одна із перших карт України видавництва «Мапа» (1992), на якій зафіксовано кордони нашої держави 1991 р.
Україна : політико-адміністративна карта / укладено та підготовлено до друку МП «Мапа ЛТД».Київ : Мапа ЛТД, 1992
Важливим компонентом проєкту стане цифрова колекція, представлена в електронному каталозі установи. Для широкої громадськості у вільному необмеженому доступі 24/7 буде презентовано цифрові копії 60 унікальних карт 1493–1992 років. Цифрова колекція надасть можливість оглядати копії карт усім зацікавленим, оскільки з огляду на воєнний стан доступ до картографічного фонду Бібліотеки є обмежений.
Популяризувати культурно-мистецький проєкт й експоновані в його межах картографічні документи допоможе друковане ілюстроване видання «Imago Ucrainæ на картах XV–XX ст.: ілюстрований каталог виставки з картографічного фонду ЛННБ України ім. В. Стефаника», що міститиме вступну статтю, описи і повноколірне зображення понад 50 картографічних документів. Каталог приверне увагу широкої громадськості та спонукатиме до ознайомлення та поглиблення географічних та історичних знань про Україну.
Представлений проєкт надасть можливість ознайомитися громадськості з унікальною картографічною та історичною інформацією українознавчого характеру. З іншого боку, він також сприятиме формуванню в української і світової громадськості правдивого просторового уявлення про Україну, допомагатиме відрізняти достовірні картографічні та історичні факти від кремлівських фальсифікацій, а головне – стане важливим інструментом інформаційного спротиву агресії росії проти України.
26 червня 2025 р. урочисто відкрили ювілейну книжково-ілюстративну виставку “Служіння науці та бібліографії” присвячену 100-річчю від дня народження Марії Вальо (1925-2011). З вітальною промовою до присутніх звернулася заступниця генерального директора, кандидатка історичних наук, доцентка Ольга Колосовська. З ґрунтовним оглядом експонатів виступила наукова співробітниця відділу наукової бібліографії Наталія Рибчинська. Велике зацікавлення присутніх викликали наукові праці Марії Андріївни та документи з особового архіву вченої.
У стародрукованому фонді відділу рідкісної книги ЛННБУ ім. В. Стефаника зберігається чимала кількість цінних видань, серед яких особливу увагу привертають стародруки друкарні Києво-Печерської лаври могилянської доби.
Петро Могила (1596–1647) – нащадок роду молдавських господарів, митрополит Київський, Галицький та всієї Русі, архимандрит Києво-Печерської лаври, видатний реформатор освіти та української православної церкви. Неоціненною заслугою Петра Могили стало те, що завдяки йому було реформовано освіту духовенства, церковний обряд, а українська православна церква набула чіткої організаційної структури та була забезпечена високої якості церковно-теологічною літературою.
У науково-мистецькому середовищі Києво-Печерської лаври, Київської братської школи та Києво-Могилянського колегіуму утворився потужний осередок – гурток Петра Могили, або, як себе називали самі його учасники – Києво-Могилянський Атеней. Членами гуртка були, окрім самого Петра Могили, Тома Євлевич – ректор Київської братської школи; Атанасій Кальнофойський – письменник, чернець; Сильвестр Косов – письменник, богослов, згодом наступник Петра Могили на київській митрополії; Іларіон Денисович – ігумен Куп’ятицького монастиря, письменник; Ісайя Трофимович-Козловський – доктор богословія, ректор Києво-Могилянської колегії; Памво Беринда – визначний лексикограф, друкар, педагог, гравер, чернець Києво-Печерської лаври; Тарас Земка – ієромонах Києво-Печерської лаври, друкар, перекладач, освітній діяч, поет; Пилип Баєвський – поет, префект Києво-Могилянського колегіуму, єпископ; Йосип Калимон – поет; Павло Голодович-Остропольський – викладач Київського колегіуму та ін. Усі ці видатні діячі –однодумці Петра Могили, які залишили по собі вагомий пласт агіографічної та полемічної літератури, барокової поезії, науково-історичних розвідок, перекладів, тексти яких видавалися у друкарні Києво-Печерської лаври.
Архимандрит Петро Могила відіграв особливу роль у розвитку і діяльності друкарні Києво-Печерської лаври, яка була важливим інструментом для створення спільного комунікативного поля київської митрополії на всій території Речі Посполитої. Видавничий репертуар друкарні Києво-Печерської лаври охоплював релігійну, світську, полемічну літературу та навчальні посібники. Зберігаючи традиції своїх наставників Йова Борецького, Захарії Копистенського, Єлисея Плетенецького, Петро Могила вводив у загальний текст літургійних книг історичні відомості про давньоруських святих.
Видавничий репертуар друкарні Києво-Печерської лаври охоплював навчальні посібники, релігійну, світську та полемічну літературу. У фонді відділу рідкісної книги ЛННБУ ім. В. Стефаника зберігаються зразки практично усієї книжкової продукції друкарні Києво-Печерської лаври цього періоду. Численні провенієнції та маргінальні записи, залишені на сторінках стародруків попередніми власниками, є цінним джерельним матеріалом для вивчення шляхів побутування книжки та дослідження історії нашого регіону.
У 1628 р., невдовзі після обрання Петра Могили архимандритом Києво-Печерської лаври, друкарня видала в перекладі з грецької мови популярний у середньовіччі посібник з мистецтва управління державою – «Настанови Агапіта імператорові Юстиніану». Над перекладом тексту працював Петро Могила, а загалом виданням стародруку опікувався Памво Беринда. У тому ж році вийшов друком ще один переклад тексту «Поученія душеполезна различна к своим его учеником…» авторства авви Доротея (VI ст.), християнського святого родом з Палестини, його видання присвячувалося новообраному архимандритові Києво-Печерської лаври – Петру Могилі. На звороті титульного аркуша вміщено герб роду Могил та вірш «На пресвітлий герб…», авторства Тараса Земки.
Агапіт, діакон. Царю Іустініану главізни поучітельни. Київ, друкарня Києво-Печерської лаври, 1628. На останній сторінці – ініціали Памви Беринди. Примірник з бібліотеки «Студіону»
Агапіт, діакон. Царю Іустініану главізни поучітельни. Київ, друкарня Києво-Печерської лаври, 1628. На останній сторінці – ініціали Памви Беринди. Примірник з бібліотеки «Студіону»
Доротей, авва… Поученія душеполезна различна к своим его учеником. Київ, друкарня Києво-Печерської лаври, 1628
Доротей, авва… Поученія душеполезна различна к своим его учеником. Київ, друкарня Києво-Печерської лаври, 1628
Однією з найважливіших літургійних книг, виданих у друкарні Києво-Печерської лаври початкового періоду діяльності архимандрита, був «Служебник» (1629 р.). Тексти до цього видання на основі грецьких першоджерел редагував сам Петро Могила. Тарас Земка написав передмову, яка є ґрунтовним науковим трактатом про літургію. «Служебник» був схвалений до друку і використання під час богослужінь на київському соборі митрополитом Йовом Борецьким. У тому ж 1629 р. друкарня Лаври видала «Номоканон» з передмовою Петра Могили та «Акафісти».
Служебник. Київ, друкарня Лаври. 1.IV.1629. Книга з Крехівського монастиря оо. Василіян
Номоканон. Київ, друкарня Лаври, 1.1.1629. З бібліотеки графа В. Баворовського
Акафісти. Київ, друкарня Лаври, 1629. З бібліотеки Антонія Петрушевича. Також на сторінках збереглися давніші записи, які свідчать про те, що ця книга походить з родинної бібліотеки українських священників з Лемківщини Свідзінських. О. Іван Свідзінський був парохом с. Явірник Руський, де й помер у 1732 р. Син отця Івана, Павло Свідзінський (1704-1779), автор рукописного «Пом’яника київських митрополитів та перемиських єпископів», парох с. Лодина над Сяном, успадкував та розвивав родинну бібліотеку, започатковану ще дідом о. Авраамом в середині XVII ст.
У 1631 р. вийшла друком «Тріодь цвітна», передмови до книги написали Петро Могила і Тарас Земка. Стародрук містить пояснення ваги та значення церковних гімнів, нарис про їхній історичний розвиток. Видання ілюстроване гравюрами на біблійну тематику.
Тріодь цвітна. Київ, друкарня Лаври. 1631. ». Примірник з бібліотеки Наукового товариства ім. Шевченка
На останній сторінці «Тріоді» є криптонімічний запис глаголицею: «Памво іже Павло Беринда протосинкел, архитипограф»
За ініціативи Петра Могили у 1635 р. вийшли друком дві праці Сильвестра Косова – звіт про роботу київських та вінницьких шкіл «Exegesis» та польськомовний варіант давньоруського Печерського Патерика «Paterikon». У кінці книги вміщено трактат «Chronologia o prawosławnych metropolitach ruskich…», у якому подані докладні історичні відомості про православних київських митрополитів від часів хрещення Русі до Петра Могили.
Kossow, Sylwester. Exegesis: Danie sprawy o szkołach Kiowskich y Winickich. Drukowane w S. Lawrze Pieczarskiey. 1635. Примірник з Поторицької бібліотеки Дідушицьких
Kossow Silwestr. Paterikon… Київ, друкарня Лаври, 1635. З бібліотеки Ґвальберта Павліковського
Kossow Silwestr. Paterikon… Київ, друкарня Лаври, 1635. З бібліотеки Ґвальберта Павліковського
Герб митрополита Петра Могили
У 1636 р. у лаврській друкарні було надруковано «Trigonus radości…» – панегірик на честь приїзду до Києва білоруського шляхтича, підкоморія мстиславського Богдана Стеткевича. Хвалебні вірші написані від імені його сина, студента Колегіуму, Михайла Стеткевича, «працею і наглядом» Павла Остропольського, викладача Києво-Могилянського колегіуму.
Hołodowicz-Ostropolski, P. Trigonus radosci, dzielnosci, hoynosci... W Kiiowie, z drukarnie Monastera Pieczarskiego, 1636. З бібліотеки В. Баворовського
«Євангеліє учительне», надруковане у 1637 р. за розпорядженням і з благословення Петра Могили, де канонічний текст доповнений його роз’ясненнями. Текст Євангелія, перекладений з церковнослов’янської на давню українську мову відомим письменником, церковним діячем Мелетієм Смотрицьким, взято з видання друкарні Віленського братського Святодухівського монастиря (Єв’є, 1616).
Євангеліє учительне. Київ, друкарня Лаври, 1637. Примірник з бібліотеки Народного дому у Львові. На сторінках книги збереглися записи: «З книг… Романа Пасічинського від 1848 по 1899 приходника в Красному» та «Для бібліотеки Народного Дому жертвує Ісидор Пасічинський 1899». Роман Пасічинський (1806-1899) – священник в с. Красне Турківського повіту. Ісидор Романович Пасічинський (1853-1930) – поет, прозаїк, публіцист, фольклорист
«Тератургіма», видана у 1638 р., написана на доручення Петра Могили. Як і в «Патериконі» Сильвестра Косова, в «Тератургімі» зібрано свідчення про чуда, які відбувалися в Печерському монастирі і обох святих печерах. Також до видання увійшли записи самого Могили з рукописного збірника оповідань. У «Тератургімі» зібрано чимало матеріалу з історії Києва та Києво-Печерського монастиря. У тому ж році вийшов друком «Parergon cudow», текст до якого був складений за дорученням Петра Могили ігуменом Куп’ятицького монастиря Іларіоном Денисовичем. Видання оздоблене гравюрою із зображенням чудотворної ікони Куп’ятицької Божої Матері.
Kalnofoyski A. Тератургіма lvbo Cvda... Swietych Pieczarach... Z drukarni Kiiowopieczarskiey, 1638. З книг Ґвальберта Павліковського
Denisowycz, Ilarion. Parergon cudow. 1638. Книга з бібліотеки графа В. Баворовського
Denisowycz, Ilarion. Parergon cudow. 1638. Книга з бібліотеки графа В. Баворовського
1639 р. – друге перевидання «Служебника», до якого Петро Могила написав передмову, де, окрім іншого, пояснює причини, які спонукали його перевидати Служебник, а також вказує, які саме зміни було внесено до цього видання.
Служебник. Київ, друкарня Лаври, 1639. З бібліотеки Богословської Академії у Львові
У 1640 р. надруковано «Тріодь пісну» за наставництва Петра Могили. Книга присвячена Федору Проскурі-Сущанському – представникові давнього українського шляхетського роду. Окрім передмови-присвяти на його честь, перед основним текстом надрукована друга передмова П. Могили до читача, що містить міркування про високі моральні якості людини та сутність християнського посту. Для титульного аркуша було використано форту з Тріоді цвітної (1631р.). Згодом, у 1643 р. у друкарні Києво-Печерської лаври видано «Полуустав, або Правила істинного життя християнського…».
Тріодь пісна. Київ, друкарня Лаври, 1640. Книга з автографом Петра Могили походить з бібліотеки оо. Василіян у Львові
Автограф Петра Могили
Полуустав. Київ, друкарня Лаври, 1643
У 1644 р. вийшов друком польською мовою полемічний твір «Літос, або Камінь з пращі правди…». На титульному аркуші як автор зазначений Евзебій Пімин, який, як встановив у 1672 р. Йоаникій Галятовський, є псевдонімом Петра Могили.
Lithos albo Kamien z procy prawdy Cerkwie prawoslawney ruskiey. Kyiv, druk. Pieczarskiey Lawry, 1644. Примірник з бібліотеки А. Петрушевича
У 1645 р. видано українською та польською мовами «Катехизис, або Собраніе короткой науки о артикулах віри православно-кафоліческой» на доручення П. Могили.
Собраніе короткой науки о артикулах віри православно-кафоліческой. Київ, 1645. Книга складається з передмови до читача та тексту Катехизису
Zebranie krotkie o artykulach wiary prawoslawney katholickiey chrzescianskiey iako Cerkiew wschodnia apostolska uczy. Druk w Lawrze Pieczarskiey,1645. З бібліотеки В. Баворовського
У грудні того ж року в друкарні Лаври до дня народження митрополита Петра Могили був виданий панегірик латинською мовою, автором якого є Теодозій Баєвський. Після тексту панегірика надруковано оповідання «Felix cometa…» (Щаслива комета після дня народження Петра Могили), де поява комети попереджає не про трагічну, а про радісну подію, що провіщає зміни на краще.
Bajewski, Theodozy. Sancti Petri Metropolitae Kiowiensis. Kioviae, typ. Pieczariennibus, 1645.. З бібліотеки Ю. Оссолінського
16 грудня 1646 р., незадовго до смерті митрополита, вийшла друком книга, відома під назвою Великий Требник Петра Могили. Автором українською мовою передмови та розгорнутих богословських коментарів до кожного розділу був сам Петро Могила. Митрополит не лише самостійно правив тексти, звіряв їх з оригіналами, упорядковував ілюстрації, що мали національний характер, а й брав безпосередню участь у друкуванні книги. Видання складається з трьох частин. На початку книги надрукований вірш на герб роду Могил українською мовою. У «Требнику» П. Могила унормував і кодифікував усі приписи для кліру, за якими потрібно здійснювати Літургію. Книга містить українські православні обряди, значна частина яких не мала аналогів в богослужіннях в інших країнах. Це величезний корпус, що залишався найповнішим літургічним збірником на довгий час. «Требник» містить окрім служб і чинів церковно-слов’янською мовою, коментарі та пояснення переважно українською мовою.
Евхологіон албо Молитвослов или Требник. Київ, друкарня лаври, 16.ХІІ.1646
1 січня 1647 р. Петро Могила помер. Згодом у друкарні Києво-Печерської лаври було надруковано одну з поховальних проповідей, яку виголосив вихованець Колегії – Йосип Калимон.
Kalimon J. Żal ponowiony po pogrzebie Piotra Mohiły...metropolity... 1647. З бібліотеки Оссолінських
Період, коли жив і творив Петро Могила, вчені описали під назвою «могилянська доба». Митрополит Петро Могила увійшов в історію як визначний культурний діяч: засновник Київської колегії, меценат мистецтва, ініціатор відбудови старовинних київських храмів, проповідник, письменник, публіцист і майстерний наставник друкарні Києво-Печерської лаври.
Підготувала Анна Борис, зав. сектору відділу рідкісної книги ЛННБУ ім. В.Стефаника
ЛННБУ ім. В. Стефаника подовжує надання інформаційних послуг
повнотекстовий електронний архів української періодики LIBRARIA
Львівська національна наукова Бібліотека України імені В. Стефаника отримала річну передплату до повнотекстового електронного архіву української періодики онлайн LIBRARIAзавдяки грантовому фінансуванню Фонду катедр українознавства (Ukrainian Studies Fund) – освітньої благодійної інституції, створеної українською діаспорою в США 1958 року з метою сприяння розвитку освітніх програм, знань та інформації про Україну та українців. Найбільшим його проєктом є заснування програми україністики в Гарвардському університеті, ФКУ також надає підтримку численним проєктам вчених Північної Америки та Європи, в тому числі українським
(www.ukrainianstudiesfund.org).
Звертаємо увагу, що отримати доступ до повнотекстового електронного архіву української періодики онлайн LIBRARIA можна з комп’ютерів читальних залів Бібліотеки.
Research4Life
Прагнучи надати підтримку науковій спільноті України в умовах повномасштабної війни, яку розв’язала РФ, видавництва наукової літератури відкрили українським вченим до кінця 2022 року безкоштовний доступ до повнотекстових електронних ресурсів в межах проєкту Research4Life. Research4Life– проєкт, організований у форматі державно-приватного партнерства Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ), Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (ФАО), Програмою ООН із навколишнього середовища (ЮНЕП), Всесвітньою організацією інтелектуальної власності (ВОІВ), Міжнародною організацією праці (МОП), Корнельським і Єльським університетами, а також Міжнародною асоціацією науково-технічних і медичних видавців.
Через порталResearch4Life надається доступ до електронних колекції книг і журналів міжнародних видавництв Elsevier, Springer Nature, John Wiley & Sons, Taylor & Francis, Emerald, Sage Publications, Oxford University Press, Cambridge University Press, IOP Publishing, повний перелік можна подивитись тут(обравши у відповідних полях назву країни Ukraine та тип установи NationalLibrary).
У межах платформи Research4Life забезпечується доступ до більше ніж 154 тис. наукових журналів і книг від понад 200 видавців з усього світу.
GOALI – дослідження в галузі права та соціальних наук.
Відеоінструкції з використання платформи Research4Lifeможна подивитись тут. Отримати тестовий доступ:
Доступ надається працівникам та користувачам бібліотеки віддалено за умови обов’язкового логування. Логін і пароль можна отримати склавши запит до контактної особи установи на електронну пошту: [email protected] (сервісна послуга ЕДД).
Цифрова бібліотека Onleihe дає можливість випозичати широкий спектр цифрових носіїв, таких як електронні книги, електронні документи, електронна музика, електронні аудіо та електронні відео, електронні періодичні видання.
Користувачам послуги Onleihe потрібно зареєструватись у Mein Goethe.de, або створити обліковий запис на Mein Goethe.de (реєстрація та користування Mein Goethe.de та Onleihe безкоштовні).
Onleihe – це новий електронний сервіс світової мережі бібліотек Goethe-Institut. Цей сервіс дозволяє взяти на обмежений проміжок часу електронні книжки, електронні аудіо-книжки й електронні періодичні видання у користування. Для цього потрібно просто завантажити обрані матеріали у нашій системі Onleihe.
Необхідність повертати матеріали зникає автоматично: після завершення терміну користування ви втрачаєте доступ до матеріалів.
Через систему Onleihe ви можете одним кліком мишки взяти необхідні вам матеріали на абонемент у будь-який час – 24 години на добу, 7 днів на тиждень.
каталог онлайнових цифрових колекцій Національної бібліотеки імені Оссолінських у Вроцлаві
Нагадуємо, що скористатися доступом до оцифрованих колекцій можна з будь-якого комп’ютера Бібліотеки, а також отримати дистанційний доступ до Katalog zbiorów cyfrowych (Zakład Narodowy im. Ossolińskich), зареєструвавшись у мережі Бібліотеки за допомогою читацького квитка.
Інформаційна база даних Zasoby cyfrowe Zakładu Narodowego im.Ossolińskich містить різноманітні типи колекцій, збережених на цифровому носії, тобто: електронні видання та публікації, оцифровані колекції (рукописи, журнали, стародруки), аудіодокументи тощо.
База даних постійно оновлюється та поповнюється новими документами. Представлена значна частина оцифрованих львівських архівів провідних польських аристократичних родів, у т.ч. Батовських, Оссолінський, Ценських, Любомирських та ін. Водночас база даних містить документи зі львівського архіву Оссолінеуму та окремі рукописи, зібрані у Вроцлаві.
Web of Science, Scopus, ScienceDirect
Львівська національна наукова Бібліотека України імені В. Стефаника подовжує надання доступу до передплачених баз даних Web of Science, Scopus, ScienceDirect (включно з безстроковим доступом до колекції 2088 електронних монографій 2019-2020 рр.).
Провайдер послуги підключення до наукометричних баз даних Державна науково-технічна бібліотека України.
Нагадуємо, що скористатися доступом до наукометричних баз даних можна з будь-якого комп’ютера Бібліотеки, а також отримати дистанційний доступ до наукометричних баз Web of Science, Scopus, ScienceDirect, зареєструвавшись у мережі Бібліотеки та створивши кабінет користувача.
![Carte d'Ukranie Contenant plusiers Prouinces comprises entre les Confins de Moscouie et les Limites de Transiluanie / Dressez par G.L.V. sieur de Beaupla Ingénieur et Capitaine de l’Artillerie du sérénissime Roy de Pologne. A Rouen, [1660]](https://www.lsl.lviv.ua/wp-content/uploads/2025/07/3_1.jpg "Carte d'Ukranie Contenant plusiers Prouinces comprises entre les Confins de Moscouie et les Limites de Transiluanie / Dressez par G.L.V. sieur de Beaupla Ingénieur et Capitaine de l’Artillerie du sérénissime Roy de Pologne. A Rouen, [1660]")
![Мапа України: [карта-поштівка] / накладом «Вістий з Запорожа». Львів, 1914](https://www.lsl.lviv.ua/wp-content/uploads/2025/07/7_1.jpg "Мапа України: [карта-поштівка] / накладом «Вістий з Запорожа». Львів, 1914")
