У читальному залі № 1 імені Тетяни і Омеляна Антоновичів Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника розгорнуто книжкову виставку «Маркіян Шашкевич (1811–1843) – провісник національного відродження».
В історії українського національного відродження Маркіян Шашкевич посідає особливе місце. Письменник, поет, громадський і культурний діяч, священник − він став одним із провідників національно-культурного руху в Галичині. Народився 6 листопада 1811 р. у с. Підлисся Золочівського району Львівської області в родині священника. Попри недовге життя (помер 7 червня 1843 р.), залишив вагомий слід в історії української культури, літератури та національного відродження.
Особливе місце у спадщині Маркіяна Шашкевича посідає його просвітницька діяльність. Він уклав перший у Галичині шкільний підручник для дітей «Читанка для малыхъ дѣтей до школьного и домашного употребленія» (Въ Львовѣ, 1850). Книга містила пізнавальні відомості про рідну землю, родину, село, місто, пори року, народні казки та поетичні мініатюри. 2 грудня 1836 р. рукопис «Читанки» був поданий до друку, однак видання побачило світ лише 1850 р., уже після смерті автора.
Послідовно обстоюючи права української мови, Маркіян Шашкевич виступав проти впровадження латинського алфавіту в українське письмо. На захист кирилиці він видав 1836 р. у Перемишлі брошуру «Азбука i abecadło: uwagi nad rozprawą o wprowadzeniu abecadła polskiego do piśmiennictwa ruskiego, napisaną przezks. J. Łozińskiego, umieszczoną w Rozmaitościach Lwowskich z roku 1834. Nro. 29» (Przemyśl, 1836).
Важливою сторінкою діяльності Маркіяна Шашкевича стала участь у створенні та діяльності літературного гуртка «Руська трійця», одним із організаторів і провідних представників якого він був. Визначною подією в історії української культури став вихід 1837 р. у Будапешті альманаху «Русалка Дністрова» – першої книжки, написаної живою українською народною мовою («Русалка Днѣстровая» (У Будимѣ, 1837)). Наклад становив близько 1000 примірників, однак лише 200 із них потрапили до читачів: основну частину тиражу у Львові затримала й конфіскувала цензура.
На виставці експонується факсимільне видання альманаху «Русалка Дністрова» (редактор-упорядник М. Шалата; головний редактор Ф. Стеблій. Львів, 2012). Представлено також монографії та документальні дослідження, присвячені історії видання, зокрема працю Л. Ільницької «“Русалка Днѣстровая” (1837) у бібліотеках і музеях світу: історико-книгознавче дослідження» (Львів, 2007), збірник «“Русалка Дністрова”: документи і матеріали» (Київ, 1989) та ін.
Маркіян Шашкевич увійшов в історію української літератури і як новатор поетичної форми: він першим почав писати українські сонети. Особливої уваги заслуговує його поезія «Веснівка», опублікована у виданні «Вѣнок русинам на обжинки / уплѣв Иван Б. Θ. Головацкій» (У Вѣдни, 1846). Цей твір і сьогодні вражає мелодійністю та артистичністю форми. Вірш перекладено понад п’ятнадцятьма мовами світу, зокрема болгарською, німецькою, англійською, французькою, угорською, китайською, вірменською, італійською, естонською, іспанською та багатьма іншими.
Серед літературних творів Маркіяна Шашкевича вирізняються «Псалми Русланові», що є своєрідним зразком поетичної прози («Псальми Русланові: великий єсть Бог: на мішаний хор» (Львів, 1937)).
Перу М. Шашкевича належить також кілька прозових творів. Найвизначніший серед них – казка «Олена», яку високо оцінив Іван Франко. Попри жанрове визначення, цей твір не має традиційних ознак казки. Автор назвав його казкою, щоб відвернути прискіпливу увагу цензури від справжнього змісту «Олени».
На виставці представлено збірки творів Маркіяна Шашкевича, видані в різні роки: «Твори Маркіяна Шашкевича, Якова Головацкого, Николи Устияновича, Антона Могильницького» (Львів, 1906); «Ліричні твори» (Львів, 1911); «Вибрані твори» (Львів, 1954); «Твори» (Київ, 1982); «Твори [Звуковий запис]: 200-літтю від дня народження присвячується» (Львів, 2011) та ін.
Однією зі складових творчої діяльності М. Шашкевича була перекладацька праця. Він перекладав українською мовою сербські народні пісні, твори чеських і польських поетів, здійснив повний переклад «Слова о полку Ігоревім», від якого до нашого часу зберігся лише уривок – «Плач Ярославни». Крім того, письменник адаптував для українського читача «Краледворський рукопис» Вацлава Ганки. Повний переклад рукопису опубліковано у книзі «Писання Маркіяна Шашкевича» (У Львові, 1912).
Життя і творчість Маркіяна Шашкевича віддавна привертали увагу дослідників. Значний внесок у вивчення його спадщини зробили Іван Франко (М. Шашкевич і галицько-руська література // Франко І. Я. Зібрання творів у 50 т. Київ, 1981. Т. 29), Кирило Студинський (Geneza poetycznych utworów Markiana Szaszkiewicza (Kraków, 1896)), Іван Крип’якевич (Шашкевичіана: статті, рецензії, публікації (Львів, 2012)), Михайло Возняк (Маркіян Шашкевич як фольклорист (Львів, 1911); Маркіян Шашкевич (Львів, 1941)) та ін.
Творчість і громадсько-культурна діяльність письменника широко висвітлені й у сучасних наукових дослідженнях. Зокрема, в «Історії української літератури: у 12 т.» (Київ, 2016. Т. 3), наукових збірниках «Шашкевичіана» (Львів, Броди, Вінніпеґ, 1996. Вип. 1, 2), довідкових виданнях «Українські письменники: біо-бібліографічний словник: у 5 т.» (Київ, 1963. Т. 3), «Енциклопедія історії України: у 10 т.» (Київ, 2013. Т. 10).
Окрему увагу привертають монографічні дослідження: С. Шаха «О. Маркіян Шашкевич та галицьке відродження» (Париж, Мюнхен, 1961); М. Шалати «Маркіян Шашкевич: життя, творчість і громадсько-культурна діяльність» (Київ, 1969); Р. Кирчіва «Етнографічно-фольклористична діяльність “Руської трійці”» (Львів, 2011), «Маркіянове сузір’я: ті, кого пробудив, “воодушевив” і повів за собою Маркіян Шашкевич» (Львів, 2012); Ф. Стеблія «Маркіян Шашкевич – провісник незалежності соборної України» (Львів, 2011); О. Петраша «“Руська трійця”: М. Шашкевич, І. Вагилевич, Я. Головацький та їхні літературні послідовники» (Київ, 1986); М. Люзняка «Роль та місце “Руської трійці” в історії української філософії» (Львів, 2003); М. Тершаковця «Маркіян Шашкевич та його ідеї на тлі українського відродження» (Львів, 2021) та ін.
Архів Маркіяна Шашкевича зберігається у відділі рукописів Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника (Ф. 142).
Запрошуємо ознайомитися з книжковою виставкою та виданнями, які розкривають багатогранну постать Маркіяна Шашкевича, його літературну спадщину й визначальну роль у становленні українського національного відродження.
