Місяць: Червень 2021

Міжнародна наукова конференція «Василь Стефаник в українському та світовому соціокультурному просторі»

Міжнародна наукова конференція «Василь Стефаник в українському та світовому соціокультурному просторі»

25 червня 2021 р. у Львівській національній науковій бібліотеці України імені В. Стефаника відбувся перший день роботи Міжнародної наукової конференції «Василь Стефаник в українському та світовому соціокультурному просторі», присвяченої відзначенню 150-літнього ювілею видатного письменника.

Організатори наукового форуму – Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника, Національний заклад імені Оссолінських, Львівський національний університет імені І. Франка, Наукове товариство імені Шевченка.


Відкрив конференцію та привітав її учасників генеральний директор ЛННБ України ім. В. Стефаника Василь Ферштей. У своєму виступі він підкреслив актуальність творчості Василя Стефаника, її значущість у контексті розвою національної свідомості, а також побажав усім плідної співпраці в опрацюванні історико-культурної спадщини письменника.

У конференції беруть участь понад 60 науковців – дослідників життя і творчості Василя Стефаника, документальної  спадщини неперевершеного майстра соціально-психологічної прози, впливу творчості новеліста на розвиток української літератури кінця XIX – початку XX століття.

На пленарному  засіданні зі змістовними  доповідями виступили: Василь Ферштей, генеральний директор Львівської національної наукової бібліотеки України імені В.Стефаника; Олеся Стефаник, директор Центрального державного історичного архіву України у Львові; Василь Стефаник, д-р вет. наук, проф., завідувач кафедри акушерства, гінекології та біотехнології відтворення тварин імені Г.В.Звєрєвої Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З.Ґжицького; Михайло Гнатюк, д-р філол. наук, проф., завідувач кафедри теорії літератури та порівняльного літературознавства ЛНУ ім. І.Франка; Роман Голод, д-р філол. наук, проф., декан факультету філології ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника»; Сидір Кіраль, д-р філол. наук, проф., завідувач відділу національної бібліографії Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського; Алла Швець, д-р філол. наук, заступник директора з наукової роботи Інституту Івана Франка НАН України.

Під час секційних засідань науковці прослухали й обговорили понад 40 доповідей, які супроводжувалися дискусіями, уточненнями, пропозиціями щодо розгортання подальших досліджень творчого доробку славетного українського новеліста.

26 червня на малій батьківщині Стефаника – в селі Русові  Івано-Франківської області відбулося виїзне засідання конференції, яке розпочалося з урочистого покладання квітів до пам’ятника письменнику та екскурсії до Літературно-меморіального музею Василя Стефаника. Директор закладу Ольга Лінько ознайомила присутніх з багатою музейною експозицією, яка різноаспектно висвітлює життя і творчість неперевершеного майстра української новели.

Спільною молитвою учасники конференції вшанували світлу пам'ять Василя Стефаника та його рідних на місці поховання, на сільському цвинтарі.

У родинній садибі Василя Стефаника учасників конференції гостинно зустріла Мотря Стефаник, невістка сина Василя Стефаника – Кирила, яка захопила присутніх сімейними спогадами про драматичну долю родини Стефаників.

Правнуки Василя Стефаника Василь та Олеся Стефаники свято зберігають пам'ять про письменника, зокрема опікуються родинною садибою та прилеглою територією. Учасники конференції отримали можливість почути їх розповіді про життя Василя Стефаника, побачити кімнати, де жив письменник, його особисті речі, одяг, документи, ознайомитися з книгами з приватної бібліотеки.

У неповторній атмосфері, в саду серед черешень, які колись посадив сам Василь Стефаник, за гостинним столом, було продовжено наукове спілкування. Як підкреслив генеральний директор Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника Василь Ферштей, метою конференції було акцентувати  беззаперечний вплив творчості Василя Стефаника на літературні процеси кінця XIX – початку XX століття та вкотре наголосити на його визначній ролі в українському та світовому соціокультурному просторі.

Учасники наукового форуму окреслили напрями наступних досліджень та підбили підсумки, за результатами яких заплановано видання  збірника доповідей учасників конференції. Науковці висловили щиру подяку родині Стефаників за гостинний прийом,  за сприяння у проведенні конференції, а також артикулювали свої сподівання на подальшу співпрацю.

На завершення конференції науковці відвідали Духовно-паломницький центр Матері Божої у  селі Погоня на Івано-Франківщині.

Опубліковано Admistration в Без рубрики
Науковий доробок працівників ЛННБУ ім. Василя Стефаника (книжкова виставка)

Науковий доробок працівників ЛННБУ ім. Василя Стефаника (книжкова виставка)

У рамках відзначення 50-річчя Західного наукового центру НАН України і МОН України у виставковій залі ЛННБ України імені В. Стефаника презентовано науковий доробок співробітників бібліотеки. Представлені видання висвітлюють результати наукової діяльності колективу книгозбірні у напрямі створення національної бібліографії української книги та формування репертуару української преси XVIII-XX ст.; наукового розкриття унікальних рукописних, книжкових та мистецьких фондів; досліджень проблем книгознавства, бібліотекознавства, бібліографознавства; історії видавничої справи, збереження фондів, реставрації та консервації рідкісних видань.

Опубліковано Admistration в Без рубрики

50-річчя Західного наукового центру НАН України і МОН України

17 червня 2021 року в рамках відзначення 50-річчя Західного наукового центру НАН України і МОН України Львівську національну наукову бібліотеки України імені В.Стефаника відвідали президент НАН України, академік НАН України А.Г.Загородній, віце-президент НАН України, академік НАН України В.Л.Богданов та голова Західного наукового центру НАН України і МОН України, академік НАН України З.Т.Назарчук. Зустрічав гостей генеральний директор Бібліотеки В.В.Ферштей.

Очільники НАН України ознайомилися із Бібліотекою, її унікальними рукописними колекціями, а також матеріалами документально-ілюстративної виставки, присвяченої 150-річчю Василя Стефаника. Крім цього, гостям було представлено науково-видавничий доробок співробітників Бібліотеки. Відбувся обмін книжковими дарунками.

Гості також оглянули книжкову виставку, присвячену 50-річчю Західного наукового центру НАН і МОН України.

Опубліковано Admistration в Без рубрики

Твори німецькомовних авторів у перекладах українською (з нових надходжень)

Майже 40 років Ґете-Інститут (Goethe-Institut) здійснює програму «Переклади німецьких книжок іноземними мовами», у межах якої надається підтримка закордонним видавництвам у популяризації німецької літератури, опублікованої в Німеччині, Австрії та Швейцарії. Програма має на меті реалізацію культурно-політичних цілей і є дієвим інструментом культурної та освітньої політики Німеччини у країнах Східної Європи і Центральної Азії. За час існування цього ґранту було видано понад шість тис. книжок 45 мовами світу.

У 2011 р. програма «Переклади німецьких книжок іноземними мовами» набула поширення і в Україні, що дає українському читачеві змогу ближче ознайомитися з німецькою художньою прозою, важливими німецькомовними науковими й науково-популярними виданнями.

Книжкова виставка, організована у секторі нової німецькомовної книги відділу європейської книги ХІХ–ХХ ст., складається з трьох розділів і представляє нові надходження німецькомовних авторів сучасної художньої, дитячої, а також класичної літератури. Це перша з запланованої серії виставок, яка репрезентує жанрове і тематичне розмаїття перекладених видань українською мовою, що побачили світ за підтримки ґранту Ґете-Інституту.

Очевидно, що реалізація такого проєкту була б не можлива без залучення професійних перекладачів, серед яких Марія Іваницька, Тетяна Супрун, Юрко Прохасько, Ігор Андрущенко, Олекса Логвиненко, Наталка Сняданко та багато інших. Широкою є географія українських видавництв, які працюють у сегменті перекладної літератури, це, зокрема, львівські «Літопис», «Кальварія», «Видавництво Старого Лева».

Перший розділ експозиції пропонує найвідоміший роман Б’єрґа Бова «Ауергаус»« — бестселер, який у 2019 р. був екранізований і досі не сходить із театральних сцен Німеччини; дебютний роман сучасної німецької письменниці угорського походження Терезії Мори «День у день», який у 2005 р. був відзначений премією Лейпцизького книжкового ярмарку; новаторський твір Каті Петровської родом із Києва — «Мабуть Естер», у якому порушена трагічна й актуальна тема голокосту; науково-фантастичний та футурологічний роман Мартіна Шойбле «Сканери», опублікований під псевдонімом Роберт М. Зоннтаґ, який обов’язково зацікавить шанувальників антиутопій, цифрових технологій та книг про книги. Увагу привертає відомий твір Каті Брандіс «Фристайлерка», творчість якої орієнтована здебільшого на підлітків та юнацтво, а також захоплива книга Томаса Бруссіґа «Як хлопці стають чоловіками, або Чому футбол», яка теж присвячена спортивній тематиці.

Юні читачі зможуть підібрати для себе твори сучасної дитячої літератури, перекладеної з німецької, яка наповнює другий розділ книжкової виставки. Серед авторів, що пишуть для дитячої аудиторії, назвемо Еріха Кестнера та один із його кращих творів — повість «Летючий клас»; Ґудруна Мебса і його психологічну повість «Я-бо знаю, де висить ключ»; Корнелію Функе — одну з найулюбленіших і всесвітньо популярних дитячих письменниць та її книжки «Іґраїна безстрашна», «Чорнильна кров», написані в жанрі фантастики та пригодницького фентезі; Макса Крузе із серією розповідей про динозаврика Урмеля та ін.

Поціновувачі класичної літератури, яка експонується у третьому розділі книжкової виставки, мають нагоду ознайомитися з українськими перекладними виданнями Нобелівських лауреатів: останнім твором Томаса Манна «Сповідь афериста Фелікса Круля», написаного в традиції сповідної мемуаристики, та Ґюнтера Ґрасса «Моє сторіччя» — збірки зі ста новел про Німеччину на тлі світової історії минулого століття. Український читач відкриє для себе також перший роман автора славетних творів світової класики Франца Кафки «Зниклий безвісти» в перекладі Юрка Прохаська; незавершений гротескно-сатиричний роман у трьох частинах «Людина без властивостей» австрійського письменника Роберта Музіля — твір, який вважається одним із найвизначніших у європейській літературі ХХ ст.; автобіографічний роман «Ось іде людина» відомого в німецькомовному світі письменника й актора Александера Ґранаха родом із Галичини; три п’єси, які висвітлюють своєрідність «епічного театру» Бертольда Брехта.

З повним переліком книг, які були видані в межах програми підтримки Ґете-Інституту перекладачів і перекладів німецькомовної літератури українською, можна ознайомитися за посиланням: https://www.goethe.de/ins/ua/uk/kul/bib/uef.html.

Запрошуємо оглянути виставку до 31 серпня 2021 р. за адресою: вул. Лисенка, 14, сектор нової німецькомовної книги відділу європейської книги ХІХ–ХХ ст. ЛННБ України ім. В. Стефаника (читальний зал німецької книги).


Маргарита Кривенко — завідувач відділу європейської книги ХІХ–ХХ ст.

Петро Тимняк — провідний бібліотекар сектору нової німецькомовної книги відділу європейської книги ХІХ–ХХ ст.

 

Опубліковано Admistration в Без рубрики