Львівська національна наукова бібліотека України імені В.Стефаника формально заснована 2 січня 1940 року, однак її коріння сягають XVI ст. Ця славетна книгозбірня склалась на базі 84 відомчих і приватних бібліотек Львова і всього західного регіону України. Сюди увійшли бібліотеки Наукового Товариства ім. Шевченка і Народного дому, збірки яких на той час становили близько 500 тис. одиниць збереження, численні книгозбірні "Просвіти", частина бібліотеки-архіву "Ставропігії", значна частина збірки Оссолінських, конфісковані бібліотеки монастирів, приватні збірки, а також бібліотеки національних товариств.

ЛННБУ ім. В.Стефаника - потужний інформаційний і науково-дослідний центр з відповідним офіційним статусом. Її фонди становлять більше 7 млн. одиниць збереження. Гордістю і окрасою бібліотеки є збірка української та зарубіжної періодики XIX -XX ст. Цінну частину бібліотечного зібрання становлять унікальні стародруки, рукописи, збірки карт, нот, іменних бібліотечних і архівних колекцій видатних письменників, вчених, культурних і політичних діячів. До послуг читачів широкий вибір суспільно-політичної , природознавчої, мово- і літературознавчої, мистецтвознавчої , з питань вітчизняної і світової історії, етнографії, технічної та іншої літератури.

У 13 читальних залах (загальних, галузевих і спеціалізованих, розташованих безпосередньо у відділах) ми обслуговуємо, передусім, науковців з України та зарубіжжя, а також студентів вищих навчальних закладів. Загальні читальні зали відкриті щоденно з 10 до 20 год, крім встановлених державою свят. У літній період (липень, серпень) вони працюють з 10 до 18 год і зачинені у неділю. Спеціалізовані і галузеві читальні зали працюють з 10 до 18 год, крім суботи та неділі.

У складі Бібліотеки 11 функціональних, 11 наукових відділів та науково-дослідний центр періодики. Вони, як і фонди бібліотеки, розташовані у 6-ти різних спорудах Львова. У головному корпусі (пам'ятка архітектури ХVIII ст.) на вул. Стефаника, 2 розміщені відділи: бібліотекознавства, наукової бібліографії, систематизації, комплектування, опрацювання, обслуговування читачів, рукописів, бібліотечних фондів, редакційно-видавничий, автоматизації та комп'ютеризації бібліотечних процесів.

В інших будинках розташованi вiддiли: рiдкiсних видань, реставрацiї та консервацiї книг, сектори картографiї та нової нiмецькомовної лiтератури, Науково-дослiдний центр перiодики (вул. Лисенка, 14, колишнє примiщення бiблiотеки Народного дому), вiддiл мистецтва (вул. Бiблiотечна, 2, у будинку-музеї Баворовських), українознавчої лiтератури (вул. Винниченка, 24, у примiщеннi колишньої бiблiотеки Наукового товариства iм. Шевченка - НТШ); оперативної полiграфiї та зовнiшнього обслуговування читачiв (вул. Дудаєва, 15).

Крiм обслуговування читачiв, основним завданням функцiональних вiддiлiв є зберiгання i комплектування бiблiотечних фондiв, бiблiотечно-iнформацiйна робота та довiдково-бiблiографiчна дiяльнiсть, методичне керiвництво бiблiотеками установ Захiдного наукового центру, автоматизацiя та комп'ютеризацiя бiблiотечних процесiв та iн.

Основними напрямками наукової дiяльностi бiблiотеки є участь у пiдготовцi нацiональної бiблiографiї української книги та перiодики, науково-бiблiографiчне розкриття книжкових, рукописних, мистецьких фондiв, книгознавчi дослiдження, дослiдження iсторiї та теорiї журналiстики, музикознавчi дослiдження за комп'ютерною системою УНСАКАТ, редакцiйно-видавнича робота, автоматизацiя та комп'ютеризацiя бiблiотечних процесiв.

Фонд відділу україніки (300 тис. одиниць збереження) містить праці з різних галузей українознавства. Особливу цінність становлять прижиттєві видання класиків українського письменства, а також колекція української преси кінця XIX - поч. XX ст. До послуг науковців праці, присвячені міжнародним зв'язкам України, еміграційні видання та праці про еміграцію, енциклопедії, довідники, словники та бібліографічні покажчики.

Фонди вiддiлу рiдкiсної книги нараховують 250 тис.одиниць збереження. Це, передусiм, цiннi колекцiї стародрукiв, палеотипiв, iнкунабул, твори класикiв української та зарубiжної лiтератури ХIХ-ХХ ст., колекцiї нелегального та забороненого друку, мiнiатюрних видань, букварiв, листiвок, рiдкicної перiодики. Стародруки кириличним, глаголичним, гражданським та латинським шрифтами - це першодруки Ш.Фiоля, Ф.Скорини, Б.Вуковича, I.Федорова; видання Львiвського братства, Києво-Печерської та Почаївської Лаври, Унiвського та Чернiгiвського монастирiв, а також друкована продукцiя майже всiх захiдноєвропейських видавничих центрiв ХV-ХVIII ст.

Вiддiл рукописiв - один з найбагатших центрiв документальної спадщини українського народу. Його унiкальнi фонди налічують понад 120 тисяч одиниць збереження ХIII-XX ст. В них представленi матеріали майже з усiх питань середньовiчної i нової їсторiї України та сусідніх держав. Це пам'ятки писемностi слов'янськими, захiдноєвропейськими, схiдними мовами на пергаментнiй та паперовiй основах; матерiали до iсторiї землеволодiння, мiського господарства, торгiвлi; документи з iсторiї, фiлософiї, релiгiї, права, медицини, математики; художнi та музичнi твори; автографи видатних постатей культури, науки, полiтичних, вiйськових, громадських дiячiв.

У фонді вiддiлу мистецтва зібрано понад 300 тис. українських та зарубiжних видань з проблем образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва, архiтектури та музики: книг, альбомiв, журналiв, нот, графiчних та художнiх творiв, фотографiчних збiрок.

Унікальним є фонд графіки різної техніки виконання від ХV ст. і до наших днiв. У колекцiї гравюри А.Дюрера, Х.Рембранта, К.Уамаро, Н.Орди, О.Кульчицької, Л.Левицького, Ш.Остафiйчука, I.Крислача, Б.Сороки та інших.

У фондi нот представленi видання М.Березовського, Д.Бортнянського, А.Веделя, М.Лисенка, Н.Вахнянина, Л.Ревуцького, О.Кошиця, Б.Лятошинського, а також зарубiжних композиторiв Ф.Шуберта, В.-А.Моцарта, П.Чайковського, M.Mусоргського, С.Монюшка, Ф.Шопена та iн.