Відділ наукової бібліографії ЛННБ України ім. В. Стефаника та Комісія з книгознавства і бібліографії НТШ 4 грудня провели круглий стіл «Наукове товариство імені Шевченка у Львові – осередок української наукової думки ХІХ – ХХ ст.». З вітальним словом до учасників заходу звернулася заступниця генерального директора бібліотеки Лідія Віталіївна Сніцарчук. Вона побажала плідної роботи і повідомила приємну новину: в. о. завідувачки відділу наукової бібліографії ЛННБ України ім. В. Стефаника Софія Когут стала переможницею І Всеукраїнського (національного) конкурсу наукових та навчальних видань «Українська соціогуманітаристика». ЇЇ відзначили за монографію «Творчість Михайла Рудницького у контексті міжвоєнної доби» (2024).
Присутні, які представляли бібліотечну спільноту Львова (ЛННБУ ім. В. Стефаника, НБ ЛНУ ім. Івана Франка, НТБ Львівської політехніки, НБ ЛНМУ ім. Данила Галицького) зацікавлено прослухали доповіді співробітниць відділу наукової бібліографії в контексті реалізації планової теми «Наукове товариство ім. Шевченка у Львові (1873–1939) як загальнонаціональний видавничий осередок». Докторка філософії Марія Пірко проаналізувала взаємини між українськими інтелектуалами Галичини й Наддніпрянщини на сторінках видання «Хроніка НТШ» в контексті розвитку національного руху та в умовах розділеності українських земель. Видання відображало різні форми співпраці: обрання наддніпрянців дійсними та почесними членами Товариства, публікацію їхніх праць у «Записках НТШ» і серійних виданнях, спільні археографічні та етнографічні проєкти, створення філій книгарень у Києві та Харкові. «Хронїка НТШ» фіксувала участь галицьких і наддніпрянських діячів у святкуванні Шевченківських роковин, відкритті пам’ятника І. Котляревському в Полтаві, ювілеях видатних українських діячів науки, літератури, театру. Доповідачка окреслила образ наддніпрянців у галицькому інтелектуальному середовищі: як меценатів, науковців та об’єднавчих постатей. Окремий акцент зробила на дискусійних моментах співпраці.
Кандидатка філологічних наук Софія Когут виступила з доповіддю «Коли старі традиції зустрічаються з новою дійсністю: один епізод із діяльності Кирила Студинського». Йшлося про полеміку, спровоковану публікацією М. Струтинського «Видавець, книжка і читач» у перемиському часописі «Український голос» (1927) зі звинуваченнями адміністрації НТШ у відсутності комерційного мислення та застарілих методах роботи. У відповідь К. Студинський опублікував статтю «Наукове товариство ім. Шевченка. В імя правди», де подав своє бачення діяльності НТШ у тогочасних умовах.
Наукова співробітниця відділу Наталія Рибчинська висвітлила бібліографічну діяльність відомого математика, дійсного члена Математично-природничо-лікарської секції та Бібліографічної комісії НТШ Миколи Чайковського (1897–1970), який фактично започаткував українську природничу бібліографію. Доповідачка проаналізувала бібліографічний доробок ученого, зокрема рекомендаційний покажчик для самоосвіти «Математика» (Львів, 1910); два покажчики змісту «Збірника Математично-природописно-лікарської секції» НТШ (Львів, 1910; 1927) та «Українську математичну наукову бібліографію» (1894–1929)» (Одеса, 1931), що вирізняється ґрунтовністю та оригінальною методикою виконання. Вона дає уявлення про поступ української науки в УСРР у 20-х роках минулого століття, коли активізувала видавничу діяльність ВУАН, започатковували свої періодичні органи новоутворені інститути, з’явилися фахові журнали.
Завідувачка відділу формування інформаційних ресурсів кандидатка історичних наук Ілона Олексів у доповіді «Славістика в дослідженнях НТШ за 1892–1939 рр.: постаті, проблематика, наукові праці» наголосила, що славістика була одним із ключових напрямів гуманітарних досліджень НТШ і вивчалася в рамках Філологічної, Історично-філософської секцій. Вчені НТШ досліджували українську мову, літературу та фольклор у ширшому слов’янському контексті, що сприяло формуванню української славістичної школи. Відомі вчені-славісти І. Франко, К. Студинський І. Свєнціцький, В. Щурат, В. Гнатюк, І. Брик та ін. досліджували українсько-слов’янські мовні, літературні, історичні, етнографічні взаємовпливи, а також слов’янські культурні взаємини з тогочасним українським науковим середовищем, що сприяло утвердженню української гуманітарної науки у широкому європейському контексті.
Приємним сюрпризом став виступ завідувачки відділу європейської літератури ХІХ-ХХ ст. кандидатки історичних наук Маргарити Кривенко. Вона ознайомила з концепцією та наповненням міжнародної виставки «Приховане – відкрите: книги з костелу єзуїтів у Львівській національній науковій бібліотеці України імені В. Стефаника», яку вперше організували у рамках співпраці між Оссолінеумом (Польща) та ЛННБ України ім. В. Стефаника в контексті збереження та вивчення спільної історико-культурної спадщини. Експозицію, розгорнуту в Національному інституті імені Оссолінських у Вроцлаві 11 липня – 31серпня 2025 р., на якій було представлено 50 репрезентативних видань з фонду відділу європейської книги ХІХ-ХХ ст., оглянули майже 4000 відвідувачів. Це засвідчує актуальність і важливість міжнародного виставкового проєкту сьогодні, коли знову нищиться національне надбання внаслідок російської збройної агресії проти України.
