Михайло Грушевський (1866–1934): учений, державник, голова наукового товариства імені Шевченка

З нагоди 160-річчя від дня народження видатного українського історика, організатора української науки, громадського та державного діяча Михайла Сергійовича Грушевського у Львівській національній науковій бібліотеці України ім. В. Стефаника підготовлено тематичну виставку.

Експозиція репрезентує наукову, редакторську, громадську та політичну діяльність Михайла Грушевського, його львівський і київський періоди життя, а також широкий спектр досліджень, присвячених постаті вченого, його науковій спадщині та суспільно-політичній діяльності.

Центральне місце у виставці посідають праці самого Михайла Грушевського, зокрема фундаментальна багатотомна «Історія України-Руси», що стала одним із визначальних наукових проєктів української історіографії та важливою основою розвитку модерної української історичної науки. В експозиції представлено перше видання «Історії України-Руси», окремі томи наступних перевидань, а також сучасні видання цієї фундаментальної праці.

Вагоме місце посідає й «Історія української літератури» — масштабне дослідження, над яким учений працював упродовж багатьох років. Представлені видання засвідчують широту наукових зацікавлень Михайла Грушевського та його прагнення до комплексного осмислення історії й культури України.

Науковий доробок Михайла Грушевського охоплює понад дві тисячі праць з історії України, історіографії, літературознавства, етнографії, археології, соціології та інших галузей гуманітарного знання. Значну частину його наукової спадщини систематизовано й опубліковано в сучасному 50-томному виданні творів Михайла Грушевського, окремі томи якого також представлені в експозиції. Вони дають змогу простежити тематичне й жанрове розмаїття наукової спадщини вченого.

Особливий період діяльності Михайла Грушевського пов’язаний зі Львовом. У 1894 році він очолив кафедру всесвітньої історії зі спеціальним оглядом історії Східної Європи у Львівському університеті. Водночас активно працював у Науковому товаристві імені Шевченка, головою якого був у 1897–1913 роках. За його керівництва НТШ набуло статусу одного з провідних осередків української науки, а Львів став важливим центром розвитку української гуманітаристики.

Львівський період діяльності вченого представлено, зокрема, виданням В. Тельвака, В. Качмара, С. Журавльова «Каталог студентів Михайла Грушевського Львівського університету» (Львів, 2023), у якому систематизовано відомості про студентів, пов’язаних із його викладацькою та науковою діяльністю у Львівському університеті. Окреме місце займає праця Л. Винара «Михайло Грушевський і Наукове товариство ім. Тараса Шевченка, 1892–1930» (Мюнхен, 1970; Нью-Йорк; Дрогобич; Львів, 2006), а також інші дослідження.

В експозиції представлено комплекс наукових і періодичних видань, що виходили за редакцією та за участю Михайла Грушевського, зокрема «Україна», «Студії з історії України», «За сто літ», «Літературно-науковий вістник», а також збірники комісій НТШ з дослідження історії України.

Окреме місце посідають «Записки Наукового товариства імені Шевченка» — одне з найважливіших наукових видань НТШ, яке в 1896–1913 роках виходило під редакцією Михайла Грушевського. Представлені в експозиції окремі томи, зокрема видання кінця ХІХ — початку ХХ століття, дають змогу простежити особливості науково-редакторської діяльності вченого та розвиток гуманітарних досліджень у НТШ.

Книжкова експозиція дає змогу побачити прижиттєві видання Михайла Грушевського, рідкісні примірники його фундаментальних праць, видання, підготовлені за його редакцією та участю, а також сучасні наукові дослідження, присвячені постаті вченого та різним аспектам його багатогранної спадщини. Представлені видання з книжкових фондів ЛННБ України ім. В. Стефаника засвідчують багатство й різноманітність джерельної бази, пов’язаної з вивченням життя та діяльності Михайла Грушевського. Експозиція репрезентує лише частину значного масиву видань, присвячених ученому, що зберігаються у фондах Бібліотеки.

Особливий розділ ювілейної експозиції становлять фотографії, унікальні ескізи, рисунки та шаржі В. Бойчука, О. Сорохтея та інших авторів, вирізки з періодичних видань із портретними зображеннями Михайла Грушевського, його родини, дружини Марії та доньки Катерини, їхнього оточення, рідкісні листівки, а також світлини фасаду й інтер’єрів львівської вілли Грушевських на вул. Понінського, 6 (нині — вул. Івана Франка, 154) та робочого кабінету вченого.

Значна частина представлених світлин походить із колекції Музею Наукового товариства імені Шевченка. Їхнє походження засвідчують відповідні штампи та печатки бібліотеки й музею НТШ, інвентарні номери, а також численні дарчі та власницькі написи, підписи фотографій членів Товариства, працівників його бібліотеки, зокрема Володимира Дорошенка, та музею — Ярослава Пастернака.

Частина фотоматеріалів походить безпосередньо з родинного архіву Грушевських або була передана до збірки як дарунок членів НТШ — Богдана Барвінського, Костя Паньківського, Володимира Левицького, Володимира Гнатюка та інших діячів української науки й культури.

Представлений фотоматеріал дає можливість простежити візуальну історію творчого та суспільно-політичного шляху Михайла Грушевського. Зокрема й львівського періоду життя — його діяльності як професора Львівського університету, голови Наукового товариства імені Шевченка, організатора наукової роботи та одного з активних учасників формування української наукової інфраструктури у Львові. Світлини відтворюють не лише окремі моменти особистого й професійного життя вченого, а й ширше інтелектуальне та суспільно-культурне середовище, у якому розгорталася його діяльність.

Поєднання фотографій, авторських графічних матеріалів, листівок, документальних вирізок та інших візуальних свідчень дає змогу доповнити книжкові й документальні джерела, пов’язані з його діяльністю, та поглибити уявлення про наукове й культурне середовище кінця ХІХ — початку ХХ століття.

Фотографії, представлені в експозиції, є частиною значного комплексу матеріалів, що зберігаються у фондах Львівської національної наукової бібліотеки України ім. В. Стефаника. Їхнє оприлюднення з нагоди 160-річчя від дня народження Михайла Грушевського привертає увагу до цінності фотографічних та образотворчих джерел для сучасних досліджень історії української науки, культури та інтелектуального життя.

Запрошуємо відвідати тематичну виставку «Михайло Грушевський (1866–1934): учений, державник, голова Наукового товариства імені Шевченка», яка експонуватиметься у виставковій залі Львівської національної наукової бібліотеки України ім. В. Стефаника до 28 жовтня 2026 року.

Пропонуємо також ознайомитися з унікальним комплексом фотоматеріалів у двох форматах, зокрема з ювілейною електронною фотогалереєю, представленою нижче.

Підготували:

  • завідувачка відділу рукописів, кандидатка історичних наук Мирослава Дядюк;
  • молодша наукова співробітниця відділу бібліотекознавства Наталія Прокопенко.

ФОТОГРАФІЧНА СПАДЩИНА МИХАЙЛА ГРУШЕВСЬКОГО

Михайло Грушевський. Листівка з репродукцією портрета роботи художника Ф. Красицького 1907 р.

 

Михайло Грушевський – випускник Університету св. Володимира. Травень 1890 р. Київ.

 

Михайло Грушевський – новопризначений професор Львівського університету. Вересень 1894 р. Київ.

 

«Професор Михайло Грушевський у Львові». 1895 р.

 

Михайло Грушевський. Львів. Вирізка ілюстрації із невстановленого видання.

 

Михайло Грушевський – голова Наукового товариства імені Шевченка. [1898], Львів.

Михайло Грушевський. 1901 р. Листівка. 1903 р.

 

Михайло Грушевський у робочому кабінеті львівської вілли на вул. Понінського, 6. Листівка. [Липень 1904 р.]. Львів.

Михайло Грушевський. Вирізка ілюстрації з видання «Вістник Союза визволення України» (Відень).

 

Михайло Грушевський. Фотографія Е. Тшемескі. [19 січня (за ст. ст.) 1908 р.], Львів

Михайло Грушевський. Вирізка ілюстрації з видання «Народне слово». [Перша половина 1910 р. Львів.]

Михайло Грушевський. Фотографія Е. Тшемескі. [5 червня (ст. ст.) 1910 р.] Львів.

Михайло Грушевський. Вирізка ілюстрації. з видання «Вістник Союза визволення України» (Відень, 1916).

 

Михайло Грушевський, Голова Центральної Ради. [1918 р.] Київ.

Михайло Грушевський, Голова Центральної Ради. [1918 р.] Київ.

Михайло Грушевський. [Вересень 1926 р.] Київ.

«М. С. Грушевський і К. О. Студинський на Рибному заповіднику на Конончі». Травень 1927 р. Конча-Заспа.

 

«Михайло Грушевський (світлина) з біюсту роботи М. Паращука». 1907 р.

 

Ескіз до портрета Михайла Грушевського. Художник М. Бойчук. [Поч. 1910-х років.]

Портрет Михайла Грушевського. Художник М. Бойчук. [Поч. 1910-х років.]

«Проф. М. Грушевський. Рисунок Сорохтея, відбитка на цикльостилі «Нового Часу» дар В. Гнатюка». [Між 1918 і 1925 рр.]

Михайло Грушевський. Ф. Красицький. Фоторепродукція. 1907.

 

Візитна картка

 

Михайло Грушевський з родиною. Перший ряд: сестра Ганна, мати Глафіра Захаріївна, батько Сергій Федорович, дружина Марія. Другий ряд: брати Олександр і Михайло. Літо 1897 р. Батьківський хутір під Владикавказом.

 

Михайло Грушевський у колі рідних і друзів. Перший ряд: Марія Грушевська з однорічною донькою Катериною, Стефанія Левицька, Михайло Грушевський. Другий ряд: Іван Труш, Северин Данилович, Іван Франко. [червень 1901], Львів.

«Проф. М. Грушевський серед рідні своєї дружини». Перший ряд: Михайло Грушевський, Павло і Тетяна Калитовські, Катерина Грушевська, Марта Левицька. Другий ряд: Йосип Савицький, Марія Грушевська, Людмила Савицька, Стефанія і Єронім Калитовські. 16 серпня (за н. ст.) 1912 р. Криворівня

 

Марія Грушевська (Вояковська). Фото Н. Лісса. Львів. [Поч. 1900-х рр.].

«Катря Грушівська. Львів, 1913 р.».

 

Катерина Грушевська у садку львівської вілли на Понінського, 6. [1904 р.]

«Марія Грушевська з Вояківських в половині 1890-х рр.» Станиславів.

 

Михайло Грушевський з дружиною Марією. Фотолистівка. 1899 р. Берлін.

 

«Катруся Грушевська». [1909‒1910] рр. Львів.

«Дім Грушевського у Львові на Понінського, 6»

 

«Марія Грушевська, дружина Михайла, у свойому помешканні у Львові, вул. Понінського, 6». [1904 р.]