Баб’як Петро Григорович [11.08.1926, с. Велика Плавуча Бережанського пов. Тернопільського воєводства Польської Республіки, нині – Тернопільського р-ну Тернопільської обл. – 16.06.2011, Львів] – бібліограф, бібліотекар, архівіст, літературознавець, біографіст, журналіст. Дійсний член Наукового товариства імені Шевченка (1994).
Петро Баб’як народився в селянській сім’ї. Навчався у Великоплавучівській початковій та у Зборівській середній школах. Випускний клас закінчив у Львівській середній школі робітничої молоді № 10 (1952). Трудову діяльність розпочав у 1952 р. у львівській друкарні «Атлас». Упродовж 1953–1956 рр. працював у видавництві Львівського державного (нині – національного) університету імені Івана Франка. У цьому ж виші навчався заочно на філологічному факультеті (1954–1960) і захистив дипломну роботу на тему «Творчі взаємини Климентини Попович з Іваном Франком».
55 років працював на різних посадах у Львівській науковій бібліотеці ім. В. Стефаника АН УРСР (нині – Львівська національна наукова бібліотека імені В. Стефаника).
Починав з посади молодшого бібліотекаря відділу книжкових фондів (1956); у 1964 р. переведений до відділу бібліографії, де обіймав посади: бібліотекаря, бібліографа, головного бібліографа, завідувача сектору. Впродовж 1968–2007 рр. – співробітник, від 1992 р. – науковий співробітник відділу рукописів.
Науково-дослідну роботу в бібліотеці Петро Григорович провадив у ділянках українського літературознавства і журналістики 19–20 ст.
Петро Баб’як – автор і співавтор понад півтора десятка бібліографічних покажчиків, зокрема: «Петро Козланюк» (1964), «Наталія Кобринська» (1967), «Марко Вовчок» (1969), у співавторстві – «Олесь Гончар» (1968), «Іванна Блажкевич» (1980), «Марійка Підгірянка» (1981), «Михайло Павлик» (1986), «Яків Струхманчук» (1993),
систематичних покажчиків змісту періодичних видань Галичини: «Житє і слово» (1968), «Народ», «Світ» (обидва – 1970), «Хлібороб» (1971), «Громадський друг», «Дзвін», «Молот» (1978); рекомендаційних покажчиків літератури: «Олесь Гончар» (1968), «Марко Вовчок» (1969) та ін.
У науковому доробку дослідника понад 320 публікацій про відомих діячів української культури і літератури. Дослідження надруковані у 6-ти випусках збірника «Українська журналістика в іменах» (Л., 1994–99), «Записках НТШ». У збірнику матеріалів до енциклопедичного словника «Українська журналістика в іменах» ЛННБ ім. В. Стефаника опублікував статті-розвідки про діячів літератури, науки і культури, зокрема: М. Дерлицю, О. Кізлика, Є. Кравченко, О. Лещука, П. Медведика, а також про журнал «Живе слово»; про творчість українських письменників, композиторів, художників, учених та ін.: Т. Шевченка, І. Франка, К. Попович-Боярську, В. Стефаника, Марка Вовчка, Н. Кобринську, М. Шашкевича, О. Кобилянську, Уляну Кравченко, Б. Лепкого, В. Самійленка, К. Малицьку, О. Нижанківського, С. Воробкевича, Б. Грінченка, Леся Мартовича, М. Лисенка, О. Маковея, Я. Ярославенка, Ю. Федьковича, Є. Ярошинську, М. Павлика та ін.
Літературознавчі статті друкував з 1970 р. у часописах: «Вільна Україна», «Літературна Україна», «Прикарпатська правда», «Вінницька правда», «Ровесник», «Кіровоградська правда», «Русалка Дністрова», «Черкаська правда», «За вільну Україну», «Друг читача», «Тернопіль», «Жовтень», «Наше слово» (Варшава) та ін. Публікував у пресі рецензії на бібліографічні покажчики колег (В. Лучука «Іван Вишенський. Григорій Сковорода», 1970; М. Мороза «Іван Франко мовами народів СРСР», 1972 та ін.).
Його праці тісно пов’язані з розкриттям змісту архівів діячів українського письменства, науки, культури, які зберігаються в рукописному фонді відділу рукописів ЛННБ ім. В. Стефаника.
У співавторстві підготував до друку два видання анотованого покажчика «Особисті архівні фонди відділу рукописів» (1977, 1995); каталог виставки рукописів 14–20 ст. «Вибрані документи з історії України» (1996), буклет «Відділ рукописів ЛНБ ім. В. Стефаника НАН України» (1996). Був членом редколегії з підготовки матеріалів міжнародної науково-практичної конференції «Рукописна україніка у фондах Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника НАН України та проблеми створення інформаційного банку даних» (1996) та ін.
Петро Григорович був упорядником низки джерелознавчих видань. Підготував і видав твори К. Попович (1990), упорядкувавши доробок письменниці, її спогади та листи, а також написав вступну статтю «Письменниця Франкової школи». Видання «Листи Андрія Гнатишина до Осипа Гридового» (2002) підготував у співпраці з фахівцями Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України. Як дійсний член Наукового товариства імені Шевченка досліджував та публікував у «Записках НТШ» епістолярні та мемуарні джерела.
Петро Баб’як брав участь у багатьох наукових конференціях, де виступав з доповідями, зокрема: «Матеріали архіву Володимира Гнатюка у Львівській науковій бібліотеці ім. В. Стефаника» (Пряшів–Свидник, Словаччина, 1991), «Роль Володимира Гнатюка у розвитку національної культури» (Тернопіль, 1991). У березні 1993 р. брав участь у роботі круглого столу «Бібліотека НТШ: книги і люди», організованого Комісією бібліографії та книгознавства товариства і присвяченого 100-річчю бібліотеки НТШ у Львові, де виступив з доповіддю «Збірка рукописів бібліотеки НТШ у відділі рукописів Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника НАН України». Виступи «Журналістська діяльність Володимира Шашкевича», «Матеріали до історії рукописних періодичних видань у фондах ЛНБ ім. В. Стефаника» та ін. були опубліковані у випусках збірника «Українська періодика: історія і сучасність» (1993, 1997).
За час роботи у відділі рукописів ЛННБ ім. В. Стефаника П. Баб’як здійснив наукове опрацювання архівних фондів багатьох українських поетів і письменників, етнографів, фольклористів, мистецтвознавців, науковців, літературознавців, композиторів, громадсько-культурних діячів: В. Герасимовича, Мелетія та Марію Кічурів, Є.-Р. Куртяка, Марійки Підгірянки, І. та О. Голубовичів, Я. Мельничука, Ю. Мушака, В. Гнатюка, О. Маковея, О. Плешкан, С. Романович, Р. Савицького, С. Чехович; польських громадсько-політичних та культурних діячів, педагогів, істориків: К. Тишковського, Б-Л. Губриновича, Е. Брайтера, родинних архівів Бартосінських, Гебултовських, Третерів, Павликовських та ін.
Петро Григорович входив до складу Комісії бібліографії та книгознавства НТШ. За багаторічну наукову діяльність, розкриття унікальних рукописних збірок відділу рукописів ЛННБ України ім. В. Стефаника та дослідження і популяризацію епістолярної спадщини українських письменників, учених, композиторів, а також діяльності видавництв, наукових і просвітніх товариств неодноразово був відзначений почесними грамотами та дипломами.
Підготувала Мирослава Дядюк, зав. відділу рукописів
