III Стефаниківська зустріч у Вроцлаві: «Актуальність політичної думки паризького журналу “Культура” для польсько-українських відносин»

III Стефаниківська зустріч у Вроцлаві: «Актуальність політичної думки паризького журналу “Культура” для польсько-українських відносин»

21 травня 2026 року, у День вишиванки, відбулася III Стефаниківська зустріч на тему: «Актуальність політичної думки паризького журналу “Культура” для польсько-українських відносин».

Захід організували Національний інститут ім. Оссолінських та Фундація Українського католицького університету в Польщі з осередком у Вроцлаві у співпраці зі Львівською національною науковою бібліотекою України ім. Василя Стефаника.

У дискусії взяли участь:

  • Микола Княжицький – народний депутат України, голова Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики, співголова групи з міжпарламентських зв’язків Україна–Польща;
  • Павел Коваль – депутат Сейму Республіки Польща, голова Комісії у закордонних справах та Ради з питань співпраці з Україною.

Модераторами зустрічі були:

  • д-р Лукаш Камінський – директор Національного інституту ім. Оссолінських;
  • Василь Ферштей – генеральний директор Львівської національної наукової бібліотеки України ім. В. Стефаника.

Подія відбулася в межах Міжнародної міждисциплінарної наукової конференції «Майбутнє вже тут. Польща–Україна–Європа: нова парадигма», яка започатковує діяльність Центру польсько-української співпраці Вроцлавського університету.

Відправною точкою дискусії стала спадщина Єжи Гедройця та Юліуша Мєрошевського – творців політичної концепції, яка протягом десятиліть визначала підхід до відносин Польщі зі східними сусідами. Особливу увагу учасники приділили питанням партнерського діалогу, безпеки регіону, польсько-української солідарності та перспективам подальшого розвитку співпраці між нашими державами в умовах сучасних геополітичних викликів.

Наприкінці зустрічі відбулася жвава дискусія. Генеральний директор Бібліотеки Василь Ферштей вручив пану Павелові Ковалю та Генеральному консулу України у Вроцлаві Тарасу Токарському наукові видання Бібліотеки: «Стефаник В. Вибрані твори : білінгва = Utwory wybrane : wydanie dwujęzyczne» (Львів, 2021) та каталог «Imago Ucrainæ на картах XV–XX століть» (Львів, 2025).


Знаково, що III Стефаниківська зустріч відбулася саме у День вишиванки. Багато учасників та гостей заходу долучилися до святкування, одягнувши вишиванки, що додало події особливої атмосфери єдності, поваги до традицій та української культурної ідентичності. 


Захід відбувся під патронатом Генерального консульства України у Вроцлаві.

Щиро дякуємо організаторам заходу за теплий прийом, цікаву дискусію та атмосферу взаєморозуміння. До нових зустрічей!

Опубліковано Admistration в Без рубрики
Вишиванка об’єднує: працівники Бібліотеки святкують День вишиванки

Вишиванка об’єднує: працівники Бібліотеки святкують День вишиванки

Колектив Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника долучився до святкування Дня вишиванки – свята, що єднає українців навколо національних традицій, культури та духовних цінностей.

Вишиванка уособлює духовний зв’язок поколінь, національну стійкість і повагу до культурної спадщини. У цей день працівники Бібліотеки традиційно одягнули вишиванки, підтримуючи українські традиції та висловлюючи свою любов до України.

Нехай українська вишиванка завжди залишається оберегом, символом сили, добра та національної гордості!


Опубліковано Admistration в Без рубрики
Вітання Любові Андріївні Дубровіній з орденом «За заслуги» ІІ ступеня за багаторічну працю в науці та бібліотечній справі

Вітання Любові Андріївні Дубровіній з орденом «За заслуги» ІІ ступеня за багаторічну працю в науці та бібліотечній справі

Колектив Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника щиро вітає генерального директора Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, доктора історичних наук, професора, члена-кореспондента НАН України, заслуженого діяча науки і техніки України Любов Андріївну Дубровіну з нагородженням орденом «За заслуги» ІІ ступеня — державною відзнакою, що є визнанням Вашої багаторічної плідної праці, визначних наукових здобутків і вагомого внеску в розвиток української науки, бібліотечної та архівної справи.

Шановна Любове Андріївно! Вітаємо Вас із цією почесною нагородою! Ваш науковий авторитет, професійна мудрість, організаторський талант і подвижницька діяльність стали взірцем для кількох поколінь науковців і бібліотечних фахівців та сприяли утвердженню Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського як провідної наукової установи України, що динамічно розвивається та зберігає високі традиції бібліотечної справи.


З глибокою повагою

Колектив Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника

Опубліковано Admistration в Без рубрики
Книжково-ілюстративна виставка «Василь Стефаник (1871–1936): 155 років від дня народження»

Книжково-ілюстративна виставка «Василь Стефаник (1871–1936): 155 років від дня народження»

Цьогоріч 14 травня виповнюється 155 років від дня народження Василя Стефаника – видатного українського письменника кінця ХІХ – початку ХХ століття, чия творчість здобула світове визнання, а його ім’я як одного з найвизначніших майстрів експресіоністичної новели вписане до історії літератури.

Ювілей письменника є важливим поштовхом до нового осмислення його життєвого і творчого шляху та переоцінки ролі митця в історії української літератури. Постать Василя Стефаника й сьогодні перебуває в центрі літературознавчих студій, а його творчість залишається вагомою складовою українського культурного простору. Життєвий шлях письменника, громадська діяльність і художній доробок тісно пов’язані з історичними та культурними процесами епохи, які істотно вплинули на формування його мистецького світогляду і тематику творів.

Василь Стефаник народився 14 травня 1871 року в селі Русів на Покутті в заможній селянській родині. Навчався у Снятинській школі та гімназіях Коломиї й Дрогобича, де долучився до громадської діяльности та літературного життя. Згодом вступив на медичний факультет Краківського університету, однак не завершив навчання, присвятивши себе літературній творчості та громадській праці. Літературний дебют письменника припадає на 1897 рік, коли в газеті «Праця» були надруковані його перші новели. Стефаник провадив активну  громадсько-політичну діяльність, був членом Радикальної партії та послом до австрійського парламенту. Його твори, присвячені переважно життю українського селянства, принесли авторові славу тонкого психолога й новатора у жанрі новели. Помер письменник 7 грудня 1936 року в рідному селі Русів.

До ювілейної дати приурочене відкриття ілюстративно-документальної виставки «Василь Стефаник (1871–1936): 155 років від дня народження», на якій представлені архівні документи, фотоматеріали, прижиттєві й сучасні видання творів новеліста, періодичні видання та наукові праці, присвячені його життю і творчості. Серед експонатів – рідкісні прижиттєві видання: «Синя книжечка» (1899), «Камінний хрест» (1900), «Дорога» (1901) та інші збірки, в яких виразно простежуються провідні мотиви творчости – трагедія селянського буття, еміграція, людське страждання та внутрішня драма особистости.



Важливою подією стало видання у 2020 році Карпатським національним університетом імені Василя Стефаника тритомного «Зібрання творів Василя Стефаника» як вагомого внеску у розвиток сучасного стефаникознавства. На новому етапі розвитку гуманітарної науки з’являються нові дослідження творчості письменника, авторами яких є Євген Баран, Михайло Хороб, Роман Піхманець та інші науковці. Окреме місце серед біографічних і літературознавчих праць посідають книги Романа Горака, в яких на основі архівних матеріалів і документів відтворені складний духовний світ Василя Стефаника та культурно-історичний контекст його доби.



Особливої уваги заслуговують сучасні видання та дослідження, присвячені життю і творчості письменника. Серед них – психологічний роман Степана Процюка «Троянда ритуального болю: Роман про Василя Стефаника» (Київ, 2010), у якому художньо осмислені внутрішній світ митця та драматизм його особистости. Вагомим внеском у популяризацію спадщини Стефаника стала антологія «Василь Стефаник в європейській пресі 1899–1936 рр.», підготовлена колективом Науково-дослідного інституту пресознавства ЛННБ України ім. В. Стефаника до 150-річчя від дня народження письменника.



У 2021 році Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника спільно з Національним інститутом імені Оссолінських у Вроцлаві видала двомовне видання «Василь Стефаник. Вибрані твори = Wasyl Stefanyk. Utwory wybrane: wydanie dwujęzyczne», що стало важливим кроком у популяризації творчости письменника в європейському культурному просторі. Того ж року Бібліотека здійснила факсимільне перевидання «Творів» Василя Стефаника 1933 року з дереворитами Василя Касіяна та Миколи Бутовича, а також опублікувала збірник «Василь Стефаник в українському та світовому соціокультурному просторі» з доповідями та повідомленнями Міжнародної наукової конференції, присвяченої 150-річчю від дня народження письменника (Львів, 25–26 червня 2021 р.).



Виставка покликана не лише вшанувати пам’ять Василя Стефаника, а й сприяти глибшому осмисленню його творчої спадщини в контексті розвитку української культури, літератури та національної духовної традиції.

Опубліковано Admistration в Виставки, Книжкові виставки
Відродження національної спадщини: від естампа до живої молитви

Відродження національної спадщини: від естампа до живої молитви

7 травня 2026 року у Львівській національній науковій бібліотеці України імені В. Стефаника відбулася знакова зустріч, що стала символом гармонійного поєднання академічної науки та живого духовного відродження. Ігумен монастиря Успіння Матері Божої та парох храму Успіння Матері Божої в с. Погоня отець Терентій Цапчук (ЧСВВ) разом із представниками парафіяльної громади передали у подарунок генеральному директору ЛННБ України імені В. Стефаника Василю Ферштею ікону, створену на основі цифрової копії унікальної гравюри XVIII століття.

Оригінал цієї пам’ятки зберігається у фонді Інституту досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів нашої Бібліотеки, яка є потужним державним сховищем національної пам’яті, де поряд із рукописними та друкованими виданнями зберігаються безцінні твори мистецтва. Цей рідкісний естамп, має виняткову іконографічну цінність, оскільки фіксує вигляд чудотворної ікони Пресвятої Богородиці Погінської, створеної невідомим майстром не пізніше 1650 року. На графічному творі, що датований 29 липня 1772 року, ікону Пресвятої Богородиці Погінської зображено у позолочених шатах (окладах), які згодом були втрачені внаслідок церковної реформи 1781 року. У результаті ґрунтовних наукових розвідок фахівців Бібліотеки вдалося ідентифікувати автора твору — талановитого українського живописця зі Станіславова (нині Івано-Франківськ) Івана Колтоновського. Його майстерність проявилася у складній багатофігурній композиції: центральний образ Пресвятої Богородиці з Немовлям оточений постатями Святих Отців Східної Церкви — Івана Золотоустого та Василія Великого. Особливої історичної ваги гравюрі додає розміщена у нижній частині детальна панорама тогочасних будівель Погінського монастиря, а також поєднання символіки ордену василіян із гербом «Пилява» меценатів роду Потоцьких.

Співпраця між науковою установою та чернечою громадою розпочалася ще у 2025 році, коли на прохання отців-василіян Бібліотека передала монастирю високоякісну цифрову копію гравюри. Це дало змогу відтворити історично точний образ для храму Успіння Матері Божої в Погоні, де сьогодні перед ним знову підноситься молитва вірян. Така взаємодія має глибокий вплив на життя громади, адже вона не лише повертає втрачені святині в молитовний простір, а й згуртовує людей навколо ідеї збереження спільної історичної долі. Відродження ікони стало важливим чинником культурної самоідентифікації парафіян, зміцнюючи їхній зв’язок із минулим рідного краю та надихаючи на подальшу опіку над духовною спадщиною. Подія 7 травня 2026 року стала актом вдячності за збереження цієї безцінної пам’ятки, продемонструвавши, як цифрові технології дозволяють унікальним скарбам із фонду нашої провідної національної інституції повертатися в релігійне та культурне життя громади, зміцнюючи національну пам’ять та спадкоємність українських традицій.

Детальніше про історію святині можна дізнатися на офіційному сайті монастиря Успіння Матері Божої  с. Погоня https://www.pohonia.in.ua/#prays та за покликаннями:

  1. https://misionar.in.ua/publish/doslidzhennia-i-povchannia/chudotvorna-ikona-syela-pogoni-ryatuye-vid-nyedug/
  2. https://osbm.in.ua/news/actual/23541/

Опубліковано Admistration в Зустрічі

Загальні збори Відділення історії, філософії та права Національної академії наук України

22 квітня 2026 року генеральний директор ЛННБ України імені В. Стефаника Василь Ферштей взяв участь у загальних зборах Відділення історії, філософії та права НАН України (м. Київ).

Академік-секретар Відділення, академік НАН України Валерій Смолій представив результати діяльності структури та підкреслив вагомі здобутки підпорядкованих наукових установ. У доповіді було акцентовано на особливій ролі двох провідних національних бібліотек у розбудові онлайн-комплексу наукових цифрових ресурсів відкритого доступу. Окрему увагу приділено діяльності ЛННБ України імені В. Стефаника, зокрема реалізації унікального науково-просвітницького проєкту «Imago Ucrainæ на картах XV–XX століть», що презентує багатовікову історію формування українських територій.

За вагоме особисте сприяння у прийнятті Постанови Президії НАН України «Про історичну інституційну спадкоємність Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника» (від 16 квітня 2025 року) та з нагоди річниці цієї події, генеральний директор Василь Ферштей урочисто надав статус Почесного читача Бібліотеки та вручив відповідні посвідчення разом із науковим каталогом «Imago Ucrainæ на картах XV–XX століть»:

  • Смолію Валерію Андрійовичу, академіку НАН України, академіку-секретарю Відділення історії, філософії та права НАН України, директору Інституту історії України НАН України, доктору історичних наук, професору, заслуженому діячу науки і техніки України;
  • Рафальському Олегу Олексійовичу, академіку НАН України, віцепрезиденту НАН України, директору Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, доктору історичних наук, професору, заслуженому діячу науки і техніки України;
  • Боряку Геннадію Володимировичу, члену-кореспонденту НАН України, доктору історичних наук, професору, заслуженому діячу науки і техніки України, заступнику академіка-секретаря Відділення історії, філософії та права НАН України, заступнику директора Інституту історії України НАН України;
  • Стоєцькому Сергію Вікторовичу, кандидату політичних наук, ученому секретарю Секції суспільних і гуманітарних наук НАН України;
  • Матвійчук Ларисі Олександрівні, кандидату наук із соціальних комунікацій, ученому секретарю Відділення історії, філософії та права НАН України.

Завершальним акцентом засідання стало відзначення наукових співробітників ЛННБ України імені В. Стефаника Почесною грамотою Президії НАН України та Центрального комітету профспілки працівників НАН України. Високу нагороду за результатами конкурсу на здобуття Премії НАН України «За популяризацію науки» 2025 року, зокрема за реалізацію науково-просвітницького проєкту «Imago Ucrainæ на картах XV–XX століть» отримали: старший науковий співробітник, керівник кабінету картографії, кандидат наук із соціальних комунікацій Тарас Огородник, завідувачка відділу бібліотекознавства, кандидатка наук із соціальних комунікацій, старша наукова дослідниця Валентина Мудроха та наукова співробітниця відділу бібліотекознавства Галина Мельник-Хоха. 

Опубліковано Admistration в Без рубрики
Розвиток міжбібліотечної співпраці: підписання угоди між ЛННБ України ім. В. Стефаника та Тернопільською ОУНБ

Розвиток міжбібліотечної співпраці: підписання угоди між ЛННБ України ім. В. Стефаника та Тернопільською ОУНБ

Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника та Тернопільська обласна універсальна наукова бібліотека уклали договір про співпрацю.

Генеральний директор Василь Ферштей і директор Валерій Бачинський офіційно закріпили партнерство, спрямоване на розвиток наукової, бібліотечної та культурно-просвітницької діяльності.

Основною метою співпраці є поглиблення професійної взаємодії у сферах науки, освіти та культури через обмін досвідом, впровадження інновацій та реалізацію спільних ініціатив.

Серед ключових напрямів співпраці: 

  • проведення спільних наукових досліджень у галузі бібліотекознавства, книгознавства, краєзнавства та інформаційних технологій 
  • оцифрування бібліотечних фондів і створення електронних колекцій;
  • організація конференцій, семінарів, виставок і презентацій;
  • популяризація читання та українського культурного продукту;
  • обмін досвідом, стажування та професійне навчання працівників;
  • реалізація спільних культурно-освітніх і наукових проєктів;
  • підготовка наукових видань і бібліографічних матеріалів;
  • обмін виданнями для ефективного формування бібліотечних фондів.

Підписання договору відбулося завдяки ініціативі та активній співпраці завідувача відділу періодичних видань імені Мар’яна та Іванни Коців, кандидата історичних наук, доцента Юрій Романишин.


Це партнерство відкриває нові можливості для розвитку бібліотек, збереження культурної спадщини та впровадження сучасних практик у бібліотечній сфері.

Опубліковано Admistration в Без рубрики
Підписано договір про співпрацю між ЛННБ України ім. В. Стефаника та ЛНУ ім. Івана Франка

Підписано договір про співпрацю між ЛННБ України ім. В. Стефаника та ЛНУ ім. Івана Франка

28 квітня Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника та Львівський національний університет імені Івана Франка уклали договір про співпрацю, що визначає стратегічні напрями партнерства у науковій, освітній та культурно-просвітницькій сферах. 

Угода передбачає:

  • реалізацію спільних науково-дослідних проєктів і розробок з актуальних проблем гуманітаристики;
  • створення дослідницьких груп і взаємне рецензування наукових праць, навчальних видань і методичних матеріалів;
  • організацію та проведення конференцій, семінарів, симпозіумів, круглих столів і виставок;
  • участь у національних і міжнародних освітньо-наукових програмах;
  • обмін інформацією про наукові й освітні ініціативи, а також досвідом проєктно-грантової діяльності.

Важливим напрямом є освітня співпраця: проходження практики й стажувань студентами, проведення спільних занять, залучення викладачів і науковців до навчального процесу.

Окрему увагу приділено соціокультурній діяльності – організації спільних виставок, експозицій, культурно-масових заходів і популяризації бібліотечних фондів та наукової спадщини.

Підписантами угоди стали ректор Університету доктор хімічних наук, професор, академік НАН України Роман Гладишевський і генеральний директор Бібліотеки, кандидат педагогічних наук Василь Ферштей, які на знак партнерства та взаємної поваги обмінялися книгами. Зокрема, генеральний директор Бібліотеки вручив видання, що репрезентують вагомий науковий доробок установи. У заході також взяли участь проректорка з наукової роботи та інновацій, докторка педагогічних наук, професорка Олена Квас і директор Наукової бібліотеки ЛНУ ім. Івана Франка, кандидат історичних наук, доцент Олександр Седляр.

Підписана угода закладає основу для активнішої взаємодії між Університетом і Бібліотекою та сприяє розвитку сучасного науково-освітнього середовища. 

Опубліковано Admistration в Події
БОРИС ГРИГОРОВИЧ ВОЗНИЦЬКИЙ (1926–2012) –  ВАРТОВИЙ ПАМ’ЯТІ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ

БОРИС ГРИГОРОВИЧ ВОЗНИЦЬКИЙ (1926–2012) – ВАРТОВИЙ ПАМ’ЯТІ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ

Борис Григорович Возницький народився 16 квітня 1926 р. у селі Ульбарів (нині – с. Нагірне Дубенського р-ну Рівненської обл.). Початкову освіту здобув у Дубенській загальноосвітній школі. У юнацькі роки брав участь у національно-визвольних змаганнях як зв’язковий УПА. У 1944 р. був мобілізований до лав радянської армії і зарахований до штрафної роти. Беручи участь у  наступальній операції «Багратіон» проявив неабияку мужність, став одним із трьох бійців, які вижили в боях (із загального складу підрозділу в 60 осіб). За бойові заслуги нагороджений медаллю «За відвагу». У повоєнний період Б. Возницький здобув фахову освіту у Львівському училищі прикладного та декоративного мистецтва імені Івана Труша, а згодом – у Ленінградському інституті живопису, скульптури та архітектури імені І. Ю. Рєпіна. Попри ґрунтовну художню підготовку, він обрав шлях мистецтвознавця і присвятив усе життя збереженню та популяризації культурної спадщини України.

За десятиліття самовідданої праці  та безпосередньої участі Б. Возницького  врятований величезний масив культурних цінностей, зібрано понад 35 000 експонатів. Визначним учинком науковця стало відкриття для світової спільноти генія барокової скульптури Іоана-Георгія Пінзеля і врятування його творів від фізичного знищення. Попри ідеологічний тиск і бюрократичні перепони радянського режиму, завдяки непохитній волі він успішно реалізував багато проєктів. Під його керівництвом фондосховища Львівської картинної галереї зросли з 11 000 одиниць збереження (у 1962 р.) до понад 62 000 одиниць, розміщених сьогодні у 20 музейних спорудах. Особливе місце в його діяльності посів порятунок замків «Золотої підкови». Держава належно оцінила досягнення вченого: у 1990 р. він став лауреатом Національної премії України імені Тараса Шевченка, а у 2001 р. відзначений орденом «За заслуги» II ступеня. У 2005 р. Б. Возницькому присвоїли найвище звання – Герой України. Життя Б. Возницького трагічно обірвалося 23 травня 2012 р. Постать ученого стала взірцем безкомпромісного служіння національній культурі, а його діяльність заклала фундамент для розвитку сучасної музейної справи в Україні. 

З нагоди 100-річчя від народження Бориса Григоровича Возницького співробітники Інституту досліджень мистецьких бібліотечних ресурсів Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника підготували тематичну книжково-ілюстративну виставку. На ній презентований і науковий доробок самого Б. Возницького, і широкий спектр досліджень, присвячених його багатогранній діяльності.

Передусім це видання, що репрезентують результати багаторічної діяльності Б. Возницького зі збереження культурної спадщини і розбудови музейної мережі. Серед них – каталог «Олеський замок» (Львів, 1977)  і фотонарис «Каплиця Боїмів у Львові» (Львів, 1979). На окрему увагу заслуговує науковий каталог «Львівська галерея мистецтв: Палац Потоцьких» (Львів, 2006), який розкриває колекцію західноєвропейського мистецтва у відродженій резиденції. Експозиційний ряд доповнюють матеріали, що ілюструють підтримку Б. Возницьким сучасного мистецького процесу, зокрема каталог виставки «Живопис: Петро Сипняк, Орест Скоп, Василь Федорук» (Львів, 1991). 

Чільне місце на виставці посідають фундаментальні дослідження Б. Возницького. Це – монографія «Микола Потоцький староста Канівський та його митці: архітектор Бернард Меретин і сницар Іоан Георгій Пінзель» (Львів, 2005), альбом «Іоанн Георг Пінзель: скульптура: перетворення» (Київ, 2007), у якому автор не тільки аналізує творчість митця, а й візуалізує його геній через багатий ілюстративний ряд. 


Постать Б. Возницького як видатного музейника і науковця перебувала у центрі уваги дослідників ще за його життя. Важливе місце в експозиції посідає одна з перших життєписних праць – книга В. Грабовського «Борис Возницький» (Львів, 2000) із серії «Славетні галичани». Життєвий шлях і багатогранна діяльність крізь призму трагічної загибелі осмислені у виданні В. Пилип’юка та Р. Лубківського «Володар кам’яного персня: Борис Возницький» (Львів, 2012). Узагальнює життєвий шлях ученого «Борис Возницький: бібліографічний покажчик» (уклад. О. Максименко, Львів, 2016). Структура покажчика, що налічує 806 позицій, відображає специфіку його діяльності та складається з двох основних масивів: друкованих праць Б. Возницького і літератури про його особистість.


Представлені на тематичній книжково-ілюстративній виставці матеріали допомагають глибше проаналізувати визначальну роль Бориса Григоровича Возницького у становленні сучасної української мистецтвознавчої науки і його винятковий внесок у порятунок національної культурної спадщини.

Опубліковано Admistration в Виставки
Урочисте відкриття пленерної виставки «Україна на картах XVII–XX століть із фонду Бібліотеки Наукового товариства імені Шевченка»

Урочисте відкриття пленерної виставки «Україна на картах XVII–XX століть із фонду Бібліотеки Наукового товариства імені Шевченка»

16 квітня 2026 року перед головним корпусом Бібліотеки відбулося урочисте відкриття пленерної виставки «Україна на картах XVII–XX століть із фонду Бібліотеки Наукового товариства імені Шевченка». Подія приурочена до 134-ї річниці заснування цієї першої національної наукової книгозбірні України.

У короткій промові генеральний директор Бібліотеки Василь Ферштей наголосив, що цьогорічні урочистості збігаються з першою річницею ухвалення доленосної Постанови Президії НАН України № 131 від 16.04. 2025 р. «Про історичну інституційну спадкоємність Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника». Очільник установи підкреслив, що цей документ офіційно засвідчив роль Бібліотеки як правонаступниці Наукового товариства імені Шевченка у справі цілісного збереження унікальної документальної спадщини та історичних колекцій, закріпивши тяглість академічних традицій.

Василь Ферштей також подякував меценатам – родинам Олександра Свіщова та Юрія Котика, чия фінансова допомога дозволила створити цю святкову масштабну виставку.

Свято було продовжено у читальній залі імені Тетяни та Омеляна Антоновичів. Генеральний директор Василь Ферштей привітав усіх учасників заходу та почесних гостей: 

  • Зіновія Назарчука, академіка НАН України, доктора фізико-математичних наук, професора, голову Західного наукового центру НАН України і МОН України;
  • Романа Кушніра, академіка НАН України, доктора фізико-математичних наук, професора, голову Наукового товариства імені Шевченка;
  •  Ігора Соляра, доктора історичних наук, професора, директора Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України;
  • Євгена Нахліка, академіка НАН України, доктора філологічних наук, професора, дійсного члена Наукового товариства імені Шевченка, директора Інституту Івана Франка НАН України;
  • Миколу Княжицького, народного депутата України, державного діяча;
  • Олега Синютку, політика, державного діяча;
  • Данила Ярему, мецената, громадського діяча, почесного консула Франції у Львові;
  • Бориса Білинського, доктора медичних наук, професора, дійсного члена Наукового товариства імені Шевченка;
  • Степана Давимуку, мецената, громадського діяча, доктора економічних наук, професора;
  • Юрія Котика, мецената, громадського діяча, голову правління міжнародної громадської організації «Культурно-дослідницький центр України та Китаю»;
  • Олександра Свіщова, мецената, громадського діяча, радника голови Львівської обласної ради, президента ватерпольного клубу «Динамо» (Львів).

Центральною подією та справжньою окрасою урочистостей стала ґрунтовна доповідь Тараса Огородника – кандидата наук із соціальних комунікацій, старшого наукового співробітника та керівника кабінету картографії. Його виступ був присвячений презентації унікальної картографічної експозиції, розгорнутої в межах урочистостей. Доповідач детально зупинився на історичній цінності представлених карт, розкривши особливості формування цієї виняткової колекції.

Особливу увагу було приділено тяглості традицій, зокрема Тарас Огородник підкреслив, що фундамент представленої збірки був закладений ще у 1892 році Науковим товариством імені Шевченка.

З 1940 року ці безцінні картографічні пам’ятки стали невід’ємною частиною фонду нашої книгозбірні, де вони не лише зберігаються, а й активно досліджуються. Презентація дозволила присутнім глибше зрозуміти роль картографії у збереженні національної пам’яті та наукової спадщини України.

Василь Ферштей підтримав висновки доповідача, зауваживши, що наукова тяглість є фундаментом розвитку інституції та наголосив, що збереження цих скарбів отримало належне законодавче підґрунтя саме завдяки офіційному визнанню статусу установи. Він висловив глибоку вдячність усім, хто посприяв ухваленню Постанови Президії НАН України «Про історичну інституційну спадкоємність ЛННБ України імені В. Стефаника».

Особливі слова вдячності за державницьку позицію та підтримку цієї ініціативи були адресовані присутнім академікам НАН України Зіновію Назарчуку, Роману Кушніру, Євгену Нахліку, а також члену-кореспонденту НАН України Ігорю Соляру. За словами очільника Бібліотеки, така консолідація зусиль наукової спільноти дозволила на офіційному рівні зафіксувати історичний зв’язок сучасної інституції з науковою та культурною спадщиною НТШ.

Від імені колективів ЛННБ України імені В. Стефаника та НБУ імені В. І. Вернадського генеральний директор Василь Ферштей висловив щиру вдячність народному депутату України Миколі Княжицькому за системну підтримку та відстоювання інтересів цих двох провідних національних книгозбірень. Завдяки його послідовним зусиллям та роботі Комітету гуманітарної та інформаційної політики вдалося забезпечити збільшення обсягів державного фінансування для обох інституцій, що гарантує їх стабільну роботу, зміцнення матеріальної бази та надійне збереження унікальних фондів. Така державницька позиція у підтримці наукових установ є вагомим внеском у розвиток інтелектуального потенціалу України та захист національного надбання в надскладний час.

На знак подяки Василь Ферштей вручив високим гостям квитки «Почесний читач» Бібліотеки, а також найновіші наукові видання нашої Установи. 

Важливою частиною урочистої події стала передача результатів наукового опрацювання знакового приватного зібрання. Громадському діячеві, почесному консулу Франції у Львові (2011–2024 рр.) Данилові Яремі генеральний директор Бібліотеки передав описи (№ 1–3) систематизованих матеріалів із приватної збірки Патріарха Київського і всієї України УАПЦ Димитрія (о. Володимира Яреми). Масивний корпус цінних рукописних документів, що налічує 36 363 аркуші, був детально систематизований та науково описаний фахівцями відділу рукописів, що дозволило ввести ці унікальні першоджерела у науковий обіг.

Генеральний директор висловив щиру вдячність панові Данилу та всій його родині за щедрий дар — передану книгозбірню Патріарха та унікальні архівні документи, які мають виняткове значення для національної культури.

Окрасою урочистостей став подарунок пана Степана Давимуки. Відомий львівський науковець та меценат передав до фонду Бібліотеки 55 мистецьких фотографій авторства Володимира Паньківа — талановитого фотохудожника, журналіста та активного громадського діяча. Світлини, створені під час його подорожі країнами Скандинавії, є не лише цінним мистецьким доробком, а й важливою частиною візуальної історії, що тепер зберігатиметься у національній книгозбірні.

Під час заходу Почесною грамотою Президії НАН України за багаторічну плідну наукову діяльність та вагомі здобутки у царині біобібліографістики був відзначений Костянтин Михайлович Курилишин – кандидат історичних наук, старший дослідник, завідувач відділу україніки Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника. Висока нагорода стала визнанням його значного внеску в українську історичну науку та результатом підготовки низки ґрунтовних праць, присвячених системному дослідженню української періодики.

Після завершення урочистої частини учасники заходу мали можливість ознайомитися з унікальними архівними, книжковими та мистецькими документами, представленими у виставковій залі Бібліотеки. Зокрема, працівники установи підготували експозицію «Великодні поштівки з архіву Ірини та Ігоря Калинців», яка репрезентує тяглість національних традицій через призму приватного листування та художньої листівки. 

Виставка цінних пам’яток з історичної колекції Юзефа Максиміліана Оссолінського представила раритетні видання, що заклали фундамент однієї з найдавніших книжкових збірок Львова та низку унікальних рукописних документів. 

Також присутні з великим зацікавленням оглянули масштабну документальну виставку «Спадкоємність», приурочену до 150-річчя від дня народження Мирона Кордуби (1876–1947) – видатного історика, археографа, публіциста, педагога, громадського діяча, члена Наукового товариства імені Шевченка.

Висловлюємо вдячність усім учасникам урочистостей за увагу до науково-просвітницьких ініціатив Бібліотеки та сталий інтерес до її діяльності у сфері популяризації та введення у науковий і культурний обіг національної історико-культурної спадщини.

Опубліковано Admistration в Без рубрики
Завантажити ще