17 листопада 2025 року о 16.30 в Інституті досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника відкривається виставка «Бузький Гард» у межах волонтерського проєкту студентів Українського католицького університету «Вічні», присвяченого меморіалізації мистецтва тих митців, які загинули від російської агресії.

«Вічні» є спробою переосмислити культуру пам’яті, відійти від усталених форм монументалізму – алей слави, бронзових постаментів, музейних «груд каміння», що часто віддаляють людину від живого відчуття споминів. Метою проєкту є створення простору, де пам’ять оживає через мистецтво, стає емоційно зрозумілою та наближеною до сучасної людини.

Першою постаттю, якій присвячено експозицію, став Денис Кривий (1989–2023) – фотомитець і воїн, уродженець Первомайська на Миколаївщині. Його світлини – це розмова з природою, тишею й світлом, це бачення краси як форми стійкості. Особливе місце у творчості Дениса посідає серія «Бузький Гард», над якою він працював понад десять років. Вона стала його головним мистецьким проєктом і, водночас, щоденником споглядання – медитативною оповіддю про природу Півдня України, де гармонія світла, тварин, ландшафту й неба творить живий образ рідної землі.

Денис був не лише майстром кадру, а й людиною великого серця. Він волонтерив від перших днів повномасштабного вторгнення, а влітку 2022 року вступив до Сил спеціальних операцій ЗСУ. 11 травня 2023 року загинув у боях за Бахмут, рятуючи побратимів. Йому було лише 34 роки.

Світлини Дениса Кривого, представлені в межах проєкту «Вічні», промовляють до глядача не лише як мистецтво, а як форма пам’яті – глибокої, живої, людяної. Вони стають символом того, що справжня творчість не зникає разом із людиною, а продовжує говорити, надихати й свідчити.

«Роботи Дениса неймовірно впливають на оточуючих: їх дивляться один раз, а згодом хочуть побачити ще і ще, бо починають зовсім по-іншому сприймати навіть знайому місцевість», – говорить Галина Волгіна, дружина Дениса Кривого.

Експозицію можна оглянути з 18 до 28 листопада 2025 р., у будні, з 11.00 до 17.00 (вул. Бібліотечна, 2), попередньо зареєструвавшись за адресою: [email protected]

Колектив Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника ласкаво запрошує усіх до перегляду виставки.

14 листопада 2025 р. у Меморіальному читальному залі імені Івана Крип’якевича та Меморіальному читальному залі імені Тетяни та Омеляна Антоновичів відбудеться науково-практична конференція відділу рукописів ЛННБ України ім. В. Стефаника «Рукописна традиція та сьогодення». Початок роботи конференції 10:00.

10.00–10.15. Відкриття науково-практичної конференції

Василь Ферштей, генеральний директор ЛННБ України ім. В. Стефаника, к.пед.н.

Мирослава Дядюк, зав. відділу рукописів, к.і.н.

10.15 – 12.00 Перше засідання

Модератор: Назарій Лоштин к.і.н., н. с.

Мирослава Дядюк, к.і.н., зав. відділу рукописів

Cклад та обсяг фондів відділу рукописів ЛННБ України ім. В. Стефаника на кінець 2025 року.

Роман Дзюбан, к.і.н., ст. н. с.

Мистецькі зацікавлення Володимира Яреми

Данило Кравець, к.і.н., ст. н. с.

Документальна спадщина архіву Ростислава Хомяка у фондах відділу рукописів ЛННБУ ім. В. Стефаника.

Марія Кольбух, к.і.н., н. с.

Рукописна збірка монастиря св. Онуфрія у Львові в дослідженнях Ярослава Гординського

Леся Кусий, к. н. з соц. ком., н. с.

Документи про вилучення рукописів до відділу “спецфонду» ЛНБ ім. В. Стефаника АН УРСР.

Тамара Литвин, к.і.н., н. с.

Холмщина в житті та творчості І. Крип’якевича: матеріали архіву вченого.

Назарій Лоштин, к.і.н., н. с.

Архів професора Михайла Глушка (1955-2024)

12.00 –13.00 Перерва на каву

13.00- 15.00 Друге засідання

Модератор: Данило Кравець, к.і.н., ст. н. с.

Назар Різун, Ph.D., н.с.

Оформлення клепсидр: особливості та еволюція в історичній перспективі

Ілона Олексів, к.і.н., н.с.

Архівна спадщина Марії Вальо у фондах відділу рукописів ЛННБУ ім. В. Стефаника

Ігор Онишкевич, Ph.D., н. с.

Архівна спадщина Й. Стадника у фондах ЛННБ України ім. В. Стефаника

Галина Сварник, н. с.

Епістолярна спадщина Марії Деркач у фондах відділу рукописів ЛННБУ ім. В. Стефаника

Ярослав Сеник, н. с.

До біографії Івана Титовича Калиновича : спроба генеалогічного дослідження

Обговорення. Підсумки

Чекаємо на Вас!   З повагою, Оргкомітет

5 листопада 2025 року у Вроцлаві відбулося урочисте відкриття Стефаниківських зустрічей, співорганізаторами яких є Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника та Національний Інститут імені Оссолінських у Вроцлаві під патронатом Генерального консула України у Вроцлаві та за організаційного сприяння Фундації Українського католицького університету в Польщі.

І Стефаниківська зустріч була присвячена темі «Українське мистецтво під час війни». Доповідач Роман Яців — художник, мистецтвознавець, педагог, доктор історичних наук, професор Львівської національної академії мистецтв. Він у своєму виступі вів мову про першу реакцію митців на початок російсько-української війни, прирівнявши її до ситуативної стагнації. Значну роль у розвитку українського мистецтва в часі війни доповідач відвів різним волонтерським ініціативам, а також аукціонам на підтримку Збройних сил України. Їх вплив був суттєво помітним уже у березні 2022 р. Це проявилося, зокрема, у появі та поширенні ряду плакатів, муралів тощо.

Усі твори часу війни розкривають ідейно-політичні процеси, відповідають на інформаційні виклики, актуальні запити соціуму. Митці багато часу працюють над смисловим наповненням категорії національної ідентичності. Свій виступ лектор доповнив ілюстраціями десятків творів українських митців, як відомих, так і малознаних, які знайшли своє відображення в різних видах і жанрах мистецтва. Окремо виділяв ті, які експонувалися на виставках у Європі або виставлялися на аукціонах. Поза його увагою не залишилися митці-волонтери.

Учасників І Стефаниківської зустрічі привітали  директор Національного інституту імені Оссолінських д-р Лукаш Камінський та генеральний директор Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника Василь Ферштей. Зустріч модерувала і здійснювала переклад д-р Вікторія Маліцька — уповноважена у справах міжнародної співпраці Національного Інституту імені Оссолінських у Вроцлаві. Присутніми на зустрічі були: Владика УГКЦ о. Володимир Ющак; консул Діана Іванова, виконувач обов’язків Генерального консула України у Вроцлаві; Христина Фогель, директор Фундації Українського Католицького Університету в Польщі; Ігор Саламон, голова Об’єднання українців у Польщі (Вроцлавський осередок); проф. Ярослав Сирник, уповноважений ректора з питань співпраці з Україною Вроцлавського університету; д-р Рафал Вершлер, куратор галереї Pod Plafonem Нижньосілезької публічної бібліотеки імені Тадеуша Мікульського у Вроцлаві; Артем Зозуля, президент Української фундації у Вроцлаві; науковці, представники наукової та культурної спільноти Вроцлава.

У рамках І Стефаниківської зустрічі в Публічній Нижньосілезькій бібліотеці у Вроцлаві відбулося відкриття виставки львівського митця Артура Котика «Війна». Артур Котик народився і мешкає у Львові. Є студентом міжнародного права на факультеті міжнародних відносин. Малюванням захоплюється з дитинства. Від початку війни в Україні пристрасть до живопису стала для нього життєвим імперативом — способом зафіксувати реальність і висловити власну боротьбу. Як зазначає автор: «З пензлем у руці я відмежовуюся від страху, тривоги та болю — натомість створюю нові світи, уламки надії, пам’яті та спротиву. Тема війни може здаватися занадто особистою, темною, навіть тривожною — але саме через ці картини я фіксую свої переживання, а також досвід покоління, яке переживає війну».

На урочистому відкритті виставки гостей привітали куратор Галереї під Плафоном д-р Рафал Вершлер та пані Кароліна Дзенцельська, заступниця директора Нижньосілезької публічної бібліотеки імені Тадеуша Мікульського у Вроцлаві.

Шановні друзі!

Запрошуємо вас на урочисте відкриття циклу лекцій «Стефаниківські зустрічі» в Ossolineum (Вроцлав).
5 листопада 2025 року відбудеться І Стефаниківська зустріч «Українське мистецтво під час війни». У рамках заходу заплановано дві ключові події:

• 13:30 — відкриття виставки Артура Котика «Війна» (Galeria Pod Plafonem, Dolnośląska Biblioteka Publiczna im. T. Mikulskiego, Rynek 58)
• 17:00 — лекція «Українське мистецтво в час війни» (Refektarz Ossolineum; лектор: Роман Яців — художник, мистецтвознавець, педагог, доктор історичних наук, професор Львівської національної академії мистецтв).

Стефаниківські зустрічі — публічні лекції, які організовує Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника спільно з Національним Інститутом імені Оссолінських у Вроцлаві. Зустрічі проходитимуть під почесним патронатом Генерального консула України у Вроцлаві.

Метою зустрічей є обговорення проблем збереження історико-культурної спадщини; поглиблення наукових, освітніх, культурних, мистецьких українських і польських взаємодій, обмін думками щодо широкого кола питань, пов’язаних із збереженням національної, культурної, духовної ідентичності і захисту державності в історичній ретроспективі та особливо в часі російського повномасштабного вторгнення.

Лекторами Стефаниківських зустрічей будуть представники культури, науки, мистецтва, фахівці в галузі збереження історико-культурної спадщини. Цільова аудиторія Стефаниківських зустрічей – представники академічного та культурного середовища Вроцлава та усієї Польщі, науковці, літератори, студенти. Таким чином, засобами культурної та наукової дипломатії плануємо поглиблювати конструктивний діалог між українським та польським соціумом.

Стефаниківські зустрічі відбуватимуться щоквартально в Національному інституті імені Оссолінських у Вроцлаві.

24 жовтня 2025 року у Львівській національній науковій бібліотеці України імені В. Стефаника відбулася презентація грантового проєкту «Imago Ucrainæ на картах ХV–ХХ ст.» та урочисте відкриття однойменної картографічної експозиції, реалізованого за підтримки Українського культурного фонду. Команда науковців і фахівців книгозбірні успішно втілила цей масштабний проєкт упродовж червня–жовтня 2025 року. Захід відкрив генеральний директор установи Василь Ферштей, який відзначив соціальну значущість та актуальність проєкту в умовах сьогодення, підкреслив вагомість його результатів для збереження та популяризації культурної спадщини України.

Проєктна менеджерка Валентина Мудроха розповіла присутнім про ґрунтовні культурно-мистецькі продукти, отримані в ході реалізації проєкту. На основі укладеного реєстру було оцифровано 60 картографічних видань із картографічного фонду Бібліотеки та сформовано цифрову колекцію «Imago Ucrainæ на картах XV–XX ст.» із вільним необмеженим доступом 24/7 до репрезентованих документів. Ця колекція покликана сприяти формуванню в української та світової громадськості правдивого просторового уявлення про Україну. Розроблений фірмовий логотип проєкту полегшує користувачам ідентифікацію цифрової колекцією в електронному каталозі ЛННБ України ім. В. Стефаника, в якому є можливість здійснювати простий і розподілений пошук картографічних документів. Кульмінацією проєкту є підготовлене видання «Imago Ucrainæ на картах XV–XX ст.: науковий каталог», яке презентуватиме цінні та рідкісні картографічні видання XV–XX ст. з фонду ЛННБ України ім. В. Стефаника. Це буде перше подібне видання як в історії книгозбірні, так і в історії України в цілому. У каталозі будуть представлені зображення раритетних карт, деякі з яких збережені в єдиному примірнику не лише в Україні, а й у світі. Представлені у виданні карти XV–XVI ст. доводять, що українські землі позначалися в контексті їх належності до європейського цивілізаційного простору окремо від Московії, назва «Україна» на картах з’являється на початку XVII ст. та утверджується в європейській картографії XVII–XVIII ст., на перших етнічних картах ХІХ ст. ареал розселення українців маркується окремо від росіян як самостійний слов’янський народ, а на картах періоду Української революції 1917–1921 рр. Україна постає як незалежна держава. Каталог міститиме історико-бібліографічну характеристику 60-ти карт, їхні повноколірні репродукції, ґрунтовний аналітико-ретроспективний огляд та науково-допоміжний апарат. Каталог заплановано як видання з паралельними текстами трьома мовами — українською, англійською та польською. Це критично важливо для максимального поширення правдивого уявлення про картографічний образ України на міжнародній арені та надання інструментарію нашим партнерам для протидії російській пропаганді. Усього планується видати 300 примірників, які буде передано у публічні, наукові, університетські бібліотеки України, а також міжнародним партнерам. Науковий каталог стане важливим джерелом для збереження історичної правди і головно сприятиме зміцненню української ідентичності в умовах повномасштабної війни.

Андрій Міхнович, кандидат географічних наук, доцент кафедри конструктивної географії і картографії географічного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка, наголосив на комплексній цінності отриманих результатів проєкту, підкресливши їхнє наукове, політичне, культурне, мистецьке, освітнє та просвітнє значення для розкриття та розуміння процесів формування картографічного образу України у європейській та національній картографії.
Кульмінацією заходу стало урочисте відкриття картографічної експозиції «Imago Ucrainæ: на картах XV–XX ст.», на якій представлено 60 копій та оригіналів унікальних рідкісних картографічних документів 1493–1992 років із фондів Бібліотеки. Для перших відвідувачів була проведена захоплива кураторська екскурсія, яку здійснив керівник кабінету картографії, старший науковий співробітник Тарас Огородник.

Під час екскурсії присутні оглянули презентовані карти із картографічної колекції книгозбірні, яка включена до «Переліку наукових об’єктів, що становлять національне надбання». Серед найдавніших карт була представлена карта Центральної та Східної Європи зі знаменитої інкунабули «Нюрнберзька хроніка» (1493) Шеделя Гартмана та карти-палеотипи із страсбурзького видання Клавдія Птоломея «Географія» Мартіна Вальдземюллера (1513) та з видань середини ХVI ст. Себастьяна Мюнстера «Географія» та «Космографія». Ці цінні картографічні документи спростовують один із головних міфів російської імперської пропаганди, оскільки назва «Russia» на них позначала територію сучасної України як спадщину Галицько-Волинської держави (Королівства Руського), тоді як невелика територія довкола Москви позначалася як «Moskovia». Демонстровано шедеври «золотого віку» нідерландської картографії, які репрезентовані на виставці картами світу, Європи та українських земель всесвітньовідомих картографів і видавців Абрагама Ортелія, Ґерарда Меркатора та Віллема і Йоганна Блау. В експозиції також представлені карти Ґійома Левассера де Боплана, які відіграли революційну роль у поширенні назви «Україна» в Європі та світі. Демонструвалися карти України, що ґрунтувалися на його працях, авторства знаменитих європейських картографів, зокрема Ніколя Сансона, Ґійома Сансона (Франція), Фредеріка де Віта (Нідерланди), Йогана Баптиста Гоманна та Тобіаса Конрада Лоттера (Німеччина). Значний масив представлених карт відображає основні етапи розвитку української картографії ХІХ–першої половини ХХ ст., включаючи перші карти українською мовою та національної картографії авторства Мирона Кордуби («Стінна карта Европи», 1898) та Степана Рудницького («Стінна карта півкуль западної та східної», 1907), а також перші українські тематичні мапи: етнічні (Михайла Коссака, Григорія Величка), лінгвістичні (Павла Чубинського). Цінними для спростування російської дезінформації є карти, створені напередодні та під час Першої світової війни, а також у період Української революції 1917–1921 рр., де Україна постала у міжнародно-визнаних державних кордонах, зокрема на мапах вченого-географа Степана Рудницького. Трансформацію території України у ХХ ст. відображено на картах радянських, діаспорних та закордонних видавництв, а завершує виставку одна із перших карт України видавництва «Мапа» (1992), на якій зафіксовано кордони нашої держави 1991 року. Представлений проєкт сприятиме формуванню правдивого просторового уявлення про Україну, допомагатиме відрізняти достовірні картографічні та історичні факти від кремлівських фальсифікацій, а головне – стане важливим інструментом інформаційного спротиву агресії росії проти України.

Експозиція триватиме від 24 жовтня 2025 року до 31 жовтня 2026 року у виставкових залах головного корпусу Бібліотеки за адресою: м. Львів, вул. Стефаника, 2.

Відвідування експозиції можливе за попереднім записом:
https://forms.gle/zsCrwBsyuGLY8LFg6