Метою виставки є привернення уваги до питань збереження, вивчення та популяризації спільної історико-культурної спадщини. На експозиції представлено видання, які внаслідок історичних подій та суспільних процесів до кінця 2011 року зберігалися у костелі Петра й Павла ордену Єзуїтів (на вул. Театральній, 11 у Львові, нині – Гарнізонний храм святих апостолів Петра й Павла). Упродовж багатьох років це приміщення функціонувало як книгосховище бібліотеки, а видання залишалися недоступними для широкого загалу та дослідників.

Ці книги переважно походять з бібліотечних зібрань наукових, просвітницьких і культурних інституцій, освітніх закладів, монастирів та церков, а також із приватних книгозбірень відомих родин та осіб (українців, поляків, євреїв, німців, вірмен), які до Другої світової війни компактно проживали на цих землях, формуючи спільний мультикультурний простір. Зібрані ними книжкові колекції, що акумулювали духовні надбання та досягнення науки і культури європейських країн, у 1930–1940-х роках, внаслідок політики тоталітарних режимів, зазнали ліквідації, переміщень, розпорошення, втративши свою цілісність, унікальність та своєрідність. Проте вони й досі зберігають ознаки свого походження, мають значну наукову, історичну, культурну та матеріальну цінність, викликають особливий інтерес читачів і залишаються об’єктом міждисциплінарних різноаспектних досліджень.

Сьогодні ці видання становлять основу фонду відділу європейської книги ХІХ–ХХ ст. ЛННБ України ім. В. Стефаника, який було створено у січні 2020 року з метою належного зберігання, системного опрацювання та введення їх до наукового й суспільного обігу.

На виставці експонується 50 репрезентативних видань, що є цікавими з огляду на авторів, тематику, художнє оформлення та поліграфічне виконання, а також цінними за своїм походженням і книжковими знаками. Це іншомовні друки ХІХ – початку ХХ століття з історичних колекцій: найбільшої української бібліотеки Наукового товариства імені Шевченка, польської бібліотеки – львівського Оссолінеуму; книгозбірень, сформованих товариствами «Просвіта», «Студіон», єврейською віросповідною громадою у Львові; бібліотек відомих польських родів (Дідушицьких, Баворовських, Любомирських, Морачевських, Павліковських, Хшановських, Третерів) та зібрання вірменського архиєпископа Йосифа Теодоровича.

Особливу увагу відвідувачів привертають книги з приватних збірок власників різних професій та сфер діяльності, що вирізняються тематичним змістом, мовним розмаїттям та широкою географією виходу у світ. Серед них видання з книгозбірень: М. Грушевського – українського історика, громадського і політичного діяча, багаторічного голови НТШ у Львові (1897–1913); І. Франка – класика української літератури, науковця; О. Барвінського – громадсько-політичного діяча Галичини, педагога, історика, голови Українського педагогічного товариства; В. Левицького – математика, фундатора української фізико-математичної термінології; І. Кревецького – книгознавця, бібліотекаря, бібліографа, багаторічного керівника Бібліотеки НТШ (1909–1914, 1922–1937); С. Парфанович – української лікарки-гінеколога, письменниці, однієї з перших лікарок-жінок на західноукраїнських землях; Митрополита Андрея Шептицького – відомого релігійного діяча і мецената.

У фокусі виставкового простору – антикварні книги з провенієнціями: проф. О. Бальцера – польського історика, ректора Львівського університету (1895–1896); Л. Бернацького – довголітнього директора львівського «Оссолінеуму» (1918–1939); барона К. Бруніцького – відомого колекціонера творів мистецтва; М. Вольської – поетки періоду «Молодої Польщі»; В.-Т. Віслоцького – славіста, бібліографа, бібліофіла; О. Ортвіна – польського літературознавця, театрознавця, громадського діяча; М. Ґольдштейна – відомого єврейського мистецтвознавця та колекціонера; Йозефа Маусса – німця за походженням з Баденського князівства, історика, який належав до грона найпопулярніших представників львівського професорського світу.

Окрему зацікавленість викликають експоновані друки з інскриптами, які засвідчують не лише тісні міжнародні наукові та культурні зв’язки тогочасної доби, а й традиційну роль книги як найціннішого подарунка.

В урочистому відкритті виставки взяли участь та виступили з вітальним словом: директор Національного інституту імені Оссолінських доктор Лукаш Камінський, віце-директорка докторка Дорота Сідорович-Мулак, завідувачка відділу європейської книги ХІХ–ХХ ст. ЛННБ України ім. В. Стефаника канд. іст. наук Маргарита Кривенко. У межах урочистостей Маргарита Кривенко провела кураторську екскурсію, яка викликала значний інтерес у численних учасників заходу.

Висловлюємо щиру вдячність пану директору Лукашу Камінському та співкураторці виставки пані Дороті Сідорович-Мулак за запрошення та всебічне сприяння в організації цього міжнародного виставкового проєкту. Окрема подяка всій команді Оссолінеуму за активну участь у його успішній реалізації. Цей проєкт став нашим першим міжнародним виставковим дебютом за кордоном.