Книжково-ілюстративна виставка з нагоди 190-річчя Ісидора Шараневича (16.02.1829 – 10.12.1901)

У читальному залі відділу рідкісної книги (вул. Лисенка,24) експонується книжково-ілюстративна виставка з нагоди 190-річчя Ісидора Шараневича (16.02.1829 – 10.12.1901) – активного громадського діяча, археолога, дослідника матеріальної культури Галицько-Волинського князівства, історика, професора Львівського університету, почесного доктора Київського університету, члена Об’єднання цісарсько-королівських охоронців давніх пам’яток Східної Галичини, сеньйора Львівського Ставропігійського інституту (1883-1901), дійсного члена АН у Кракові.

Ісидор Шараневич народився у сім’ї священика, навчався в Греко-католицькій духовній семінарії у Львові, Віденській семінарії Святої Варвари та Львівському університеті, вчителював у Перемиській та Львівській гімназіях.  З іменем І. Шараневича пов’язане становлення археології в Галичині. Опанувавши тогочасну європейську методику провадження археологічних досліджень, він організував розкопки в давньому Галичі та селах Чехи (нині с. Лугове) і Висоцько (нині обидва села Бродівського р-ну Львів. обл.). Його стараннями 1887 року було засновано Музей Ставропігійського інституту, в якому того ж року організовано першу в Галичині археологічно-бібліографічну виставку. Намагаючись розширити джерельну базу для дослідження історії Галичини та Волині, І.Шараневич значну увагу приділяв спеціальним історичним дисциплінам: історичній географії, топоніміці, хронології, музеєзнавству, літописознавству.

І. Шараневич – автор численних праць із середньовічної історії Галичини та Волині, член низки громадських і наукових товариств, як от: Галицько-руська матиця, Народний дім у Львові, Ставропігійський інститут, Львівське товариство “Просвіта”, Наукове товариство Шевченка.

На виставці експонуються наступні видання:

«Стародавный Галичъ», (Львовъ. 1860);

«Стародавный Львовъ», (Львовъ. 1861);

«Исторія Галицко-Володимирскои Руси отъ найдавнейшихъ временъ до року 1453», (Львовъ,1863);

«O źródłach służących do głębszego poznania dziejów kraju ojczystego. Rzecz czytana na posiedzeniu oddziału Lwowskiego Towarzystwa Pedagogicznego dnia 15.IV.» (Lwów,1870);

«Die Hypatios-Chronik, als Quellen-Beitrag zur österreichischen Geschichte», (Lemberg, 1872);

«Kritische Blicke in die Geschichte der Karpaten-Völker im Althernum und Mittelalter», (Lemberg, 1871);

«Trzy opisy historyczne staroksiążęgo Halicza w r. 1860, 1880, 1882, skreślone przez d-ra Iz. Szaraniewicza», (Lwów,1883);

«Памятники Галицко-русской старины въ изображеніяхъ», (Львов, 1886);

«O rezultatach poszukiwań archeologicznych w okolicy Halicza w roku 1884 i 1885», (Lwów,1886);

«Каталогъ археологическо-библіографическои выставки Ставропигійского Ин-та в Львове», (Львовъ, 1888);

«Каталогъ археологическо-артистическихъ предметовъ, церковно-славянскихъ рукописей и старопечатныхъ книгъ кирилловского письма, находящихся в музее Ставропигійского института на дне 1/13 марта 1890 г.», (Львовъ, 1890).