Книжкові виставки

Виставка “Династія Моцартів: музика та література”

Нещодавно у Львові завершився третій сезон Міжнародного фестивалю класичної музики LvivMozArt, який щороку об’єднує найкращих музикантів України та світу. Вже три роки поспіль фестиваль влітку нагадує про те, що тут із 1808 по 1838 рік жив і творив молодший син Вольфганга Амадея Моцарта — Франц Ксавер. Він, через дві сотні літ після життя в Галичині, став патроном LvivMozArt і привів у 2019-му наше місто до об’єднання тепер уже 11 країн, якими пролягає культурний маршрут «European Mozart Ways» (Європейські стежки Моцарта). Упродовж дев’яти днів цього сезону відбулося понад 25 проектів: масштабні концертні постановки, вечори камерного формату, перформанси, презентації та речиталі, науковий симпозіум, мистецька виставка.

Львівська національна бібліотека ім. В. Стефаника традиційно кожного року долучається до проведення музичного фестивалю в якості партнера, надаючи до виставок експонати із фонду книгозбірні. Цьогоріч виставка під назвою «Династія Моцартів: музика та література» присвячена 300-літньому ювілею Леопольда Моцарта й чудово поєднується з темою фестивалю «Музика і література». Творчість та діяльність покоління Моцартів (Леопольда, Вольфганга Амадея та Франца Ксавера) змінили історію світової музики, об’єднали музичні традиції цілих країн. Виставка створена спільними зусиллями Фундації Моцартеум, Львівської національної галереї мистецтв ім. Б. Возницького та Львівської національної бібліотеки України ім. В. Стефаника.

До виставки книгозбірнею надано 32 цінних експонатів: унікальні книги, ноти, періодичні видання, театральні афіші, мистецькі артефакти. Серед книжкових раритетів – прозові твори на музичну тематику класика німецької літератури, композитора Ернста Теодора Амадея Гофмана (1776–1822). Вирішальне значення для формування живого естетичного почуття Гофмана належить музиці Вольфганга Амадея Моцарта, який був його улюбленим композитором. Експозицію доповнюють видання драматичних творів Бомарше, Віланда, Ґольдоні, Расіна – авторів, на основі творів яких писались лібрето до опер В.-А. Моцарта. На західноукраїнських землях у 1830-40-х рр. ґрунт для романтичної літератури готував фольклористичний рух, представлений виданням збірника Вацлава Залеського «Piesni polskie і ruskie ludu galicyjskiego» (1833) в нотації відомого композитора, сучасника Ф.-К. Моцарта — Кароля Ліпінського.

Вибрані нотні видання початку ХІХ ст. репрезентують творчість трьох поколінь Моцартів. Леопольд Моцарт — автор методичної праці про скрипкову гру « Versuch einer gründlichen Violinschule», яка довго вважалася найкращим посібником для вивчення гри на скрипці. На виставці представлено перше видання цього посібника, здійснене 1756 р. у Аугсбурзі. З того часу його перевидавали не менше десяти раз і перекладали на французьку і голландську мови. Оперну творчість В.-А. Моцар та представляють клавіри опер: «Дон Жуан», «Чарівна флейта», «Тітус», «Так чинять усі».

Унікальною є скрипка у дерев’яному футлярі віденського майстра Даніеля Ахетей Штадльмана, датована 1719 р., на якій навчалися та музикували у Львові. Ймовірно її тримав у руках Франц Ксавер Моцарт. При підготовці виставки в якості експерта була залучена в.о. директора Інституту досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів ЛННБ України імені В. Стефаника, кандидат мистецтвознавства Ольга Осадця.

Експозицію львів’яни і гості міста зможуть споглядати впродовж цілого серпня.

 

Книжкова виставка з нагоди 80-річчя Ігоря Калинця

У читальній залі відділу бібліотекознавства розгорнута книжкова експозиція, присвячена ювілею Ігоря Калинця – поета і прозаїка, одного з чільних представників «пізньошістдесятницької» генерації і дисидентсько-самвидавного руху в Україні, політв’язня, почесного доктора Львівського національного університету ім. Івана Франка.

Ігор Калинець — автор сімнадцяти поетичних збірок, які представлені на книжковій виставці. Його поетична творчість, за визначенням самого автора, ділиться на дві головні частини : дев’ять книжок, написаних перед ув’язненням у 1972 р. (з них офіційно в УРСР опубліковано лише першу — «Вогонь Купала» (1966), решта функціонувала у самвидавному обігу), і вісім — написаних під час ув’язнення та на виселенні (до 1991 р. функціонували тільки у самвидаві). Згідно з цим поділом підготовано та видано два томи поезій І. Калинця – «Пробуджена муза» (Варшава, 1991) та «Невольнича муза» (Балтимор – Торонто, 1991). 1991 р. в Україні вийшла друком книга «Тринадцять алогій», яка містить три окремі збірки віршів, балад і поем, написаних в різні роки. Окремий розділ експозиції містить наукові розвідки, присвячені творчості та життєвому шляху видатного письменника. Це, зокрема, книга П. Шкраб’юка «Попід Золоті ворота : шість елегій про родину Калинців» (Львів, 1997), нарис М. Ільницького «Ключем метафори відімкнені вуста … : поезія Ігоря Калинця (Париж ; Львів ; Цвікау, 2001), видання «Одержимість : інтерв’ю Юрія Зайцева з Ігорем Калинцем» (Львів, 2002), книга «Українська поезія під судом КҐБ : кримінальні справи Ірини та Ігоря Калинців» (упорядкування Ю. Зайцева; Львів, 2004). До уваги відвідувачів представлено ґрунтовну монографію Г. Віват «З роси, з води і з кетяга калини … : поезія Ігоря Калинця» (Одеса, 2012) .

Запрошуємо оглянути виставку, яка експонуватиметься до жовтня 2019 р.


Книжкова виставка «День Конституції України»

У Львівській національній науковій бібліотеці України ім. в. Стефаника експонується книжкова виставка «День Конституції України». На виставці представлено видання Основного Закону України – Конституції, а саме: Конституція України (Київ, 2006); Конституція України (Київ, 2012); Конституція України (Харків, 2007); Конституція України (Київ, 2015);  Конституція України (Київ, 2017) та ін. Низка книжкових видань висвітлює історію української Конституції та конституційного процесу в Україні з найдавніших часів до сьогодення. Один з розділів виставки присвячений Пилипу Орлику (1672–1742) – державному діячеві і дипломату, гетьману Війська Запорізького, творцю першої Конституції, відомої як «Конституція Пилипа Орлика» (1710). Саме її вважають першою українською Конституцією та однією з перших конституцій у Європі. Користувачам представлено низку ґрунтовних досліджень з історії українського козацтва, зокрема: Корогод Г.І. Перша Конституція України : Пилип Орлик і його діяльність в еміграції (Суми, 2008); Усі гетьмани України / Д.Журавльов (Харків, 2011); Пилип Орлик – гетьман і автор першої конституції України / упоряд. Г.Ю. Калюжна (Мінськ, 2006); Усі гетьмани України : легенди, міфи, біографії / О.П. Реєнт, І.А. Коляда (Харків, 2007) та ін.

Окремий розділ виставки присвячений етапам створення та прийняття Конституції України, зокрема: Хто і як ухвалював Конституцію України: експертна оцінка 6 липня 1996 року (Київ, 1996); Конституція України як цінність, гарантія національної державності українського народу (Львів, 2004); Конституції і конституційні акти України» (Київ, 2006); Гетьман В.П. Як приймалась Конституція України (Київ, 1996) та ін.

На виставці експонуються видання, присвячені дослідженню історії української Конституції, як-от праці  М.Томенка Історія української Конституції (Київ, 2009) та Україна : історія Конституції (Київ, 2015).

Роль Конституції України як головного оберегу державності і демократії, гаранта незалежності і соборності України окреслено у низці наукових розвідок, зокрема: Становлення правової держави в Україні : проблеми та шляхи вдосконалення правового регулювання (Дніпропетровськ, 2001), Конституція України : основа консолідації суспільства і держави ( Київ, 2017); 20-річчя Конституції України : національна традиція та європейські стандарти конституціоналізму (Київ, 2016), Становлення правової держави в Україні, 1991-2005 рр. (Київ, 2005). Виставку доповнюють ілюстровані альбоми та довідкові видання. Запрошуємо оглянути виставку, яка діятиме до 30 серпня 2019 р.


Книжкова виставка з нагоди 90-річчя Романа Іваничука

У виставковій залі бібліотеки відкрито книжкову виставку, присвячену Романові Іваничуку (1929–2016), видатному українському письменнику, громадському діячеві, одному з організаторів Товариства української мови ім. Шевченка, Народного Руху України, членові Спілки письменників України (з 1960), народному депутату України (1990–1994), заслуженому працівникові культури України, Лауреатові Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка, Літературної премії ім. А. Головка, премії ім. Мазепи, Герою України.

Роман Іваничук є автором понад 60 книг, значна частина яких представлена на виставці: «Не рубайте ясенів» (1961), «Край битого шляху» (1964), «Дім на горі» (1969), «Місто» (1977), «На перевалі» (1981), «Сьоме небо» (1985) та ін. Наприкінці 60-х pp. письменник звернувся до жанру історичної прози. Роман «Мальви» (1968) приніс Р. Іваничуку величезний успіх і нищівну партійну та ідеологічну критику, бо в цьому творі була вперше поставлена проблема збереження національної самосвідомості. До уваги відвідувачів книжкової експозиції – роман «Манускрипт з вулиці Руської», за який Роман Іваничук у 1979 р. отримав премію ім. А. В. Головка; романи «Вода з каменю» та «Четвертий вимір», відзначені у 1985 р. Державною премією УРСР ім. Т. Г. Шевченка. У 90-х pp. письменник збагатив українську літературу новими творами: «Бо війна – війною…» (1991), «Орда» (1992), «Смерть юди» (1997), написав автобіографічний твір «Благослови, душе моя, Господа…» (1993), «Дороги вольні і невольні : спогади та медитації» (1999). До уваги читачів запропоновано романтичну повість «Злодії та Апостоли», есе-пошук «Сліди на піску» (2005), романи «Вогненні стовпи» (2006), «Через перевал» (2008), «Хресна проща» (2011) та ін. На книжково-ілюстративній виставці також представлені праці, опубліковані впродовж 2013–2017 рр. Це видання «Мандрівки до Аберфайлю : колаж» (2014), «Словом і вогнем : літературно-політичні записки» (2015), роман «Євангеліє від Томи» (2016), «Дороги вольнії і невольнії : щоденники 1991-1994» (упорядник В. В. Ґабор; Харків, 2016), збірник «Світ спіймав мене, і я тим тішуся: мої інтерв’ю» (2014), «Осінні узори : новели та оповідання» (упорядкув. Н. Л. Бічуя, В. В. Ґабор; Харків, 2015), «Голоси з-над вод Генісарета : колаж; Я ще не писав про Донбас : рефлексії» (2016), книга «Жарінь. Зупинись, подорожній!» (2017).

Книжково-ілюстративну виставку доповнюють видання «На велелюдних перехрестях : щоденники, 2006–2015» (упорядкув. В. В. Ґабор; Харків, 2018), «Тополина заметіль : новели та оповідання 1954-1975 років» (2018), «Записки сучасника й учасника : щоденники : 1995-1999, 2003-2005» (упорядник В. В. Ґабор; Харків, 2018) та ін.

Один з розділів експозиції знайомить із джерелами, які висвітлюють творчий шлях видатного українського письменника. Це, зокрема, збірник наукових праць «Меч і мисль : творчість Романа Іваничука у національних вимірах української культури» (Львів ; Ужгород, 2009), біобібліографічний покажчик «Роман Іваничук» (містить 1726 бібліографічних позицій, укл. Л. Панів; Львів, 2011). Представлені також енциклопедичні видання, в яких розміщена інформація про Романа Іваничука.

Запрошуємо оглянути виставку, яка діятиме до 1 серпня 2019 р.


Книжкова виставка, присвячена 140 – річчю від дня народження Симона Петлюри

У виставковій залі Бібліотеки розгорнуто книжкову експозицію з нагоди 140-річчя Симона Петлюри (1879—1926) — українського державного, військового та політичного діяча, голови Директорії Української Народної Республіки, фундатора Армії УНР, Головного отамана військ УНР, письменника-публіциста, літературного та театрального критика

На виставці експоновано низку творів Симона Петлюри: «Статті, листи, документи» (Нью Йорк, 1956), «Московська воша» (Париж, 1966),  “Статі «Статті, листи, документи». (Нью-Йорк ; 1979), «Народе український: вибрані статті, листи, документи» (Харків, 1992), «Статті» (упоряд., авт. передм. О. Климчук ; Київ, 1993), «Вибрані твори та документи» (уклад. Л. В. Голота; Київ, 1994) тощо.

До уваги відвідувачів представлено численні видання, присвячені видатному державному діячеві, зокрема розвідка  Наталі та Дмитра Миронюк «Симон Петлюра — редактор, журналіст, публіцист» (Чернівці, 2009), ґрунтовне дослідження В. Михальчука «Українська бібліотека ім. Симона Петлюри в Парижі» (Київ, 1999), анотований бібліографічний покажчик «Симон Петлюра на сторінках українських газет 1917— 1920 років : матеріли до бібліографії» (Київ, 2015), тощо.


Книжкова виставка, присвячена 170 – річчю від дня народження видатного українського прозаїка, драматурга Панаса Мирного

У виставковій залі Бібліотеки експонується книжкова виставка, присвячена 170 – річчю від дня народження Панаса Мирного. В історію української літератури письменник увійшов як автор реалістично-психологічної прози. Саме він вивів українську літературу на нові “рейки” епічної прози, розкривши образи близької йому за духом непомітної “маленької людини” — українських дворян і чиновників, поміщиків, інтелігента-різночинця, торговців, селян. Вершиною епічної майстерності Панаса Мирного вважаються романи “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” і “Повія”, де на прикладі неординарних людей автор простежує зміни в психологічному стані персонажів у різних життєвих обставинах. Для української літератури ці романи стали воістину відкриттям, яке багато в чому випередило епоху, в яку жив сам автор. До уваги читачів представлені чисельні твори Панаса Мирного та низка розвідок про життя і творчість епічного генія української прози .


Книжково-документальна виставка присвячена 380-річчю від дня народження Івана Мазепи

У виставковій залі бібліотеки експонується книжково-документальна виставка, присвячена 380-річчю від дня народження Івана Мазепи — гетьмана Війська Запорізького, українського військового, політичного та державного діяча, голови козацької держави на Лівобережній та Наддніпрянській Україні, князя Священної Римської імперії.

До уваги відвідувачів представлено численні видання, присвячені видатному державному діячеві, зокрема розвідка І. Борщака «Іван Мазепа : Життя й порив великого гетьмана» (Київ, 1991), видання «Іван Мазепа і Москва : історичні розвідки і статті» ( упорядкування М. Слабошпицького ; Київ, 1994), праця О. Оглоблина «Гетьман Іван Мазепа та його доба» (Нью-Йорк, 2003), ґрунтовне дослідження вчених Інституту історії України НАН України «Гетьман Іван Мазепа : постать, оточення, епоха : збірник наукових праць» (Київ, 2008), дослідження «Доба гетьмана Івана Мазепи в документах» (упорядник С. Павленко ; Київ, 2008). На виставці експонуються: історична розвідка В. Шевчука «Просвічений володар: Іван Мазепа як будівничий Козацької держави і як літературний герой» (Київ, 2011), науковий збірник «Іван Мазепа і мазепинці : історія та культура України останньої третини XVII – початку XVIII століть» (Львів, 2011), книга Т. Таїрової – Яковлевої «Іван Мазепа і Російська імперія :історія «зради» (Київ, 2013), монографія В. Кочерги «Гетьман Іван Мазепа «самі себе звоювали» (Черкаси, 2014). Зацікавленість читачів викличуть такі видання, як: «Універсали Івана Мазепи: 1687–1709» (упорядкування І. Бутича ; Київ; Львів, 2002), «Листи Івана Мазепи 1687–1700» (упорядкування В. Станіславського; Київ, 2002, 2010), «Писання : літературна спадщина Мазепи» [редакція і вступна стаття Є. – Ю. Пеленського] ; Рівне, 2018). Представлено низку художніх літературних творів, зокрема: «Зрада : історична драма на три дії з часів гетьмана Мазепи» (Коломия, 1931) Г. Коваленка; «1709 : історичний роман з часів гетьмана Івана Мазепи» (Нью Йорк, 1961) Л. Полтави; поема В. Сосюри «Мазепа: поеми та вірші» (упорядкування Л. Федорів; Львів, 2002); поема Дж. Байрона «Мазепа» (Львів, 2011), роман – есе В. Чемериса «Трагедія гетьмана Мазепи» (Харків, 2015). Один з розділів ювілейної експозиції присвячений виданням, які досліджують роль Івана Мазепи як покровителя і мецената національної культури, зокрема: «Гетьман Іван Мазепа і Києво-Печерська лавра : матеріали щорічної наукової конференції» (Львів, 2003),  С.  Павленко «Іван Мазепа як будівничий української культури» (Київ, 2005), З. Хижняк «Історія Києво-Могилянської академії» (Київ, 2008),  М. Орленко «Успенський собор Києво-Печерської Лаври : методичні засади і хронологія відтворення» (Київ, 2015).

Книжкову експозицію доповнює низка мистецьких та музичних творів з фонду книгозбірні. Це копії графічних портретних зображень Івана Мазепи, створених такими художниками, як: Верне, Берніґерот , Фалька,  Сплітетессер, Бейєль, Осіпов та нотні видання відомих музичних творів: симфонічна поема Ференца Ліста «Мазепа» та однойменна опера Петра Чайковського.


Фотовиставка з нагоди 130-річчя Левка Янушевича

20 березня 2019 року в приміщенні Палацу мистецтв ім. Тетяни і Омеляна Антоновичів відбулося відкриття фотовиставки «Левко Янушевич: до 130-річчя від дня народження».

Експозиція робіт Левка Янушевича відкриває серію виставок  із фондів Інституту досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів Львівської національної наукової бібліотеки України ім. В. Стефаника. Масив фотодокументів Інституту налічує близько 90 тисяч одиниць. Це – фотографії, негативи на склі, негативи на плівці, діапозитиви, хронологічні межі яких сягають  середини ХІХ ст. і до наших днів. У фондах Інституту збереглися 64 світлини  фотомитця.

Виставку урочисто відкрив генеральний директор ЛННБУ ім. В. Стефаника В.  Ферштей. У вітальному слові генеральний директор підкреслив важливість проведення подібних виставок, які повертають для української культури забуті імена. Зокрема, В. Ферштей  наголосив, що Левко Янушевич був не тільки професійним фотохудожником, громадським діячем, а й борцем за волю України, за що був нагороджений орденом Симона Петлюри.

Із концепцією виставки та коротким її аналізом присутніх ознайомив науковий співробітник Інституту Маркіян Нестайко. Він розповів, що у двох виставкових залах презентовано 47 світлин художника. У першому залі –  представлено галерею фотопортретів відомих українських науковців, істориків, мистецтвознавців, художників, акторів, мовознавців, спортсменів, громадських та політичних діячів. Ці портрети Янушевич створив на замовлення редакції Української Загальної Енциклопедії.

У другому залі – експоновано групові портрети, а також світлини на яких фотомистець зафіксував історичні події та різноманітні масові заходи. Серед групових портретів  привертають увагу зображення митрополита Андрея Шептицького та ректора Йосипа Сліпого  на відкритті Богословської академії у  Львові, зображення Андрея Шептицького у колі монахинь та гімназисток Українського педагогічного товариства у Львові. Цікавою в істричному плані є світлина із зображеннями Йосипа Сліпого, Іларіона Свенціцького, Юрія Магалевського та Михайла Драгана, які входили у виконавчий комітет з улаштування посмертної виставки творів Петра Холодного (старшого) у 1931 р. Вважаємо, що для науковців цінними будуть дві світлини із зображенням Ольги Дучимінської у колі дівчат в народному одязі, а також Левка Янушевича, Ольги Дучимінської, Івана Крушельницького, Юрія Павлишина, які зберігаються у відділі рукописів Львівської національної наукової бібліотеки України імені Василя Стефаника.

Цікаву  лекцію про життєвий і творчий шлях Левка Янушевича прочитала відома дослідниця історичної фотографії Ірина Котлобулатова. У своїй доповіді науковець зазначила, що біографія і творчість талановитого фотографа Л. Янушевича залишається малодослідженою. Окремі штрихи до творчої біографії простежуються під час перебування у Львові. Він органічно увійшов у мистецьке середовище українського Львова, був близьким до кола митців Школи Новаківського. Під час свого перебування у столиці Галичини Янушевич кілька  разів змінював адреси своїх фотографічних закладів. Його фотоательє розташовувалися у Львові на вул. Св. Антонія, 3 (вул. М. Заньковецької), вул. Вінцента Поля, 1 (вул. Ю. Дороша), вул. Піскова, 22.

У різні роки життя Л. Янушевич співпрацював з багатьма українськими часописами як у Львові, так і за межами України. Його фоторепортажі простежуються у таких періодичних виданнях: «Наші дні» (Львів, 1943), «Нова хата» (Львів, 1927–1929), «Холмська земля» (Краків, 1943), «Український вісник» (Берлін, 1942–1944), «Голос» (Німеччина, 1941–1943) та ін.

До  виставки науковий співробітник Інституту Маркіян Нестайко підготував каталог фотовиставки (вступна стаття – Ірини Котлобулатової).

All-focus

All-focus


Виставка з нагоди 190-річчя Ісидора Шараневича (16.02.1829-10.12.1901)

 


У читальному залі відділу рідкісної книги експонується книжково-ілюстративна виставка з нагоди 190-річчя Ісидора Шараневича (16.02.1829 – 10.12.1901) – активного громадського діяча, археолога, дослідника матеріальної культури Галицько-Волинського князівства, історика, професора Львівського університету, почесного доктора Київського університету, члена Об’єднання цісарсько-королівських охоронців давніх пам’яток Східної Галичини, сеньйора Львівського Ставропігійського інституту (1883-1901), дійсного члена АН у Кракові.

Ісидор Шараневич народився у сім’ї священика, навчався в Греко-католицькій духовній семінарії у Львові, Віденській семінарії Святої Варвари та Львівському університеті, вчителював у Перемиській та Львівській гімназіях.  З іменем І. Шараневича пов’язане становлення археології в Галичині. Опанувавши тогочасну європейську методику провадження археологічних досліджень, він організував розкопки в давньому Галичі та селах Чехи (нині с. Лугове) і Висоцько (нині обидва села Бродівського р-ну Львів. обл.). Його стараннями 1887 року було засновано Музей Ставропігійського інституту, в якому того ж року організовано першу в Галичині археологічно-бібліографічну виставку. Намагаючись розширити джерельну базу для дослідження історії Галичини та Волині, І.Шараневич значну увагу приділяв спеціальним історичним дисциплінам: історичній географії, топоніміці, хронології, музеєзнавству, літописознавству. І. Шараневич – автор численних праць із середньовічної історії Галичини та Волині, член низки громадських і наукових товариств, як от: Галицько-руська матиця, Народний дім у Львові, Ставропігійський інститут, Львівське товариство “Просвіта”, Наукове товариство Шевченка.

На виставці експонуються наступні видання:

«Стародавный Галичъ», (Львовъ. 1860);

«Стародавный Львовъ», (Львовъ. 1861);

«Исторія Галицко-Володимирскои Руси отъ найдавнейшихъ временъ до року 1453», (Львовъ,1863);

«O źródłach służących do głębszego poznania dziejów kraju ojczystego. Rzecz czytana na posiedzeniu oddziału Lwowskiego Towarzystwa Pedagogicznego dnia 15.IV.» (Lwów,1870);

«Die Hypatios-Chronik, als Quellen-Beitrag zur österreichischen Geschichte», (Lemberg, 1872);

«Kritische Blicke in die Geschichte der Karpaten-Völker im Althernum und Mittelalter», (Lemberg, 1871);

«Trzy opisy historyczne staroksiążęgo Halicza w r. 1860, 1880, 1882, skreślone przez d-ra Iz. Szaraniewicza», (Lwów,1883);

«Памятники Галицко-русской старины въ изображеніяхъ», (Львов, 1886);

«O rezultatach poszukiwań archeologicznych w okolicy Halicza w roku 1884 i 1885», (Lwów,1886);

«Каталогъ археологическо-библіографическои выставки Ставропигійского Ин-та в Львове», (Львовъ, 1888);

«Каталогъ археологическо-артистическихъ предметовъ, церковно-славянскихъ рукописей и старопечатныхъ книгъ кирилловского письма, находящихся в музее Ставропигійского института на дне 1/13 марта 1890 г.», (Львовъ, 1890).


Виставка, присвячена 70-ій річниці від дня народження Володимира Івасюка

У виставковій залі Бібліотеки експонується книжкова виставка, присвячена Володимиру Івасюку (1949-1979) — видатному композитору і поету, лауреату Державної премії імені Т.Г.Шевченка, Герою України.

Володимир Івасюк дав українським пісням нове дихання, нову ритмомелодику і запалив «огонь» очищення і оновлення. Його пісні «Червона рута», «Два перстені», «Водограй» стали класикою української естради. З пісень, написаних В.Івасюком за таке коротке тридцятирічне життя, немає двох подібних.

До уваги відвідувачів експозиції представлені видання, які містять вокальні фортепіанні та інструментальні твори Володимира Івасюка, що розкривають композиторську майстерність та індивідуальність стилю композитора, як-от: Івасюк В. Інструментальні твори (Чернівці, 2015); Івасюк В. Камерно-інструментальні твори / ред.-упор. Пасічник В.(Львів, 2009); Івасюк В. Музичні твори: до 60-річчя від дня народження (Чернівці, 2009) та ін.

Окремий розділ експозиції присвячено розвідкам про життя та творчість легендарного композитора, творця «Червоної рути» Володимира Івасюка. Це книга батька композитора Михайла Івасюка. Монолог перед обличчям сина (Чернівці, 2012); Вічні акорди життя (До 60-річчя від дня народження Володимира Івсюка) / упор. В.Г.Мельницький (Чернівці, 2010); Хто є Хто на Буковині (Київ, 2006) та ін.


Виставка, присвячена 105-ій річниці від дня народження Омеляна Миколовича Антоновича 

У виставковій залі Бібліотеки до уваги читачів представлена документальна виставка, присвячена 105-ій річниці від дня народження Омеляна Миколовича Антоновича – доктора права, громадського діяча, Почесного громадянина Львова та Почесного громадянина Долини, відомого мецената.

На виставці експонуються документи та фотографії, що відображають життєвий шлях Омеляна Миколовича Антоновича, який розпочався в містечку Долина, продовжився крізь драматичні події в Європі середини ХХ ст. та за океаном, а завершився на рідній землі.

В Україні й за її межами широко відома добродійна діяльність міжнародної Фундації Омеляна і Тетяни Антоновичів, яка здобула свій авторитет престижними літературними і науковими нагородами, а також наданням стипендій і грошових дотацій для реалізації важливих проектів в Україні і США.

Запрошуємо оглянути виставку, яка експонуватиметься до 28 лютого 2019 р.


 Виставка, присвячена В’ячеславу Будзиновському (1868-1935)

 

У виставковій залі Бібліотеки експонується книжкова виставка, присвячена В’ячеславу Будзиновському (1868-1935) – письменнику, історику, громадському і політичному діячеві, одному з фундаторів Русько-української радикальної партії.

Творчість В. Будзиновського  й досі недостатньо досліджена. Пов’язано це з тим, що частина творів письменника залишилась неопублікованою, інші – загубилися на шпальтах раритетної галицької («Наш прапор», «Праця») та діаспорної (американська «Свобода») періодики, багато рукописів пропало. Твори В.Будзиновського у 20-х роках минулого століття, були вилучені з відкритих бібліотечних фондів, оскільки владу не задовольняло недостатнє й неортодоксальне «радянофільство» письменника. Тому сьогодні, коли в українській літературі активно стираються «білі плями», аналізуються ідейно-художні засади митців слова, вивчення творчої спадщини В.Будзиновського набуває особливої актуальності.

До уваги читачів представлено видання з літературного доробку В. Будзиновського, зокрема: історична повість «Під одну булаву» (Тернопіль, 2017), «Як Москва нищила Україну : на підставі старих українських пісень» (Тернопіль, 2017), «Осаул Підкови : історичні повісті з часів козаччини»( Львів, 1990), «Наші Гетьмани» (Львів, 1923), «Хмельниччина в Галичині : на підставі матеріалу зібраного і обробленого Ст. Томашівським написав В. Будзиновський» (Вінніпеґ, 1917), Козацькі часи в народній пісні» (Львів, 1906), «Оповіданя» (Чернівці, 1897) та ін. Зацікавленість читачів викличе також монографія «Поетика художньої прози В. Будзиновського» Александрової Г.(Донецьк, 2010).

Запрошуємо оглянути виставку, яка експонуватиметься до 28 лютого 2019 р. _________________________________________________________________________

Виставка, присвячена Павлу Чубинському (1839–1884)

Павло Чубинський – відомий вчений-етнограф, поет, активний діяч українського національного руху на Правобережній Україні. У студентські роки був учасником діяльності петербурзької української громади та брав активну .участь у редакційно-видавничому процесі журналу “Основа”, де познайомився з Т.Шевченком, М. Костомаровим, П. Кулішем, В. Білозерським, братами Михайлом, Василем, Іваном та Олександром Лазаревськими. Впродовж 1861–1862 років пише статті для «Основи», співпрацює з «Черниговским листком» та з «Киевскими губернскими ведомостями».

Павло Чубинський в юності захоплювався віршуванням. 1871 року в Києві вийшла друком збірка його віршів «Сопілка Павлуся», яка представлена на книжковій виставці. На книжковій виставці експонується низка видань, які висвітлюють багатогранну творчість українського вченого, письменника і громадського діяча Павла Платоновича Чубинського, зокрема: видання «Нитка життя : зі спадщини Павла Чубинського» (загальна редакція О. Скопненка ; Київ, 2016), наукова розвідка Н. Зелінської «”Я сіяв те, що Бог послав …”: сторінки публіцистичної, наукової та літературної творчості Павла Чубинського» (Львів, 2009), дослідження А. Зиля «Народознавець Павло Чубинський і його доба» (Київ, 2009), книга «Ангели на сходах неба : народні повір’я та забобони» (підготовка та упорядкування текстів О.Верес ; Київ, 1992) та ін.

Вперше текст вірша Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна» опубліковано у львівському журналі «Мета» (1863, № 4). Знаний композитор свого часу, отець Михайло (Вербицький), захоплений віршем Павла Чубинського написав музику до нього. Зацікавленість відвідувачів викличе  видання «Українська муза : поетична антологія : історична хрестоматія од початку до наших днів» (під редакцією О.Коваленко; Київ, 1908), яке містить першу публікацію пісні «Ще не вмерла Україна» на слова П.Чубинського.

Виставка експонуватиметься до 25 лютого 2019 р.

________________________________________________________________________

Виставка, присвячена 110-річчю від дня проголошення Акту Злуки Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки

22 січня Україна святкує День Соборності – сто років тому, у 1919 році, було проголошено Акт Злуки Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки. До цієї події у виставковій залі Бібліотеки розгорнуто книжково-документальну експозицію, на якій представлено наукові праці Інституту історії України НАН України, Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України та провідних вчених-істориків. У дослідженнях висвітлено події, пов’язані з державотворчими процесами, які відбувалися в країні від часу її проголошення (13 листопада 1918 р.) до кінця існування (20 квітня 1923 р.). Це, зокрема, збірники наукових статей «Україна Соборна» (Київ, 2005, 2006), науковий збірник «Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. Вип. 18: Західно-Українська Народна Республіка: до 90-річчя утворення» (Львів, 2009), до яких увійшли статті, присвячені історії українського національно-визвольного руху першої третини XX століття. Експонується монографія І. Гошуляка «Тернистий шлях до соборності (від ідеї до Акту Злуки)» (Київ, 2009), на сторінках якої здійснено комплексне дослідження проблеми соборності українських земель.

Численними на виставці є видання присвячені історії та передумовам проголошення Західно-Української Народної Республіки. Це енциклопедичний збірник «Західно-Українська Народна Республіка. 1918-1923. Ілюстрована історія» (Львів; Івано-Франківськ, 2008), п’ятитомне видання «Західно-Українська Народна Республіка 1918-1923. Документи і матеріали» (Івано-Франківськ, 2001-2005), книга М. Литвина та К. Науменко «Історія ЗУНР» (Львів, 1995), Лозинський М. «Галичина в рр. 1918-1920» (Нь Йорк, 1970) та ін.

До уваги відвідувачів експозиції видання, присвячені історії створення Української Галицької армії та легіону Українських січових стрільців, а саме: «Українська Галицька Армія: у 40-річчя її участи у визвольних змаганнях» (Віненпеґ, 1958), Шанковський Л. «Українська Галицька Армія: воєнно-історична студія» (Вінніпеґ, 1974), «Українська Галицька Армія: збірка спогадів» (Львів, 2002), Лазарович М.В «Леґіон Українських січових стрільців: формування, ідея, боротьба» (Тернопіль, 2005).

Експоновано також спогади та історичні розвідки видатних діячів Західно-Української Народної Республіки. Це, зокрема, спогади К. Левицького «Історія визвольних змагань галицьких українців з часу світової війни 1914-1918 з ілюстраціями на підставі споминів і документів» (Львів, 1929), історична розвідка «Великий зрив: До історії української державності від березня до листопада 1918 р. на підставі споминів та документів» (Львів, 1931), спогади І. Мазепи –– керівника уряду  Української Народної Республіки періоду Директорії «Україна в огні й бурі революції 1917-1921» (Мюнхен, 1950), книга О. Кузьми — сотника Української Галицької армії, історика національно-визвольних змагань — «Листопадові дні 1918 р.» (Львів, 1931) та ін.

Один з розділів експозиції презентує видання про видатних діячів Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки: С. Петлюру, В. Винниченка, Л. Бачинського, Є. Коновальця, Д. Вітовського, Є. Петрушевича, К. Левицького, Л. Цегельського та ін.

Книжкову експозицію доповнюють архівні фотоматеріали.

_______________________________________________

Виставка, присвячена різдвяній традиції в світовому та українському мистецькому й літературному просторі

8 січня 2019 року у виставковій залі бібліотеки відбулося урочисте відкриття книжково-документальної виставки, присвяченої різдвяній традиції в світовому та українському мистецькому й літературному просторі. Назва виставки «Народився Бог на санях…» запозичена з вірша уславленого українського поета Богдана-Ігоря Антонича «Різдво».
На виставці представлено копії графічних творів, виконаних у техніці гравюри на металі, які зображають сюжет Різдва Христового. Їх створили майстри італійської, німецької, австрійської мистецьких шкіл кінця XVIII ст.: Антон Йозеф Преннер, Франц Ґебгард, Бенедикт Фаріат. Мистецький ряд експонатів виставки доповнюють сучасні вітальні листівки із колекції Степана Давимуки.
Значну частину виставки займають зразки духовно-музичної творчості, зокрема хорові обробки релігійних кантів, псалмів та колядок, друковані в XIX — початку XX ст. у видавництвах Західної України (Львів, Перемишль, Жовква, Коломия, Станіславів тощо).
Серед експонатів — наукові розвідки К. Сосенка «Культурно-історична постать староукраїнськиx свят Різдва і Щедрого Вечора», «Як засновувався світ» (колядки і щедрівки про почин світу)», «Староукраїнське Різдво», «Щедрий вечір», «Святовечірні обряди»; Я.Головацького «Праздникъ Коляда» та ін. Численними на виставці є тексти колядок і щедрівок, записаних у с. Куляві (Жовківщина), на хуторі Привольний на Кубані, Журавно, Голешові, Єзуполі, Дулібах, Богородчанах, Кальниці, Ославицях, Ясинівцях, Львові та ін.
До уваги відвідувачів святкової експозиції представлено унікальні матеріали: відозва «З Різдвом Христовим!» Краєвого комітету Різдвяних дарунків для УСС та українців-жовнірів, вітальні поштові картки УПА (Видання Пресового Бюра ЗП УГВР, 1947 р.), вітальні листівки 1980-х рр. з архіву Р. Фіголя.
Запрошуємо усіх зацікавлених оглянути виставку, яка експонуватиметься до 10 лютого 2019 року.

____________________________________________________________________________

Виставка, присвячена 110-річчю від дня народження Степана Бандери (1909–1959)

У виставковій залі Бібліотеки експоновано книжково-ілюстративну виставку, присвячену 110 – річчю від дня народження Степана Бандери (1909–1959) – українського політичного діяча, лідера українського національно-визвольного руху 30-50-х рр. ХХ ст. На виставці представлено праці Степана Бандери, які окреслюють засади українського націоналізму: «Слово до українських націоналістів – революціонерів за кордоном» ([Мюнхен], 1948), «За виборний Національно-визвольний центр» (Мюнхен, 1958), «Перспективи Української Революції» (Мюнхен, 1978 ; Дрогобич, 1998), роботи «Питання атомної війни і визвольна революція» (Київ, 2013).

До уваги відвідувачів – видання про життя та революційну діяльність Степана Бандери: збірка матеріалів «Московські вбивці Бандери перед судом» (Мюнхен, 1965), монографія Є. Перепічки «Феномен Степана Бандери» (Львів, 2008), книга Р. Пастуха «Родинний архів Степана Бандери: Документи. Спогади. Пошуки» (Дрогобич, 2008), збірник «Життя і діяльність Степана Бандери: Документи і матеріали» (Тернопіль, 2011), каталог виставки «Степан Бандера : Документи свідчать» (Київ, 2011), дослідження С. Плохія «Убивство у Мюнхені: По червоному сліду» (Харків, 2017) та ін.

Один з розділів книжкової експозиції присвячено розвідкам про діяльність видатного громадського та політичного діяча, як-от книги: П. Мірчука «Степан Бандера символ революційної безкомпромісовости» (Нью-Йорк, 1961), збірка матеріалів Д. Чайковського «Московські вбивці Бандери перед судом» (Мюнхен, 1965), збірник статей і документів «Життя Степана Бандери (Нью-Йорк, 1987)», книга «Національно-визвольним шляхом» ([передмова Ярослава Стецька]; Київ, 1991), праця П. Балея «Фронда Степана Бандери в ОУН 1940 р. Причини і наслідки» (Las Vegas, 1997), дослідження П. Дужого «Степан Бандера – символ нації: Ескізний нарис про життя і діяльність провідника ОУН» (Львів, 1997), збірник матеріалів «Степан Бандера та його родина в народних піснях, переказах та спогадах» (записи та упорядкування Григорія Дем’яна; Львів, 2006), документальна розвідка Г. Гордасевич «Степан Бандера: людина і міф» (Київ, 2015).

Окремий розділ експозиції презентує видання про історію створення Організації Українських Націоналістів та Української Повстанської Армії: книга В. Кучера «ОУН-УПА в боротьбі за незалежну Україну» (Київ, 1997), документальна збірка «Боротьба проти повстанського руху і націоналістичного підпілля: протоколи допитів заарештованих радянськими органами державної безпеки керівників ОУН і УПА, 1944-1945» (упорядкування О. Іщук, С. Кокін; Київ, 2007), книга Ю. Борця «ОУН-УПА: шляхами лицарів ідеї чину» (Київ, 2008), монографія Н. Мизака «УПА –”Захід” і збройне підпілля ОУН у боротьбі за Українську Самостійну Соборну Державу у 1942-1960 рр.» (Чернівці – Торонто, 2011), ґрунтовне дослідження Є. Перепічки «Історія ОУН і УПА» (Львів, 2011) та ін.

____________________________________________________________________

Виставка, присвячена 100-річчю від дня народження Михайла Гуменюка (1918 –  1988)

У виставковій залі відділу бібліотекознавства експонується книжково – ілюстративна виставка, присвячена 100- річчю від дня народження Михайла Гуменюка (1918 –  1988) — бібліографа, книгознавця, літературознавця і літературного критика, дослідника історії української преси та бібліографії, організатора бібліографічної практики, багаторічного завідувача відділу бібліографії книгозбірні.

З іменем М. Гуменюка пов’язаний розвиток бібліографічної діяльності в Україні в 1950 – 1980 pp. Він є автором та співавтором понад 170  публікацій: статей — досліджень про видатних діячів — фундаторів української бібліографії, історію вітчизняних періодичних видань, національну бібліографію, літературознавчих та публіцистичних студій, рецензій на бібліографічні покажчики, художні твори та ін.

На виставці експонована монографія видатного дослідника «Українські бібліографи XIX –  початку XX ст. : Нариси про життя та діяльність» (Харків, 1969). Видання цієї книги стало подією як перше дослідженням в Україні з історії бібліографії дожовтневого періоду.

Представлені також праці М. Гуменюка, як от : «Письменники Радянського Львова : матеріали до бібліографії» (Львів, 1960). –  У співавт.; «М. Шашкевич, І. Вагилевич, Я. Головацький : бібліогр. покажч.» (Львів, 1962). – У співавт.; «Бібліографія на сторінках прогресивних українських видань «Друг», «Світ», «Народ», «Житє і слово» (Книга і знання. – Львів, 1974). видання «Львівська наукова бібліотека ім. В. Стефаника АН УРСР : історичний нарис». (Київ, 1989). – У співавт. та ін. Статті, які стосуються бібліографії другої половини XX ст. зібрані у посмертному виданні «Біля джерел української радянської бібліографії» (Київ, 1991), упорядкованому Л. І. Ільницькою.

Окремий розділ експозиції присвячено працям про життя на діяльність видатного бібліографа. Експонується видання «Михайло Прокопович Гуменюк : бібліографічний покажчик» (уклададач Л. І. Ільницька; Львів, 1980); дослідження Н. Кошик «Внесок М. П. Гуменюка у дослідження історії української бібліографії» (Записки Львівської наукової бібліотеки ім. В Стефаника .– Львів, 2002. – Вип. 9/10), стаття Л.О. Ільницької «Видавничі проекти Михайла Гуменюка : реалізовані та задумані (на архівних матеріалах відділу рукописів Львівської національної наукової бібліотеки України  ім. В. Стефаника)» (Записки Львівської наукової бібліотеки ім. В Стефаника . –  Львів, 2010. – Вип. 2 (18), дослідження Н. Рибчинської «Створення і становлення відділу бібліографії (з архівних джерел 1940 – 1962 рр.)» (Записки Львівської національної наукової бібліотеки України ім. В. Стефаника.– Львів, 2013. – Вип. 5 (21) та ін.


Виставка, присвячена 100-річчю з дня проголошення Західно-Української Народної Республіки

У виставковій залі Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника розгорнута тематична експозиція, присвячена 100-річчю з дня проголошення Західно-Української Народної Республіки. На вшанування цієї події представлено низку документів з фонду книгозбірні, які висвітлюють історію створення ЗУНР та явища, пов’язані з державотворчими процесами. Окремий розділ експозиції займають наукові розвідки, присвячені діячам Західно-Української Народної Республіки. Окрім книжкових видань, експозиція презентує унікальні матеріали інших видів: нотні видання, фотодокументи, фалеристику.

Відвідувачі виставки можуть ознайомитись з низкою непересічних книжкових видань, зокрема дослідженням «Україна: культурна спадщин, національна свідомість, державність. Західно-Українська Народна Республіка історія і традиції» (Львів, 2000), збірником «Західно-Українська Народна Республіка 1918–1923: документи і матеріали» (Івано-Франківськ, 2001), науково-бібліографічним виданням «Українська революція і державність. (1917–1920 рр.)» (Київ, 2001). Увазі гостей пропонується монографічне дослідження В. Великочія «Джерела до вивчення державного будівництва в ЗУНР (До 85-ліття Західно-Української Народної Республіки)» (Івано-Франківськ, 2003), монографія Б. Тищика «Західно Українська Народна Республіка (1918-1923). Історія держави і права» (Львів, 2005), видання Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України «Західно-Українська Народна Республіка. 1918–1923. Уряди. Постаті» (Львів, 2009), збірник «Західно-Українська Народна Республіка. До 90-річчя утворення» (Львів, 2009). Експонується також дослідження «Західно-Українська Народна Республіка 1918–1923 : ілюстрована історія (Львів, Івано-Франківськ, 2008), монографія І. Гошуляка «Тернистий шлях до соборності (від ідеї до Акту Злуки)» (Київ, 2009), в якій здійснено комплексне дослідження проблеми соборності українських земель.

Численними на виставці є видання про видатних діячів УНР та ЗУНР : С. Петлюру, В. Винниченка, Л. Бачинського, Є. Коновальця, Д. Вітовського, Є. Петрушевича, К. Левицького, Л. Цегельського та ін. Експозицію доповнено спогадами й історичними розвідками видатних діячів Західно-Української Народної Республіки. Зокрема, працею К. Левицького «Історія визвольних змагань галицьких українців з часу світової війни 1914–1918 з ілюстраціями на підставі споминів і документів» (Львів, 1929), історичною розвідкою «Великий зрив (До історії української державності від березня до листопада 19128 р. на підставі споминів та документів)» (Львів, 1931), книгою О. Кузьми ― сотника УГА, історика національно-визвольних змагань «Листопадові дні 1918 р.» (Львів, 1931), спогадами І. Мазепи ― керівника уряду Української Народної Республіки періоду Директорії ― «Україна в огні й бурі революції 1917–1921» (Мюнхен, 1950) та ін.

До уваги відвідувачів запропоновані видання, присвячені історії створення Української Галицької Армії та легіону Українських січових стрільців. Експонуються також численні історичні розвідки сучасних істориків, які констатують, що створення Західно-Української Народної Республіки увійшло в історію як героїчна сторінка у боротьбі українського народу за незалежність, вільний демократичний розвиток.

Окрему групу становлять фотографії персоналій, пов’язаних із подіями національно-визвольного повстання. Це, зокрема фото: Є. Петрушевича, К. Левицького, О. Назарука, К. Трильовського та ін. До експозиції долучено низку нотних видань стрілецьких пісень в обробці відомих українських композиторів ― Б. Вахнянина, Я. Ярославенка, Й. Кишакевича, Є Козака та ін., адже стрілецькі пісні як один з найоригінальніших і найбільш значущих пластів української культури, увібрали в себе дух того часу.

Унікальними експонатами виставки є фалеристичні відзнаки, датовані 1915-1917 рр.: відзнака «Соборна Україна»; відзнака, яку носили добровольці першого року служби; відзнака, автором проекту якої була Олена Кульчицька.


 Виставка, присвячена 150-річчю від дня народження Кирила Студинського

Кирило Студинський – філолог-славіст, літературознавець, мовознавець, фольклорист, письменник, громадський діяч. Доктор філософії (1894), академік Всеукраїнської академії наук (1924.), голова Наукового товариства ім. Шевченка у Львові (1923–1932).
У виставковій залі Бібліотеки розгорнута книжкова виставка, присвячена 150-річчю від дня народження Кирила Студинського (1868–1941).

Ім’я Кирила Студинського добре відоме у науковому світі. Його дослідницький діапазон охоплював загальне мовознавство, слов’янську філологію, українську літературу, історію національного руху, історію і філософію християнства, патрологію (вивчення творів Отців Церкви) тощо. Вагомим внеском у розвиток книгознавства стало дослідження кириличних стародруків, зокрема, цьому питанню присвячена праця вченого «Адельфотес», граматика видана у Львові в р. 1591: студія літературно-язикова [Львів, 1895], яка експонується на виставці. До уваги читачів також представлено «Літературні замітки» (Львів,1901), працю К. Студинського «До історії взаємин Галичини з Україною» (Львів,1906), дослідження «Польські конспірації серед руських питомцїв і духовеньства в Галичинї в роках 1831 – 46 – Львів» (Львів,1908).

Накладом Наукового товариства ім. Шевченка Кирило Студинський опублікував дослідження середньовічного письменництва, як-от: «Пам’ятки полемічного письменства» [Львів,1906], «Аnтіграфи», полємічний твір Максима (Мелетія) Смотрицького з 1608 р. : студії» (Львів,1925). Також читач може ознайомитися зі студією «Копітар і Зубрицький» (Львів, 1918), видання «Причинки до історії унії» (Львів, [Б.р.]).

Визначну роль у суспільно-громадському житті Галичини відіграла діяльність Кирила Студинського як одного з керівників Християнсько-суспільної партії, співредактора її друкованого органу – часопису «Руслан», члена товариства «Просвіта» й редактора його видань (1903–1906), члена Крайової шкільної ради (1905–1914), голови Учительської громади (1916–1920), голови Національної ради (1921–1922).

Одним з напрямів наукової діяльності Кирила Студинського було дослідження українського національного відродження в Галичині у другій половині ХІХ ст. На виставці представлені праці: «Кореспонденція Якова Головацького» (Львів,1909), «Ґенеза поетичних творів Маркіяна Шашкевича» (Львів,1910), «Карло Яромір Ербен і Яків Головацький» (Львів,1935).

Увагу читачів привернуть дослідження вченого епістолярної спадщини видатних діячів української культури, урядових матеріалів, зібраних у різних архівах та бібліотеках, спогадів сучасників. Це, зокрема, збірники: «Матеріяли до історії культурного життя в Галичинї в 1795–1857 рр.: замітки й тексти» (Львів,1920), «Галичина й Україна в листуванні 1862–1884 рр.: матеріали до історії української культури в Галичині та її зв’язків з Україною» (Харків; Київ,1931), «Галичани в гостині у Мих. Максимовича 1872 р.» (Львів,1935), «Остап Ніжанківський у моїх спогадах» (Львів,1937).

Окремий розділ книжкової експозиції присвячено виданням про життя та діяльність Студинського. Це, зокрема, монографія А. Кліша «Кирило Студинський: життя та діяльність» (Тернопіль, 2011), розвідка Є. Дороша та В. Слюзара «Кирило Студинський: документи, спогади, світлини» (Тернопіль, 2008), книга У. Єдлінської «Кирило Студинський, 1868–1941 : життєписно-бібліографічний нарис» (Львів, 2006), дослідження Ф. Колесси «Академік Кирило Студинський про вплив усної словесности на поетів українського літературного відродження» (Львів,1930), розвідка І. Свєнціцького «Загальна характеристика наукової діяльности академіка Кирила Студинського» (Львів, 1928).


Виставка до 165-річчя від дня народження Михайла Павлика

У виставковій залі Бібліотеки експонується книжкова виставка, присвячена 165-річчю від дня народження Михайла Павлика – відомого суспільно-політичного та громадського діяча, публіциста, письменника, перекладача, вченого, редактора, видавця, який залишив значну наукову, літературно-критичну та художню спадщину. Це історичні та публіцистичні статті, поетичні та прозові твори, переклади з багатьох іноземних мов.
На виставці представлені його оповідання (Чернівці, 1909), «Твори» (упорядкування, вступна стаття, підготовка текстів та примітки П. Й. Ящука; Київ, 1959), книга «Михайло Павлик. Проза, публіцистика, листування : (з маловідомої спадщини)» (Львів, 1995).
Експоновано також видання «Переписка Михайла Драгоманова з Михайлом Павликом (1876–1895)» (зладив Михайло Павлик ; видав Лев Когут; Чернівці, 1910–1912), «Народні пісні в записах Михайла Павлика» (упорядкування і примітки О. І. Дея та В. А. Качкана ; вступна стаття О. І. Дея; Київ, 1974)
М. Павлик тісно контактував з І. Франком. Першою їхньою спільною роботою було редагування науково-літературного журналу «Друг» – органу демократичної молоді Західної України. Продовжуючи традиції «Громадського друга», М. Павлик разом з І. Франком видавали часописи «Дзвін» і «Молот». Окрім цих часописів, на виставці експонується громадсько-політичний часопис «Народ», що виходив у Коломиї впродовж 1890–1895 рр. за редакцією М. Павлика. До уваги відвідувачів книжкової експозиції – журнал «Друг» за 1874р., де надруковано перший поетичний твір М. Павлика «Прийди, весно!». Покладений на ноти Віктором Матюком, вірш став популярною піснею, яку виконували в Галичині.
У цьому ж часописі за 1878 р. надруковані оповідання М. Павлика «Юрко Куликів», «Ребенщукова Тетяна» та «Пропащий чоловік».
Експоновано також 4-томне дослідження «Розвідки Михайла Драгоманова про українську народну словесність і письменство» (У Львові, 1899–1907 рр.), яке підготував і видав М. Павлик, кілька томів листування М. Драгоманова з передовими представниками науки, літератури, мистецтва, зокрема з І. Франком, М. Бучинським, Лесею Українкою, дослідження «Михайло Петрович Драгоманов: 1841-1895. Його юбілей, смерть, автобіографія і спис творів» (уклав і видав М. Павлик; Львів, 1896),
«Пам’яті Михайла Драгоманова» (1902), «Михайло Драгаманов. Єго роль в розвою України» (1907), «Михайло Драгоманов як політик» (1911). На виставці є також розвідка М. Драгоманова «Пропащий час : українці під Московcьким царством (1654–1876) // (з передмовою Михайла Павлика ; Львів, 1909) та ін.
Чимало рецензій, відгуків написав М. Павлик на твори І. Франка. На виставці представлена ґрунтовна бібліографічна праця «Спис творів Івана Франка за перше 25-ліття його літературної діяльності, 1874–1898. На пам’ять його ювілею 30.ІХ.1898» (Львів, 1898).
Окремий розділ експозиції присвячено розвідкам сучасних літературознавців про діяльність видатного громадського та політичного діяча, як-от монографія П. Шкраб’юка «Ми, українські радикали…» (Львів, 2012), розвідка Л. Приймак «Михайло Павлик – літературний критик і перекладач» (Івано – Франківськ, 2003), два видання Г. Єрушевича та Я. Мельника «Світогляд М. Павлика» (Івано-Франківськ, 2004) та хрестоматія–антологія «Ідейна спадщина Михайла Павлика» (Івано-Франківськ, 2014) тощо.


Виставка, присвячена найвідомішому твору Івана Котляревського — «Енеїда»

У виставковій залі Бібліотеки експоновано книжкову виставку, присвячену найвідомішому твору Івана Котляревського — «Енеїда».

Це була перша друкована українська книга, написана живою народною мовою, що своєю появою стверджувала початок нового етапу розвитку нашої літератури. Над «Енеїдою» І. Котляревський працював близько 30 років (з перервами). Три перші частини вийшли друком у 1798 р., четверта — в 1809 р., п’ята — в 1822 р.; повністю твір завершено 1826 р., а видано в 1842 р., після смерті письменника.
До уваги відвідувачів виставки – видання «Енеїди» І. Котляревського різних років: «Енеида» (Санктпетербургъ, 1808); «Виргиліева Энеида» (Санктпетербургъ, 1809); «Вергілієва Енеїда на українську мову перелицьована» (Києв, 1886); «Енеїда» (Київ, 1931); «Енеїда» (Львів, 1936); «Вергілієва Енеїда» (Київ, 1936); «Енеїда» (Київ, 1944, 1955, 1962, 1969, 1970, 1989, 1994, 2012, 2013); «Енеїда» (Рівне, 1998); «Енеїда» (Торонто, 2004); «Енеїда» (Харків, 2006, 2008, 2011); «Енеїда» (Тернопіль, 2018).
Експоновано також дослідження історії написання «Енеїди» та її впливу на сучасну українську літературу: Житецький П. «Энеида Котляревскаго и древнѣйшій списокъ ея въ связи съ обзоромъ малорусской литературы XVIII вѣка» (Кіевъ, 1900); Гординський Я. «Причинки до студий над “Енеїдою” І. Котляревского» (Коломия, 1907); Житецький П. «Енеїда Котляревського в звязку з оглядом української літератури XVIII століття» (Київ, 1919); Єнсен А. «Перелицьована Енеїда Котляревського» (Перемишль, 1921); Марковський М. «Найдавніший список “Енеїди” І. П. Котляревського й деякі думки про генезу цього твору» (Київ, 1927); Ващенко В. «Лексика “Енеїди” І. П. Котляревського : покажчик слововживання» (Харків, 1955); Плющ П. «Мовні засоби гумору в “Енеїді” І. Котляревського : спецкурс» (Київ, 1959); Шевчук В. «”Енеїда” Івана Котляревського в системі літератури українського бароко : розмисел» (Львів, 1998); Неборак В. «Перечитана “Енеїда”: спроба сенсового прочитання “Енеїди” Івана Котляревського на тлі зіставлення її з “Енеїдою” Вергілія» (Львів, 2001); Шковира Ю. «Нова Енеїда: Гумористична точка зору на новітню історію» (Дніпропетровськ, 2002); Бевз Г. «Енеїда : перелицьована втретє» (Київ, 2012); «Проект Енеїда : візуальна історія легендарної поеми» (Київ, 2017).


Виставка, присвячена Денису Лукіяновичу

У виставковій залі Бібліотеки  експонується книжкова виставка, присвячена Денисові Лукіяновичу (1873–1965) – українському письменникові, літературознавцю, публіцисту.

Денис Лукіянович народився 13 вересня 1873 р. в селі Городниця (тепер Гусятинського району Тернопільської області). Навчався в Станіславській цісарсько-королівській гімназії. Був активнимим організатором таємного гуртка «Поступ», у якому гімназисти читали й обговорювали твори соціалістів та позитивістів. Згодом учасники гуртка налагодили особисті контакти з Іваном Франком та Михайлом Павликом. Але 1890 року адміністрація припинила діяльність гуртка, а Дениса Лукіяновича разом із Михайлом Яцковим виключили з гімназії.

Майбутній письменник зумів скласти іспити на атестат зрілості (матуру) екстерном. Відтак працював приватним учителем. 1894 р. став секретарем громадсько-політичного часопису «Народ», що виходив у Коломиї у 1890–1895 рр. за редакцією Михайла Павлика.

1907 р. закінчив юридичний факультет Львівського університету, а згодом – філософський факультет Чернівецького університету. 1939 р. Денис Лукіянович став викладачем Львівського університету, де читав лекції з української мови, спецкурси про Івана Франка – перекладача та про творчість Василя Стефаника. Заснував і редагував серію книг «Універсальна бібліотека». У радянському дискурсі письменника сприймали суперечливо: від 1939 р. влада всіляко виявляла пошану до його особи, водночас вилучаючи з бібліотек його твори.

До уваги відвідувачів книжкової експозиції – твори Дениса Лукіяновича : «Повісті» (Львів, 1990), «Вибрані твори» (Київ, 1973), біографічна повість «Франко і Беркут» (Київ, 1956), видання «Гість із Запоріжжя» (Львів, 1925), розвідка «Про житє Тараса Шевченка» (Львів, 1914), наукове дослідження «Маківка – гора стрілецької невмирущої слави» (Львів, 2005) та ін.


Виставка, присвячена 135-річчю від дня народження Івана Кревецького

У виставковій залі Бібліотеки експонується книжкова виставка, присвячена 135-річчю від дня народження Івана Кревецького (1883–1940) — українського історика, журналіста, книгознавця, бібліотекаря, бібліографа, громадського діяча.

До уваги відвідувачів книгозбірні представлені праці вченого, розвідки про творчість та життєвий шлях дослідника. Сфера наукових зацікавлень І. Кревецького різноманітна та багатогранна. На виставці експонується дослідження «Галичина в другій половині XYIII ст. Огляд нових видань» (Львів, 1909) та монографія «Руська самооборона на галицько-угорськім пограничу 1848–1849» (Львів, 1912),

Вагомою складовою наукової діяльності І. Кревецького було, зокрема дослідження історії книгодрукування в Україні. На виставці експонується видання «Початки преси на Україні 1776–1850» (Львів, 1927), «Часописи Поділля : історико–бібліоґрафічний збірник з нагоди 150-ліття першої ґазети на Україні (1776–1926 ) та 10-ліття існування УСРР» (Вінниця, 1927–1928; у співавт.), «Перша газета на Україні» (Київ, 1927), «Часописи Галицького Поділля : історично-бібліоґрафічні матеріяли з р.р. 1882 – 1927» (Вінниця, 1928). Експонується видання «Бібліотека Наукового Товариства ім. Шевченка у Львові (Львів, 1923)», «Перша бібліотека на Україні в 900-ті роковини її заснування 1037–1937» (Львів, 1937)/

Дослідник також аналізував актуальні проблеми історіографії, трактуючи історичні події минулого. З-під пера І. Кревецького вийшли численні наукові та науково-популярні праці: монографії, статті, нариси, есе, рецензії, хронікальні замітки. На виставці експоновано видання «Справа поділу Галичини в рр. 1846–1850» (Львів, 1910), «Галичина і Росія. Кілька історичних пригадок» (Львів, 1914). Зазначимо, що у відділі рідкісної книги Бібліотеки зберігаються видання «Аграрні страйки і бойкоти у Східній Галичині в 1848–49 рр.» (Львів, 1906), «Помічні днї. Причинки до історії панщини в Галичинї в XIX в.» [Львів], [б. р.], «До історії органїзовання національних гвардій в 1848 р. (Польська “нелєгальна” гвардія в Станїславові)» [Б. м.], [б. р.] та ін.

Під керівництвом І. Кревецького Бібліотека Наукового товариства імені Шевченка, яку він очолював упродовж 25 років, стала найповнішою книгозбірнею українських книг, часописів та інших друків, а також видань про Україну іноземними мовами. До уваги відвідувачів представлено низку видань, які розкривають різноманітні наукові інтереси вченого, містять спогади про нього, зокрема монографічне дослідження В. Качкана «Хай святиться ім’я твоє. Українознавство та пресологія (XIX–перша половина XX ст. –кн. 3) «(Львів, 1998)», праця Ф. Стеблія «Іван Кревецький—історик-державник (Львів, 2003), бібліографічний покажчик У. Яворської «Іван Кревецький (1883–1940) (Львів, 2008), автореферати дисертаційних досліджень У. Яворської, Н. Гірної, Л. Федунишин.


Виставка, присвячена 180 – річчю від дня народження Івана Нечуя-Левицького

«Іван Левицький – се великий артист зору, колосальне, всеобіймаюче око України»

І. Франко

«Писати треба так, як люди говорять.»

І. Нечуй – Левицький

У виставковій залі Бібліотеки експонується книжкова виставка, присвячена 180 – річчю від дня народження Івана Нечуя-Левицького (1838 – 1918), видатного українського прозаїка, письменника, перекладача.

Іван Нечуй-Левицький є класиком української літератури, автором визнаних літературних шедеврів.

На виставці представлено твори І. Нечуя-Левицького: «Микола Джеря» (Львів, 1927, 1948, 2014; Нью-Йорк, 1971), перевидання повісті «Кайдашева сім’я» (Вінніпег, 1917; Київ, 2006, 2009, 2011 ,2017; Донецьк, 2007; Харків, 2008; Тернопіль, 2017), повість «Бурлачка» (Київ, 1983), драматична поема «Бояриня» (Київ, 1997), повість – хроніка «Старосвітські батюшки та матушки» (Київ, 1985), повість «Хмари» (Харків, 2008; Вінніпег, 1952), книга «Над Чорним морем» (Харків, 2008), а також історичні романи «Князь Єремія Вишневецький. Гетьман Іван Виговський» (Київ, 1991, 2008) : казка «Запорожці» (Харків, 2008) та ін. До уваги читачів представлено зібрання творів письменника

Зацікавленість поціновувачів творчості І. Нечуя-Левицького викличе передрукована богословська дисертація «Спростування новітніх раціоналістичних думок про лице Ісуса Христа» (Черкаси, 2013). книга «Татари і Литва на Україні» (Київ, 1876) та ін.

І. Нечуй – Левицький першим з українських письменників використовував новаторські прийоми і методи у своїй творчості та відкрито виступав проти русифікації України. На виставці представлено дослідження І. Приходько «Українська ідея у творчості І. Нечуя-Левицького» (Львів, 1998).

Експоновано також нарис письменника «Світогляд українського народу : ескіз української міфології» (Київ, 1992,2003) в якому І. Нечуй – Левицький викладає свій досвід осягнення світогляду нації, співвідношення в ньому народних традицій, віри, науки, філософії, історії.

І. Нечуй – Левицький увійшов в історію літератури і як перший перекладач Біблії українською мовою (спільно з П. Кулішем та І. Пулюєм. Письменник хотів, щоб український варіант Біблії був перевиданий, оскільки, на його думку, редактори засмітили текст діалектизмами і русизмами. Але видання українського тексту Біблії і продаж його в Росії були заборонені духовної цензурою.У відділі україніки Бібліотеки зберігається видання «Святе письмо Старого і Нового Завіту / [пер. П.О. Кулїша, І.С. Левицького, І. Пулюя]» (Ню Йорк ; Лондон, [1957])

Один з розділів книжкової експозиції присвячений виданням про життя та творчість видатного українського письменника. Це книга В. Власенка «Художня майстерність І. С. Нечуя-Левицького» (Київ, 1980), видання Р. Івченка «Іван Нечуй-Левицький : нарис життя і творчості» (Київ, 1980) , дослідження А. Калинчук «Історичні романи І. Нечуя-Левицького : особливості поетики» (Київ, 2012), розвідки С. Хавруся «Любов і мрії мудрого Нечуя» (Черкаси,2013) та «Стеблівcьке диво : літературно-краєзнавчі розвідки» (Черкаси, 2014) та ін.


Виставка, присвячена вшануванню пам’яті жертв Голодомору 1932–1933 років

До вісімдесят п’ятих роковин вшанування пам’яті жертв Голодомору 1932–1933 рр. у читальній залі імені Мар’яна та Тетяни Антоновичів книгозбірні розгорнуто книжкову виставку «День пам’яті жертв Голодомору 1932–1933 років».

За останні роки з’явились сотні нових видань. У другому випуску бібліографічного покажчика «Голодомор в Україні 1932–1933 рр.» (Одеса, 2008) зафіксовано понад шість тисяч позицій.

Увазі читачів запропоновано низку видань, які розкривають причини, перебіг, масштаби та наслідки страшної трагедії українського народу, зокрема збірник у двох книгах «Портрет темряви: свідчення, документи і матеріали» (Київ-Нью-Йорк, 1999), який висвітлює спланованість, механізм, авторство геноциду XX століття українського народу за національною ознакою.

Найповніше тематичне зібрання автентичних джерел з історії українського голодомору зібрано у виданні «Голодомор 1932–1933 років в Україні: документи і матеріали / упорядник Р.Пиріг» (Київ, 2007), у якому подані унікальні щоденникові записи очевидців.

На архівних документах Державного архіву м. Києва ґрунтується видання «Голодомор 1932–1933 рр. в Києві: факти, події, свідчення» (Київ, 2008). Документи, які зберігались в радянських органах державної безпеки під грифами секретності і були недоступними для дослідників, представлені у виданні «Розсекречена пам’ять: Голодомор 1932–1933 років в Україні в документах ҐПУ–НКВД» (Київ, 2008) і є свідченням здійснення органами держбезпеки масових політичних репресій, у тому числі з метою приховування правди про Голодомор.

Видання «Голодомор 1932–1933 років в Україні: злочин влади – трагедія народу: документи і матеріали» (Київ, 2008) підготовлено на матеріалах з фонду ЦК Компартії України, що зберігаються у Центральному державному архіві громадських об’єднань України. Майже всі документи опубліковані вперше і є унікальним джерелом для вивчення Голодомору 1932–1933 рр. в Україні як геноциду проти українського народу.

Спираючись на архівні фонди України та Росії, опубліковані збірники документів і матеріалів, пресу тих років, а також на листування іноземних дипломатів, автори книги Марочко В., Мовчан О. «Голодомор 1932-1933 років в Україні: хроніка» (Київ, 2008) відтворили трагічне лихоліття 1932–1933 рр.

Матеріали збірника Капустян Г. Т. «Пам’ять 33-го кличе молодих: сповіді свідків і слово історика» (3-тє вид., Кременчук, 2017) окреслюють концепцію геноциду голодом в українському селі, основу якої становив національний чинник.

Складні правові аспекти Голодомору 1932–1933 років в Україні, а саме: методологія його правової оцінки, історико-правовий аспект Голодомору, питання правової кваліфікації Голодомору як геноциду, визначення суб’єктів злочину та потерпілих від нього, а також відповідальності за Голодомор 1932–1933 рр. розглядаються у виданні «Голодомор 1932-1933 років в Україні як злочин геноциду згідно з міжнародним правом» (Київ, 2016).