З нагоди 160-річчя від дня народження видатного українського історика, організатора української науки, громадського та державного діяча Михайла Сергійовича Грушевського у Львівській національній науковій бібліотеці України ім. В. Стефаника підготовлено тематичну виставку.

Експозиція репрезентує наукову, редакторську, громадську та політичну діяльність Михайла Грушевського, його львівський і київський періоди життя, а також широкий спектр досліджень, присвячених постаті вченого, його науковій спадщині та суспільно-політичній діяльності.

Центральне місце у виставці посідають праці самого Михайла Грушевського, зокрема фундаментальна багатотомна «Історія України-Руси», що стала одним із визначальних наукових проєктів української історіографії та важливою основою розвитку модерної української історичної науки. В експозиції представлено перше видання «Історії України-Руси», окремі томи наступних перевидань, а також сучасні видання цієї фундаментальної праці.

Вагоме місце посідає й «Історія української літератури» — масштабне дослідження, над яким учений працював упродовж багатьох років. Представлені видання засвідчують широту наукових зацікавлень Михайла Грушевського та його прагнення до комплексного осмислення історії й культури України.

Науковий доробок Михайла Грушевського охоплює понад дві тисячі праць з історії України, історіографії, літературознавства, етнографії, археології, соціології та інших галузей гуманітарного знання. Значну частину його наукової спадщини систематизовано й опубліковано в сучасному 50-томному виданні творів Михайла Грушевського, окремі томи якого також представлені в експозиції. Вони дають змогу простежити тематичне й жанрове розмаїття наукової спадщини вченого.

Особливий період діяльності Михайла Грушевського пов’язаний зі Львовом. У 1894 році він очолив кафедру всесвітньої історії зі спеціальним оглядом історії Східної Європи у Львівському університеті. Водночас активно працював у Науковому товаристві імені Шевченка, головою якого був у 1897–1913 роках. За його керівництва НТШ набуло статусу одного з провідних осередків української науки, а Львів став важливим центром розвитку української гуманітаристики.

Львівський період діяльності вченого представлено, зокрема, виданням В. Тельвака, В. Качмара, С. Журавльова «Каталог студентів Михайла Грушевського Львівського університету» (Львів, 2023), у якому систематизовано відомості про студентів, пов’язаних із його викладацькою та науковою діяльністю у Львівському університеті. Окреме місце займає праця Л. Винара «Михайло Грушевський і Наукове товариство ім. Тараса Шевченка, 1892–1930» (Мюнхен, 1970; Нью-Йорк; Дрогобич; Львів, 2006), а також інші дослідження.

В експозиції представлено комплекс наукових і періодичних видань, що виходили за редакцією та за участю Михайла Грушевського, зокрема «Україна», «Студії з історії України», «За сто літ», «Літературно-науковий вістник», а також збірники комісій НТШ з дослідження історії України.

Окреме місце посідають «Записки Наукового товариства імені Шевченка» — одне з найважливіших наукових видань НТШ, яке в 1896–1913 роках виходило під редакцією Михайла Грушевського. Представлені в експозиції окремі томи, зокрема видання кінця ХІХ — початку ХХ століття, дають змогу простежити особливості науково-редакторської діяльності вченого та розвиток гуманітарних досліджень у НТШ.

Книжкова експозиція дає змогу побачити прижиттєві видання Михайла Грушевського, рідкісні примірники його фундаментальних праць, видання, підготовлені за його редакцією та участю, а також сучасні наукові дослідження, присвячені постаті вченого та різним аспектам його багатогранної спадщини. Представлені видання з книжкових фондів ЛННБ України ім. В. Стефаника засвідчують багатство й різноманітність джерельної бази, пов’язаної з вивченням життя та діяльності Михайла Грушевського. Експозиція репрезентує лише частину значного масиву видань, присвячених ученому, що зберігаються у фондах Бібліотеки.

Особливий розділ ювілейної експозиції становлять фотографії, унікальні ескізи, рисунки та шаржі В. Бойчука, О. Сорохтея та інших авторів, вирізки з періодичних видань із портретними зображеннями Михайла Грушевського, його родини, дружини Марії та доньки Катерини, їхнього оточення, рідкісні листівки, а також світлини фасаду й інтер’єрів львівської вілли Грушевських на вул. Понінського, 6 (нині — вул. Івана Франка, 154) та робочого кабінету вченого.

Значна частина представлених світлин походить із колекції Музею Наукового товариства імені Шевченка. Їхнє походження засвідчують відповідні штампи та печатки бібліотеки й музею НТШ, інвентарні номери, а також численні дарчі та власницькі написи, підписи фотографій членів Товариства, працівників його бібліотеки, зокрема Володимира Дорошенка, та музею — Ярослава Пастернака.

Частина фотоматеріалів походить безпосередньо з родинного архіву Грушевських або була передана до збірки як дарунок членів НТШ — Богдана Барвінського, Костя Паньківського, Володимира Левицького, Володимира Гнатюка та інших діячів української науки й культури.

Представлений фотоматеріал дає можливість простежити візуальну історію творчого та суспільно-політичного шляху Михайла Грушевського. Зокрема й львівського періоду життя — його діяльності як професора Львівського університету, голови Наукового товариства імені Шевченка, організатора наукової роботи та одного з активних учасників формування української наукової інфраструктури у Львові. Світлини відтворюють не лише окремі моменти особистого й професійного життя вченого, а й ширше інтелектуальне та суспільно-культурне середовище, у якому розгорталася його діяльність.

Поєднання фотографій, авторських графічних матеріалів, листівок, документальних вирізок та інших візуальних свідчень дає змогу доповнити книжкові й документальні джерела, пов’язані з його діяльністю, та поглибити уявлення про наукове й культурне середовище кінця ХІХ — початку ХХ століття.

Фотографії, представлені в експозиції, є частиною значного комплексу матеріалів, що зберігаються у фондах Львівської національної наукової бібліотеки України ім. В. Стефаника. Їхнє оприлюднення з нагоди 160-річчя від дня народження Михайла Грушевського привертає увагу до цінності фотографічних та образотворчих джерел для сучасних досліджень історії української науки, культури та інтелектуального життя.

Запрошуємо відвідати тематичну виставку «Михайло Грушевський (1866–1934): учений, державник, голова Наукового товариства імені Шевченка», яка експонуватиметься у виставковій залі Львівської національної наукової бібліотеки України ім. В. Стефаника до 28 жовтня 2026 року.

Пропонуємо також ознайомитися з унікальним комплексом фотоматеріалів у двох форматах, зокрема з ювілейною електронною фотогалереєю, представленою нижче.

Підготували:

• завідувачка відділу рукописів, кандидатка історичних наук Мирослава Дядюк;
• молодша наукова співробітниця відділу бібліотекознавства Наталія Прокопенко.

---

ФОТОГРАФІЧНА СПАДЩИНА МИХАЙЛА ГРУШЕВСЬКОГО

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

30 вересня 2026 року у читальній залі № 1 імені Тетяни і Омеляна Антоновичів Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника відбудеться презентація фундаментального бібліографічного видання

Українська книга в Галичині, на Буковині, Закарпатті, Волині та в еміграції, 1914–1939 : бібліографічний покажчик : у 6 томах, 10 книгах / НАН України, Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника, відділ наукової бібліографії ; уклад.: Л. І. Ільницька (керівник проєкту), Т. М. Дубова, І. А. Жеваженко, С. Н. Когут, Л. Я. Кужель, М. В. Мовна, І. В. Морозова, Н. А. Рибчинська, Л. Т. Сущ, М. А. Ільницька (Шуварик) ; передм. М. М. Романюка ; відп. ред. М. М. Романюк (т. 1-5), Л. В. Сніцарчук (т. 6). Львів, 2010–2024. Т. 1–6.

Це результат багаторічної наукової праці колективу укладачів відділу наукової бібліографії Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника.

Шеститомне видання, що виходило друком упродовж 2010–2024 років, репрезентує понад 15 тисяч бібліографічних записів і є найповнішим в Україні та світі джерелом, у якому з максимальною повнотою представлено масив західноукраїнської та української еміграційної книги міжвоєнної доби.

У покажчику відображено не лише книжкові видання понад 170 видавництв, а й календарі, альманахи та продовжувані видання з детальним розкриттям їхнього змісту. Окрему цінність становлять відомості про українські видання, що виходили в еміграції майже у тридцяти країнах на п’яти континентах.

Багато представлених у покажчику видань тривалий час залишалися маловідомими або були заборонені й зберігалися у спеціальних фондах бібліотек. Публікація бібліографії повертає їх до наукового та культурного обігу, відкриваючи інформацію про книги, їхніх авторів, перекладачів, редакторів, видавців та ілюстраторів.

Видання є важливою складовою національної бібліографії України та продовжує масштабну працю з дослідження історії української книги, започатковану фундаментальним проєктом «Репертуар української книги, 1798–1916 рр.».

Під час презентації йтиметься про історію створення покажчика, особливості роботи над унікальним бібліографічним масивом, значення видання для сучасної науки та про відкриття, які воно дає можливість зробити дослідникам історії української книги, культури та суспільства.

---

Запрошуємо долучитися до презентації видання, яке повертає в історію української книги цілі пласти культурної спадщини та відкриває нові можливості для її дослідження.

Шановні пані та панове!

Із прикрістю повідомляємо, що запланована на 23 вересня 2026 року IV Стефаниківська зустріч «Як культура може стати стрижнем стійкості» скасовується через непередбачені обставини.

Дякуємо всім, хто зацікавився заходом, а також нашим партнерам за їхню залученість у підготовці зустрічі.

Просимо вибачення за незручності, пов’язані зі скасуванням заходу, та дякуємо за Ваше розуміння.
Про можливу нову дату повідомимо в окремому оголошенні.

З повагою,
Лукаш Камінський, директор Національного інституту імені Оссолінських (Оссолінеум),
Василь Ферштей, генеральний директор Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника

Відзначення 20-річчя Оссолінських зустрічей розпочалося 16 вересня з урочистого відкриття пленерної виставки «Союз за свободу. Східна політика „Культури”». Експозиція висвітлює концепцію, розроблену Єжи Ґедройцем та Юліушем Мєрошевським на сторінках паризької «Культури», і представляє ключові її положення, що незалежність Польщі нерозривно пов’язана зі свободою народів Центрально-Східної Європи.

Урочиста частина та відзначення ювілею

Святкову програму продовжила церемонія вручення дипломів і пам’ятних медалей, підготовлених до Року Юзефа Максиміліана Оссолінського. Нагородами відзначили працівників ЛННБ України імені В. Стефаника, які зробили вагомий внесок у співпрацю з Національним інститутом імені Оссолінських упродовж останніх 20 років.

Також пам’ятні нагороди були вручені працівникам провідних наукових, архівних, мистецьких установ м. Львова та представникам медіа, зокрема видання «Kurier Galicyjski» і порталу «Збруч».

111-ту ювілейну Оссолінську зустріч у Львові розпочав генеральний директор ЛННБ України імені В. Стефаника Василь Ферштей з промови In memoriam багаторічного директора Бібліотеки, члена-кореспондента НАН України, заслуженого діяча науки і техніки України, доктора історичних наук, професора Мирослава Миколайовича Романюка. Учасники заходу ушанували пам’ять Мирослава Романюка хвилиною мовчання.

Надалі відбулася міжнародна дискусія «Актуальність Ґедройця? Спадщина „Культури“ у Центрально-Східній Європі», яку модерував директор Національного інституту ім. Оссолінських д-р Лукаш Камінський. В обговоренні взяли участь представники України, Польщі, Литви та Білорусі.

Під час дискусії учасники обговорили багатогранний вплив ідей Єжи Ґедройця та спадщини паризької «Культури» на сучасний розвиток регіону. Анна Бернхардт наголосила на потребі плекання простору для спокійної, вдумливої рефлексії, вільного обміну різноманітними поглядами та глибокого пізнання культур сусідніх народів. Розвиваючи тему суспільної трансформації, д-р Тацяна Нядбай підкреслила визначальну роль культури в розбудові демократичних інститутів і безпосередніх зв’язків між народами, зауваживши, що еміграція має бути не просто «залою очікування», а активним середовищем для формування майбутнього своєї країни. З геополітичного боку проф. Альвідас Нікжентайтіс відзначив вагомий вплив концепції на формування зовнішньої політики Литви та вказав на критичну необхідність остаточного подолання імперських стереотипів мислення. Узагальнюючи цінність цієї спадщини, д-р Микола Рябчук акцентував на особливому інтелектуальному середовищі, створеному Ґедройцем, чиї представники мали відвагу відкрито порушувати найбільш складні, гострі та суперечливі теми. 

Урочистості відбулися під патронатом Генерального консула Республіки Польща у Львові та за фінансової підтримки Міністерства культури та національної спадщини Республіки Польща з Фонду промоції культури.

---

 

---

---

 

У стінах нашої книгозбірні у межах Форуму видавців у Львові (10-13 вересня, 2026 р.) відбулася серія літературних подій та творчих зустрічей.
Це,зокрема, презентація видань Олександра Красовицького, присвячених стійкості та обороні міста-героя: «Харків. Три роки незламності та боротьби»; «Харків. 20 розмов про незламність». Автор особисто підписував примірники видань та спілкувався з читачами про історію й сучасність міста.
Велику зацікавленість читачів викликала творча зустріч із відомим українським письменником Василем Добрянським. На заході автор презентував детективні та історичні твори: «Мертві птахи падають у небо. Помилка капітана Жегра»; «Замах у Берліні. Скриня для гетьмана»; «Чорні кішки вважають білих несправжніми. Забута справа дізнавача Антона Аурумного»; «Трибунал апостолів».
12 вересня відбулася творча зустріч із відомим письменницьким подружжям — Надією Гуменюк та Володимиром Лисом, під час якої шанувальники мали змогу поспілкуватися з авторами про їхній творчий шлях і нові видання. Окрім літературного спілкування, на гостей чекала особлива культурна програма: завідувачка відділу рукописів Мирослава Дядюк провела для Надії Гуменюк, Володимира Лиса та учасників заходу захопливу екскурсію. Гості отримали унікальну нагоду ознайомитися з багатствами рукописної спадщини, рідкісними документами та цінними історичними артефактами, що зберігаються у фонді відділу.

---

У межах проведення «Днів європейської спадщини у Львові 2026» (11–13 вересня) Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника підготувала та провела дві захопливі екскурсійні програми: 

• «Зберігати, плекати, примножувати: Львівська національна наукова бібліотека України імені В.Стефаника як скарбниця історичної пам’яті» — кураторкою була завідувачка відділу бібліотекознавства Валентина Мудроха. Учасники заходу занурилися в історію нашої інституції, оглянули інтер’єри головного корпусу ЛННБ України ім. В. Стефаника. Гості ознайомилися з сучасними напрямами діяльності Бібліотеки, зокрема з популяризацією національної спадщини через поєднання традиційних та інноваційних форм бібліотечно-інформаційного обслуговування. Фахову екскурсію у відділі рукописів провела його очільниця Мирослава Дядюк, детально ознайомивши гостей із рукописними пам’ятками та документальними джерелами. Доповненням маршруту стало знайомство з музейно-дослідницьким комплексом, де наукові співробітники відділу Ярослав Сеник та Тамара Литвин провели пізнавальні огляди Меморіального читального залу-музею академіка Івана Крип’якевича та Меморіального читального залу імені Омеляна і Тетяни Антоновичів. 
• Виставка «Imago Ucrainæ на картах XV–XX ст.» — куратором був керівник кабінету картографії Тарас Огородник, який зробив детальний огляд стаціонарної експозиції з використанням інтерактивних технологій, завдяки чому відвідувачі мали змогу ознайомитися з 60 рідкісними мапами (1493–1992 рр.) та глибше пізнати багатовікову історію формування територіального образу України. 

За вагомий внесок у збереження та популяризацію культурної спадщини кураторів заходів було відзначено подяками від управління туризму Львівської міської ради.

---

Генеральний директор Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника Василь Ферштей та Голова Родового Союзу Дзєдушицьких гербу Сас Матеуш Дзєдушицький запрошують на презентацію альбому «Спогади з поторицьких полювань»

Про історію альбому та консерваційно-реставраційні роботи розкажуть Лариса Купчинська та Леся Дзендзелюк.

---

17/09
15:00
Камінний зал
ЛННБ України ім. В. Стефаника
м. Львів, вул. В. Стефаника, 2
Дофінансовано за кошти Міністра культури та національної спадщини Республіки Польщі з Фонду промоції культури.

Вхід вільний!