Шановні читачі, користувачі та друзі Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника!

Щиро вітаємо вас із найголовнішим державним святом — Днем Незалежності України!

Цьогоріч Україна відзначає 35-ту річницю проголошення Незалежності. Це не просто дата в календарі, а символ багатовікової боротьби українського народу за свободу, право на власну державу, рідну мову, культуру, історичну пам’ять і можливість самостійно визначати своє майбутнє.

Тридцять п’ять років Незалежності — це шлях утвердження української державності, розвитку демократичного суспільства, збереження та відродження національної культури, науки й духовних цінностей. Водночас це історія боротьби, яка триває й сьогодні. В умовах повномасштабної війни ми особливо гостро усвідомлюємо справжню ціну свободи та незалежності.

Ми схиляємо голови перед пам’яттю всіх, хто віддав життя за Україну, і висловлюємо глибоку вдячність нашим захисникам і захисницям, які щодня боронять її суверенітет і територіальну цілісність. Їхня мужність, незламність і жертовність є продовженням багатовікової боротьби українців за право бути вільними.

Незалежність живе доти, доки ми її захищаємо, пам’ятаємо та зміцнюємо. Усвідомлюючи важливість збереження історичної пам’яті та осмислення шляху, який пройшла Україна до утвердження своєї незалежності, до 35-річчя Незалежності України у Львівській національній науковій бібліотеці України імені В. Стефаника підготовлено книжково-ілюстративну виставку «Україна: шлях до незалежності».

Експозиція представляє видання, що розкривають основні етапи українського державотворення — від козацької держави та національно-визвольних змагань ХХ століття до проголошення незалежності України у 1991 році та подальшої боротьби за її утвердження і захист.

Окремі тематичні розділи виставки знайомлять із історією українського національного руху, діяльністю Народного Руху України, постатями борців за незалежність, подіями Помаранчевої революції та Революції Гідності, російсько-українською війною, волонтерським рухом і сучасною боротьбою українського народу.

Серед представлених видань — праці Олександра Гуржія, Тараса Чухліба, Галини Капустян, Галини Рябошапко, Сергія Кульчицького, Тараса Кузя, Ігоря Рущенка, Сергія Дембіцького, Геннадія Боряка, Анастасії Кілар та інших дослідників, присвячені історії української державності, національно-визвольній боротьбі, формуванню української ідентичності та сучасній війні за незалежність.

Представлена література є важливим джерелом знань про складний і багатовіковий шлях України до свободи. Вона допомагає осмислити історичний досвід, зберегти правдиву пам’ять про минуле та краще зрозуміти, чому незалежність є найвищою цінністю для українського народу.

Запрошуємо читачів, користувачів Бібліотеки та всіх, хто цікавиться історією України, ознайомитися з книжково-ілюстративною виставкою «Україна: шлях до незалежності».

Зі святом!

З 35-річчям Незалежності України!

Слава Україні!

Колектив Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника зі сумом сповіщає, що 12 серпня на 75-му році життя відійшов у вічність член-кореспондент НАН України, доктор історичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, генеральний директор Бібліотеки у 2003-2017 рр. Мирослав Миколайович РОМАНЮК.

З іменем Мирослава Миколайовича нерозривно пов’язуємо стрімкий розвиток діяльності бібліотеки, започаткування нових проєктів у галузі сучасної української гуманітаристики, зокрема історичного і теоретичного книгознавства, пресознавства та бібліографії. Як ініціатор створення та перший керівник Науково-дослідного інституту пресознавства періодики, а також багатолітній заступник директора з наукової роботи і згодом — генеральний директор бібліотеки, він понад два десятиліття впевнено та успішно реалізував ідею національної бібліографії української книги та періодики, що дозволило нашій установі посісти провідне місце серед наукових інституцій України в цій галузі. 

 Добрий і світлий спомин про Мирослава Миколайовича назавжди залишиться у пам’яті та серцях всіх, хто його знав. 

Висловлюємо щирі співчуття рідним, близьким та колегам Покійного. 

Світла і вічна пам’ять!

Мирослав Миколайович Романюк народився 27 липня 1952 року в селі Закрівці Коломийського району Івано-Франківської області в селянській родині. Після навчання у школах рідного краю здобув вищу освіту на факультеті журналістики Львівського державного університету імені Івана Франка. Працював редактором університетської багатотиражної газети «За радянську науку», асистентом кафедри теорії і практики преси, а згодом — у Львівському міському комітеті Компартії України. У 1988 році захистив кандидатську дисертацію.

Особливий період у житті та науковій діяльності Мирослава Романюка був пов’язаний із Львівською національною науковою бібліотекою України імені В. Стефаника, до якої він прийшов працювати у 1990 році. Упродовж 1990–2003 років обіймав посаду заступника директора з наукової роботи, у 2003–2009 роках очолював бібліотеку як директор, а в 2009–2017 роках був її генеральним директором. Від листопада 2017 року працював в установі як головний науковий співробітник Науково-дослідного інституту пресознавства.

Саме в Бібліотеці значною мірою розкрився талант Мирослава Миколайовича як науковця, організатора науки та керівника великої наукової установи. За його ініціативи у 1993 році було створено Науково-дослідний центр періодики, який згодом став Науково-дослідним інститутом пресознавства. Учений заклав засади його діяльності, спрямованої на дослідження історії української та зарубіжної преси, систематизацію й бібліографування періодичних видань та введення до наукового обігу унікальних джерел.

У роки керівництва Мирослава Романюка Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника активно розвивалася як сучасний науково-інформаційний та культурний центр. Значна увага приділялася збереженню й примноженню її унікальних фондів, розвитку наукових досліджень, створенню нових інформаційних ресурсів, модернізації структури установи та розширенню міжнародного співробітництва. Важливим кроком стало ініційоване ним у 2007 році впровадження автоматизованої бібліотечної інформаційної системи Aleph 500, що започаткувало новий етап комп’ютеризації основних бібліотечних процесів.

Вагомим внеском Мирослава Миколайовича у розвиток Бібліотеки та української науки стала організація масштабних досліджень з історії української періодики. Під його керівництвом здійснювалися фундаментальні праці, зокрема історико-бібліографічне дослідження «Українські часописи Львова (1848–1939 рр.)», матеріали до бібліографії «Періодика Західної України 20–30-х рр. ХХ ст.» та багатотомне дослідження «Українська преса в Україні та світі ХІХ–ХХ ст.». Значну увагу він приділяв також розвитку видавничої діяльності установи, був відповідальним редактором низки фундаментальних наукових видань, серед яких «Репертуар української книги, 1798–1916: матеріали до бібліографії» (у 9 томах), бібліографічний покажчик «Українська книга в Галичині, на Буковині, Закарпатті, Волині та в еміграції, 1914–1939» (4 томи), а також фахові видання Бібліотеки — «Записки Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника» та «Збірник праць Науково-дослідного інституту пресознавства».

М. Романюк був автором понад 700 наукових праць, упорядником, науковим консультантом, науковим і відповідальним редактором понад 200 видань. Його науковий доробок вирізняється ґрунтовним опрацюванням архівних документів та інших джерел, уведенням до наукового обігу рідкісних і малодосліджених періодичних видань, широким висвітленням історичного, суспільного, культурного та мистецького контексту розвитку українського друкованого слова. Багаторічна праця вченого стала вагомою складовою розвитку українського пресознавства, книгознавства та бібліографії.

Важливою сторінкою його діяльності була й педагогічна робота. Мирослав Романюк був професором Української академії друкарства, за сумісництвом працював професором кафедри бібліотекознавства і бібліографії Львівського національного університету імені Івана Франка. Під його науковим керівництвом захищено одинадцять кандидатських та одну докторську дисертацію. Він виховав плеяду науковців, які продовжують дослідження української книги, преси, бібліографії та бібліотечної справи.

Наукова й організаційна діяльність ученого була відзначена державними та галузевими нагородами, серед яких Грамота Верховної Ради України, відзнаки Національної академії наук України, звання заслуженого діяча науки і техніки України та інші почесні відзнаки.

Мирослав Миколайович Романюк залишив по собі вагому наукову спадщину, численних учнів і послідовників, а також помітний слід в історії Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника. Його багаторічна праця сприяла утвердженню Бібліотеки як одного з провідних осередків дослідження української книги, преси та національної культурної спадщини.

Баб’як Петро Григорович [11.08.1926, с. Велика Плавуча Бережанського пов. Тернопільського воєводства Польської Республіки, нині – Тернопільського р-ну Тернопільської обл. – 16.06.2011, Львів] – бібліограф, бібліотекар, архівіст, літературознавець, біографіст, журналіст. Дійсний член Наукового товариства імені Шевченка (1994).

Петро Баб’як народився в селянській сім’ї. Навчався у Великоплавучівській початковій та у Зборівській середній школах. Випускний клас закінчив у Львівській середній школі робітничої молоді № 10 (1952). Трудову діяльність розпочав у 1952 р. у львівській друкарні «Атлас». Упродовж 1953–1956 рр. працював у видавництві Львівського державного (нині – національного) університету імені Івана Франка. У цьому ж виші навчався заочно на філологічному факультеті (1954–1960) і захистив дипломну роботу на тему «Творчі взаємини Климентини Попович з Іваном Франком».

55 років працював на різних посадах у Львівській науковій бібліотеці ім. В. Стефаника АН УРСР (нині – Львівська національна наукова бібліотека імені В. Стефаника).

Починав з посади молодшого бібліотекаря відділу книжкових фондів (1956); у 1964 р. переведений до відділу бібліографії, де обіймав посади: бібліотекаря, бібліографа, головного бібліографа, завідувача сектору. Впродовж 1968–2007 рр. – співробітник, від 1992 р. – науковий співробітник відділу рукописів.

Науково-дослідну роботу в бібліотеці Петро Григорович провадив у ділянках українського літературознавства і журналістики 19–20 ст.

Петро Баб’як – автор і співавтор понад півтора десятка бібліографічних покажчиків, зокрема: «Петро Козланюк» (1964), «Наталія Кобринська» (1967), «Марко Вовчок» (1969), у співавторстві – «Олесь Гончар» (1968), «Іванна Блажкевич» (1980), «Марійка Підгірянка» (1981), «Михайло Павлик» (1986), «Яків Струхманчук» (1993),

систематичних покажчиків змісту періодичних видань Галичини: «Житє і слово» (1968), «Народ», «Світ» (обидва – 1970), «Хлібороб» (1971), «Громадський друг», «Дзвін», «Молот» (1978); рекомендаційних покажчиків літератури: «Олесь Гончар» (1968), «Марко Вовчок» (1969) та ін.

У науковому доробку дослідника понад 320 публікацій про відомих діячів української культури і літератури. Дослідження надруковані у 6-ти випусках збірника «Українська журналістика в іменах» (Л., 1994–99), «Записках НТШ». У збірнику матеріалів до енциклопедичного словника «Українська журналістика в іменах» ЛННБ ім. В. Стефаника опублікував статті-розвідки про діячів літератури, науки і культури, зокрема: М. Дерлицю,  О. Кізлика, Є. Кравченко, О. Лещука, П. Медведика, а також про журнал «Живе слово»; про творчість українських письменників, композиторів, художників, учених та ін.: Т. Шевченка, І. Франка, К. Попович-Боярську, В. Стефаника, Марка Вовчка, Н. Кобринську, М. Шашкевича, О. Кобилянську, Уляну Кравченко, Б. Лепкого, В. Самійленка, К. Малицьку, О. Нижанківського, С. Воробкевича, Б. Грінченка, Леся Мартовича, М. Лисенка, О. Маковея, Я. Ярославенка, Ю. Федьковича, Є. Ярошинську, М. Павлика та ін.

Літературознавчі статті друкував з 1970 р. у часописах: «Вільна Україна», «Літературна Україна», «Прикарпатська правда», «Вінницька правда», «Ровесник», «Кіровоградська правда», «Русалка Дністрова», «Черкаська правда», «За вільну Україну», «Друг читача», «Тернопіль», «Жовтень», «Наше слово» (Варшава) та ін. Публікував у пресі рецензії на бібліографічні покажчики колег (В. Лучука «Іван Вишенський. Григорій Сковорода», 1970; М. Мороза «Іван Франко мовами народів СРСР», 1972 та ін.).

Його праці тісно пов’язані з розкриттям змісту архівів діячів українського письменства, науки, культури, які зберігаються в рукописному фонді відділу рукописів ЛННБ ім. В. Стефаника.

У співавторстві підготував до друку два видання анотованого покажчика «Особисті архівні фонди відділу рукописів» (1977, 1995); каталог виставки рукописів 14–20 ст. «Вибрані документи з історії України» (1996), буклет «Відділ рукописів ЛНБ ім. В. Стефаника НАН України» (1996). Був членом редколегії з підготовки матеріалів міжнародної науково-практичної конференції «Рукописна україніка у фондах Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника НАН України та проблеми створення інформаційного банку даних» (1996) та ін.

Петро Григорович був упорядником низки джерелознавчих видань. Підготував і видав твори К. Попович (1990), упорядкувавши доробок письменниці, її спогади та листи, а також написав вступну статтю «Письменниця Франкової школи». Видання «Листи Андрія Гнатишина до Осипа Гридового» (2002) підготував у співпраці з фахівцями Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України. Як дійсний член Наукового товариства імені Шевченка досліджував та публікував у «Записках НТШ» епістолярні та мемуарні джерела.

Петро Баб’як брав участь у багатьох наукових конференціях, де виступав з доповідями, зокрема: «Матеріали архіву Володимира Гнатюка у Львівській науковій бібліотеці ім. В. Стефаника» (Пряшів–Свидник, Словаччина, 1991), «Роль Володимира Гнатюка у розвитку національної культури» (Тернопіль, 1991). У березні 1993 р. брав участь у роботі круглого столу «Бібліотека НТШ: книги і люди», організованого Комісією бібліографії та книгознавства товариства і присвяченого 100-річчю бібліотеки НТШ у Львові, де виступив з доповіддю «Збірка рукописів бібліотеки НТШ у відділі рукописів Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника НАН України». Виступи «Журналістська діяльність Володимира Шашкевича», «Матеріали до історії рукописних періодичних видань у фондах ЛНБ ім. В. Стефаника» та ін. були опубліковані у випусках збірника «Українська періодика: історія і сучасність» (1993, 1997).

За час роботи у відділі рукописів ЛННБ ім. В. Стефаника П. Баб’як здійснив наукове опрацювання архівних фондів багатьох українських поетів і письменників, етнографів, фольклористів, мистецтвознавців, науковців, літературознавців, композиторів, громадсько-культурних діячів: В. Герасимовича, Мелетія та Марію Кічурів, Є.-Р. Куртяка, Марійки Підгірянки, І. та О. Голубовичів, Я. Мельничука, Ю. Мушака, В. Гнатюка, О. Маковея, О. Плешкан, С. Романович, Р. Савицького, С. Чехович; польських громадсько-політичних та культурних діячів, педагогів, істориків: К. Тишковського, Б-Л. Губриновича, Е. Брайтера, родинних архівів Бартосінських, Гебултовських, Третерів, Павликовських та ін.

Петро Григорович входив до складу Комісії бібліографії та книгознавства НТШ. За багаторічну наукову діяльність, розкриття унікальних рукописних збірок відділу рукописів ЛННБ України ім. В. Стефаника та дослідження і популяризацію епістолярної спадщини українських письменників, учених, композиторів, а також діяльності видавництв, наукових і просвітніх товариств неодноразово був відзначений почесними грамотами та дипломами.

Підготувала Мирослава Дядюк, зав. відділу рукописів

До уваги наукової спільноти!

Наукові журнали нашої інституції включено до Переліку наукових фахових видань України відповідно до наказу Міністерство освіти і науки України № 928 від 11.06.2026 р. 

https://mon.gov.ua/…/pro-vkliuc hennia-naukovykh… 

• «Записки Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника»
  Науковий профіль: Розвиток людського капіталу, соціальні науки та журналістика.
  Спеціальність: В13 Бібліотечна, інформаційна та архівна справа.
  Офіційний веб-сайт журналу: https://zapysky-lnnb.lnnb.lviv.ua 

• «Пресознавство»
  Науковий профіль: Гуманітарні науки та мистецтво.
  Спеціальність: В9 Історія та археологія; В12 Культурологія та музеєзнавство.
  Офіційний веб-сайт журналу: https://press-studies.lnnb.lviv.ua 

Щиро запрошуємо дослідників, провідних фахівців і молодих учених до співпраці та оприлюднення Ваших унікальних наукових досліджень на сторінках наших видань.

Important news for the scientific community!

The scientific journals of our Library are included in the List of Scientific Professional Publications of Ukraine in accordance with the order of the Ministry of Education and Science of Ukraine No. 928 dated 06/11/2026.

https://mon.gov.ua/…/pro-vkliuchennia-naukovykh…

• «Proceedings of Vasyl Stefanyk National Scientific Library of Ukraine in Lviv»
  Research Profile of the Periodical: Human capital development, social sciences, and journalism.
  Area of science: B13 Library, Information, and Archival Science.
  Official website of the journal: https://zapysky-lnnb.lnnb.lviv.ua

• «Press Studies»
  Research Profile of the Periodical: Humanities and Arts
  Area of science: B9 History and Archaeology; B12 Cultural Studies and Museum Studies.
  Official website of the journal: https://press-studies.lnnb.lviv.ua

We sincerely invite researchers, leading specialists and young scientists to cooperate and publish your unique scientific research on the pages of our journals.

21 травня 2026 року, у День вишиванки, відбулася III Стефаниківська зустріч на тему: «Актуальність політичної думки паризького журналу “Культура” для польсько-українських відносин».

Захід організували Національний інститут ім. Оссолінських та Фундація Українського католицького університету в Польщі з осередком у Вроцлаві у співпраці зі Львівською національною науковою бібліотекою України ім. Василя Стефаника.

У дискусії взяли участь:

• Микола Княжицький – народний депутат України, голова Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики, співголова групи з міжпарламентських зв’язків Україна–Польща;
• Павел Коваль – депутат Сейму Республіки Польща, голова Комісії у закордонних справах та Ради з питань співпраці з Україною.

Модераторами зустрічі були:

• д-р Лукаш Камінський – директор Національного інституту ім. Оссолінських;
• Василь Ферштей – генеральний директор Львівської національної наукової бібліотеки України ім. В. Стефаника.

Подія відбулася в межах Міжнародної міждисциплінарної наукової конференції «Майбутнє вже тут. Польща–Україна–Європа: нова парадигма», яка започатковує діяльність Центру польсько-української співпраці Вроцлавського університету.

Відправною точкою дискусії стала спадщина Єжи Гедройця та Юліуша Мєрошевського – творців політичної концепції, яка протягом десятиліть визначала підхід до відносин Польщі зі східними сусідами. Особливу увагу учасники приділили питанням партнерського діалогу, безпеки регіону, польсько-української солідарності та перспективам подальшого розвитку співпраці між нашими державами в умовах сучасних геополітичних викликів.

Наприкінці зустрічі відбулася жвава дискусія. Генеральний директор Бібліотеки Василь Ферштей вручив пану Павелові Ковалю та Генеральному консулу України у Вроцлаві Тарасу Токарському наукові видання Бібліотеки: «Стефаник В. Вибрані твори : білінгва = Utwory wybrane : wydanie dwujęzyczne» (Львів, 2021) та каталог «Imago Ucrainæ на картах XV–XX століть» (Львів, 2025).

Знаково, що III Стефаниківська зустріч відбулася саме у День вишиванки. Багато учасників та гостей заходу долучилися до святкування, одягнувши вишиванки, що додало події особливої атмосфери єдності, поваги до традицій та української культурної ідентичності. 

Захід відбувся під патронатом Генерального консульства України у Вроцлаві.

Щиро дякуємо організаторам заходу за теплий прийом, цікаву дискусію та атмосферу взаєморозуміння. До нових зустрічей!

Колектив Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника долучився до святкування Дня вишиванки – свята, що єднає українців навколо національних традицій, культури та духовних цінностей.

Вишиванка уособлює духовний зв’язок поколінь, національну стійкість і повагу до культурної спадщини. У цей день працівники Бібліотеки традиційно одягнули вишиванки, підтримуючи українські традиції та висловлюючи свою любов до України.

Нехай українська вишиванка завжди залишається оберегом, символом сили, добра та національної гордості!

Колектив Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника щиро вітає генерального директора Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, доктора історичних наук, професора, члена-кореспондента НАН України, заслуженого діяча науки і техніки України Любов Андріївну Дубровіну з нагородженням орденом «За заслуги» ІІ ступеня — державною відзнакою, що є визнанням Вашої багаторічної плідної праці, визначних наукових здобутків і вагомого внеску в розвиток української науки, бібліотечної та архівної справи.

Шановна Любове Андріївно! Вітаємо Вас із цією почесною нагородою! Ваш науковий авторитет, професійна мудрість, організаторський талант і подвижницька діяльність стали взірцем для кількох поколінь науковців і бібліотечних фахівців та сприяли утвердженню Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського як провідної наукової установи України, що динамічно розвивається та зберігає високі традиції бібліотечної справи.

З глибокою повагою

Колектив Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника