5 листопада 2025 року у Вроцлаві відбулося урочисте відкриття Стефаниківських зустрічей, співорганізаторами яких є Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника та Національний Інститут імені Оссолінських у Вроцлаві під патронатом Генерального консула України у Вроцлаві та за організаційного сприяння Фундації Українського католицького університету в Польщі.

І Стефаниківська зустріч була присвячена темі «Українське мистецтво під час війни». Доповідач Роман Яців — художник, мистецтвознавець, педагог, доктор історичних наук, професор Львівської національної академії мистецтв. Він у своєму виступі вів мову про першу реакцію митців на початок російсько-української війни, прирівнявши її до ситуативної стагнації. Значну роль у розвитку українського мистецтва в часі війни доповідач відвів різним волонтерським ініціативам, а також аукціонам на підтримку Збройних сил України. Їх вплив був суттєво помітним уже у березні 2022 р. Це проявилося, зокрема, у появі та поширенні ряду плакатів, муралів тощо.

Усі твори часу війни розкривають ідейно-політичні процеси, відповідають на інформаційні виклики, актуальні запити соціуму. Митці багато часу працюють над смисловим наповненням категорії національної ідентичності. Свій виступ лектор доповнив ілюстраціями десятків творів українських митців, як відомих, так і малознаних, які знайшли своє відображення в різних видах і жанрах мистецтва. Окремо виділяв ті, які експонувалися на виставках у Європі або виставлялися на аукціонах. Поза його увагою не залишилися митці-волонтери.

Учасників І Стефаниківської зустрічі привітали  директор Національного інституту імені Оссолінських д-р Лукаш Камінський та генеральний директор Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника Василь Ферштей. Зустріч модерувала і здійснювала переклад д-р Вікторія Маліцька — уповноважена у справах міжнародної співпраці Національного Інституту імені Оссолінських у Вроцлаві. Присутніми на зустрічі були: Владика УГКЦ о. Володимир Ющак; консул Діана Іванова, виконувач обов’язків Генерального консула України у Вроцлаві; Христина Фогель, директор Фундації Українського Католицького Університету в Польщі; Ігор Саламон, голова Об’єднання українців у Польщі (Вроцлавський осередок); проф. Ярослав Сирник, уповноважений ректора з питань співпраці з Україною Вроцлавського університету; д-р Рафал Вершлер, куратор галереї Pod Plafonem Нижньосілезької публічної бібліотеки імені Тадеуша Мікульського у Вроцлаві; Артем Зозуля, президент Української фундації у Вроцлаві; науковці, представники наукової та культурної спільноти Вроцлава.

У рамках І Стефаниківської зустрічі в Публічній Нижньосілезькій бібліотеці у Вроцлаві відбулося відкриття виставки львівського митця Артура Котика «Війна». Артур Котик народився і мешкає у Львові. Є студентом міжнародного права на факультеті міжнародних відносин. Малюванням захоплюється з дитинства. Від початку війни в Україні пристрасть до живопису стала для нього життєвим імперативом — способом зафіксувати реальність і висловити власну боротьбу. Як зазначає автор: «З пензлем у руці я відмежовуюся від страху, тривоги та болю — натомість створюю нові світи, уламки надії, пам’яті та спротиву. Тема війни може здаватися занадто особистою, темною, навіть тривожною — але саме через ці картини я фіксую свої переживання, а також досвід покоління, яке переживає війну».

На урочистому відкритті виставки гостей привітали куратор Галереї під Плафоном д-р Рафал Вершлер та пані Кароліна Дзенцельська, заступниця директора Нижньосілезької публічної бібліотеки імені Тадеуша Мікульського у Вроцлаві.

Шановні друзі!

Запрошуємо вас на урочисте відкриття циклу лекцій «Стефаниківські зустрічі» в Ossolineum (Вроцлав).
5 листопада 2025 року відбудеться І Стефаниківська зустріч «Українське мистецтво під час війни». У рамках заходу заплановано дві ключові події:

• 13:30 — відкриття виставки Артура Котика «Війна» (Galeria Pod Plafonem, Dolnośląska Biblioteka Publiczna im. T. Mikulskiego, Rynek 58)
• 17:00 — лекція «Українське мистецтво в час війни» (Refektarz Ossolineum; лектор: Роман Яців — художник, мистецтвознавець, педагог, доктор історичних наук, професор Львівської національної академії мистецтв).

Стефаниківські зустрічі — публічні лекції, які організовує Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника спільно з Національним Інститутом імені Оссолінських у Вроцлаві. Зустрічі проходитимуть під почесним патронатом Генерального консула України у Вроцлаві.

Метою зустрічей є обговорення проблем збереження історико-культурної спадщини; поглиблення наукових, освітніх, культурних, мистецьких українських і польських взаємодій, обмін думками щодо широкого кола питань, пов’язаних із збереженням національної, культурної, духовної ідентичності і захисту державності в історичній ретроспективі та особливо в часі російського повномасштабного вторгнення.

Лекторами Стефаниківських зустрічей будуть представники культури, науки, мистецтва, фахівці в галузі збереження історико-культурної спадщини. Цільова аудиторія Стефаниківських зустрічей – представники академічного та культурного середовища Вроцлава та усієї Польщі, науковці, літератори, студенти. Таким чином, засобами культурної та наукової дипломатії плануємо поглиблювати конструктивний діалог між українським та польським соціумом.

Стефаниківські зустрічі відбуватимуться щоквартально в Національному інституті імені Оссолінських у Вроцлаві.

24 жовтня 2025 року у Львівській національній науковій бібліотеці України імені В. Стефаника відбулася презентація грантового проєкту «Imago Ucrainæ на картах ХV–ХХ ст.» та урочисте відкриття однойменної картографічної експозиції, реалізованого за підтримки Українського культурного фонду. Команда науковців і фахівців книгозбірні успішно втілила цей масштабний проєкт упродовж червня–жовтня 2025 року. Захід відкрив генеральний директор установи Василь Ферштей, який відзначив соціальну значущість та актуальність проєкту в умовах сьогодення, підкреслив вагомість його результатів для збереження та популяризації культурної спадщини України.

Проєктна менеджерка Валентина Мудроха розповіла присутнім про ґрунтовні культурно-мистецькі продукти, отримані в ході реалізації проєкту. На основі укладеного реєстру було оцифровано 60 картографічних видань із картографічного фонду Бібліотеки та сформовано цифрову колекцію «Imago Ucrainæ на картах XV–XX ст.» із вільним необмеженим доступом 24/7 до репрезентованих документів. Ця колекція покликана сприяти формуванню в української та світової громадськості правдивого просторового уявлення про Україну. Розроблений фірмовий логотип проєкту полегшує користувачам ідентифікацію цифрової колекцією в електронному каталозі ЛННБ України ім. В. Стефаника, в якому є можливість здійснювати простий і розподілений пошук картографічних документів. Кульмінацією проєкту є підготовлене видання «Imago Ucrainæ на картах XV–XX ст.: науковий каталог», яке презентуватиме цінні та рідкісні картографічні видання XV–XX ст. з фонду ЛННБ України ім. В. Стефаника. Це буде перше подібне видання як в історії книгозбірні, так і в історії України в цілому. У каталозі будуть представлені зображення раритетних карт, деякі з яких збережені в єдиному примірнику не лише в Україні, а й у світі. Представлені у виданні карти XV–XVI ст. доводять, що українські землі позначалися в контексті їх належності до європейського цивілізаційного простору окремо від Московії, назва «Україна» на картах з’являється на початку XVII ст. та утверджується в європейській картографії XVII–XVIII ст., на перших етнічних картах ХІХ ст. ареал розселення українців маркується окремо від росіян як самостійний слов’янський народ, а на картах періоду Української революції 1917–1921 рр. Україна постає як незалежна держава. Каталог міститиме історико-бібліографічну характеристику 60-ти карт, їхні повноколірні репродукції, ґрунтовний аналітико-ретроспективний огляд та науково-допоміжний апарат. Каталог заплановано як видання з паралельними текстами трьома мовами — українською, англійською та польською. Це критично важливо для максимального поширення правдивого уявлення про картографічний образ України на міжнародній арені та надання інструментарію нашим партнерам для протидії російській пропаганді. Усього планується видати 300 примірників, які буде передано у публічні, наукові, університетські бібліотеки України, а також міжнародним партнерам. Науковий каталог стане важливим джерелом для збереження історичної правди і головно сприятиме зміцненню української ідентичності в умовах повномасштабної війни.

Андрій Міхнович, кандидат географічних наук, доцент кафедри конструктивної географії і картографії географічного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка, наголосив на комплексній цінності отриманих результатів проєкту, підкресливши їхнє наукове, політичне, культурне, мистецьке, освітнє та просвітнє значення для розкриття та розуміння процесів формування картографічного образу України у європейській та національній картографії.
Кульмінацією заходу стало урочисте відкриття картографічної експозиції «Imago Ucrainæ: на картах XV–XX ст.», на якій представлено 60 копій та оригіналів унікальних рідкісних картографічних документів 1493–1992 років із фондів Бібліотеки. Для перших відвідувачів була проведена захоплива кураторська екскурсія, яку здійснив керівник кабінету картографії, старший науковий співробітник Тарас Огородник.

Під час екскурсії присутні оглянули презентовані карти із картографічної колекції книгозбірні, яка включена до «Переліку наукових об’єктів, що становлять національне надбання». Серед найдавніших карт була представлена карта Центральної та Східної Європи зі знаменитої інкунабули «Нюрнберзька хроніка» (1493) Шеделя Гартмана та карти-палеотипи із страсбурзького видання Клавдія Птоломея «Географія» Мартіна Вальдземюллера (1513) та з видань середини ХVI ст. Себастьяна Мюнстера «Географія» та «Космографія». Ці цінні картографічні документи спростовують один із головних міфів російської імперської пропаганди, оскільки назва «Russia» на них позначала територію сучасної України як спадщину Галицько-Волинської держави (Королівства Руського), тоді як невелика територія довкола Москви позначалася як «Moskovia». Демонстровано шедеври «золотого віку» нідерландської картографії, які репрезентовані на виставці картами світу, Європи та українських земель всесвітньовідомих картографів і видавців Абрагама Ортелія, Ґерарда Меркатора та Віллема і Йоганна Блау. В експозиції також представлені карти Ґійома Левассера де Боплана, які відіграли революційну роль у поширенні назви «Україна» в Європі та світі. Демонструвалися карти України, що ґрунтувалися на його працях, авторства знаменитих європейських картографів, зокрема Ніколя Сансона, Ґійома Сансона (Франція), Фредеріка де Віта (Нідерланди), Йогана Баптиста Гоманна та Тобіаса Конрада Лоттера (Німеччина). Значний масив представлених карт відображає основні етапи розвитку української картографії ХІХ–першої половини ХХ ст., включаючи перші карти українською мовою та національної картографії авторства Мирона Кордуби («Стінна карта Европи», 1898) та Степана Рудницького («Стінна карта півкуль западної та східної», 1907), а також перші українські тематичні мапи: етнічні (Михайла Коссака, Григорія Величка), лінгвістичні (Павла Чубинського). Цінними для спростування російської дезінформації є карти, створені напередодні та під час Першої світової війни, а також у період Української революції 1917–1921 рр., де Україна постала у міжнародно-визнаних державних кордонах, зокрема на мапах вченого-географа Степана Рудницького. Трансформацію території України у ХХ ст. відображено на картах радянських, діаспорних та закордонних видавництв, а завершує виставку одна із перших карт України видавництва «Мапа» (1992), на якій зафіксовано кордони нашої держави 1991 року. Представлений проєкт сприятиме формуванню правдивого просторового уявлення про Україну, допомагатиме відрізняти достовірні картографічні та історичні факти від кремлівських фальсифікацій, а головне – стане важливим інструментом інформаційного спротиву агресії росії проти України.

Експозиція триватиме від 24 жовтня 2025 року до 31 жовтня 2026 року у виставкових залах головного корпусу Бібліотеки за адресою: м. Львів, вул. Стефаника, 2.

Відвідування експозиції можливе за попереднім записом:
https://forms.gle/zsCrwBsyuGLY8LFg6

Пропонуємо вашій увазі унікальне видання, що нещодавно надійшло до фонду Бібліотеки:

Гімни і трени. Українська геральдична та пропам’ятна поезія XVI–XVIII ст. / упоряд., вступ. ст., прим., пер. Валерія Шевчука; наук. ред. В. О. Курганова. – Київ: ТОВ «Видавництво “Кліо”», 2024. – 500 с., іл.

Це масштабне видання репрезентує малодосліджений, але надзвичайно цінний пласт української літератури ранньомодерної доби — геральдичну та пропам’ятну поезію XVI–XVIII століть. Завдяки багаторічній дослідницькій праці письменника, перекладача та історика літератури Валерія Шевчука, читачі отримують унікальну можливість ознайомитися з понад 200 поетичними творами, які донедавна залишалися недоступними або зовсім невідомими широкому загалу.
Оригінали текстів, написаних староукраїнською, латинською та старопольською мовами, зібрані упорядником із різноманітних джерел: рукописів, стародруків та етнографічних видань. Серед використаних джерел — унікальні книжкові пам’ятки з фонду Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника, що є вагомим внеском установи у збереження та популяризацію української культурної спадщини.
Особливу цінність виданню надає наявність факсиміле сторінок першоджерел, що дає змогу не лише ознайомитися з перекладеними текстами, а й побачити їх в автентичному вигляді. Це збагачує візуальне сприйняття та створює підґрунтя для подальшого філологічного й літературознавчого аналізу.
Книга розрахована на науковців, викладачів, студентів, учителів гуманітарного профілю, а також усіх, хто цікавиться українською бароковою поезією, літературою та культурою ранньомодерної України. Завдяки перекладам і ґрунтовним коментарям, тексти є зрозумілими не лише для фахівців, а й для широкого читацького загалу.
Щиро дякуємо видавництву «КЛІО» за подароване вагоме видання та запрошуємо всіх охочих ознайомитися з цією книгою, що повертає до наукового й культурного обігу справжні перлини поезії українського бароко.

«Солідарність» – рух, що виник у Польщі у серпні 1980 року, став символом опору тоталітарному режиму і натхненням для мільйонів людей у Європі та світі. Його спадщина – це не тільки історія боротьби за свободу, демократію та права людини, але й, перш за все, цінності: спільнота, відповідальність та суспільна солідарність. У 45-ту річницю створення «Солідарності» хочемо поглянути на її спадщину з перспективи сучасних викликів та майбутнього польсько-українських і європейських відносин.
У зустрічі візьмуть участь:
Базиль Керський – редактор, публіцист, менеджер культури, куратор історичних виставок та експерт з міжнародної політики, директор Європейського центру солідарності в Гданську.
Проф. Мирослав Маринович – український публіцист, релігієзнавець, громадський діяч і правозахисник, радник ректора Українського католицького університету у Львові.

Зустріч стане нагодою для рефлексій над тим, як досвід «Солідарності» вплинув на демократичні перетворення в Центрально-Східній Європі і чи може він бути джерелом натхнення сьогодні – особливо в контексті російської агресії проти України та необхідності зміцнення європейської солідарності.
108. Оссолінська зустріч також стане можливістю звернутися до просвітницьких традицій громади, а також розглянути виклики, з якими стикаються Польща та Україна, намагаючись визначити перспективи партнерства в нових соціалістичних та політичних реаліях.

15 ЖОВТНЯ 2025, 17:00 (захід польською та українською мовами)
ЛННБ України імені В. Стефаника, вул. В. Стефаника, 2
Вхід вільний!
Захід транслюватиметься онлайн із синхронним перекладом з польської на українську мову.
Синхронний переклад з української польською мовою буде доступний тут: https://fb.me/e/7QmnY4YpQ

Дофінансування – Міністр культури та національної спадщини Республіки Польща з Фонду промоції культури.