Місяць: Лютий 2020

«ЛЬВІВ. 1939 РІК… ТОТАЛІТАРИЗМ У ДІЇ»

13 лютого 2020 року у Львівській національній науковій бібліотеці України імені В. Стефаника відкрито виставку архівних документів, книг і періодичних видань під назвою «Львів. 1939 рік… Тоталітаризм у дії», приурочену до 80-річчя знищення радянською владою національних установ, організацій, національних товариств Галичини: Наукового товариства імені Шевченка, Народного дому, Львівського “Ставропігіону”, товариства “Просвіта”, Національного інституту ім. Оссолінських, приватних бібліотек (власники яких здебільшого були репресовані НКВС) та інших.

Експозиція виставки складається із розділів: «Архівні документи: переміщені фонди» та «Спецфонд. Ув’язнена книга». Уперше виставлено понад 600 одиниць книг і періодичних видань, які в часи більшовицького тоталітаризму були недоступні читацькому загалу. Також оприявнено різноманітні документи, заборонні директиви, печатки відділу спецфондів тощо.

Відкриваючи виставку, генеральний директор Бібліотеки Василь Ферштей наголосив, що минає 80 років від часу трагічних подій для всіх національних інституцій, які відбувались у Львові в лютому 1940 року. Виставка документально руйнує міф про визволення, який радянська влада намагалася вкорінити у свідомості нашого народу. Він зазначив, що після приходу Червоної армії у вересні 1939 р. у Львові розпочала роботу т. зв. комісія з охорони пам’яток культури при тимчасовому Управлінні у Львівській області під керівництвом Петра Панча. Вже 30 листопада 1939 р. ця комісія ухвалила рішення, щоб із чинного тоді 21 музею зорганізувати сім.

Постановою № 39 Ради народних комісарів УРСР про організацію наукових установ у західних областях УРСР, спираючись на фальшиву аргументацію, нібито «з метою створення відповідних умов для розвитку наукової роботи в західних областях Української РСР», у Львові було організовано філію Бібліотеки Академії наук УРСР із передачею їй бібліотек Наукового товариства імені  Шевченка, Наукового товариства «Оссолінеум» і Народного дому.

Фактична ліквідація найбільших бібліотечних установ Львова відбулася впродовж лютого 1940 р. Як свідчать архівні документи, до складу Львівської філії Бібліотеки АН УРСР було передано приміщення, рукописи, книги і музейні збірки: Фундації ім. Баворовських (1.02.1940), бібліотеки Народного дому (07.02.1940), бібліотеки НТШ (10.02.1940), бібліотеки «Студіону» (12.02.1940), бібліотеки Національного Закладу імені Оссолінських (14.02.1940).

Як показав час, радянська влада скоїла моральний злочин – створила спецфонд. Фактично було ув’язнено понад 1 млн книг із тавром «националистическая», «религиозная, «фашистская», «католическая» тощо. Відбір книг до спецфонду здійснювався у брутальний спосіб шляхом розпорошення історичних колекцій. Негативні наслідки втручання в цілісність збірок Бібліотека відчуває донині. Ув’язнення численних видань і авторів на довгі десятиліття у спецфондах завдало непоправної шкоди науці та культурі.

У своєму виступі генеральний директор ЛННБ України ім. В. Стефаника Василь Ферштей зробив акцент на тому, що сьогодні книгозбірня є спадкоємицею українських бібліотек у частині збереження історичної пам’яті і плекання національної самосвідомості. Він наголосив присутнім, що книгозбірня ініціює проведення у 2020 році низки заходів, приурочених до 80-ї річниці цих трагічних подій, і подякував усім, хто долучився до створення книжково-документальної експозиції.

До присутніх звернувся гість із Польщі Адольф Юзвенко – директор Національного Закладу ім. Оссолінських у Вроцлаві. Він підкреслив, що окупаційна влада, прагнучи створити безликий радянський народ, намагалася знищити історичну пам’ять народів, а ця «болюча» виставка якраз і сприятиме «поверненню національної пам’яті».

Мирослава Дядюк – завідувачка відділу рукописів Бібліотеки, кандидат історичних наук – докладно ознайомила присутніх із матеріалами експозиції, зокрема акцентувала увагу присутніх на документах, які характеризують діяльність «спецфонду»: «Формі відправлення кореспонденції через спецзв’язок НКВД», квитанціях про отримання таємної та цілком таємної кореспонденції, розпорядженнях про вилучення книг і рукописів. Науковець зауважила, що документальна експозиція дає можливість кожному самостійно зробити об’єктивну оцінку та переосмислити наше минуле, чому сприятимуть і документальні збірники документів, окремі публікації, підготовлені  співробітниками.

Із ґрунтовною доповіддю «Спецфонд: ув’язнена книга» виступила  Ольга Колосовська – заступник генерального директора Бібліотеки, кандидат історичних наук. Вона навела цифри й факти про те, що спецфонди створювалися тільки у великих наукових та університетських бібліотеках (10 із 28-ми бібліотек, у яких існували спецфонди, були у Києві). Вона також назвала авторів, імена яких заборонялося згадувати у будь-якому контексті: М.Грушевського, В.Винниченка, Б.Лепкого, О.Олеся, С.Єфремова, М.Хвильового та інших. Недремне око цензури не обійшло навіть Тараса Шевченка: усі галицькі, варшавські, канадські видання його творів «каралися» у спецфондах.

Про вагомість і актуальність виставки говорили  о. д-р Богдан Прах –ректор УКУ; Олексій Сухий – завідувач кафедри новітньої історії України імені Михайла Грушевського, доктор історичних наук, професор; Степан Давимука – український політик, меценат, доктор економічних наук.

У відкритті виставки взяв також участь заступник голови Львівської обласної ради Юрій Гудима. «Ця виставка, – сказав він, – це історична правда про тоталітарний режим Радянського Союзу. І цю правду необхідно доносити до молодого покоління, особливо зараз, коли в Україні йде війна!». Юрій Гудима подякував працівникам бібліотеки за організацію книжково-документальної виставки та висловив побажання показати її  у різних районах Львівщини.

Опубліковано root в Без рубрики

УКРАЇНСЬКИЙ ПАТРІОТ З ДИНАСТІЇ ГАБСБУРГІВ

Запрошуємо оглянути виставку,  присвячену 125- річчю з дня народження Василя Вишиваного, яка відкриється у вівторок, 11 лютого 2020 р.  об 11:00, і експонуватиметься впродовж місяця.

Вільгельм Франц фон Габсбурґ-Лотаринзький (Василь Вишиваний) (1895 – 1948) – український військовий діяч, політик, дипломат,  поет,   австрійський  ерцгерцог династії Габсбурґів, полковник Легіону Українських Січових Стрільців.  Вільгельма Габсбурґа знали в Україні як Василя Вишиваного,- це ім’я йому дали українські вояки під час Першої світової війни. Василь Вишиваний прославився своїми військовими та дипломатичними здібностями, а Україна стала його духовною батьківщиною.

До 125-річчя від дня народження Василя Вишиваного у виставковій залі відділу бібліотекознавства відкрито книжкову виставку, на якій представлено праці про його багатогранну діяльність та драматичну долю. Це, зокрема науково-документальне видання Ю. Терещенка та Т. Осташко «Український патріот з династії Габсбургів» (Київ, 2008); розвідка І. Головацького «Австрійський принц з українською душею: полковник Українського війська Василь Вишиваний, австрійський архикнязь Вільгельм Габсбург: (життя та діяльність) (Львів, 2008); дослідження Н. Гірняка «Полк. Василь Вишиваний» (Вінніпег, 1956), а також численні довідкові видання, в яких описана діяльність Вільгельма Габсбурга (Василя Вишиваного).

Увагу відвідувачів Бібліотеки приверне збірка віршів Василя Вишиваного «Минають дні» (Відень, 1921), а також мемуари Вільгельма Габсбурга, написані у формі автобіографії «Вільгельм Габсбург (Василь Вишиваний): Автобіографія» (Львів, 1996).

 

Опубліковано root в Виставки

94-а ОССОЛІНСЬКА ЗУСТРІЧ

У Львівській національній науковій бібліотеці України імені В. Стефаника, у читальному залі імені Омеляна та Тетяни Антоновичів, відбулася 94-та Оссолінська зустріч, співорганізатором якої є також Національний Заклад імені Оссолінських у Вроцлаві, а патронує – Генеральний консул Республіки Польща у Львові.

Відкрив Оссолінську зустріч і привітав її учасників генеральний директор ЛННБУ ім. В.Стефаника Василь Ферштей. Він  відрекомендував шановних гостей – Елізу Клавдію Дзвонкєвіч – Генерального консула Республіки Польща у Львові, Адольфа Юзвенка – директора Національного Закладу Оссолінських у Вроцлаві та представницю цієї установи у Львові Вікторію Маліцьку, а також гостя – Францішека Лонгшама де Бер’є – католицького священика, професора юридичних наук, завідувача кафедри римського права Ягеллонського університету, члена президії Комітету з юридичних наук Польської академії наук, члена групи експертів з біоетики Конференції єпископату Польщі.

Слово про важливість Оссолінських зустрічей, а цьогоріч восени відбудеться вже ювілейна сота зустріч, виголосив пан Адольф Юзвенко; він надав слово шановному гостеві, який виступив із лекцією «Традиції латинської Європи і римське право».

Францішек Лонгшам де Бер’є не лише захопив присутніх своєю ґрунтовною аналітичною розповіддю, побудованою на історичних паралелях і своїм ораторським мистецтвом, а й розчулив екскурсом у свій родовід, пов’язаний із Львівщиною. До речі, серед його родичів були й кілька професорів львівських навчальних закладів, яких у липні 1941 року розстріляли німецько-фашистські окупанти.

Друга частина велелюдної зустрічі, на якій були  присутніми й 25 студентів Францішека Лонгшама де Бер’є із Ягеллонського університету, пройшла у формі діалогу, в якому, зокрема взяв участь професор Ян Маліцький – директор Центру Східноєвропейських студій Варшавського університету, почесний професор НАУКМА, почесний доктор Острозької академії.

Наступна Оссолінська зустріч відбудеться у березні 2020 року.

Опубліковано root в Без рубрики

Книжковий дарунок Бібліотеці

За дорученням Канцелярії Президента Республіки Польща Генеральний Консул Республіки Польща у Львові пані Еліза Дзвонкєвіч передала Львівській національній науковій бібліотеці України імені В. Стефаника видання «The Power of International Law. Upholding International Law within the CONTEXT OF THE Maintenance of Peace and Security».

Це опубліковані матеріали дискусії, яка відбулася у Раді безпеки ООН в травні 2018 року під головуванням Президента Республіки Польща пана Анджея Дуди.

Особливої ваги цей дарунок набуває в часи інтеграції нашої держави в європейський правовий та науковий простір. Від імені чисельної  бібліотечної спільноти висловлюємо вдячність за цінний дарунок і сподіваємося, що видання викличе зацікавлення у широкому науковому середовищі.

Опубліковано root в Без рубрики