Без рубрики

02
Бер
2023
Виставка «Блаженніший Любомир Гузар: життя для Бога та України», присвячена 90-річчю від дня народження релігійного діяча

Виставка «Блаженніший Любомир Гузар: життя для Бога та України», присвячена 90-річчю від дня народження релігійного діяча

28 лютого 2023 року у виставковій залі Львівської національної наукової бібліотеки України імені В.Стефаника (вул. Стефаника, 2) відбулось урочисте відкриття документальної виставки «Блаженніший Любомир Гузар: життя для Бога та України», присвяченої 90-річчю від дня народження видатного релігійного діяча України, одного із її моральних авторитетів, почесного громадянина Львова. За матеріалами виставки створено відеофільм «Духовний провідник народу».
 

Під час відкриття зі вступною промовою до присутніх звернувся генеральний директор ЛННБ України ім. В. Стефаника, кандидат педагогічних наук Василь Ферштей. Концепцію виставки, головні її складові висвітлила заступник генерального директора з наукової роботи, кандидат історичних наук Ольга Колосовська.

На відкритті також виступили: адміністратор Архикатедрального собору Св. Юра, митрофорний протоієрей Роман Кравчик; ієромонах УГКЦ, доктор богослов’я та патристичних наук, синкел у справах монашества Львівської архиєпархії УГКЦ, керівник Постуляційного центру монастирів Студійського уставу о. Юстин Бойко; завідувач відділу рукописів, кандидат історичних наук Мирослава Дядюк.

Експозиція складається з трьох тематичних блоків, на яких представлено особисті речі Блаженнішого Любомира Гузара, рукописи, книжкові, періодичні видання з фонду ЛННБ України ім. В. Стефаника та документи з «Архіву прокуратора монастирів Студійського уставу УГКЦ при Апостольському Престолі о. Юстина Бойка».

Особливу увагу відвідувачів привернули унікальні експонати: антимінс із частинками святих мощів Блаженного Миколи Чарнецького, єпитрахиль Блаженнішого Любомира, дві особисті книги патріарха — Служебник і Часослов, пам’ятна медаль та монета. Їх люб’язно надав для виставки ієромонах Єронім (Івашків), духівник Київської Трьохсвятительської духовної семінарії УГКЦ у Княжичах, який супроводжував Блаженнішого Любомира до останніх днів.

Ще одна окраса виставки — філателістичні матеріали, присвячені Блаженнішому Любомирові Гузару, та його прижиттєвий портрет. Ці експонати передала преподобна сестра Вероніка (Хитра) Згромадження Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії, а також подарувала Бібліотеці книжкові та аудіовидання, які містять мудрі міркування, настанови і поради Блаженнішого Любомира Гузара.

Серед експонатів на виставці репрезентовано листування членів родини Блаженнішого Любомира Гузара: прадіда — о. Дмитра Гузара (пароха у містечку Завалів), діда — Лева Гузара (нотаря) та його братів — Володимира — радника суду, Євгена — священника — і листування Блаженнішого Любомира Гузара з мамою Ростиславою Гузар.

Блаженніший Любомир Гузар був також пластуном 23 куреня УСП «Червона Калина» (Нью-Йорк), де його називали братчиком Любком (від 1950 року). І цю сторінку його біографії репрезентують привітання Блаженнішому патріарху Любомиру Гузару від Генеральної Старшини Пластового загону «Червона Калина» з нагоди обрання його Главою Української греко-католицької церкви 26 січня 2001 року, а також низка листів і світлин.

Душпастирську, наукову, громадську діяльність та особисте життя Блаженнішого Любомира Гузара висвітлюють документи, які надав о. Юстин Бойко, зокрема архівні матеріали, рукописи праць, вітальні листи і поштівки.

На виставці експонується видана докторська праця Блаженнішого Любомира Гузара — «Андрей Шептицький: Митрополит Галицький (1901–1944). Провісник екуменізму» (Львів, 2015) й інші книги, зокрема «Про гріхи і чесноти» (Харків, 2018); «“Найдорожча Мамусю!”. Листування Любомира Гузара з матір’ю» (Львів, 2018), а також збірки бесід, роздумів і цитат владики — «Три дороги. Бесіди з журналістами» (Львів, 2013), «“Де скарб твій…”: бесіди Владики Любомира Гузара з підприємцями» (Львів, 2016), «Гідність Адама: бесіди з Блаженнішим Любомиром Гузаром» (Львів, 2016), «Великопостні роздуми з Блаженнішим Любомиром Гузарем. Молитва св. Єфрема» (Львів, 2017), «Блаженніший Любомир. Думки у спадок» (Львів, 2018).

Доповнюють експозицію періодичні видання, на шпальтах яких друкували численні звернення, послання, проповіді та інтерв’ю з Любомиром Гузаром: «Благовісник Верховного Архиєпископа Києво-

Галицького Української Греко-Католицької Церкви» та «Вісник Києво-Галицького верховного архиєпископства».

Вагоме місце в експозиції посідають історичні розвідки про життя та багатогранну діяльність патріарха — предстоятеля Української греко-католицької церкви Любомира Гузара: «Любомир Гузар. Хочу бути людиною» Катерини Щоткіної (Харків, 2017); «Завалівське коріння Блаженнішого Любомира Гузара» Володимира Чистуха (Львів, 2017); «Любомир Гузар» Оксани Климончук (Харків, 2019); «Любомир Гузар» Ольги Опанасенко (Київ, 2019) тощо.

Експозиція доступна з 13.00 до 14.00 год щоденно, крім суботи та неділі.
Відвідування виставки відбувається за попередньою реєстрацією за адресою: [email protected]
Реєстрація груп до 10 осіб.
Вхід безкоштовний.

Телефон для довідок:
+380-97-001-89-64
+380-322-36-80-25

Опубліковано Admistration в Без рубрики
22
Лют
2023
Відкриття виставки «Блаженніший Любомир Гузар: життя для Бога та України»

Відкриття виставки «Блаженніший Любомир Гузар: життя для Бога та України»

28 лютого 2023 року о 15.00 у виставковій залі Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника (вул.Стефаника,2) відбулося урочисте відкриття документальної виставки «Блаженніший Любомир Гузар: життя для Бога та України», присвяченої 90-річчю від дня народження.

Опубліковано Admistration в Без рубрики
27
Січ
2023

ЛННБ України ім. В. Стефаника пропонує зареєстрованим читачам повнотекстовий онлайн-доступ до публікацій фахового релігійно-наукового часопису Української греко-католицької церкви «НИВА»

ЛННБ України ім. В. Стефаника пропонує зареєстрованим читачам повнотекстовий онлайн-доступ до публікацій фахового релігійно-наукового часопису Української греко-католицької церкви «НИВА». Електронний ресурс містить 11 описів 33 річників 132 примірників 19614 сторінок оцифрованого видання із фондів ЛННБ України ім. В. Стефаника.

 

Нива [Електронний ресурс] : часопись посьвячена справам церковним і суспільним. Львів : Видає Ярослав Левицкий, 1904- [Режим доступу].

Режим доступу до газетних текстів організовано зі сторінки Електронного каталогу ЛННБ України ім. В. Стефаника: Інші каталоги – Цифрові колекції – Електронна версія періодики.

«НИВА : часопись посьвячена справам церковним і суспільним» – двотижневик (1904–1914), місячник посвячений церковним і суспільним справам (1916–1918, 1920–1939). Видавали 1904–1939 у Львові: Редакційний комітет (1906–1914), Товариство св. Апостола Павла (1920–1929), Львівська греко-католицька архієпархія (1929–1933), Богословське наукове товариство (1933–39). Виходив у друкарнях, зокрема, «Дїла», Ставропіґійського Інституту під упр. А. Яськова, Щ. Беднарського в аренді «Кооперативи промислу ґрафічного» у Львові, «Бібльос» та ін. Редактори: Я. Левицький (1904–1907, 1911–1917, 1918), Д. Яремко (1907–1908), О. Волянський (1908–1909), О. Малицький (1909–1910), Г. Костельник (1917–1929), П. Хомин (1929–1938), П. Козіцький (1938–1939). Усього – 511 чисел, деякі були конфісковані або перевидані. У часописі публікували наукові статті з проблем богослов’я та історії Церкви, філософії, культурології, а також дописи, дискусійні матеріали, проповіді*.

* Детальніше висвітлено:
Комариця М. Нива. Українська преса в Україні ті світі ХІХ–ХХ ст. : іст.-бібліогр. дослідж. Львів, 2009. Т. 2 : 1891–1905 рр. С. 312–326.
Комариця М. Нива [Електронний ресурс]. Енциклопедія Сучасної України. Київ : Ін-т енцикл. дослідж. НАН України, 2021. Т. 23 : Нґ–Ня. [Режим доступу: https://esu.com.ua/article-71868].

[Джерело] Нива [Електронний ресурс] : часопис присвячений церковним і суспільним справам.. Львів : Видає Ярослав Левицкий, 1904-

 

Інформацію підготувала: н.с. Г. Мельник-Хоха.

Опубліковано Admistration в Без рубрики
20
Січ
2023

На 78-му році життя відійшла у вічність наша колега — Євгенія Олександрівна Максимова

Колектив Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника з глибоким сумом повідомляє, що на 78-му році життя відійшла у вічність наша колега, чудовий фахівець із бібліотечної справи, багаторічна працівниця, колишня завідувачка відділу комплектування — Євгенія Олександрівна Максимова.

Євгенія Олександрівна розпочала трудовий шлях у Бібліотеці після закінчення школи, з 1962 року, спочатку — на посаді бібліотекаря, згодом — старшого бібліотекаря відділу комплектування, з вересня 1975 року — головного бібліотекаря, з березня 1984 року до квітня 2010 року — очолювала відділ комплектування, з 2010 року і донині обіймала посаду бібліотекаря І категорії відділу формування інформаційних ресурсів.

Колеги знали Євгенію Олександрівну як висококласного бібліотечного фахівця, наполегливу та добросовісну працівницю. За 25 років під її керівництвом колектив відділу стабільно і якісно виконував функціональні обов’язки з комплектування фонду Бібліотеки. Євгенія Олександрівна організовувала вивчення та вдосконалення технологічних процесів роботи і впроваджувала нові форми і методи формування бібліотечного фонду, інноваційний досвід вітчизняних та зарубіжних бібліотек із цих питань.

Упродовж багатьох років очолювала інвентарну та комісію з комплектування фонду Бібліотеки, була членом Ради з формування фондів. Є. О. Максимова здійснила вагомий внесок у розвиток системи підвищення кваліфікації працівників Бібліотеки: організовувала та читала лекції з комплектування фонду, проводила курси з вивчення англійської мови.

За високі професійні досягнення, вагомі внески у формування, організацію та популяризацію фонду книгозбірні неодноразово була нагороджена почесними грамотами та подяками.

Ми будемо пам’ятати Євгенію Олександрівну як неперевершеного майстра своєї справи, щиру людину, чуйного керівника, тактовну та доброзичливу колегу.

Світла пам’ять про Євгенію Олександрівну Максимову назавжди збережеться у серцях усіх, хто її знав і працював із нею.

Вічна і світла пам’ять.

Опубліковано Admistration в Без рубрики
16
Січ
2023

99-та Оссолінська зустріч «Війни з Росією — уроки історії» з професором Пшемиславом Журавським вель Ґраєвським (Лодзький університет) та з професором Ярославом Грицаком (Український католицький університет)

Через часті російські ракетні обстріли професор Журавський не приїхав до Львова, але спілкувався з місцевою аудиторією за допомогою Інтернету. Однак зустріч була перервана через відключення електроенергії у Львові. Професор Журавський продовжив лекцію в режимі онлайн, а професор Грицак — розпочав свою в ЛННБ України ім. В. Стефаника при світлі ліхтариків.

Фільм є результатом монтажу обох лекцій із синхронним перекладом із польської мови українською.


22
Гру
2022

Із циклу «Україна у світовій літературі та світова література в українських колекціях»

Серед численної україніки, яка зберігається у фонді сектору формування і каталогізації іншомовних видань ХІХ – середини ХХ ст. (вул. Личаківська, 131) відділу європейської книги ХІХ–ХХ ст. ЛННБ України ім. В. Стефаника, увагу привертає збірка віршів “Rusałka” (Peremyszl, 1858) Льва Евгеніуша Венглінського (1827–1905) – поета українсько-польського пограниччя другої половини ХІХ ст., 195 років від дня народження якого минає цьогоріч. Це одна з трьох поетичних книжок, об’єднаних під спільною назвою “Nowyi poezyi Małoruskii”, написаних українською мовою в латинській транслітерації, що, на думку самого автора, сприяло кращому сприйняттю української літератури у західних країнах, а також інтеграції культурних здобутків українського народу в європейську цивілізацію.

Ім’я та творчий доробок Л. Е. Венглінського належать до маловідомих для пересічного читача. Український письменник і перекладач народився на Наддністрянщині (у селі Журавне, тепер Журавно — селище міського типу Стрийського району Львівської області), деякий час проживав на Волині, згодом доля закинула його до Польщі. Поетична спадщина літератора, якою одним із перших зацікавився І. Франко, складається з українсько-, польсько- та німецькомовних віршів, а також перекладів поезії з литовської, німецької, польської, сербської, словацької, французької, чеської мов українською та переспівів народних пісень. Твори, які, за твердженням М. Н. Москаленка, «зробили помітний внесок у розвиток українського й польського письменства середини XIX століття», автор підписував псевдонімами Лірник Наддністрянський, L. Kost’ Prawdolubec z Jezupola, Godsiemba та ін.

Проте, як зазначає докторка філологічних наук, дослідниця творчості Л. Е. Венглінського у контексті лінгвокультурних проблем ХІХ ст. Наталія Совтис, через «суспільно-політичні події того часу і складну ситуацію з розвитком української мови, глобалізаційні ідеї письменника європеїзації України були не на часі».

Розкриваючи українознавчу тематику, представлену у ретроспективному фонді відділу європейської книги ХІХ–ХХ ст., варто акцентувати роман «Син України» (“Sohn der Ukraine” (Leipzig, 1916) призабутої сьогодні австрійської письменниці, драматургині та поетки першої половини ХХ ст. Едіт фон Зальбург (1868–1942), 80 років від дня смерті якої минає у грудні цього року.

Чому австрійська письменниця-аристократка, графиня, одна з найпродуктивніших авторів німецькомовного простору свого часу, зацікавилася темою України та українців, так і не відвідавши теренів сучасної України, залишається лише припускати — сухі біографічні дані цього не розкривають. Частково відповідь на наше запитання знаходимо у праці Дмитра Дорошенка “Die Ukraine und das Reich: Neun Jahrhunderte Deutsch-Ukrainischen Beziehungen” (Leipzig, 1941) («Україна та імперія: дев’ять століть німецько-українських відносин»). У ній український історик звертається до згаданого історичного роману Е. фон Зальбург на підтвердження того, що інтерес до України та українців у західноєвропейському суспільстві ніколи не згасав, цю тему не раз порушували та обговорювали, зокрема, і в художній літературі.

Як резюмує перекладачка цього роману українською (Київ: Темпора, 2014), докторка філософських наук університету Відня, германістка і журналістка Леся Івасюк: «Варто час від часу звертатися до творів з минулого і шукати там відповіді на сучасні запитання. Книга під назвою “Син України” австрійської авторки Едіт фон Зальбург (1868–1942) є одним з таких творів. Вона окреслює Україну і українців по обидва боки Збруча в європейському контексті — в історичному та геополітичному значенні».

У фонді відділу європейської книги ХІХ–ХХ ст. зберігається також прижиттєве видання твору «Будинок на кордоні: роман із Південного Тіролю» (“Das Haus an der Grenze: ein Roman aus Südtirol” (Berlin; Wien, 1915) — один із найбільш популярних творів Едіт фон Зальбург, із книжковим знаком українського лікаря і громадського діяча д-ра Василя Кашубинського, засвідчуючи, як і провенієнції на згаданих виданнях, що добірна іншомовна література була важливим сегментом українських інституційних та приватних книгозбірень міжвоєнної Європи.

Маргарита Кривенко, завідувач відділу європейської книги ХІХ–ХХ ст. ЛННБ України ім. В. Стефаника

Опубліковано Admistration в Без рубрики
02
Гру
2022

ЛННБ України ім. В. Стефаника щиро дякує Національному інституту імені Оссолінських у Вроцлаві за допомогу

Щиро дякуємо нашим постійним партнерам — Національному інституту імені Оссолінських у Вроцлаві, що передали Львівській національній науковій бібліотеці України імені В. Стефаника два сервери. Цей значний внесок до нашого матеріально-технічного оснащення суттєво допомагатиме нам і в тривожний час повномасштабної російської агресії, і надалі здійснювати почесну місію — збереження мультинаціонального культурного надбання установи.

Опубліковано Admistration в Без рубрики
29
Лис
2022
Запрошуємо на зустріч « Війни з Росією — уроки історії»

Запрошуємо на зустріч « Війни з Росією — уроки історії»

99 Оссолінська зустріч з професором Пшемиславом Журавським вель Ґраєвським (Лодзький університет) та з професором Ярославом Грицаком (Український католицький університет). Трансляцію зустрічі, яка буде доступна на ФБ-каналі ЛННБ України ім. В. Стефаника, можна буде подивитися за посиланням.

Опубліковано Admistration в Без рубрики
11
Лис
2022
П’ята річниця смерті Лариси Крушельницької

П’ята річниця смерті Лариси Крушельницької

У п’яту річницю відходу до вічності блаженної пам’яті Лариси Крушельницької 12 листопада 2022р. о 9 год. буде відслужена Божественна Літургія за упокій (Храм Пресвятої Трійці на вул. Тершаківців).
 
Орієнтовно о 10 год. буде відслужена панахида біля родинного гробівця на Личаківському цвинтарі.

Опубліковано Admistration в Без рубрики
11
Лис
2022
З Днем незалежності Польщі

З Днем незалежності Польщі

Дорогі польські друзі, побратими!
Прийміть щирі вітання з нагоди найбільшого національного державного свята Республіки Польща –
Дня Незалежності!

Радіємо здобуткам та успіхам польського народу, а також цінуємо Вашу солідарність та допомогу, яку Польща надає у відстоюванні суверенітету і територіальної цілісності України!

Опубліковано Admistration в Без рубрики