Третього жовтня 2025 р. за участі 62 науковців із України, Польщі, Хорватії та Німеччини відбулася ІІ Міжнародна наукова конференція «Пресознавчий дискурс: від минулого до сьогодення» (змішаний формат: очний та дистанційний на платформі Zoom), присвячена актуальним проблемам дослідження історії, теорії та практики української і зарубіжної преси. Науковий захід об’єднав представників академічної спільноти, університетів, наукових установ, книгозбірень і медіаорганізацій, які обговорили широкий спектр питань, пов’язаних із розвитком пресо- і журналістикознавства, медіакомунікацій, біо- та бібліографістики, документалістики, дигіталізації архівних фондів і бібліотечних колекцій.
Учасники конференції представили найновіші результати своїх досліджень із проблем історії української преси, зокрема у контексті європейського інформаційного простору, а також розглянули виклики, які постають перед сучасною журналістикою в умовах гібридної війни, дезінформаційних впливів і загроз інформаційної безпеки. Особливу увагу приділено ролі преси як інструменту суспільної комунікації, збереження національної пам’яті та документування історії України та інших європейських країн.
Учасники заходу висловили вдячність організаторам за створення платформи для наукового обміну й координації міждисциплінарних досліджень, а також підтвердили готовність до подальшої співпраці задля розвитку українського та міжнародного пресознавства.
Підсумки роботи конференції засвідчили, що українське пресознавство, попри виклики війни, зберігає наукову тяглість і динамічно розвивається, роблячи вагомий вклад у формування наукових орієнтирів сучасного інформаційного суспільства.
Пропонуємо вашій увазі унікальне видання, що нещодавно надійшло до фонду Бібліотеки:
Гімни і трени. Українська геральдична та пропам’ятна поезія XVI–XVIII ст. / упоряд., вступ. ст., прим., пер. Валерія Шевчука; наук. ред. В. О. Курганова. – Київ: ТОВ «Видавництво “Кліо”», 2024. – 500 с., іл.
Це масштабне видання репрезентує малодосліджений, але надзвичайно цінний пласт української літератури ранньомодерної доби — геральдичну та пропам’ятну поезію XVI–XVIII століть. Завдяки багаторічній дослідницькій праці письменника, перекладача та історика літератури Валерія Шевчука, читачі отримують унікальну можливість ознайомитися з понад 200 поетичними творами, які донедавна залишалися недоступними або зовсім невідомими широкому загалу.
Оригінали текстів, написаних староукраїнською, латинською та старопольською мовами, зібрані упорядником із різноманітних джерел: рукописів, стародруків та етнографічних видань. Серед використаних джерел — унікальні книжкові пам’ятки з фонду Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника, що є вагомим внеском установи у збереження та популяризацію української культурної спадщини.
Особливу цінність виданню надає наявність факсиміле сторінок першоджерел, що дає змогу не лише ознайомитися з перекладеними текстами, а й побачити їх в автентичному вигляді. Це збагачує візуальне сприйняття та створює підґрунтя для подальшого філологічного й літературознавчого аналізу.
Книга розрахована на науковців, викладачів, студентів, учителів гуманітарного профілю, а також усіх, хто цікавиться українською бароковою поезією, літературою та культурою ранньомодерної України. Завдяки перекладам і ґрунтовним коментарям, тексти є зрозумілими не лише для фахівців, а й для широкого читацького загалу.
Щиро дякуємо видавництву «КЛІО» за подароване вагоме видання та запрошуємо всіх охочих ознайомитися з цією книгою, що повертає до наукового й культурного обігу справжні перлини поезії українського бароко.
«Солідарність» – рух, що виник у Польщі у серпні 1980 року, став символом опору тоталітарному режиму і натхненням для мільйонів людей у Європі та світі. Його спадщина – це не тільки історія боротьби за свободу, демократію та права людини, але й, перш за все, цінності: спільнота, відповідальність та суспільна солідарність. У 45-ту річницю створення «Солідарності» хочемо поглянути на її спадщину з перспективи сучасних викликів та майбутнього польсько-українських і європейських відносин.
У зустрічі візьмуть участь:
Базиль Керський – редактор, публіцист, менеджер культури, куратор історичних виставок та експерт з міжнародної політики, директор Європейського центру солідарності в Гданську.
Проф. Мирослав Маринович – український публіцист, релігієзнавець, громадський діяч і правозахисник, радник ректора Українського католицького університету у Львові.
Зустріч стане нагодою для рефлексій над тим, як досвід «Солідарності» вплинув на демократичні перетворення в Центрально-Східній Європі і чи може він бути джерелом натхнення сьогодні – особливо в контексті російської агресії проти України та необхідності зміцнення європейської солідарності.
108. Оссолінська зустріч також стане можливістю звернутися до просвітницьких традицій громади, а також розглянути виклики, з якими стикаються Польща та Україна, намагаючись визначити перспективи партнерства в нових соціалістичних та політичних реаліях.
15 ЖОВТНЯ 2025, 17:00 (захід польською та українською мовами) ЛННБ України імені В. Стефаника, вул. В. Стефаника, 2
Вхід вільний!
Захід транслюватиметься онлайн із синхронним перекладом з польської на українську мову.
Синхронний переклад з української польською мовою буде доступний тут: https://fb.me/e/7QmnY4YpQ
Дофінансування – Міністр культури та національної спадщини Республіки Польща з Фонду промоції культури.
30 вересня, колектив Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника традиційно відзначає своє професійне свято – Всеукраїнський день бібліотек.
Святкування розпочалося з Божественної літургії у Гарнізонний храм свв. апп. Петра і Павла, де бібліотекарі обʾєдналися в молитві за мир, здоров’я та добробут колективу.
Продовженням святкування стали урочисті збори, що відбулися у читальному залі імені Тетяни та Омеляна Антоновичів Бібліотеки. Генеральний директор ЛННБ України ім. В. Стефаника Василь Ферштей щиро привітав присутніх зі святом, подякував за щоденну сумлінну працю, гідну поваги й підтримки, побажав миру, міцного здоров’я, професійних здобутків та відданості обраній справі.
У своєму виступі Генеральний директор Василь Ферштей окреслив ключові досягнення колективу Бібліотеки, зокрема наголосив на значущості прийняття Постанови Президії НАН України “Про історичну інституційну спадкоємність Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника”, що є вагомим і знаковим досягненням для установи.
Із теплими словами привітання до колективу також звернулася голова профспілкової організації Ольга Шульц, подякувавши колегам за щиру працю та професіоналізм.
Завершенням святкової зустрічі стала урочиста церемонія нагородження працівників Грамотами та Подяками — за вагомі професійні здобутки та значний особистий внесок у розвиток бібліотечної справи.
Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника (далі – ЛННБ України ім. В. Стефаника) розробила унікальний культурно-мистецький проєкт «Imago Ucrainæ на картах XV–XX ст.», який взяв участь у грантовому сезоні 2025 р. від Українського культурного фонду в конкурсній програмі «Культура під час війни». Команда проєкту посіла шосте місце в рейтингу, успішно завершила переговорні процедури та в червні 2025 р. розпочала реалізацію проєкту, спрямованого на протидію картографічній дезінформації, антиукраїнській пропаганді та культурному експансіонізму Росії, на обстоювання територіальної цілісності й суверенітету України.
Станом на початок вересня 2025 р. у межах проєкту команда реалізувала низку завдань. Зокрема, створено реєстр картографічних видань, до якого ввійшло 60 мап 1493–1992 рр. із картографічної колекції ЛННБ України ім. В. Стефаника, які документально підтверджують п’ятсотлітній процес формування території України та її картографічний образ у міжнародно визнаних кордонах. Серед них:
⇒Карти XV–XVI ст., які містять найдавніші картографічні уявлення про українські землі та підтверджують, що Україна є спадкоємицею Київської держави (Русі) та Галицько-Волинської держави (Королівства Руського).
⇒Карти XVII ст., які ілюструють поширення назви «Україна» в європейській картографії, що поступово почала асоціюватися з картографічним образом козацької держави – Гетьманщини.
⇒Карти XVIII ст., які демонструють збереження та розширення назви «Україна» для означення території автономної Гетьманщини до її ліквідації в 1764 р. і знищення Запорізької Січі в 1775 р. Російською імперією.
⇒Карти XIX – початку XX ст., які фіксують відновлення назви «Україна» на мапах, її поширення на всю етнічну територію українців як результат національного відродження та формування модерної української нації, а також інтенсивного розвитку європейської та вітчизняної етнокартографії. Вони також демонструють здобутки національної картографії – появу перших модерних українських карт.
⇒Карти 1914–1921 рр. – періоду Першої світової війни та Української революції – демонструють результати боротьби за незалежність України: формування територій Української Народної Республіки та Української Держави в міжнародно визнаних кордонах, появу України на тогочасних політичних картах світу та Європи, а також визначні праці національної картографії.
⇒Карти 1920–1950 рр., які унаочнюють територіальні зміни Української РСР у складі СРСР: формування території УРСР (1922–1937), входження до її складу Західної України (1939), Північної Буковини та Південної Бессарабії (1940), Закарпаття (1945), Криму (1954), а також розкривають основні досягнення української картографії.
⇒Карти другої половини XX ст., які показують остаточно сформований картографічний образ України в її непорушних міжнародно визнаних кордонах 1991 р.
Реєстр картографічних видань і зображення мап із цифрової колекції
ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТА ДОСТУП
На основі укладеного реєстру здійснюється оцифрування картографічних видань і формування цифрової колекції «Imago Ucrainæ на картах XV–XX ст.». Ця колекція покликана розкрити картографічний фонд книгозбірні, надати можливість вільного та необмеженого доступу 24/7 до репрезентованих документів і в такий спосіб сприяти формуванню в української та світової громадськості правдивого просторового уявлення про Україну. Триває наповнення цифрової колекції в автоматизованій бібліотечній інформаційній системі «Aleph», яка впроваджена в ЛННБ України ім. В. Стефаника. Сформована та наповнюється проблемно-орієнтована база даних/цифрова колекція, яка містить 46 бібліографічних описів з оцифрованими картографічними документами різних історичних періодів у форматі PDF.
Сторінка цифрової колекції «Imago Ucrainæ на картах XV–XX ст.»
Працюючи з цифровою колекцією в Електронному каталозі ЛННБ України ім. В. Стефаника, користувач може здійснювати простий і розподілений пошук, враховуючи такі поля, як автор, назва, видавець, предмет, місце видання, видавництво тощо, а також обмежувати хронологічні межі документів. Отримані результати пошуку можна відсортувати за поєднанням кількох параметрів: автор/рік, назва/рік, рік/автор, автор/назва. Читач може обрати формат перегляду бібліографічних записів у колекції, зокрема табличний або у вигляді списків (три варіанти з різною повнотою представлення даних). Наразі доступна тестова версія цифрової колекції, з якою можна ознайомитися за покликанням https://surl.li/skqkjk.
Перейти до колекції «Imago Ucrainæ на картах XV–XX ст.» можна з електронного каталогу, вибравши потрібне з переліку або з головної сторінки, де користувач легко її ідентифікує завдяки розробленому фірмовому логотипу. Виокремлена сторінка проєкту має свою рубрикацію. Тут представлено описову частина проєкту, інформація про картографічну експозицію і цифрову колекцію. Окремий блок міститиме інформацію про ілюстрований каталог картографічних документів, репрезентованих на експозиції, та надасть можливість ознайомитися з виданням у форматі PDF.
Сторінка електронного каталогу ЛННБ України ім. В. Стефаника
Головна сторінка офіційного вебсайту ЛННБ України ім. В. Стефаника
ЗАХОДИ ПРОЄКТУ ТА ЇХНЄ НАУКОВЕ ЗНАЧЕННЯ
У межах анонсованого проєкту впродовж жовтня 2025 р. заплановано комплекс культурно-мистецьких і наукових заходів:
• підготовка стаціонарної та віртуальної виставок;
• проведення кураторських екскурсій для мешканців і гостей м. Львова;
• укладення ілюстрованого каталогу виставки «Imago Ucrainæ на картах XV–XX ст.», у якому будуть відображені основні експонати.
Заплановані заходи допоможуть усім охочим зорієнтуватися у великому потоці дезінформації, навчитися відрізняти картографічні та історичні факти від кремлівських фальсифікацій, а також стануть важливим інструментом інформаційного спротиву агресії Росії проти України. Адже представлені картографічні документи є переконливими доказами багатовікового існування України на карті світу та Європи. Вони спростовують твердження ворожої пропаганди про «німецьку», «австрійську» чи «ленінську» Україну, «споконвічні російські землі»: Крим, Донбас, Південну Україну, а також про «Новоросію» як частину Російської Федерації тощо.
КОМАНДА ПРОЄКТУ ТА ЙОГО НАУКОВО- ІНФОРМАЦІЙНИЙ СУПРОВІД
Реалізація проєкту передбачає виконання багатопланових завдань, тому до його команди залучено низку провідних науковців ЛННБ України ім. В. Стефаника: Василя Ферштея, Лідію Сніцарчук, Валентину Мудроху, Тараса Огородника, Надію Попадюк, Надію Зубко, Галину Мельник-Хоху. Високий рівень виконання проєкту також забезпечують ключові фахівці Бібліотеки: Ганна Турницька, Галина Онишкевич, Володимир Гісовський та Сергій Лесів.
У межах медійного супроводу проєкту було опубліковано низку статей у періодичних виданнях, зокрема в онлайн-медіа «Еспресо. Захід», «Ukraine Art News», «Галицький кореспондент» та у газеті «Ратуша».
Публікації про проєкт у періодичних виданнях
Про участь книгозбірні у грантовому проєкті, а також про особливості його реалізації повідомлялося у дописах на офіційному вебсайті установи (www.lsl.ua) та на її сторінках у соціальних мережах Facebook (@StefanykLibrary) та Instagram (@vasylstefanyklibrary).
Офіційний вебсайт
Facebook
Instagram
Подано до друку у «Вісник Книжкової палати» колективну фахову публікацію «Imago Ucrainæ на картах XV–XX ст.»: ідея та ключові заходи грантового проєкту», підготовлену Тарасом Огородником у співавторстві з Надією Попадюк та Галиною Мельник-Хохою. Науковиці Валентина Мудроха та Галина Мельник-Хоха взяли участь у двох онлайн-конференціях із доповідями: «The role of grant programs of the Ukrainian Cultural Foundation for the preservation and promotion of National Heritage» (тези виступу доступні за посиланням: http://www.wayscience.com/en/1st-conference-july-3-4-2025/) та «Imago Ucrainæ on the Maps of the 15th–20th Centuries: Visualizing National Identity and Statehood in Times of War. Transcending Boundaries: Unraveling the Dynamics of Cutting-Edge Research and its Transformative Impact on the Global Sphere» (тези виступу доступні за посиланням: http://www.wayscience.com/en/2nd-conference-july-10-11-2025/).
Оприлюднення унікальних картографічних видань 1493–1992 рр. стане важливим інструментом в інформаційному протистоянні з російським агресором, адже відібрані карти підтверджують суб'єктність України як суверенної держави та засвідчують її територіальну цілісність упродовж багатьох століть. Це надзвичайно важливо в умовах російсько-української війни, коли щодня виникають загрози втрати Україною територій і порушення міжнародно-правового статусу її кордонів. Представлені картографічні документи є особливо цінними матеріалами для дослідження історії й ідентичності України, становлять національне надбання та відкривають глибинний сенс і ціннісний потенціал у часи збройного екзистенційного протистояння.
17 вересня 2025 року Львівську національну наукову бібліотеку України імені В. Стефаника відвідав Надзвичайний і Повноважний Посол Турецької Республіки в Україні пан Мустафа Левент Більген. Цей візит став важливою подією, що підкреслює глибокі культурні та дипломатичні зв’язки між Україною та Туреччиною.
Поважного гостя зустрів генеральний директор ЛННБ України ім. В. Стефаника Василь Ферштей. Під час зустрічі він ознайомив пана Посла з основними напрямами діяльності книгозбірні як провідної науково-інформаційної інституції України та найбільшого осередку національної пам'яті. Обговорювалися питання збереження національної спадщини, диджиталізації фондів та міжнародної співпраці у напрямі дослідження рукописної спадщини, зокрема виявлення, вивчення та популяризацію рукописних документів, що зберігаються у фонді відділу рукописів ЛННБ України ім. В. Стефаника і мають безпосереднє відношення до історії Туреччини. Ця робота є важливим внеском у спільні дослідження минулого та зміцнення наукових зв'язків.
Особливою частиною візиту стала презентація унікальних рукописних документів з фонду бібліотеки. Завідувачка відділу рукописів Мирослава Дядюк представила рукописи - Кантемір Д. «Історія турецьких султанів», XVIII ст.; Життя Магомета. Переклад з праці Бодлера 1625 р.; Персько-турецький словник [1585]; Замітки Вольнея про турецьку війну 1788 р.; Документи (листи, розпорядження, звернення та ін. про італійсько-турецькі відносини, XVIII ст.; Копія листа Візира до Б. Хмельницького та ін., пов’язані з історією, культурою та дипломатичними відносинами між Україною та Туреччиною часів Османської імперії. Ця частина візиту підкреслила роль бібліотеки як сховища унікальних історичних документів, що сприяють кращому розумінню спільної історії двох народів.
Під час свого візиту пан Посол також відвідав меморіальні читальні зали, присвячені видатним постатям української науки та культури: зал Івана Крип’якевича, де зберігається його особиста бібліотека й архів, зал Тетяни та Омеляна Антоновичів, відомих меценатів, чия підтримка мала величезне значення для розвитку української науки. На завершення візиту пан Посол Мустафа Левент Більген залишив пам’ятний запис у Книзі почесних гостей, висловивши своє захоплення внеском бібліотеки у збереження культурної спадщини.
Цей візит є важливим символом глибокої дружби та партнерства між Турецькою Республікою та Україною. Туреччина – одна з перших країн, які простягли Україні руку допомоги в період повномасштабного російського вторгнення, зокрема у захисті її територіальної цілісності та збереженні історико-культурної спадщини. Ми надзвичайно вдячні за всебічну підтримку, що допомагає нам вистояти та зберегти нашу ідентичність. Наша бібліотека готова до подальшої співпраці з турецькими науковими та культурними інституціями.
Окрема подяка пану Послу за його щире зацікавлення та глибоку повагу до української спадщини. Його візит став важливим кроком на шляху до поглиблення культурних та наукових двосторонніх зв’язків.
Завершальним акордом відзначення 200-річчя від дня народження відомого природознавця, етнографа, колекціонера, мецената і громадського діяча Володимира Дідушицького стала конференція “Ойкумена Володимира Дідушицького”, яка 17 вересня 2025 р. зібрала численне гроно дослідників різних наукових осередків.
Співорганізаторами конференції виступили Державний природознавчий музей НАН України, Український католицький університет, Союз родини Дідушицьких гербу Сас, Львівський національний університет імені І. Франка, Інститут українознавства імені І. Крип’якевича НАН України, Інститут народознавства НАН України, Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника, Львівський історичний музей, Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького, Львівська національна галерея мистецтв ім. Б. Г. Возницького, Національний лісотехнічний університет України, Генеральне консульство Республіки Польща у Львові, громадська ініціатива “Пам’ятка Пеняцька”. Близько 30 доповідачів висвітлили багатовекторні зацікавлення Ювіляра, його напрацювання і доробок у царині природознавства, музеології, бібліофільства, громадської діяльності.
Родинне зібрання Дідушицьких – Поторицьку Бібліотеку, яка наприкінці 30-х рр. XX ст. займала поважне місце в соціокультурному ландшафті Львова і регіону з огляду на тяглість формування фонду і поважний історико-документальний потенціал, і яка в силу трагічних історичних обставин минулого сторіччя втратила свою самостійність, а її фонди стали частиною ЛННБ України імені В.Стефаника, – представила у своїй доповіді заступниця генерального директора з наукової роботи Бібліотеки Ольга Колосовська, к.і.н., доцент. Характеризуючи основні комплекси родинної бібліотеки: рукописи та архівні матеріали, стародруковані видання, картографічні і фотодокументи, книги XIX-XX ст., – доповідачка зазначила, що саме у межах означених розділів представлені документи Поторицької бібліотеки на виставці, організованій до ювілею Володимира Дідушицького у виставковій залі ЛННБ України імені В.Стефаника.
Темою виступу Маріанни Мовної, к.і.н., в. о. завідувачки відділу наукової бібліографії, став “Музей імені Дідушицьких (1880-1939) на культурній мапі Львова (за матеріалами вадемекумів)”. Дослідження здійснене у співавторстві з Уляною Мовною, д.і.н., провідною науковою співробітницею Інституту народознавства НАН України.
ЛННБУ ім. В. Стефаника подовжує надання інформаційних послуг
повнотекстовий електронний архів української періодики LIBRARIA
Львівська національна наукова Бібліотека України імені В. Стефаника отримала річну передплату до повнотекстового електронного архіву української періодики онлайн LIBRARIAзавдяки грантовому фінансуванню Фонду катедр українознавства (Ukrainian Studies Fund) – освітньої благодійної інституції, створеної українською діаспорою в США 1958 року з метою сприяння розвитку освітніх програм, знань та інформації про Україну та українців. Найбільшим його проєктом є заснування програми україністики в Гарвардському університеті, ФКУ також надає підтримку численним проєктам вчених Північної Америки та Європи, в тому числі українським
(www.ukrainianstudiesfund.org).
Звертаємо увагу, що отримати доступ до повнотекстового електронного архіву української періодики онлайн LIBRARIA можна з комп’ютерів читальних залів Бібліотеки.
Research4Life
Прагнучи надати підтримку науковій спільноті України в умовах повномасштабної війни, яку розв’язала РФ, видавництва наукової літератури відкрили українським вченим до кінця 2022 року безкоштовний доступ до повнотекстових електронних ресурсів в межах проєкту Research4Life. Research4Life– проєкт, організований у форматі державно-приватного партнерства Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ), Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (ФАО), Програмою ООН із навколишнього середовища (ЮНЕП), Всесвітньою організацією інтелектуальної власності (ВОІВ), Міжнародною організацією праці (МОП), Корнельським і Єльським університетами, а також Міжнародною асоціацією науково-технічних і медичних видавців.
Через порталResearch4Life надається доступ до електронних колекції книг і журналів міжнародних видавництв Elsevier, Springer Nature, John Wiley & Sons, Taylor & Francis, Emerald, Sage Publications, Oxford University Press, Cambridge University Press, IOP Publishing, повний перелік можна подивитись тут(обравши у відповідних полях назву країни Ukraine та тип установи NationalLibrary).
У межах платформи Research4Life забезпечується доступ до більше ніж 154 тис. наукових журналів і книг від понад 200 видавців з усього світу.
GOALI – дослідження в галузі права та соціальних наук.
Відеоінструкції з використання платформи Research4Lifeможна подивитись тут. Отримати тестовий доступ:
Доступ надається працівникам та користувачам бібліотеки віддалено за умови обов’язкового логування. Логін і пароль можна отримати склавши запит до контактної особи установи на електронну пошту: [email protected] (сервісна послуга ЕДД).
Цифрова бібліотека Onleihe дає можливість випозичати широкий спектр цифрових носіїв, таких як електронні книги, електронні документи, електронна музика, електронні аудіо та електронні відео, електронні періодичні видання.
Користувачам послуги Onleihe потрібно зареєструватись у Mein Goethe.de, або створити обліковий запис на Mein Goethe.de (реєстрація та користування Mein Goethe.de та Onleihe безкоштовні).
Onleihe – це новий електронний сервіс світової мережі бібліотек Goethe-Institut. Цей сервіс дозволяє взяти на обмежений проміжок часу електронні книжки, електронні аудіо-книжки й електронні періодичні видання у користування. Для цього потрібно просто завантажити обрані матеріали у нашій системі Onleihe.
Необхідність повертати матеріали зникає автоматично: після завершення терміну користування ви втрачаєте доступ до матеріалів.
Через систему Onleihe ви можете одним кліком мишки взяти необхідні вам матеріали на абонемент у будь-який час – 24 години на добу, 7 днів на тиждень.
каталог онлайнових цифрових колекцій Національної бібліотеки імені Оссолінських у Вроцлаві
Нагадуємо, що скористатися доступом до оцифрованих колекцій можна з будь-якого комп’ютера Бібліотеки, а також отримати дистанційний доступ до Katalog zbiorów cyfrowych (Zakład Narodowy im. Ossolińskich), зареєструвавшись у мережі Бібліотеки за допомогою читацького квитка.
Інформаційна база даних Zasoby cyfrowe Zakładu Narodowego im.Ossolińskich містить різноманітні типи колекцій, збережених на цифровому носії, тобто: електронні видання та публікації, оцифровані колекції (рукописи, журнали, стародруки), аудіодокументи тощо.
База даних постійно оновлюється та поповнюється новими документами. Представлена значна частина оцифрованих львівських архівів провідних польських аристократичних родів, у т.ч. Батовських, Оссолінський, Ценських, Любомирських та ін. Водночас база даних містить документи зі львівського архіву Оссолінеуму та окремі рукописи, зібрані у Вроцлаві.
Web of Science, Scopus, ScienceDirect
Львівська національна наукова Бібліотека України імені В. Стефаника подовжує надання доступу до передплачених баз даних Web of Science, Scopus, ScienceDirect (включно з безстроковим доступом до колекції 2088 електронних монографій 2019-2020 рр.).
Провайдер послуги підключення до наукометричних баз даних Державна науково-технічна бібліотека України.
Нагадуємо, що скористатися доступом до наукометричних баз даних можна з будь-якого комп’ютера Бібліотеки, а також отримати дистанційний доступ до наукометричних баз Web of Science, Scopus, ScienceDirect, зареєструвавшись у мережі Бібліотеки та створивши кабінет користувача.
