Збірка мистецтвознавчої періодики ХІХ- початку ХХ ст. представлена як українськими («Артистичний вістник» (Львів, 1905), «Ілюстрована Україна» (Львів, 1913), «Життя і мистецтво» (Львів, 1920), «Нова хата» (Львів, 1926), «Дажбог: література, театр, кіно» (Львів, 1932), «Мистецтво» (АНУМ) (Львів, 1932),  так і іншомовними виданнями (журнали  «Tygodnik ilustrowany» (Варшава, 1859), «Kłosy: Czasopismo ilustrowane» (Варшава, 1871), «Czasopismo techniczne» (Львів, 1883), «The Studio: An illustrated magazine of fine applited art» (Лондон, 1897), «Architekt» (Краків, 1900), «Gazeta Muzyczna» (Львів, 1918), «Sztuki piękne» (Краків, 1924), «Lwowskie wiadomości muzyczne i literackie» (Львів, 1925), «Orkiestra» (Перемишль, 1930).

Серед творів образотворчого мистецтва найчисельніше представлені графічні твори українських та зарубіжних авторів, зокрема естампи, найдавнішим з яких є дереворит «Краків», виконаний В. Плейденвурфом для видання Г. Шеделя «Weltchronik» (Нюрнберг, 1493 р.). Широко репрезентавана творчість української та західноєвропейської художніх шкіл, зокрема — А. Гочемського, Й. Гочемського, І. Стрельбицького, І. Филиповича, Д. Сінкевича, А. Лянґе, Б.-З. Стенчинського, А. Пилиховського, О. Кульчицької, Я. Музики, Л. Левицького, М. Старовойта, С. Караффи-Корбут, І. Остафійчука, Б. Сороки, Є. Безніска, А. Ґроттґера, Я. Матейка, Ф. Тепи, Б. Тепи, Я. Мальчевського, К. Сіхульського, К. Діфштеттера, Л. Круга, М. Альтомонте, Б. Альтомонте, Й. Вінтерхальтера, Ф.-А. Маульберча, Дж.-Ф. Гверчіно, П. Картона, Дж. Ланді. Унікальними є твори японських і китайських художників ХVIII—ХІХ ст., серед яких: Кейсай, Утагава Кунісада, Утагава Кунійокі, Хокусай Кацусіка та ін.

Нотний фонд є одним із найбільших в Україні (найдавніші документи — датовані кін. XVIIІ ст.). Найціннішу частину формують західноукраїнські нотні видання ХІХ — початку ХХ ст.,зокрема: твори П. Бажанського, В. Барвінського, А. Вахнянина, М. Вербицького, С. Воробкевича, І. Лаврівського, З. Лиська, С. Людкевича, О. Нижанківського, Д. Січинського, Я. Ярославенка,  прижиттєві видання творів львівських польських композиторів ХІХ — початку ХХ ст. Ельснера, Ернесті, Мадуровича, Мадейського, львівських австрійських композиторів Ґаллюса, Кесслера, сина Моцарта – Франца Ксавера Моцарта, Рукгабера та ін.

До масиву фотодокументів входять фотографії та негативи зі збірок колишніх музею Наукового товариства імені Шевченка у Львові, бібліотеки інституту «Русскій народній домъ» у Львові, Оссолінеуму, Василіянського монастиря, Інституту класичної археології Університету Яна Казимира у Львові та інших бібліотек. Особливу цінність мають фотографії, які репрезентують історію розвитку фотомистецтва у Львові від 1850-х рр.: продукція фотоательє Ю. Едера, Т. Шайнока, Тшемеських та ін. Ряд фотографій виконано у майстернях Києва, Одеси, Перемишля, Тернополя, Чернівців, Варшави, Кракова, Вільнюса, Відня та інших міст. Представлені фотопортрети визначних суспільно-політичних діячів, письменників, художників, композиторів, артистів, зокрема: Ірини Вільде, Марка Вовчка, Дж. Гарібальді, І. Горбачевського, В. Гюго, Е. Золя, П. Куліша, І. Пулюя, О. Степанівни, М. Тарнавського, І. Франка, Т. Шевченка, А. Шептицького, Б. Шоу й ін.

Фонд аркушевих документів репрезентує плакати, репродукції та афіші з колишніх колекцій Центральної Василіанської бібліотеки у Львові, бібліотеки Наукового товариства імені Шевченка у Львові, Музею Любомирських, бібліотеки Баворовського, Промислового музею у Львові, приватної колекції львів’янина д-ра Кароля Травінського та ін.

Фонд картографічних документів представлений колекцією карт, атласів та планів загальною кількістю понад 23 520 одиниць зберігання (крайні дати документів: 1513 – 2017 рр.). До складу його колекції увійшла значна частина картографічних документів із понад 70 львівських книгозбірень, які формувалися упродовж декількох століть, та після 1940 року склали основу бібліотеки ім. В. Стефаника. Зокрема, картографічні колекції, які влились у фонд кабінету картографії, походили із: публічних бібліотек Львова: «Оссолінеум», Дідушицького (Поторицька), Баворовського, Павліковського, Військова; бібліотек наукових установ: Наукового товариства ім. Т. Шевченка, Львівського університету і його відділів: інституту історії, інституту археології, інституту географії; Львівської політехніки; бібліотек громадських установ і організацій: Народного дому, «Просвіти», «Студіону» та ін.; бібліотек релігійних установ: Греко-католицької богословської академії, Греко-католицької митрополії, Отців чину Святого Василія Великого, Латинської архиєпархії. Крім цього, фонд кабінету картографії поповнювався картами і атласами із приватних бібліотек.

Найціннішою частиною фонду є західноєвропейські стародруковані атласи і карти XVI-XVIIІ cт.: А. Ортелія, Г. Меркатора, Г. Гондта, Й. Янсона, фірми Блау, Н. Сансона, Г. Желло, С. Мюнстера, М. Вальдзеємюллера, Й. Гоманна, М. Г. Зойттера, Т. К. Лоттера, Й. М. Пробста, Ф. Л. Ґюссефельда, Ф. де Віта, П. Шенка, Г. Фалька, Й. Ковенса, К. Данкерта, Й. Оттенса, Ґ. Деліля та ін. Окрему групу фонду творять карти і атласи кінця XVIII – першої половини ХІХ ст. Це дослідження польських, французьких, австрійських, німецьких, картографів: Т. Молло, Ф. Й. фон Райлі, Ф. А. Шрембля, Р. Дзанноні, Й. Лізґаніґа.

Картографічні праці другої половини ХІХ – початку ХХ ст. становлять у збірці значну кількість. Вони відтворюють основні тенденції розвитку картографічної науки тих часів. Серед них праці К. Куммерсберґа, Й. Лелевеля, О. Яблоновського, А. Штілера, К. Шпрунера, Г. Берґгауса. Також картографічні видання цього періоду представлені працями тогочасних українських дослідників: П. Чубинського, К. Михальчука, Я. Головацького, Г. Величка, С. Рудницького.

Значну частину фонду кабінету картографії становлять військові карти, які відтворюють події Першої світової війни, плани, щоденники військових дій (у більшості видані закладами Флеммінга, Кеттлера, Лехнера, Дітріха), а також топографічні і оглядово-топографічні різного масштабу (австрійські, німецькі, російські, польські, на яких зображено і територію України).

Видання міжвоєнного періоду представлені працями українських вчених: Л. Кльованого, Ю. Шокальського, М. Кордуби, В. Кубійовича, М. Кулицького. Серед них найціннішим є «Атляс України й сумежних країв» за редакцією В. Кубійовича, виданий Українським видавничим інститутом у Львові 1937 р.

Великою у збірці є колекція планів міст, де представлено плани міст України (Києва, Львова, Чернівців, Луцька, Тернополя, Харкова, Одеси та ін.) та міст цілого світу (Відня, Варшави, Будапешта, Парижа, Праги, Мюнхена, Тулузи, Стамбула, Лондона, Мілана та багатьох інших).

2007 р.

– «Виставка пам’яті Володимира Вуйцика», «Виставка творів Євгена і Лесі Безнісків», «Виставка творів Олега Лишеги».

2008 р.

– «Виставка портретів Богдана Хмельницького, присвячена визвольній війні українського народу 1648—1654 рр. (з фондів Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника)».

2009 р.

– «Дещо про сакральне, виставка творів Андрія Тирпича», «Ярослава Король: живопис», «До 100-річчя Б.-І. Антонича присвячується живопис на склі та графіка Анастасії Кобельки» та «Юліуш Коссак. 185 років від народження».
2010 р.

– «Мистецька скарбниця» — у виставкових залах експонувалися графічні твори з фондів Інституту (До 70-ліття Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника).

2012 р.

– персональна виставка творів львівського художника Веніаміна Сіпера (1907-1979) із фонду Інституту.

2013 р.

– «Україна в європейсько-турецьких війнах 1683-1699: історія в гравюрах», присвячена 330-літтю Віденської битви; Виставка приурочена до 330-ї річниці переломної в історії європейсько-турецького протистояння битви за Відень, у якій об’єднані війська антитурецької коаліції під проводом уродженця Львівщини, польського короля Яна III Собеського (значна частина його «віденської» армії була набрана саме на західноукраїнських землях) 12 вересня 1683 р. зупинили турецьке просування в Європу.

– «Квіти для тебе» – виставка художніх творів самодіяльного художника Віри Григорівни Голубець. Світ художниці – світ квітів, дещо фантастичних, а водночас добре знайомих нам хризантем, маків, ірисів, які полонять зір дивовижною різнобарвною палітрою, буянням життя, які вона дарує всім, хто хоче бачити цю красу, в кого сприятлива душа до всього прекрасного в цьому світі.

– Львівська Ваґнеріана (До 200-ліття від дня народження Ріхарда Ваґнера): у грудні 2013 р. на вшанування 200-ліття від дня народження та 130 ліття від часу смерті Ріхарда Вагнера проведено виставку на матеріалах з фондів Інституту досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів ЛННБ України ім.. В. Стефаника та Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові.

2014 р.

– «Aleksandr Aksinin. Мета графіка. Досвід пізнання». На виставці експонувалися документи з фонду Інституту досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів ЛННБ України ім.. В. Стефаника та Львівської національної галереї мистецтв ім. Б. Візницького.

З фонду книгозбірні було представлено 14 оригінальних творів (графіка, живопис), які репрезентують різні періоди творчості відомого львівського художника.

– «Меценати в українській культурі» до 100-річчя від народження Омеляна Антоновича і з нагоди оголошення у Львівській національній науковій бібліотеці імені В. Стефаника 2014 року Роком меценатів Омеляна і Тетяни Антоновичів; «Великий Син Великого Народу» до 200-ліття від народження Тараса Шевченка.

– «Великий син великого народу (до 200-ліття від дня народження Тараса Шевченка). На виставці представлено мистецьку шевченкіану з фондів Інституту.

2015 р.

– виставка присвячена 100-літньому ювілею українського художника Якова Гніздовського. Експоновано документи з фонду Інституту досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів ЛННБ України ім.. В. Стефаника та Національного музею ім. Андрея Шептицького у Львові.

–  на вшанування 200-літнього ювілею від народження М. Вербицького бібліотека брала участь у спільних виставках з львівськими музеями, присвячених цій даті. Зокрема, 7 експонатів кінця ХІХ ст.. (нотні друки, програмки, запрошення) було представлено на виставці у Музично-меморіальному музеї Соломії Крушельницької у Львові.  У лютому 2015 р. цьому ж ювілею присвячено виставку «Творець українського гімну» на матеріалах з фондів Інституту досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів ЛННБ України ім. В. Стефаника та Львівського музею історії релігії. На виставці представлено шість експонатів з фондів бібліотеки – прижиттєві рукописи музичнчних творів М. Вербицького з колекції галицького композитора, його сучасника Порфирія Бажанського, графічний вид м. Перемишля, портрет М. Вербицького.

2016 р.

– «Акварелі Наполеона Орди» до річниці від смерті Степана Костюка; Останньою значною роботою С. Костюка стало видання одного з раритетів колекції – альбому акварелей Наполеона Орди (1807–1883) з видами історичних місцевостей та пам’яток. В експозиції виставкових залів Інституту показано оригінальний альбом акварелей, його видання, яке підготував Степан Костюк, і більшість літографій з нього .

– на меморіальній виставці, присвяченій 120-річчю від народження українського художника Павла Ковжуна. Із фондів бібліотеки було експоновано оригінальний рисунок художника, запрошення на виставки з 1920-х рр.., афіші тогочасних виставок.

2017 р.

– «Україніка у графічній колекції колишнього музею Любомирських» (до 200-річчя Національного закладу імені Оссолінських у Львові); «Майстри австрійського бароко (із ретроспективної колекції австрійського майора Карла Кюнля)».

– експонати фондів Інституту досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів ЛННБ України ім.. В. Стефаника представлено на виставці у залах Музею етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України у Львові.

– «Народний дереворит у художніх збірках Львова» на виставці було експоновано оригінальні народні дереворити з колекції Й.Г Павліковського із – 68 творів.

– в рамках виставкового проекту «Портрет міста» спільно з Національним музеєм у Львові імені Андрея Шептицького було експоновано 58 оригінальних творів графіки австрійських, польських майстрів першої пол.. ХІХ ст. із фондів бібліотеки, творчість яких була пов’язана із Львовом.

– «Раритети єврейської спадщини»., експозицію якої поповнили 30 графічних творів з колекції відомого єврейського колекціонера Максиміліані Гольдштейна із фондів Інституту досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів ЛННБ України ім.. В. Стефаника.

– в рамках щорічного Міжнародного фестивалю класичної музики LvivMozArt, який проходить у Львові, Інститут досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів ЛННБ України ім.. В. Стефаника у статусі партнера був учасником виставки образотворчих та музичних матеріалів у залах Львівської національної галереї мистецтв ім.. Б. Г. Возницького було представлено 28 експонатів із фондів Інституту для виставки, присвяченої життєтворчості Франца-Ксавера Моцарта (сина видатного австрійського композитора).

2018 р.

– «Степан Давимука. Дарунок українському народові» виставка графічних творів, подарованих книгозбірні колекціонером, меценатом Степаном Давимукою.

– експоновано екслібриси з колекції М. Гольдштейна на виставці «Євреї – народ книги», яку організовував Львівський історичний музей.

– експонати Інституту представлено на виставці «Реквієм як початок. Від нерозгаданих таємниць до музичного життя у Львові в першій половині ХІХ ст.», яку проводила Львівська національна галерея мистецтв імені Бориса Возницького в рамках проведення фестивалю класичної музики LvivMozArt. На експозиції представлені унікальні історичні рукописи, ноти, матеріальні артефакти, зокрема, скрипка у дерев’яному футлярі віденського майстра першої половини ХVІІІ ст. із фондів Інституту.

Мистецькі твори із фондів Інституту експонувались за рубежем на виставках: «Міф Галичини» (2014, Міжнародний Центр культури (Краків, Республіка Польща); «Народні дереворити з колекції Юзефа Гвальберта Павліковського у Львові» (2014, Етнографічний музей ім. Северина Удзєлі в Кракові (Республіка Польща), «Історія рукопису «Пана Тадеуша» – тексти, контексти, факти ІІ відкриття» (2014, 2016, 2017, Вроцлав, Республіка Польща)« 200-ліття Національного закладу ім. Оссолінських»  (2017, Вроцлав,  Республіка Польща).

І. Загальні засади
1.1. Документний фонд Інституту досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів Львівської національної наукової бібліотеки України імені В.Стефаника (далі — Інститут) містить твори образотворчого мистецтва, рукописи та друки музичних творів, фотодокументи, документи з особових архівів та колекцій, мистецтвознавчі документи XV—XXI ст., які згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 1709 від 19. 12. 2001 р. належать до наукових об’єктів Державного реєстру національно-культурного надбання України. Правила користування фондами Інституту розроблені згідно із Законом України «Про бібліотеки та бібліотечну справу» вiд 27.01.1995 р., Законом України «Про інформацію» від 02. 10. 1992 р., Статутом ЛННБ України імені В. Стефаника та положенням про Інститут досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів.
1.2. Право користування фондами Інституту надається користувачам, які оформили читацький квиток згідно із встановленими в ЛННБ України імені В. Стефаника «Правилами користування Львівською національною науковою бібліотекою України імені В. Стефаника».
1.2.1. При відсутності читацького квитка користувач згідно з письмовою заявою на ім’я завідувача спеціалізованого відділу Інституту має право одноразово скористатися системою каталогів та картотек.
1.3. Користування творами образотворчого мистецтва, рукописами і друками музичних творів, фотодокументами, документами з особових архівів та колекцій, мистецтвознавчими документами, виданими до 1945 року здійснюється на підставі листа–клопотання з місця роботи чи навчання, або письмової заяви на ім’я генерального директора ЛННБ України імені В. Стефаника.
1.3.1. Лист–клопотання на фірмовому бланку, у якому вказано прізвище користувача, тему і мету дослідження, завірений підписом і печаткою керівника установи, подається на ім’я генерального директора ЛННБ України імені В. Стефаника. Дозвіл на користування творами образотворчого мистецтва, фотодокументами та рукописами музичних творів надає генеральний директор ЛННБ України імені В. Стефаника, або його заступники. Дозвіл на користування книгами, періодичними виданнями з особистих архівів і колекцій, друками музичних творів і мистецтвознавчими документами виданими до 1945 року, надають директор Інституту, або завідувачі спеціалізованих відділів.
1.4. Користування фондами Інституту дозволяється лише у читальних залах цього структурного підрозділу. За межі Інституту, а також на міський та міжміський абонемент документи не видаються.
1.5. Експонування фондів на виставках, організованих поза межами Інституту, здійснюється лише з дозволу генерального директора Бібліотеки при наявності контракту, гарантійного листа на збереження документів, списку документів, які будуть експонуватися, підписаних керівниками установ (з однієї сторони — генеральним директором ЛННБ України імені В. Стефаника та директором Інституту; з іншої сторони — керівником установи, де експонуватимуться документи та куратором виставки).
1.6. Читальні зали Інституту обслуговують користувачів щодня з 1000 до 1800 год., окрім суботи, неділі, святкових та санітарних днів.
1.7. У виставкових залах Інституту обслуговування відвідувачів проводиться у вівторок і п’ятницю з 11.00 — до 16.00 год.

II. Права та обов’язки користувачів
2.1. Користувач має право:
2.1.1. Отримувати інформацію про наявність документів у фондах Інституту через систему каталогів та картотек Інституту та Бібліотеки.
2.1.2. Користуватися фондом вільного доступу.
2.1.3. Замовляти документи з фондів Інституту, заповнивши на кожну одиницю зберігання бланк вимоги встановленого зразка.
2.1.4. Отримати інформацію про термін виконання замовлення:
— подане до 17.00 год., виконується в той самий день;
— подане після 17.00 год., виконується наступного робочого дня.
2.1.4.1. Не виконуються замовлення на документи, які перебувають у незадовільному стані збереження, — потребують оправи чи реставрації.
2.1.5. Отримувати одночасно для користування у читальному залі п’ять видань або двадцять чотири номери журналів, чи один твір образотворчого мистецтва*;
2.1.6. При потребі відкладати замовлені документи на бронеполиці. Відкладені користувачем видання (не більше 5-ти од. зб.) зберігаються на бронеполицях упродовж 15 днів. При вчасному проханні користувача термін зберігання може бути продовжений. Особливо цінні документи зберіганню на бронеполицях не підлягають.
2.1.7. Отримати пояснення причини відмови щодо невиконаного замовлення.
2.1.8. Отримувати бібліографічні довідки та консультації.
2.1.9. Згідно з Законом України «Про авторське право і суміжні права» від 11.07.2001 р. та «Переліком платних послуг» у ЛННБ України імені В. Стефаника замовляти копії документів з фондів Інституту, однак із врахуванням фізичного стану документа.
2.2. Користувач зобов’язаний:
2.2.1. Користувач, який вперше звернувся у Інститут, повинен ознайомитися з “Правилами користування фондами Інституту досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів.
2.2.2. Пред’явити читацький квиток при вході до Інституту та взяти контрольний талон.
2.2.3. Залишити в гардеробі верхній одяг, портфель, сумку та будь-які друковані матеріали. Вносити особисті речі до читальних залів у прозорій папці.
2.2.4. Залишити черговому бібліотекарю читацький квиток із заповненим контрольним талоном.
2.2.5. Дбайливо поводитися з виданими у користування документами.
2.2.6. Відкладати у визначене черговим бібліотекарем місце використані документи з фонду вільного доступу.
2.2.7. Після завершення роботи здати черговому бібліотекарю документи, отримавши читацький квиток і погашений контрольний талон.
2.2.8. Дотримуватися правил користування комп’ютерами.
2.2.9. Дотримуватися громадського порядку і чистоти в читальних залах Інституту, коректно ставитися до користувачів та співробітників.
2.2.10. Виконувати вимоги співробітників Інституту при виникненні надзвичайних ситуацій (пожежа, аварія, загроза терористичного акту тощо).
2.2.11. Надавати пояснення керівництву Інституту та ЛННБ України ім. В. Стефаника при порушенні цих Правил.

III. Користувачу заборонено
3.1. Передавати свій читацький квиток іншим особам і користуватися чужим читацьким квитком.
3.2. Вносити до читального залу власні книги, журнали, газети та іншу друковану продукцію без дозволу чергового бібліотекаря.
3.3. Виносити документи, отримані для користування, за межі Інституту.
3.4. Залишати на тривалий час отримані твори образотворчого мистецтва, рукописи музичних творів, фотодокументи, документи з особових архівів і колекцій та документи, видані до 1945 року, на читацьких столах без нагляду.
3.5. Передавати іншим особам документи, одержані для користування у читальному залі.
3.6. Псувати отримані для користування документи: робити будь-які помітки на сторінках та загинати їх, спиратися на документи, притискати їх до канта столу, копіювати будь-які елементи зображення через копірку, відривати чи вирізати сторінки та їх фрагменти, закладати в них будь–які предмети, розшивати газетні чи журнальні зошити тощо.
3.7. Фотографувати чи репродукувати іншим способом документи власними технічними засобами без відповідного дозволу завідувача Відділення або завідувача спеціалізованого відділу.
3.8. Порушувати тишу; створювати неробочу атмосферу; користуватися мобільним і пейджинговим зв`язком у читальних залах Інституту.
3.9. Вносити у читальні зали їжу та напої.
3.10. Палити у приміщенні
3.11. Порушувати громадський порядок у приміщеннях Інституту, нетактовно поводитися з персоналом та іншими користувачами.

IV. Відповідальність користувачів при порушенні правил користування фондами Інституту
4.1. Користувачі, з вини яких завдано шкоду фондам Інституту, несуть матеріальну і кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством України.
4.2. Читачі позбавляються права користування фондами Інституту згідно з «Правилами користування Львівською національною науковою бібліотекою України імені В. Стефаника» за:
– спробу крадіжки документів з фондів Інституту;
– нанесення непоправної шкоди документам з фондів Інституту;
– пошкодження комп’ютерного обладнання та майна Інституту;
– передачу читацького квитка іншій особі;
– порушення громадського порядку у приміщеннях Інституту, нетактовну поведінку щодо персоналу, посадових осіб чи інших користувачів.

Опубліковано тези конференцій, що відбулись у 2013 — 2018 рр.:

1. Мистецька культура : історія, теорія, методологія : тези доповідей міжнародної наукової конференції, Львів, 29 листопада 2013 / [редактори-упорядники : О. Осадця, В. Пасічник ; відповідальний редактор : Л.В. Сніцарчук] ; Національна академія наук України, Львівська національна наукова бібліотека України ім. В. Стефаника, Інститут досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів … [та ін.]. — Львів : ЛННБУ ім. В. Стефаника, 2013. — 121, [6] с.
2. Мистецька культура : історія, теорія, методологія : тези доповідей Міжнародної наукової конференції, Львів, 28 листопада 2014 / [редактори-упорядники : Ольга Осадця, Володимир Пасічник ; відповідальний редактор : Л.В. Сніцарчук] ; Національна академія наук України, Львівська національна наукова бібліотека України ім. В. Стефаника, Інститут досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів … [та ін.]. – Львів : ЛННБУ ім. В. Стефаника, 2014. –  153 с.
3. Мистецька культура : історія, теорія, методологія : тези доповідей Міжнародної наукової конференції (Львів, 27 листопада 2015 р.) / [відповідальний редактор : Лідія Сніцарчук ; редактори-упорядники : Ольга Осадця, Володимир Пасічник] ; Національна академія наук України, Львівська національна наукова бібліотека України ім. В. Стефаника, Інститут досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів, Музично-меморіальний музей Соломії Крушельницької у Львові. – Львів : ЛННБУ ім. В. Стефаника, 2015. – 136, [4] с.
4. Мистецька культура : історія, теорія, методологія : тези доповідей Міжнародної наукової конференції (Львів, 25 листопада 2016 р.) / [відповідальний редактор : Лідія Сніцарчук ; редактори-упорядники : Ольга Осадця, Володимир Пасічник] ; Національна академія наук України, Львівська національна наукова бібліотека України ім. В. Стефаника, Інститут досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів, Музично-меморіальний музей Соломії Крушельницької у Львові. – Львів : ЛННБУ ім. В. Стефаника, 2016. — 153, [5] c.
5. Мистецька культура : історія, теорія, методологія : тези доповідей Міжнародної наукової конференції, Львів, 24 листопада 2017 / [ред.-упорядн. :, Володимир Пасічник ; відповідальна за вип. Ольга Осадця] ; Національна академія наук України, Львівська національна наукова бібліотека України ім. В. Стефаника, Інститут досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів … [та ін.]. – Львів : ЛННБУ ім. В. Стефаника, 2017. –  199 с.
6. Мистецька культура : історія, теорія, методологія нс: тези доповідей Всеукраїнської наукової конференції, Львів, 30 листоп. 2018 р. / ЛННБ України ім. В. Стефаника, Ін-т досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів; Музично-меморіальний музей С. Крушельницької у Львові; ред.-упоряд. : Володимир Пасічник ; відповід. за вип. Ольга Осадця. – Львів : Растр-7, 2018. –  200 с.