Місяць: Листопад 2019

Науково-практичний семінар «Збереження бібліотечних фондів: мікологічний аспект»

 

Шановні колеги!

Запрошуємо Вас взяти участь у роботі науково-практичного семінару «Збереження бібліотечних фондів: мікологічний аспект», який розпочнеться 4 грудня 2019 року, об 11-й годині, у читальному залі імені Тетяни і Омеляна Антоновичів (вул. Стефаника, 2 ).

Тематика лекцій:

1. Мікроорганізми – агенти біологічного пошкодження творів і документів на папері та пергаменті.
2. Дослідження мікроорганізмів у бібліотечних і музейних закладах.
3. Методи профілактики і боротьби з мікроорганізмами – пошкоджувачами творів і документів на папері та пергаменті.

Опубліковано root в Без рубрики

93-а ОССОЛІНСЬКА ЗУСТРІЧ

Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника  та Національний Заклад імені Оссолінських у Вроцлаві запрошують на 93-у Оссолінську зустріч. Її гостем буде д-р Відас Долінскас – член колегії дирекції Національного заповідника «Замки Вільнюса». Назва його лекції: «Палац великих князів Литовських – реконструкція та функціонування».  В. Долінскас-науковець досліджує історію Великого князівства Литовського, Речі Посполитої,  литовської культури та мистецтва, а також історію Церкви.

Зустріч відбудеться 4 грудня, у середу, о 17:00,  у читальному залі імені Омеляна та Тетяни Антоновичів ЛННБ України ім.В.Стефаника.

Опубліковано root в Без рубрики
Міжнародна наукова конференція «Отець Климентій Шептицький (1869 – 1951): життєвий і духовний шлях Блаженного Католицької Церкви»

Міжнародна наукова конференція «Отець Климентій Шептицький (1869 – 1951): життєвий і духовний шлях Блаженного Католицької Церкви»

15–16 листопада 2019 року у Львівській національній науковій  бібліотеці України імені В. Стефаника відбулася міжнародна наукова конференція «Отець Климентій Шептицький (1869–1951): життєвий і духовний шлях Блаженного Католицької Церкви», яку спільно організували та провели Бібліотека і Постуляційний Центр Монастирів Студійського Уставу УГКЦ.

Учасники конференції, гості мали змогу оглянути у виставковій залі Бібліотеки банерну виставку «Отець Климентій Шептицький – аристократ духу», підготовлену Постуляційним Центром Монастирів Студійського Уставу УГКЦ та виготовлену коштами Львівської міської ради. Виставка висвітлювала основні віхи життя та діяльності Блаженного Священномученика Климентія Шептицького. Текст, численні світлини відтворили його дитинство та шкільні роки, студії у провідних європейських університетах, суспільно-політичну роботу, діяльність ієромонаха, церковного діяча й архимандрита монахів Студійського уставу, а також його арешт, ув’язнення  та загибель у в’язниці Росії.

До початку роботи конференції також розгорнуто тематичну виставку «Книгозбірня «Студіону» у фондах Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника», присвячену 150-літтю від дня народження блаженного о. Климентія Шептицького.

Книгозбірня «Студіону», створена Митрополитом Андреєм Шептицьким на початку минулого століття при студитському монастирі у Львові, була однією з найбільших і найбагатших українських бібліотек міжвоєнної доби, що відіграла значну роль в історії українського духовного відродження. У 1940-х рр. вона увійшла до складу Львівської філії БАН УРСР (нині – ЛННБ України ім. В. Стефаника).

А в центральній частині найбільшого  читального залу Бібліотеки, названого іменами Тетяни і Омеляна Антоновичів, у якому власне й відбувалася конференція, експоновано олійний портрет Климентія Шептицького з фондів Бібліотеки, виконаний 1938 року художником М. Шалабавкою.

Відкрив конференцію та привітав її учасників генеральний директор ЛННБ України ім. В. Стефаника Василь Ферштей; він побажав присутнім плідної співпраці в опрацюванні історико-культурної спадшини Великих Українців – братів Андрея та Климентія Шептицьких.


Потім до присутніх звернувся Митрополит Львівський УГКЦ Високопреосвященний Владика Ігор (Возьняк), який висловив переконання, що справа Блаженного священномученика Климентія живе ще й завдяки тому, що є науковці, які її ретельно досліджують.

«Кульмінаційним моментом святкування 150-ліття від дня народження Блаженного Климентія Шептицького стане Божественна Літургія у його родинному селі Прилбичі, – наголосив він. – Важливо, що цю дату святкуємо як на церковному, так і на державному рівні. Життя Блаженного Климентія Шептицького можна розділити на два етапи: світське і чернече. Але їх об’єднує служіння Богу й українському народові. Різниця полягає лише в тому, що у світському житті він служив Богу і народу як доктор права, депутат Австрійського Сейму, Президент Товариства Галицьких Лісів, а в монашому – як той, хто був правою рукою свого брата – Митрополита Андрея, особливо в справі Відродження Студійського чернецтва. Важливо й те, що постать Климентія Шептицького є ключем до розуміння постаті Андрея Шептицького», – підкреслив Митрополит Львівської архиєпархії  УГКЦ  Владика Ігор (Возьняк).

Прозвучав також відеозапис вітального слова учасникам конференції від родини Шептицьких, яке виголосив доктор Андрій Шептицький.

У роботі конференції взяла участь директорка департаменту розвитку Львівської міської ради Наталія Бунда. «Цей рік у місті Львові дуже особливий, – сказала вона. – Ми, спільно з Українською греко-католицькою церквою, напрацювали низку заходів до 150-річчя Блаженного священномученика Климентія Шептицького. Радію, що завдяки тісній співпраці з Церквою на території Музею архітектури і побуту буде освітній центр імені Блаженного Климентія Шептицького для людей різних вікових категорій. І хочеться побажати, щоб 151-ліття Блаженного Климентія ми святкували вже в цьому інформаційно-освітньому центрі».

До конференції долучилися також заступник міського голови з питань розвитку Андрій Москаленко та начальник Управління у справах національностей, релігій та фінансової роботи Львівської облдержадміністрації Леся Корнат.

Модератори першого дня роботи конференції Іван Матковський та Станіслав Стемпень надали слово  генеральному директорові Бібліотеки, кандидатові педагогічних наук Василеві Ферштею для виголошення доповіді «Історико-культурна спадщина Шептицьких у фондах ЛННБ України ім. В. Стефаника». Доповідач відзначив роль національної бібліотеки як спадкоємиці фондів найбільших бібліотек України, він також підкреслив значення книгозбірні «Студіон», яка була особливою справою Андрея Шептицького і сьогодні потребує ще документального відтворення, а також звернув увагу на те, яке велике значення митрополит Андрей приділяв архівам і бібліотекам.

Про маловідомі сторінки життя отця Климентія Шептицького (на підставі його листування з митрополитом Андреєм) розповідав синкел у справах монашества Львівської Архиєпархії УГКЦ о. Юстин (Бойко).

Як багатогранна особистість свого часу (аристократ, господарник, економіст) постав Климентій Шептицький із доповіді Станіслава Стемпеня – доктора історичних наук, директора Південно-Східного Наукового Інституту  (Перемишль, Республіка Польща).

Із ґрунтовною доповіддю «Блаженний Климентій як авторитет УГКЦ: аналіз релігійної діяльності» виступила Вікторія Чорнописька – кандидат історичних наук, асистент кафедри цивільного права та процесу Інституту права та психології Національного університету «Львівська політехніка».

Іван Матковський, доктор філософії, Постуляційний Центр Монастирів Студійного Уставу (Львів) висвітлив тему «До питання взаємин братів Шептицьких і євреїв».

Про тюремний та пересильний період життя архимандрита Климентія Шептицького у світлі архівних документів Володимирської тюрми говорила Руслана Бубряк – завідувач виставкового відділу Музею історії релігії (Львів).

Про фактично втрачену родинну бібліотеку Шептицьких у Прилбичах розповіла Ірина Качур, кандидат історичних наук, науковий співробітник відділу рідкісної книги ЛННБ України ім. В. Стефаника.

Під час конференції було презентовано першу наукову біографію о. Климентія Шептицького. Її автор,  Іван Матковський, зокрема, зауважив, що «постать Климентія Шептицького зацікавить однаковою мірою світських і духовних осіб. Приклад його життя буде повчальним для політиків та громадських діячів, а організаторський і підприємницький хист стане взірцем для бізнесменів. Його жертовність світитиме для чернецтва та клиру…»

Другий день роботи конференції проходив під титулом «Книгозбірня «Студіону» у Львові: проблеми вивчення, збереження, інформаційний потенціал». У цей день зібралися науковці Інституту історії України (Київ), Інституту рукопису Національної бібліотеки України ім. В. Вернадського (Київ), ЛННБ України ім. В. Стефаника, Центрального державного історичного архіву України у Львові, Українського католицького університету, Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького, Львівської національної галереї мистецтв ім. Б. Г. Возницького та ін.

На високому професійному рівні виголосили доповіді про: історичну спадщину Унії в концепції «Студіону» Андрея Шептицького (доктор історичних наук Ігор Скочиляс); архів історії Унії як складову книгозбірні «Студіону» (кандидат історичних наук Мирослава Дядюк); архівну спадщину Шептицьких у фондах Центрального державного історичного архіву України у Львові (начальник відділу довідкового апарату та обліку документів ЦДІАЛ Галина Громова); генезу, джерелознавчі аспекти та історичні контексти документів ф. XVIII (Зібрання історичних документів та архів митрополита Андрея Шептицького) в Інституті рукопису Національної бібліотеки України імені В. Вернадського (кандидат філологічних наук Євген Чернухін); роль митрополита Андрея Шептицького у збереженні архіву В’ячеслава Липинського (кандидат історичних наук Тетяна Осташко); колекцію нот церковної музики у бібліотеці Свято-Успенської Унівської Лаври (доктор Юрій Ясіновський); рукописну книгу з бібліотеки «Студіону» у фондах львівських інституцій (кандидат історичних наук Віра Фрис); кириличні стародруки з книгозбірні «Студіону» у фондах Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника (кандидат історичних наук Ольга Колосовська); науковий каталог книгозбірні «Студіону» як «візантійської» бібліотеки: алгоритм та особливості створення (кандидат історичних наук Маргарита Кривенко); унікальну збірку ікон з колекції «Студіону» (кандидат історичних наук Ольга Войтюк); збірку ікон «Студіону» у колекції Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького (завідувач відділу давньоукраїнського мистецтва Національного музею імені Андрея Шептицького Марія Гелитович).

На конференції відбулася презентація «Портрета монаха Климента Шептицького», пензля художника і фотографа Михайла Шалабалки (1938 р.), яку провела Лариса Купчинська – кандидат мистецтвознавста, доцент, в. о. директора Інституту досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів ЛННБ України ім. В. Стефаника.

Учасники міжнародної конференції звернулися до Ізраїльського національного меморіалу Катастрофи (Голокосту) та Героїзму «Яд Вашем» із проханням визнати Митрополита Андрея Праведником Народів Світу.

Доповіді та повідомлення Міжнародної конференції «Отець Климентій Шептицький (1869–1951): життєвий і духовний шлях Блаженного Католицької Церкви» буде опубліковано у збірнику наукових праць ЛННБ України ім. В. Стефаника.

 

 

 

 

Опубліковано root в Без рубрики

Виставка Книгозбірня «Студіону» у фондах Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника (до 150-ліття від дня народження о. Климентія Шептицького)

У виставковій залі ЛННБ України ім. В. Стефаника розгорнуто тематичну виставку Книгозбірня «Студіону» у фондах Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника», присвячену 150-літтю від дня народження блаженного         о. Климентія Шептицького.

Книгозбірня «Студіону», створена Митрополитом Андреєм Шептицьким на початку минулого століття при студитському монастирі у Львові, на вул. Петра Скарги (нині – Озаркевича, 2), була однією з найбільших (понад 60 тис. томів) і найбагатших (рукописи, стародруки, видання ХІХ–ХХ ст., періодика, карти, музикалії тощо) українських бібліотек міжвоєнної доби, що відіграла значну роль в історії українського духовного відродження. У 1940-х рр. вона увійшла до складу Львівської філії БАН УРСР (нині – ЛННБ України ім. В. Стефаника) і розпорошилася у її сховищах.

На виставці представлено документи, які відображають процес входження книгозбірні до новоствореної академічної установи. Зокрема, зацікавлення викликають: Протокол комісії про передачу бібліотеки книгозбірні «Студіону» до Філії Бібліотеки Академії наук УРСР у Львові, 10, 12 лютого 1940 р.; Список інвентаря бібліотеки «Студіону» у Львові, 12 лютого 1940 р.; довідки про бібліотеку «Студіон» [1940 р.] тощо.

Наступні частини експозиції розкривають переміщення цінного та унікального фонду «Студіону» та його розпорошення у структурних підрозділах Львівської філії БАН УРСР у 1940–1947 рр. Так, на виставці експонуються копії рукописних кодексів, серед яких нотні Ірмолої XVII–XVIII ст.; автографи опер «Енеїда» і «Тарас Бульба» М. Лисенка; науково-довідкові видання про архівні, рукописні та книжкові збірки з бібліотеки «Студіону», які сьогодні зберігаються у відділі рукописів ЛННБ України ім. В. Стефаника.

В окремому розділі виставки представлено копії кириличних стародруків (Служебник (Венеція: друк. Божидара Вуковича, 1519); Осмогласник (Венеція: друк. Божидара Вуковича, 1537); Требник (Венеція: друк. Божидара Вуковича, 1538); Тріодь цвітна (Мркшина црква: ієромонах Мардарій, 1566); Апостол (Львів: друк. Івана Федорова, 1574); Новий Завіт (Острог: друк. Івана Федорова, 1580). Оригінальні видання становлять найціннішу частину бібліотеки «Студіону» та зберігаються в одному із структурних підрозділів ЛННБУ – відділі рідкісної книги.

Наступний розділ експозиції представляє так звану «реабілітовану» літературу, яка упродовж десятиліть була захована від читачів у «спецфонді» з тавром «националистическое», «клерикальное», «католическое» издание, «религиозная макулатура». На початку 1990-х рр., друки мовами з кириличною графікою, в тому числі й українська книжка зі «Студіону» (твори О. Лотоцького, І. Огієнка, С. Єфремова, В. Липинського, Юрія Липи та Катрі Гриневичевої (обкладинки їхніх книжок виконав Микола Бутович), Василя Лінниченка (обкладинка П. Ковжуна), Володимира Переяславця, Клима Поліщука та багатьох інших) повернулися у відділ україніки ЛННБ України ім. В. Стефаника.

Значна частина часописів, які зберігаються у відділі періодичних видань імені Мар’яна та Іванни Коців книгозбірні – це багатомовні та різногалузеві видання, серед яких – пресодруки з орієнталістики, візантиністики та ін.

Привертають увагу й фрагменти з багатої колекції студіонівських музикалій (нотодруків), які репрезентують музичну культуру України кінця ХІХ-першої половини ХХ ст. (С. Людкевича, Д. Січинського, І. Левицького (1875–1938) і наддніпрянських (М. Лисенка, В. Заремби, С. Заремби, Д. Котка, П. Сениці, Я. Степового, К. Стеценка та ін.) композиторів, а також українських авторів-емігрантів ХХ ст. (О. Кошиця) та сьогодні зберігаються у фонді Інституту досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів ЛННБ України ім. В.Стефаника.

Суттєво доповнюють тематичну виставку документи з фонду ЛННБ України ім. В. Стефаника, присвячені життю та діяльності о. Климентія Шептицького. Серед них: світлини отця-ігумена, фотографії будівель Дяківської бурси у Львові (вул. Петра Скарги, 2а), де від 1919 р. діяло Товариство «Студіон», та Свято-успенської Унівської Лаври; вітальні листи о. Климентію від монахів-студитів з нагоди іменин (1936, 1943 рр.); книжковий знак Блаженного отця Климентія.

 

 

Запрошуємо до ознайомлення з експозицією виставки, яка діятиме до 14 грудня 2019 року.

 

Опубліковано root в Без рубрики
92-а Оссолінська зустріч

92-а Оссолінська зустріч

У Львівській національній науковій бібліотеці України імені Василя Стефаника, у циклі лекцій «Оссолінські читання», які відбуваються під патронатом Генерального Консула Республіки Польща у Львові, пройшла тематична зустріч із Кшиштофом Чижевським – польським письменником, режисером,  ініціатором програм міжкультурного діалогу в Центральній Європі, на Балканах, Кавказі, в Середній Азії, Індонезії, Бутані, Північній Африці та інших пограниччях світу. Відкриваючи цю, вже 92-у «Оссолінську зустріч»,  генеральний директор ЛННБ України ім.В.Стефаника Василь Ферштей зробив короткий історичний екскурс, акцентуючи на важливості добросусідських українсько-польських взаємин та відрекомендував гостей – Кшиштофа Чижевського та Міколая Рихліка – аташе польського консульства у Львові. Представниця Національного Закладу імені Оссолінських у Вроцлаві Вікторія Маліцька  доповнила розповідь про Кшиштофа Чижевського, лавреата багатьох нагород й надалі модерувала зустріч.

Кшиштоф Чижевський, умілий  й досвідчений оратор, у своїй лекції «Родинна Європа ХХІ століття – про актуальність Вінценза та Мілоша» розповів про те, що він  почав пізнавати пограниччя у 70–80-х роках минулого сторіччя, коли разом із колегами їздив в експедиції на схід Польщі, де ще збереглася автентична культура пограниччя. На основі почутих там пісень, переказів, побачених ритуалів, обрядів молоді митці створювали авангардні спектаклі. У 1990 році К.Чижевський заснував у Сейнах, містечку на кордоні з Литвою, фонд «Пограниччя». Це місце було для нього важливим ще й тому, що звідти походить його улюблений поет, Нобелівський лауреат Чеслав Мілош, з яким, до речі, він був знайомий особисто.

– Ми працюємо на різних пограниччях: від Індонезії і Бутану аж до Південної Америки, але передусім у Центрально-Східній Європі,- підкреслив у своєму виступі К.Чижевський. – Наш осередок став лабораторією філософії і практики пограниччя, які сьогодні знову набувають дуже великого значення у світі. Для мене пограниччя – це традиція діалогу культур, а не архіпелаг окремих островів. Те, що протягом століть створювалося на пограниччях Речі Посполитої, було спільною багатоголосою цивілізацією. Це був своєрідний палімпсест, повний напруги й різних болісних конфліктів, але все ж багатий культурний палімпсест. Спираючись на свій досвід, можу сказати, що світ сьогодні потребує такого будування сполучної тканини, як сказав би Мілош. Ми можемо мати свої окремі клітини, ми повинні дбати про свої окремі культури, мови, ідентичність, але організм умирає, якщо немає сполучної тканини.

Коли в одному з інтерв’ю Кшиштофа Чижевського запитали чи має він українських спільників у своїй ідеї пошуку, гість «Оссолінської зустрічі» відповів:
– Так… Наприклад, Григорій Сковорода, якого я читав українською мовою, коли ще не було польського перекладу. Його думки – близькі мені. Його душа для мене – душа побратима. Щодо сучасних українських письменників та мислителів, то маю друзів, які допомагають у пошуку та будуванні мостів, – Микола Рябчук, Юрко Андрухович… На жаль, мені не пощастило зустрітися та познайомитися із старшим поколінням українських письменників. Можливо, хтось із них – мій невідомий спільник у побудові мостів!

Друга частина велелюдної зустрічі пройшла у формі діалогу, вислід якого: Україні потрібно солідаризуватися з Європою та поширювати знання про нашу державу в світі, тобто – будувати мости.

Наступну «Оссолінську зустріч» заанонсовано на 4 грудня.

Опубліковано root в Без рубрики