Ще у 2015–2016 рр. до Сектору формування та каталогізації іншомовних видань ХІХ – середини ХХ ст., який у 2020 р. став основою Відділу європейської книги ХІХ–ХХ ст. ЛННБ України ім. В. Стефаника, з ОРФу (відділу обмінно-резервних фондів та ретроспективного комплектування) надійшов одним великим масивом доволі численний фрагмент родової бібліотеки Дідушицьких. Її окремі примірники надходять дотепер. Ці книги поступово впроваджуємо до наукового та суспільного обігу, і на сьогодні Поторицька бібліотека Дідушицьких за кількістю примірників домінує серед опрацьованих приватних колекцій як вагомий сегмент історико-культурного фонду Бібліотеки.
Бувши однією з найбагатших родових книгозбірень довоєнної Галичини, на 1939 р. вона налічувала понад 50 тис. томів різномовних і багатогалузевих видань, містила переважно праці з гуманітарних і природничих наук, відображаючи вподобання та зацікавлення її власників.
На виставці, присвяченій 200-літтю від дня народження колекціонера, мецената, науковця, політика графа Володимира Дідушицького, експоновані передусім книги з історії та літератури Польщі. Адже, за довідковим виданням Едварда Хвалєвіка 1926 р., з 48222 томів цієї великої цінної бібліотеки – 37 тисяч становила добірна полоніка.
Увагу відвідувачів звертаємо на двотомне дослідження Томаша Свєнцького (1774–1837) «Історичні пам’ятки видатних родин та людей давньої Польщі» (“Historyczne pamiątki znamienitych rodzin i osób dawnej Polski”. Warszawa: Nakładem S. H. Merzbacha, 1856) – одну з найважливіших праць з історії польської шляхти та аристократії в опрацюванні та за редакцією Юліяна Бартошевича (1821–1870) – історика літератури та педагога, дослідника Середньовіччя.
Цю тематику продовжує середньовічна хроніка «Історія Болеслава ІІІ, короля Польщі» анонімного автора ХII ст., видана князем Адамом Чарторийським у 1821 р. у перекладі з латинської історика, архівіста, бібліотекаря Гіполіта Ковнацького (“Historya Boleslawa III, krola Polskiego / przez Polaka Bezimiennego”. Warszawa: W drukarni XX. Piiarow, 1821), а також наукова розвідка про найдавнішу історію Польщі з міфічних часів «Критичний вступ до історії Польщі» (“Wstęp krytyczny do dziejów Polski”) Августа Бєльовського, яка вийшла у Львові у 1850 р. накладом графа Володимира Дідушицького.
Добірну полоніку в родовій книгозбірні Дідушицьких репрезентує й тритомне прижиттєве видання найвідомішої наукової праці графа Юзефа-Максиміліана Оссолінського (1754?–1826) «Історико-критичні відомості з історії польської літератури» (Краків, 1819–1922) (“Wiadomości historyczno-krytyczne do dziejów literatury polskiej…”), що містить детальну інформацію про польських письменників та іноземних авторів, які писали про Польщу, і є одним із перших систематичних досліджень на цю проблематику.
В експозиції можна оглянути й прижиттєві видання творів класиків польської літератури: А. Міцкевича, Ю. Словацького. Ю. Німцевича, С. Гощинського, В. Сирокомлі, А. Фредра та ін. Серед них вирізняється історичний роман Антонія Едварда Одинця (1804–1885), який вважають одним із найважливіших у польській літературі XIX ст., “Barbara Radziwiłłówna Czyli początek panowania Zygmunta-Augusta: poema dramatycznа w szesciu aktach, z prologiem”. Wilno: W drukarni S. Rozensona, 1858) про життя та діяльність Барбари Радзівіллувни, другої дружини польського короля Сигізмунда Августа.
Серед експонованих на виставці примірників із провенієнціями цієї родової бібліотеки увагу привертає каталог особистої книгозбірні та архіву відомого польського письменника Ю. Крашевського (1812–1887) (Львів, 1888, стор. 649) із золотим тисненням його портрета на верхній палітурці книги. Варто зауважити, що впорядником цієї об’ємної бібліографічної праці на запрошення Францішка Крашевського – сина письменника був український публіцист, видавець, перший бібліотекар книгозбірні Наукового товариства імені Шевченка у Львові (1897–1904) Михайло Павлик (1853–1915).
До своєї бібліотеки Дідушицькі традиційно збирали і зберігали світову художню літературу, зокрема українську – в оригіналах і перекладах – польською, німецькою, англійською, латинською, грецькою та ін. мовами. Тут знаходимо, зокрема, перший повний переклад польською поеми «Похід Ігоря проти половців» Августа Бельовського (Lwów: Nakładem Franciszka Pillera, 1833) (“Wyprawa Igora na Połowców: poemat słowiański”), а також твори представників «української школи» в польській романтичній літературі: Томаша Августа Олізаровського (1811–1879) (“Zawerucha: powieść ukraińska” (W Wrocławiu: Nakładem Zygmunta Schlettera, 1852); Олександра (Александра) Грози (1807–1875) (“Obrazki ukraińskie” (Wilno: Nakład i druk T. Glücksberga, 1855); Антонія Мальчевського (1793–1826); Юзефа Богдана Залеського (1802–1886) та ін. Серед інших прозаїків та критиків, які займалися українською темою, активний популяризатор цієї школи Міхал Грабовський («Pan starosta kaniowski: obraz powieściowo-historyczny w trzech rozdziałach” (Warszawa: W Drukarni Gazety Codziennej, 1856); романіст і козакофіл Міхал Чайковський (“Koszowata i Ukrainki” (Lipsk: F.A. Brockhaus, 1865), (“Hetman Ukrainy: powieść historyczna” (Berlin: Nakładem księgarza B. Behra, 1841) та ін.
Велике зацікавлення було і до французької літератури, тож у колекції – твори відомих французьких авторів (О. Дюма, О. Бальзака, В. Гюго, Жорж Санд, Г. Флобера, Ш. Бодлера, Стендаля та ін.), проілюстровані видатними художниками (Гюставом Доре, Емілем-Антуаном Баяром, Горацієм Кастеллі, Жаном-Едуаром Даржаном та ін.). Експозиція репрезентує також ряд видань із ретельно підібраних цікавих тогочасних літературних серій. Зокрема, створена для мандрівників у 1853 р. видавництвом Луї Ашетта «Залізнична бібліотека» (“Bibliothèque des сhemins de fer”), томи якої в яскравих м’яких і твердих обкладинках відповідно до змісту та призначення (зеленій, синій, кремовій) пропонували у кіосках на залізничних станціях і в книгарнях; скажімо, «Ілюстрована рожева бібліотека» (“Bibliothèque rose illustrée”) у рожевих обкладинках з’явилася у 1856 р. і була розрахована на дітей та підлітків. А у т. зв. «Сучасній бібліотеці» (“Bibliothèque contemporaine”) брати Леві опублікували твори більшості видатних французьких авторів другої половини ХІХ ст.
У бібліотечному зібранні Дідушицьких знаходимо чимало видань і зі сфери природничих наук, основний масив якої сформував бібліотеку Природничого музею імені Дідушицьких у Львові (тепер – Державний природознавчий музей НАН України).
Серед них вирізняється дослідження Фрідріха Ролле (1827–1887) – палеонтолога, геолога і фольклориста, одного з перших представників дарвінізму в Німеччині (“Der Mensch, seine Abstammung und Gesittung: im Lichte der Darwinschen Lehre von der Art, Entstehung und auf Grundlage der neuern geologischen ... mit 36 Holzschnitten (Прага, 1870); фундаментальна праця про гігієну (“Die allgemeine Naturlehre des Menschen" (Гіссен, 1865) Едуарда Рейха (1836–1919) – австро-угорського лікаря і викладача університету; одна з основних праць Генріха Моріца Вількома (1821–1895) – німецького академіка і ботаніка “Die Wunder des Mikroskops oder die Welt im kleinsten Raum” (Лейпціг, 1856) («Чудеса мікроскопа або світ у найменшому просторі», яка містить понад 1000 зображень у тексті, на титульній сторінці, фронтиспісі.
Крім вартісних різномовних і різножанрових книг із природи, математики, фізики, хімії, філософії, фізіології, психології, медицини тощо особливе зацікавлення викликає науково-популярна література, зокрема практичні посібники для домашнього господарства. Це, передусім, датований початком ХІХ ст. авторства А. П’ятковського «Досконалий винокур і пивовар, або Мистецтво виготовлення горілки та лікерів, а також варіння пива, з інформацією про виготовлення оцтів: на основі останніх відкриттів у фізиці, хімії та технології, опубліковано в трьох частинах» (Краків, 1809) – одне з найстаріших і найрідкісніших польських видань у цій галузі; «Основи бджільництва: застосовані до конструкції рамкового вулика, який був нагороджений великою срібною медаллю на виставці в Ловічі в 1859 році» (Варшава, 1859) (“Zasady pszczolnictwa: zastósowane do konstrukcji ula ramowego uwieńczonego na wystawie łowickiej 1859 roku wielkim medalem srebrnym”) польського греко-католицького священника, бджоляра, отця Яна Доліновського (1814–1875) – одна з найважливіших праць у польській бджільницькій літературі; «Вишивка та мереживо; їх виготовлення та історія від найдавніших часів до наших днів. Посібник для аматорів, колекціонерів та широкого загалу читачів», прикрашений 149 красивими гравюрами, численними зображеннями мережив, ткацьких верстатів тощо (Париж, 1887) (“Broderie et Dentelles”) Ернеста Лефебюра (1835–1913) – виробника мережива, адміністратора Музею декоративного мистецтва в Парижі; «Книга господині: подарунок жінкам і дівчатам, щоб зробити дім щасливим і забезпечити домашній добробут і затишок» (Лейпциг; Берлін, 1884) (“Das Buch der Hausfrau: Mitgabe für Frauen und Jungfrauen zur Beglückung des Hauses sowie zur Sicherung häuslichen Wohlstandes und Komforts”) – розкішне ілюстроване видання Йоганни фон Сидов (1850–1927) з численними чорно-білими ілюстраціями та гарним поліграфічним оздобленням.
Не менш цікава в бібліотеці Дідушицьких колекція книжкових календарів, які поряд із Біблією та катехизмом були невід’ємною частиною кожної тогочасної приватної бібліотеки. Серед експонованих особливо цінними є видання з художніми гравюрами: “Kalendarz Ilustrowany” J. Jaworskiego (1865–1875) чи “Kalendarz Warszawski” J. Ungra (1849–1886), а також різні за своїм змістом та призначенням річники астрономічні, жіночі, фахові тощо.
На виставці варто звернути увагу і на знаки власності представників знатного роду Дідушицьких – членів Поторицько-Заріцької родової гілки, які своїми дарами впродовж багатьох років примножували родинну книжкову спадщину. Це передусім книжкові знаки Володимира та Юзефа Каласанти Дідушицьких, зокрема сюжетний екслібрис роботи відомого майстра першої половини ХІХ ст., гравера, ілюстратора, бібліотекаря Каєтана-Вінсенти Келісіньського (1808–1849), виконаний у 1830-і роки. У сюжетній композиції –розгорнута книга із зазначенням власника екслібриса: на задньому фоні сонце, що сходить; книга обрамлена дубовою та лавровою гілками; змія спереду символізує мудрість і фах власника. Книги цієї історичної колекції позначені також друкованими знаками: круглим та овальним штампами із зазначенням місця формування книгозбірні та ініціалами власників (“Biblioteka Poturzycka J.W.D.”, “Biblioteka Poturzycka W.D.”), а також маленьким овальним штампом з ініціалами власника (W.D.), який приховано проставляли не, як зазвичай, на титульних чи початкових сторінках, а на сторінці 90, а коли видання не було об’ємним – на сторінці 15.
Ряд представлених на виставці видань із бібліотеки Дідушицьких прикрашає автограф Альфонсини Дідушицької (1838–1919) – дружини Володимира Дідушицького-старшого, приватна книгозбірня якої збагатила Поторицьку бібліотеку працями з теології та белетристикою польською, французькою, англійською мовами. В експозиції демонструємо книги й із власницьким записом графині Клементини Мйончинської (1811–1878) з дому Потоцької – матері графині Альфонсини, яка поповнила родове бібліотечне зібрання переважно польськими виданнями, деякі з яких стали бібліографічною рідкістю.
Прикладом шанобливого ставлення до Книги є власницький знак Володимира Дідушицького-молодшого, в основі якого – сьома заповідь Господня : VII. Nie kradnij, oddaj coś pożyczył.
Історія формування бібліотечного зібрання Дідушицьких відображена також у численних дарчих написах, у яких знаходимо підтвердження шанобливого ставлення до самої книгозбірні та її власників. Зокрема, педагог, історик літератури, бібліограф Станіслав-Леопольд Коссовський (1880–1945), даруючи у 1916 р. своє об’ємне дослідження про романтизм і романтиків у польській літературі (Варшава, 1916), залишив на ньому такий напис: «Поторицькій Бібліотеці, скарбами якої користувався неодноразово, дарує вдячний автор».
Маргарита Кривенко, завідувач відділу європейської книги ХІХ–ХХ ст. ЛННБ України ім. В. Стефаника
