Без рубрики

98. Оссолінська зустріч з д-ром Лукашем Камінським, новим директором Національного інституту ім. Оссолінський, пт. «Історія як інструмент агресії – російська інформаційна війна з європейської точки зору». Доктор Камінський, спираючись на конкретні приклади з Польщі та інших європейських країн, представив стратегії російської дезінформації, заснованої на маніпулюванні історією, метою якої є поглиблення розколу в суспільствах, розділення націй між собою та підрив позицій держав на міжнародній арені. Лекція стала гарною відправною точкою для розмови про подібні дії проти України та способи захисту від них.

Трансляцію зустрічі, яка була доступна на ФБ-каналі ЛННБ України ім. В. Стефаника можна

переглянути тут.

Цього року ми відзначаємо 31 рік з того моменту, як Україна стала вільною державою.

Шановні колеги, читачі і прихильники Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника, вітаю Вас із Днем Незалежності України! Свобода Людини, Незалежність нації і її держави є вищими необхідними цінностями й ознаками людяності! Але життя є таким, що “сподівану волю” треба здобувати, за неї треба боротись, що жертовно нині творять Українці, дивуючи весь цивілізований світ! За нами Правда! Ми витримаємо! Ми переможемо! Слава Україні! З повагою і вдячністю генеральний директор ЛННБ України ім. В. Стефаника Василь Ферштей.

З цієї нагоди у виставковій залі Львівської національної наукової бібліотеки України імені В.Стефаника розгорнуто книжково-ілюстративну виставку «З Днем Незалежності України».

До уваги читачів репрезентовані праці сучасних істориків, у яких досліджено становлення незалежності України: «Декларація про державний суверенітет України: історія прийняття, документи, свідчення» (Житомир, 2010); «Здобуття незалежності України 1991: історія проголошення, документи, свідчення: у 2 т.» (Житомир, 2011); «Україна: політична історія XX – початок XXI століття» (Київ, 2007); Капустян Г. Українська державність: етапи становлення (Кременчук, 2011); Рябошапко Г. «Суверенітет в Україні: від радянської федерації – до незалежної держави» (Львів, 2012); Рафальський О. О., Калакура Я. С., Коцур В. П., Юрій М. Ф. «Антропологічний код української культури і цивілізації. Кн. 1, 2» (Київ, 2020); Шаповал Ю. «Торкнутись історії» (Київ, 2017) та ін.

---

---

Також до уваги читачів — дослідження Національної академії наук, а саме Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса, Інституту соціології, Інституту історії України: «Українське суспільство. Двадцять років незалежності. Соціологічний моніторинг: у 2 т.» (Київ, 2001); «Суспільні ідеали та уявні проекції українського майбутнього у репрезентації «діючих» генерацій інтелектуалів XX – початку XXI ст.» (Київ, 2019); Рафальський О. О. «Консолідація українського суспільства: етнополітичний вимір» (Київ, 2018); Гриценко О. «Декомунізація в Україні як державна політика і як соціокультурне явище» (Київ, 2019); «Демократизація політичних інститутів і суспільний розвиток в Україні: зб. наук. пр.» (Київ, 2019) та ін.

---

---

Окремий розділ виставки висвітлює продовження боротьби України за незалежність, державний статус, утвердження свого суверенного становища в оточенні сусідів: Кульчицький С. «Помаранчева революція» (Київ, 2005); Кузьо Т. «Війна Путіна проти України. Революція, націоналізм і криміналітет» (Київ, 2018); Рущенко І. «Війна цивілізацій: анатомія російсько-українського конфлікту» (Київ, 2020); Филипович Л. «Майдан і церква» (Київ, 2015); Дудка Г. «Небесна сотня» (Харків, 2019); «Національна безпека України: кримський вектор: збірник документів і матеріалів (1917–2014 рр.): у 5 ч.» (Львів, 2015); Кравченко В. «Україна, імперія, Росія: вибрані статті з модерної історії та історіографії» (Київ, 2011); Власюк О., Кононенко С. «Кремлівська агресія проти України: роздуми в контексті війни» (Київ, 2017) та ін.

---

---

Наступний розділ експозиції присвячений війні на сході України, розпочатій російськими військами, які вторглися у квітні 2014 року на територію українського Донбасу після захоплення Російською Федерацією Криму: Національна безпека України: кримський вектор: збірник документів і матеріалів (1917–2014 рр.): у 5 ч. / упоряд.: Леонід Рябошапко … [та ін.] (Львів, 2015); Положій Є. «Іловайськ» (Харків, 2017); Зіненко Р. «Війна, якої не було» (Харків, 2020); Бура Д., Красовицький О. «Хроніка війни, 2014–2020» (Харків, 2020); Позняк-Хоменко Н. «Волонтери: сила небайдужих» (Київ; Тернопіль, 2020) та ін.

---

---

Низка періодичних видань висвітлює відкритий воєнний напад Росії на Україну, початий 24 лютого 2022 року: «Локальна історія» (Львів, 2022, № 1-4); «Оборонний вісник» (Київ, 2022, № 3/4); «Країна» (Київ, 2022, № 4, 8, 9); «Фокус» (Київ, 2022, № 7); «Forbes» (Київ, 2022, № 2) та ін.

---

---

Слава Україні! Ми переможемо!

Прийміть щирі привітання з нагоди Дня Державного Прапора України!

Щороку напередодні Дня незалежності ми вшановуємо одну із головних національних святинь – Державний Прапор України. Це свято всіх поколінь українців, своєю історією сягає сотню років.

Державний Прапор України є уособленням нашої національної єдності, честі та гідності. Під ним ми будуємо країну, засновану на демократичних цінностях, досягаємо наукових, культурних і суспільних звершень, перемагаємо на міжнародних спортивних змаганнях та мистецьких конкурсах. В мить, коли підіймається та майорить Державний Прапор України, наші серця сповнюються піднесенням та гордістю. Наш синьо-жовтий прапор є тим консолідованим символом, що гуртує нас в одне ціле, незалежно від національності, мови спілкування, чи віросповідання, є символом суверенітету і незалежності.

Бажаємо всім нам бути гідними пам’яті наших предків, які своєю працею, боротьбою, подекуди, своїм життям, створювали славу і велич Державного прапора України!

Зі святом вас, дорогі українці!

«Серце, віддане Україні»

До сороковин за видатним вченим-істориком, громадським діячем, заслуженим працівником культури України, доктором історичних наук, професором, старшим науковим співробітником відділу бібліотекознавства ЛННБ України імені В. Стефаника Богданом Якимовичем. Згадаймо його вдячним словом та молитвою. Відеоспогад підготував колектив Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника. Переглянути тут.

Львівська національна наукова Бібліотека України імені В. Стефаника запрошує скористатись безкоштовним доступом до баз даних видавничої компанії «Elsevier»: Scopus, ScienceDirect, Researcher Discovery, Researcher Academy та Mendeley

Видавнича компанія Elsevier засуджує вторгнення Росії в Україну та надає свою підтримку українським науковцям та безкоштовний доступ дослідницьких інструментів. Компанія продовжує уважно стежити за ситуацією, щоб оцінити можливості надання подальшої істотної та ефективної підтримки та допомоги.

«Elsevier засуджує вторгнення Росії в Україну та приєднується до заклику негайно припинити вогонь, аби захистити мирне населення та відновити мир. Ми підтримуємо народ України та прагнемо підтримувати наших колег і дослідницькі й медичні спільноти, які постраждали від гуманітарної кризи, що розгортається», – йдеться в заяві на офіційному сайті компанії.

На початку вторгнення в Україну на початку цього року Elsevier негайно вжила заходів для підтримки місцевих колег та їхніх сімей. Elsevier разом зі своїми дочірніми компаніями жертвує 1 мільйон доларів UNICEF Ukraine Appeal, Червоному Хресту й іншим організаціям, які допомагають Україні та прикордонним країнам для підтримки зусиль із забезпечення негайного захисту, медичної допомоги та невідкладних потреб.

Elsevier пропонує дослідникам і студентам в Україні або переселенцям з України безкоштовний доступ до зібрання наукових публікацій ScienceDirect і забезпечує студентам-медикам, медсестрам і клініцистам безкоштовний доступ до таких інструментів, як ClinicalKey. Elsevier також пропонує безкоштовну публікацію статей (APC) для українських авторів-кореспондентів, які публікують публікації в золотих журналах відкритого доступу – для допомоги та підтримки, будь ласка, зв’яжіться з [email protected].

Щоб і надалі полегшувати дослідникам виконання їхньої роботи в складних умовах, Elsevier створив Resource Centre, де українські дослідники можуть зареєструватися, щоб отримати доступ до додаткових дослідницьких інструментів, таких як Scopus, експертно підготовлені анотації та база даних цитувань; Researcher Discovery, модуль пошуку та співпраці; Researcher Academy, для безкоштовних модулів електронного навчання, розроблених світовими експертами, а також ScienceDirect і Mendeley. Якщо ви український клініцист або студент-медик, доступ до клінічного контенту та інструментів тут.

Нагадуємо, що скористатися локальним доступом до наукометричних баз даних можна з будь-якого комп’ютера Бібліотеки, а також отримати дистанційний доступ до наукометричних баз, зареєструвавшись у мережі Бібліотеки та створивши кабінет користувача.

28 липня 2022 року Україна вперше відзначає нове державне свято — День Української Державності, затверджене Указом Президента України від 24 серпня 2021 № 423.

Це свято має виховати в кожного громадянина України розуміння того, що державотворчому досвіду українців, нашій культурі, нашій самобутності, українському характеру не одна тисяча років.

З цієї нагоди у виставковій залі Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника розгорнуто книжково-ілюстративну виставку «День Української Державности».

На виставці представлено державні символи України – Державний Прапор, Державний Герб і Державний Гімн.

Для українського народу становлення національної державності відбувалося надзвичайно складно й упродовж тривалого часу. Репрезентовані книжкові документи висвітлюють етапи розвитку Української державності: етап Київської Русі — княжа доба; Української козацької держави ХVІ–ХVІІІ ст.; державність Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки; державність Радянської України; сучасну відроджену Українську державу.

Окремий розділ виставки присвячено атрибутам державності, зокрема запропоновано переглянути низку видань, на сторінках яких утверджено українську мову як невіддільний державний атрибут, найважливіший маркер національної самоідентифікації; висвітлено зразки національного вбрання, національні страви, національні музичні інструменти, національну народну пісню, видатні історичні та сучасні постаті.

---

---

---

---

---

---

27 липня 2022 р. члену-кореспонденту НАН України, доктору історичних наук, професору та відомому вченому в галузі теорії, методології та історії книгознавства, джерелознавства, бібліотекознавства, бібліографознавства, історії української преси та видавничої справи, педагогу, засновнику та керівнику наукової школи дослідників української преси, генеральному директору Львівської національної наукової бібліотеки України ім. В. Стефаника у 2003-2017 роках виповнюється 70 років від дня народження.

---

---

---

---

29 червня 2022 р. у виставкових залах Інституту досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника відбулося урочисте відкриття мистецько-документальної виставки «Мар’ян Коць (1922–2011): Українець, меценат, видавець», присвяченої 100-річчю від дня народження українського патріота, талановитого організатора, благодійника Мар’яна-Павла Коця. Захід організовано за сприяння Благодійної організації «Благодійний фонд “Поможи Україні”». Відеозвіт про подію можна переглянути тут.

---

---

М.-П. Коць невтомно працював над поверненням в Україну культурних цінностей, мистецьких творів, архівів, бібліотечних зібрань. 2006 року родина Коців передала на постійне збереження до Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника власну книгозбірню, що налічує майже дев’ять тисяч примірників унікальних книжкових і періодичних видань української діаспори, а також приватну мистецьку колекцію творів світового значення, до якої увійшло 154 одиниці (11 скульптур та 143 одиниці живопису і графіки).
Презентована експозиція — акт вдячності і пошани великому Українцеві від ЛННБ України ім. В. Стефаника.

До уваги відвідувачів представлено унікальні мистецькі та книжкові твори, які репрезентують різноманітні сфери інтересів М.-П. Коця.

На виставці експоновано частину колекції мистецьких творів, чільне місце серед яких посідає гравюра Тараса Шевченка «Барон П. К. Клодт» (1861). Репрезентовано також доробок митців української діаспори Європи, Америки та Австралії. Колекція повертає імена митців, багато з яких сьогодні навіть не згадано у словниках та енциклопедіях.

Окремий розділ на виставці — видавничі проєкти М.-П. Коця, зокрема фундаментальне видання «Українські народні мелодії» Зиновія Лиська в шести томах, «Релігійні твори Олександра Кошиця», а також книги, присвячені питанню голодоморів.

У розділі виставки «З приватної книгозбірні Іванни і Мар’яна Коців» представлено примірники видань з автографами осіб, з якими співпрацювало, творило, приязнилося подружжя Коців.

Зі вступною промовою до присутніх звернувся генеральний директор ЛННБ України ім. В. Стефаника Василь Ферштей. Про концепцію виставки, її складові детально розповіла директор Інституту досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів Бібліотеки Лариса Купчинська.

Знаковою подією у новітній історії книгозбірні стало відкриття 18 вересня 2003 року нових приміщень відділу періодичних видань на вул. Ковжуна, 8, ремонт, реставрацію й адаптацію яких було здійснено за кошт подружжя Іванни і Мар’яна Коців. Сьогодні цей відділ, який налічує понад 2 млн одиниць зберігання, названий іменем Коців.

На відкритті також виступив кандидат історичних наук, завідувач відділу періодичних видань імені Іванни та Мар’яна Коців ЛННБ України ім. В. Стефаника Юрій Романишин; доктор історичних наук, професор Львівської національної академії мистецтв, заслужений працівник культури України Роман Яців; генеральний директор Львівської національної філармонії, заслужений діяч мистецтв України, народний артист України Володимир Сивохіп; кандидат мистецтвознавства, старший науковий співробітник Меморіального музею Станіслава Людкевича Яким Горак; музикознавець, викладач теоретичних дисциплін Львівського музичного фахового коледжу імені С. П. Людкевича Роксолана Гавалюк. Кожен із них окреслив складові експозиції.
Присутніх також привітав Голова наглядової ради ЛННБ України ім. В. Стефаника професор, доктор економічних наук Степан Давимука.

Запрошені на відкриття виставки Максим Римар, Олена Кравець, Ірина Кірчанова виконали твір Станіслава Людкевича «Тріо для скрипки, віолончелі і фортепіано в 3 частинах», а Богдан Колодій — фінал із «Карпатської сюїти» Володимира Зубрицького.

Експозицію можна оглянути з 1 липня до 23 грудня 2022 р., з 12.00 до 15.00 щоденно, крім суботи та неділі (вул. Бібліотечна, 2), попередньо зареєструвавшись за адресою: [email protected].

Реєстрація груп до 10 осіб.
Вхід безкоштовний.

Телефони для довідок:
+38-067-67-25-885
+380-322-61-55-20

---

---

У виставковій залі Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника розгорнуто книжково-ілюстративну експозицію, присвячену 130-річчю від дня народження Юрія Олексійовича Меженка.

Юрій Меженко (справжнє прізвище — Іванов; 1892-1969) — бібліограф, бібліотекознавець, книгознавець, літературний та театральний критик, бібліофіл. З його іменем пов’язане створення найбільших бібліотечно-бібліографічних установ України: Головної Книжної палати (нині — Книжкова палата України імені Івана Федорова), Всенародної (Національної) бібліотеки України (нині — Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського), Українського наукового інституту книгознавства.

---

---

Перші опубліковані праці Ю. Меженка стосувалися бібліотекознавства та окремих питань бібліографії: «Міжнародна децимальна бібліографічна класифікація» (1919), «Бібліотечна техніка» (1921), «Децимальна міжнародна система та питання музикографії» (1923), «Теоретичні передумови організації української бібліографічної роботи» (1926) та інші.

Він був одним із засновників журналу «Музагет» (1919), активно співпрацював із періодичними виданнями, зокрема із часописами і збірниками «Шлях», «Книгар», «Гроно», «Літературно-критичний альманах».

У першій половині 1920-х pоків Юрій Меженко — один із «основоположників нової української критики», автор статей про творчість В. Кобилянського — «Є в світі люде…» (Гроно. Київ, 1920), П. Тичини— «Критичні й ліричні замітки на полях сторінок двох останніх книжок П. Тичини» (Гроно. 1920), М. Хвильового — «Творчість М. Хвильового» (Шляхи мистецтва. 1923. № 5), Є. Плужника — «Нотатки на сторінках “Днів”— першої книжки Євг. Плужника» (Життя й революція. 1926. № 8 ), а також рецензій на збірки творів Д. Загула — «Рец. на кн. На грані: поезії» (Книгар. 1919. № 22), М. Рильського — «Рец. на кн. На узліссі: Ідилія» (Літературно-науковий вісник. 1918. Т. 70), П. Тичини «Сонячні кларнети» (Музагет. 1919. № 1/3), М. Хвильового «Рец. на кн. Сині етюди» (Книга. 1923. № 1) та інших.

Не можна оминути увагою надзвичайно плідну діяльність Юрія Меженка і в галузі театрального мистецтва. Крім багатьох статей і рецензій на вистави українських театрів 1920–1930-х pоків, він опублікував ґрунтовні наукові дослідження, присвячені М. Кропивницькому — «Хронологія артистичної діяльності М. Л. Кропивницького: матеріали до біографії» (Марко Лукич Кропивницький: зб. ст., спогадів і матеріалів. Київ, 1955), Л. Ліницькій — «Життя артистки» (Любов Павлівна Ліницька. Київ, 1957), Г. Затиркевич-Карпинській — «Хронологія артистичної діяльності Г. П. Затиркевич-Карпинської» (Слово про Ганну Затиркевич-Карпинську: спогади, статті, матеріали. Київ, 1966) та іншим.

Багато зусиль учений доклав до створення та редагування ґрунтовних книгознавчих журналів — «Бібліологічні вісті» (1923–1930) та «Праці» УНІКу (1926–1930).

У 1930 р. він опублікував «Матеріали до “Шевченкіани”, 1917–1929» (Життя й революція. 1930. Кн. 3), «Два епізоди (до історії Шевченківських видань)» (Літературна критика. 1940. Кн. 3).

Юрій Меженко ініціював створення «Бібліографії української книги, 1798–1914» і керував подальшою підготовкою видання. За неповні два роки роботи паралельно було створено дві картотеки — у Києві та Львові (приблизно 25тис. карток у кожній). У 1947 р. в Україні розпочалася чергова «чистка» української культури. Меженка звинуватили в політичних помилках, заборонили випуск «Наукового збірника Бібліотеки АН УРСР» (що виходив за його редакцією), роботу над «Репертуаром…» припинили, його друковані праці знищили.

Львівський варіант картотеки повністю зберігся у відділі бібліографії ЛННБУкраїни ім. В. Стефаника як архівний документ, оскільки картотеку використовували лише як службову. У 1995 р. фахівці Бібліотеки, розуміючи цінність цієї архівної картотеки, опублікували перший том матеріалів. Усього вийшло дев’ять томів видання «Репертуар української книги, 1798–1916: матеріали до бібліографії»

У 1964 р. світ побачив покажчик літератури про Шевченка за 1917–1963 роки під редакцією Ю. Меженка (Харків).

Ще один розділ ювілейної експозиції присвячений дослідженням, які висвітлюють багатогранну творчість вченого, — це, зокрема, книги: М. А. Вальо «Листи Юрія Меженка до львів’ян (1923–1969)» (Львів, 2002); «Листування Юра Меженка з Ярославом Дашкевичем (1945–1969)» / упоряд.: Р. Дзюбан, Г. Сварник (Львів, 2009); «Юрій Олексійович Меженко (1892–1969): матеріали до біогр.» / уклад.: Т. А. Ігнатова, Н. В. Козакова, Н.В. Стрішенець (Київ, 1994) та інші; публікації: Вальо М. «Юрій Меженко — редактор “Бібліологічних вістей”» (Записки ЛНБ ім. В. Стефаника. Львів, 2003.Вип. 11); Гуменюк М. «Журнал “Бібліологічні вісті” (1923–1930)» (Книгознавство та бібліографія. Київ, 1983); Дашкевич Я. «“Бібліологічні вісті”— ідеї та люди» (Книжник. 1992. № 1), Ківшар Т. І. «Організатор бібліотечної справи…» (Книжник. 1992. № 3); Ковальчук Г. І. «Український науковий інститут книгознавства: історія та наук. діяльність» (Бібліотекознавство і бібліографія. 1992. Вип. 31), Королевич Н. І.«Фундатор державної бібліографії на Україні» (Книжник. 1992. № 3) та ін.