29 жовтня 2026 року у Львівській національній науковій бібліотеці України ім. В. Стефаника відбулося урочисте відкриття документальної виставки «Ігор Калинець (1939–2025) — голос нескореної України», присвяченої пам’яті видатного українського поета, представника покоління шістдесятників, дисидента, політичного в’язня радянського тоталітарного режиму, громадського та культурного діяча.
Відкриваючи урочистості, генеральний директор Бібліотеки Василь Ферштей привітав учасників заходу та наголосив на вагомому місці Ігоря Калинця в історії української культури й національно-визвольного руху. Про концепцію та структуру виставки розповіла завідувачка відділу рукописів, кандидатка історичних наук Мирослава Дядюк, яка представила основні тематичні блоки експозиції, охарактеризувала унікальні документи та розкрила значення родинного архіву Ірини та Ігоря Калинців для формування документальної спадщини Бібліотеки.
Виставку підготовлено на основі архіву та бібліотеки Ірини й Ігоря Калинців, переданих на зберігання до фондів ЛННБ України ім. В. Стефаника донькою подружжя Звениславою Калинець-Мамчур та її чоловіком Анатолієм Мамчуром. Це вже друга експозиція, створена на основі родинного зібрання. Перша, організована напередодні Великодня 2026 року, представляла колекцію великодніх листівок із сімейного архіву. Нинішня виставка значно ширше розкриває документальну та книжкову спадщину родини, зосереджуючи основну увагу на житті, творчості й громадській діяльності Ігоря Калинця.
Документальне наповнення експозиції охоплює кілька важливих періодів біографії митця — від дитинства та становлення особистості до суспільного визнання в незалежній Україні. Серед представлених матеріалів — автобіографічні документи, рукописи й машинописи поетичних творів, самвидавні видання, листування, офіційні документи, матеріали слідства та суду, книжкові видання, фотографії, нагороди й відзнаки.
Окремі тематичні блоки присвячені родинному середовищу та навчанню майбутнього поета, його становленню як одного з виразних представників українського літературного шістдесятництва, протистоянню радянській системі, арешту, засудженню, ув’язненню й засланні у 1972–1981 роках. Документи цього періоду розкривають механізми політичних репресій проти української інтелігенції та дають змогу простежити драматичні випробування, яких зазнали митець і його родина.
Особливе місце в експозиції посідають матеріали про повернення Ігоря Калинця до Львова, його професійну та культурну діяльність у 1980-х роках. Для Бібліотеки особливо цінними є документи, що засвідчують працю поета у Львівській науковій бібліотеці імені Василя Стефаника упродовж 1983–1990 років, а також його участь у підготовці та виданні самвидавного журналу «Євшан-зілля». Вони відображають важливий етап біографії митця та водночас доповнюють історію самої установи.
Центральне місце у виставці відведено літературній спадщині Ігоря Калинця. Рукописи, машинописи, авторські виправлення, різні редакції поетичних творів, переклади, книжкові видання та літературно-критичні матеріали дають можливість простежити особливості творчої лабораторії письменника. Особливу увагу привертає авторське осмислення періодів власної творчості — «Пробуджена муза», «Невольнича муза» та «Муза мовчазна», а також поезія для дітей.
Важливим свідченням особистої відданості Ігоря Калинця літературі та родинній пам’яті є представлені видання творчої спадщини його дружини Ірини Калинець у восьми томах, що вийшли дванадцятьма книгами після її смерті у 2012 році. Сам поет вважав цю працю одним із найважливіших здобутків свого життя.
Значну частину експозиції становлять фотодокументи, які відтворюють особисте й родинне середовище поета, його літературні контакти, участь у дисидентському русі, період репресій та заслання, повернення до культурного життя, громадську діяльність і суспільне визнання. Світлини зустрічей із письменниками, науковцями, митцями та громадськими діячами, участі в культурних і наукових заходах, ушануванні визначних постатей української історії, відкритті пам’ятників і меморіальних таблиць розкривають Ігоря Калинця як активного учасника національного культурного процесу.
Окремий тематичний блок представляє численні державні, національні та міжнародні нагороди й відзнаки, якими було вшановано творчий доробок, громадянську позицію та внесок поета в розвиток української культури. Серед них — Національна премія України імені Тараса Шевченка (1992), премія імені Василя Стуса (1992), орден Свободи (2009), звання «Почесний громадянин Львова» (2005), «Народний поет України» (2022), премія імені митрополита Андрея Шептицького (2023) та інші відзнаки.
Урочисте відкриття виставки об’єднало представників органів державної влади й місцевого самоврядування, наукової, освітньої та культурної спільноти, духовенства, громадських діячів і шанувальників творчості Ігоря Калинця.
З вітальними словами та спогадами про поета виступили керуючий справами Львівської обласної ради Ярослав Гасяк, заступник начальника Львівської обласної військової адміністрації Іван Собко, настоятель Архикатедрального собору святого Юра у Львові митрофорний протоієрей Роман Кравчик, літературознавець, доктор філологічних наук Михайло Гнатюк, професор, доктор історичних наук, заслужений діяч науки і техніки України Микола Литвин, доктор економічних наук, громадсько-політичний діяч і меценат Степан Давимука, поетеса, письменниця та перекладачка Ярина Сенчишин.
У виступах учасників урочистостей було відзначено визначальний внесок Ігоря Калинця в український літературний і суспільно-політичний процес, його моральну стійкість перед випробуваннями тоталітарного режиму, послідовність громадянської позиції та активну діяльність у період розбудови незалежної Української держави. Промовці наголошували на особливій ролі поета в утвердженні національної свідомості, збереженні духовних цінностей і формуванні історичної пам’яті українського суспільства.
Особливо зворушливим моментом заходу став виступ доньки Ігоря Калинця — Звенислави Ігорівни Мамчур, кандидатки біологічних наук, доцентки, завідувачки кафедри екології Львівського національного університету імені Івана Франка. Вона поділилася особистими спогадами про батька, наголосила на важливості збереження його пам’яті та висловила вдячність Бібліотеці за можливість представити його постать через власні тексти, рукописи, фотографії та інші документи родинного архіву. Саме така форма репрезентації дає змогу побачити не лише відомого поета й громадського діяча, а й людину, її особистий світ, родинні цінності та життєві переконання.
Відкриття виставки стало важливою подією в культурному житті Бібліотеки та черговим кроком у справі збереження і популяризації документальної спадщини видатних представників української інтелектуальної еліти. Передання архіву Ірини та Ігоря Калинців до фондів ЛННБ України ім. В. Стефаника є не лише вагомим внеском у формування національного документального надбання, а й виявом довіри до установи, яка продовжує зберігати пам’ять про людину, котра свого часу була частиною її колективу.
Представлені документи мають значну джерельну цінність для дослідження українського літературного шістдесятництва, дисидентського руху, історії політичних репресій, культурного життя Львова та суспільних трансформацій другої половини ХХ — початку ХХІ століття. Вони відкривають широкі можливості для подальших наукових студій і водночас сприяють осмисленню життєвого подвигу людини, яка залишила помітний слід в історії української культури.
Документальна виставка «Ігор Калинець (1939–2025) — голос нескореної України» запрошує відвідувачів до ознайомлення з унікальними матеріалами родинного архіву, що засвідчують незламність митця, силу українського слова та його відданість національним ідеалам.
