15–16 листопада 2019 року у Львівській національній науковій  бібліотеці України імені В. Стефаника відбулася міжнародна наукова конференція «Отець Климентій Шептицький (1869–1951): життєвий і духовний шлях Блаженного Католицької Церкви», яку спільно організували та провели Бібліотека і Постуляційний Центр Монастирів Студійського Уставу УГКЦ.

Учасники конференції, гості мали змогу оглянути у виставковій залі Бібліотеки банерну виставку «Отець Климентій Шептицький – аристократ духу», підготовлену Постуляційним Центром Монастирів Студійського Уставу УГКЦ та виготовлену коштами Львівської міської ради. Виставка висвітлювала основні віхи життя та діяльності Блаженного Священномученика Климентія Шептицького. Текст, численні світлини відтворили його дитинство та шкільні роки, студії у провідних європейських університетах, суспільно-політичну роботу, діяльність ієромонаха, церковного діяча й архимандрита монахів Студійського уставу, а також його арешт, ув’язнення  та загибель у в’язниці Росії.

До початку роботи конференції також розгорнуто тематичну виставку «Книгозбірня «Студіону» у фондах Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника», присвячену 150-літтю від дня народження блаженного о. Климентія Шептицького.

Книгозбірня «Студіону», створена Митрополитом Андреєм Шептицьким на початку минулого століття при студитському монастирі у Львові, була однією з найбільших і найбагатших українських бібліотек міжвоєнної доби, що відіграла значну роль в історії українського духовного відродження. У 1940-х рр. вона увійшла до складу Львівської філії БАН УРСР (нині – ЛННБ України ім. В. Стефаника).

А в центральній частині найбільшого  читального залу Бібліотеки, названого іменами Тетяни і Омеляна Антоновичів, у якому власне й відбувалася конференція, експоновано олійний портрет Климентія Шептицького з фондів Бібліотеки, виконаний 1938 року художником М. Шалабавкою.

Відкрив конференцію та привітав її учасників генеральний директор ЛННБ України ім. В. Стефаника Василь Ферштей; він побажав присутнім плідної співпраці в опрацюванні історико-культурної спадшини Великих Українців – братів Андрея та Климентія Шептицьких.


Потім до присутніх звернувся Митрополит Львівський УГКЦ Високопреосвященний Владика Ігор (Возьняк), який висловив переконання, що справа Блаженного священномученика Климентія живе ще й завдяки тому, що є науковці, які її ретельно досліджують.

«Кульмінаційним моментом святкування 150-ліття від дня народження Блаженного Климентія Шептицького стане Божественна Літургія у його родинному селі Прилбичі, – наголосив він. – Важливо, що цю дату святкуємо як на церковному, так і на державному рівні. Життя Блаженного Климентія Шептицького можна розділити на два етапи: світське і чернече. Але їх об’єднує служіння Богу й українському народові. Різниця полягає лише в тому, що у світському житті він служив Богу і народу як доктор права, депутат Австрійського Сейму, Президент Товариства Галицьких Лісів, а в монашому – як той, хто був правою рукою свого брата – Митрополита Андрея, особливо в справі Відродження Студійського чернецтва. Важливо й те, що постать Климентія Шептицького є ключем до розуміння постаті Андрея Шептицького», – підкреслив Митрополит Львівської архиєпархії  УГКЦ  Владика Ігор (Возьняк).

Прозвучав також відеозапис вітального слова учасникам конференції від родини Шептицьких, яке виголосив доктор Андрій Шептицький.

У роботі конференції взяла участь директорка департаменту розвитку Львівської міської ради Наталія Бунда. «Цей рік у місті Львові дуже особливий, – сказала вона. – Ми, спільно з Українською греко-католицькою церквою, напрацювали низку заходів до 150-річчя Блаженного священномученика Климентія Шептицького. Радію, що завдяки тісній співпраці з Церквою на території Музею архітектури і побуту буде освітній центр імені Блаженного Климентія Шептицького для людей різних вікових категорій. І хочеться побажати, щоб 151-ліття Блаженного Климентія ми святкували вже в цьому інформаційно-освітньому центрі».

До конференції долучилися також заступник міського голови з питань розвитку Андрій Москаленко та начальник Управління у справах національностей, релігій та фінансової роботи Львівської облдержадміністрації Леся Корнат.

Модератори першого дня роботи конференції Іван Матковський та Станіслав Стемпень надали слово  генеральному директорові Бібліотеки, кандидатові педагогічних наук Василеві Ферштею для виголошення доповіді «Історико-культурна спадщина Шептицьких у фондах ЛННБ України ім. В. Стефаника». Доповідач відзначив роль національної бібліотеки як спадкоємиці фондів найбільших бібліотек України, він також підкреслив значення книгозбірні «Студіон», яка була особливою справою Андрея Шептицького і сьогодні потребує ще документального відтворення, а також звернув увагу на те, яке велике значення митрополит Андрей приділяв архівам і бібліотекам.

Про маловідомі сторінки життя отця Климентія Шептицького (на підставі його листування з митрополитом Андреєм) розповідав синкел у справах монашества Львівської Архиєпархії УГКЦ о. Юстин (Бойко).

Як багатогранна особистість свого часу (аристократ, господарник, економіст) постав Климентій Шептицький із доповіді Станіслава Стемпеня – доктора історичних наук, директора Південно-Східного Наукового Інституту  (Перемишль, Республіка Польща).

Із ґрунтовною доповіддю «Блаженний Климентій як авторитет УГКЦ: аналіз релігійної діяльності» виступила Вікторія Чорнописька – кандидат історичних наук, асистент кафедри цивільного права та процесу Інституту права та психології Національного університету «Львівська політехніка».

Іван Матковський, доктор філософії, Постуляційний Центр Монастирів Студійного Уставу (Львів) висвітлив тему «До питання взаємин братів Шептицьких і євреїв».

Про тюремний та пересильний період життя архимандрита Климентія Шептицького у світлі архівних документів Володимирської тюрми говорила Руслана Бубряк – завідувач виставкового відділу Музею історії релігії (Львів).

Про фактично втрачену родинну бібліотеку Шептицьких у Прилбичах розповіла Ірина Качур, кандидат історичних наук, науковий співробітник відділу рідкісної книги ЛННБ України ім. В. Стефаника.

Під час конференції було презентовано першу наукову біографію о. Климентія Шептицького. Її автор,  Іван Матковський, зокрема, зауважив, що «постать Климентія Шептицького зацікавить однаковою мірою світських і духовних осіб. Приклад його життя буде повчальним для політиків та громадських діячів, а організаторський і підприємницький хист стане взірцем для бізнесменів. Його жертовність світитиме для чернецтва та клиру…»

Другий день роботи конференції проходив під титулом «Книгозбірня «Студіону» у Львові: проблеми вивчення, збереження, інформаційний потенціал». У цей день зібралися науковці Інституту історії України (Київ), Інституту рукопису Національної бібліотеки України ім. В. Вернадського (Київ), ЛННБ України ім. В. Стефаника, Центрального державного історичного архіву України у Львові, Українського католицького університету, Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького, Львівської національної галереї мистецтв ім. Б. Г. Возницького та ін.

На високому професійному рівні виголосили доповіді про: історичну спадщину Унії в концепції «Студіону» Андрея Шептицького (доктор історичних наук Ігор Скочиляс); архів історії Унії як складову книгозбірні «Студіону» (кандидат історичних наук Мирослава Дядюк); архівну спадщину Шептицьких у фондах Центрального державного історичного архіву України у Львові (начальник відділу довідкового апарату та обліку документів ЦДІАЛ Галина Громова); генезу, джерелознавчі аспекти та історичні контексти документів ф. XVIII (Зібрання історичних документів та архів митрополита Андрея Шептицького) в Інституті рукопису Національної бібліотеки України імені В. Вернадського (кандидат філологічних наук Євген Чернухін); роль митрополита Андрея Шептицького у збереженні архіву В’ячеслава Липинського (кандидат історичних наук Тетяна Осташко); колекцію нот церковної музики у бібліотеці Свято-Успенської Унівської Лаври (доктор Юрій Ясіновський); рукописну книгу з бібліотеки «Студіону» у фондах львівських інституцій (кандидат історичних наук Віра Фрис); кириличні стародруки з книгозбірні «Студіону» у фондах Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника (кандидат історичних наук Ольга Колосовська); науковий каталог книгозбірні «Студіону» як «візантійської» бібліотеки: алгоритм та особливості створення (кандидат історичних наук Маргарита Кривенко); унікальну збірку ікон з колекції «Студіону» (кандидат історичних наук Ольга Войтюк); збірку ікон «Студіону» у колекції Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького (завідувач відділу давньоукраїнського мистецтва Національного музею імені Андрея Шептицького Марія Гелитович).

На конференції відбулася презентація «Портрета монаха Климента Шептицького», пензля художника і фотографа Михайла Шалабалки (1938 р.), яку провела Лариса Купчинська – кандидат мистецтвознавста, доцент, в. о. директора Інституту досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів ЛННБ України ім. В. Стефаника.

Учасники міжнародної конференції звернулися до Ізраїльського національного меморіалу Катастрофи (Голокосту) та Героїзму «Яд Вашем» із проханням визнати Митрополита Андрея Праведником Народів Світу.

Доповіді та повідомлення Міжнародної конференції «Отець Климентій Шептицький (1869–1951): життєвий і духовний шлях Блаженного Католицької Церкви» буде опубліковано у збірнику наукових праць ЛННБ України ім. В. Стефаника.